Рішення № 6787278, 05.11.2009, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"05" листопада 2009 р. Справа № 11/982

За позовом : приватного підприємця ОСОБА_1 м. Ізяслав до комунального підприємства "Мислятин" с. Мислятин Ізяславський район

до Мислятинської сільської Ради с. Мислятин Ізяславського району

про стягнення 19903,37 грн. боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та річних від простроченої суми

Суддя Радченя Д.І. За участю представників сторін:

Від позивача ОСОБА_3 за довіреністю № 502316 від 24.03.09 р.

Від відповідача 1. Ярушевський А.Б. директор КП «Мислятин»

Від відповідача 2. не з'явився

( З 2 листопада 2009 року в судовому засіданні оголошуалась перерва )

Суть спору: Позивач підприємець ОСОБА_1 м.Ізяслав звернулась до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача - комунального підприємства „Мислятин” та Мислятинської сільської ради с.Мислятин, Ізяславського району 19903грн.37коп. з яких 14500 грн. сума основного боргу, що утворилася через неналежне виконання відповідачем умов укладеного договору купівлі-продажу від 29.01.2008 року деревини, 2622грн.55коп. збитків від інфляції та 2700 грн. 3% річних.

Ухвалою господарського суду від 27.05.2009р. порушено провадження у справі №11/982. Про час і місце проведення судового засідання сторони були повідомленні належним чином.

В судових засіданнях повноважний представник позивача заявлений позов підтримує вважає свої вимоги обґрунтованими і такими , що підлягають задоволенню. Зокрема звертає увагу суду на те, відповідач належними та допустимими доказами не довів ні йому ні суду про факт належного виконання умов укладеного договору щодо передачі йому лісопродукції на суму здійсненої попередньої оплати.

Перший відповідач КП „Мислятин” у письмовому відзиві на позов та його керівник в судових засіданнях позов визнає частково в сумі 841,30 грн. при цьому стверджує, що в період з січня по червень 2009 року від приватного підприємця ОСОБА_1. відповідно до умов договору від 29.01.2008 року надійшли кошти в сумі 14500 грн. Зазначає, що на виконання умов укладеного договору КП „Мислятин” було відпущено загалом повноважним особам відповідача лісоматеріал на загальну суму 13918,00 грн. При цьому стверджує, що внаслідок недосягнення з позивачем згоди на ціну лісопродукції, остання відмовилась від отримання лісоматеріалів за узгодженою ціною. Заборгованість за недоотриману продукцію становить 841 грн. 30 коп., яку відповідач визнає і не заперечує проти стягнення в судовому порядку.

Другий відповідач Мислятинська сільська рада, як засновник КП „Мислятин” письмовий відзив на позов не надав, проте в судовому засіданні, яке відбулось за його участі сільський голова пояснив суду, що КП „Мислятин” є юридичною особою і згідно чинного законодавства несе повну відповідальність за взятими на себе зобовязаннями. Мислятинська сільська рада не є учасником зобовязань за договором від 29.01.2008 року, укладеним між підприємцем ОСОБА_1 та КП „Мислятин”, тому в подальшому просить суд судові засідання проводити за відсутності представника сільської ради.

Розглядом матеріалів справи встановлено :

29 січня 2008 року приватний підприємець ОСОБА_1 м. Ізяслав та колективне підприємство „Мислятин” с.Ізяслав Хмельницької області уклали письмову угоду купівлі-продажу пиловника хвойних та листяних порід дерева 1, 2, 3 сорту та деревини для технічних потреб. Договором обумовлено, що перехід права власності на товар відбувається в момент передачі товару, що оформляється товарно-транспортною накладною та специфікацією форми ЛГ-25.

Позивач в позовній заяві та його повноважний представник в судових засіданням стверджує, що умови договору зі сторони позивача виконувались належним чином. Зокрема позивачем перераховано відповідачу та передано в касу підприємства відповідача грошові кошти в сумі 14500 грн. про що свідчать платіжні доручення від 30 січня 2008 року на суму 4500 грн., № 17 від 14 лютого 2008 року на суму 7000 грн. , та квитанція до прибуткового ордеру № 186 від 07.03.2008 року в сумі 3000 грн.

Позивач стверджує, що перший відповідач КП „Мислятин” взятих на себе зобовязань належним чином не виконав, обумовлену договором лісопродукцію позивачу не передав. На вимогу позивача про повернення сплачених коштів відповідач відмовився, чим порушив права позивача та охоронювані законом його інтереси.

В звязку з чим позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів за захистом порушеного права

В обґрунтування заявлених усних та письмових заперечень відповідач посилається на накладні які подано для огляду в оригіналах та належним чином засвідчені копії відповідно до яких, як стверджує відповідач позивач отримав лісоматеріал на загальну суму 13918 грн., про що свідчать підписи водіїв відповідної техніки, які позивач відправляв для отримання лісопродукції.

З відзиву на позов та усного пояснення керівника КП „Мислятин” ОСОБА_4 вбачається, що пиловник сосни та берези вивозився тракторами (автомобілями), за вказівкою підприємця ОСОБА_1, про, що свідчать підписи водіїв.

На запитання суду щодо відсутності в накладних посилання на відповідні довіреності а також про наявність самих довіреностей керівник КП „Мислятин” пояснив суду, що на його вимогу відносно видачі відповідних довіреностей підприємець ОСОБА_1 пояснила йому, що довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей не видає.

Інших доказів, крім підписів невідомих осіб в отриманні пиловника без зазначення прізвища, імя по батькові водія (тракториста) найменування транспортного засобу, його реєстраційного державного номера відповідачем в обґрунтування поданих заперечень, які б прямо чи опосередковано свідчили про отримання приватним підприємцем ОСОБА_1 в ході розгляду справи не добуто, а відповідачем не надано.

На запитання суду щодо наявності між сторонами інших зобовязань крім тих, що передбачені угодою від 29.01.2008 року представник позивача та відповідача в судовому засіданні ствердили, що інших зобовязань між сторонами не існувало, крім зобовязань по даному договору.

Рішення суду є законним тоді, коли суд виконавши всі вимоги процесуального закону і всебічно перевіривши обставини, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, а обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду при встановленні обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності та підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З метою забезпечення рівності сторін для зясування дійсних обставин справи, суд за своєю ініціативою вважав за необхідне зупинити провадження у справі та направити матеріали справи в слідчі органи для здійснення перевірки в порядку ст. 97 КПК України, оскільки як вбачається першим відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів які б свідчили б про належне виконання умов договору, а саме відвантаження лісоматеріалів на суму 13918,00 грн. саме підприємцю ОСОБА_1, а отже вбачається зловживання в частині ведення обліку та порядку відпуску матеріалу, ймовірна можливість привласнення коштів отриманих від підприємця ОСОБА_1 чи списання лісопродукції, що завдасть шкоди КП „Мислятин”, яке є комунальним підприємством і підпорядковується територіальній громаді Мислятинської сільської ради внаслідок вчинення посадового злочину про, що винесена відповідно ухвала.

18 вересня 2009 року слідчим прокуратури Ізяславського району винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи.

Як вбачається зі змісту даної постанови в ході проведеної перевірки проведено всі можливі дії в тому числі із залученням оперативних підрозділів ДСБЕЗ Ізяславського РВ УМВС України в Хмельницькій області для підтвердження чи спростування факту відпуску КП „Мислятин” деревини.

Проведеною прокуратурою Ізяславського району перевіркою встановлено факт відпуску директором КП "Мислятин" Ярушевським А.Б. деревини не безпосередньо особі, з якою укладено договір або її представнику, а особі, яка не представила відповідним чином підписаної довіреності на отримання товарно - матеріальних цінностей, у випадку отримання точних даних про те, що така деревина не була відпущена ПП ОСОБА_1, а іншій особі, формально може вказувати на наявність в його діях ознак складу злочину, передбаченого ст.367 КК України. Проте, як зазначається в постанові про відмову в порушення кримінальної справи відносно директора КП „Мислятин” однак, відповідальність за вказаною статтею кримінального кодексу України може наставати лише за наявності істотної шкоди, яка в 2008 році становила 25750 грн. В ході перевірки проведено всі можливі дії, в тому числі з залученням оперативних підрозділів ДСБЕЗ Ізяславського РВ УМВС України в Хмельницькій області, для підтвердження чи спростування факту відпуску КП "Мислятин" деревини, а також встановлення осіб, яким вона відпускалась. Можливість отримання інших даних вичерпана.

Отже, доказів, які б свідчили про отримання деревини підприємцем ОСОБА_1 з зазначенням породи її кількості, в ході проведеної перевірки слідством не добуто. Зазначена постанова у встановленому законом порядку ніким не оскаржена, є чинною.

Оскільки обставини, що зумовили зупинення провадження у дані й справі усунені, провадження у даній справі поновлено та призначено до розгляду в засіданні суду.

В подальшому після порушення провадження у справі представники сторін підтримують свої вимоги та заперечення, стверджуючи, що вони є обґрунтованими та підтверджені поданими по справі доказами.

Враховуючи що судом вжито всіх заходів щодо зібрання належних доказів, суд оцінивши зібрані подані сторонами по справі документи вважає їх достатніми для прийняття рішення по суті.

Заслухавши пояснення повноважних представників сторін, дослідивши зібрані у справі докази та давши їм правову оцінку в сукупності суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з огляду на таке.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Правовідносини, які виникли між сторонами за своїм характером являються господарськими, виходячи зі змісту ст.ст. 173, 174 ГК України, як такі, що виникли з господарського договору, і відповідно до ст. 1 Господарського кодексу України є предметом його регулювання.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

У відповідності до ст.538 Цивільного кодексу України, при зустрічному виконанні зобовязання сторони повинні виконувати свої обовязки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобовязання або звичаїв ділового обороту. Якщо зустрічне виконання обовязку здійснено однією з сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обовязку, друга сторона повинна виконати свій обовязок.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. ст. 525, 526 ЦК України зобовязання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору. Одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається за винятком випадків, передбачених законом.

Так, 29 січня 2008 року між ПП ОСОБА_1 м. Ізяслав та КП „Мислятин” с.Мислятин Ізяславського району була укладена письмова угода купівлі-продажу пиловника хвойних та листяних порід дерева 1, 2, 3 сорту та деревини для технічних потреб. Зазначеним договором обумовлено, що перехід права власності на товар відбувається в момент передачі товару, що оформляється товарно-транспортною накладною та специфікацією форми ЛГ-25.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем умови укладеного договору виконувались належним чином, зокрема загалом на виконання умов даного договору позивачем передано відповідачу грошові кошти на загальну суму 14500 грн. про що свідчать платіжні доручення від 30 січня 2008 року на суму 4500 грн., № 17 від 14 лютого 2008 року на суму 7000 грн. про перерахування коштів на рахунок підприємства та квитанція до прибуткового ордеру № 186 від 07.03.2008 року в сумі 3000 грн. про передачу коштів в касу підприємства. Оригінали зазначених доказів судом були оглянуті в засіданні суду.

Як свідчать матеріали справи сторона по договору відповідач - КП „Мислятин” взятих на себе зобовязань належним чином не виконав, обумовлену договором лісопродукцію на суму перерахованих позивачем коштів відповідно до вимог чинного законодавства, яке регулює порядок ведення бух обліку товарно-матеріальних цінностей позивачу не передав.

Вимогу позивача про повернення сплачених коштів відповідач залишив без задоволення, стверджуючи що зобовязання по укладеній угоді виконані майже повністю, зокрема позивачу передано лісопродукції на суму 13918,00 грн., заборгованість складає 841,30 грн..

В обґрунтування поданих заперечень відповідачем надано суду товарно-транспортні накладні відповідно до яких позивачу відпускались лісоматеріали.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст.36 ГПК України письмовими доказами є документи і матеріали , які містять обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Як вбачається з матеріалів справи в накладних, які відповідач надав суду для огляду в оригіналі, належним чином засвідчені копії до справи відсутні посилання на відповідні довіреності на уповноважених підприємцем ОСОБА_1 на отримання у відповідача лісопродукції, Самих довіреностей на отримання продукції відповідач на вимогу суду не надав.

Відповідно до п.1 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі-Закон) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні складатись під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закін чення. Згідно з пунктом 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995 року господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобовязань та фінансових результатів.

Тобто факт проведення субєктом підприємницької діяльності господарських операцій, що стосуються виконання ним зобовязань, повинен підтверджуватися первинними бухгалтерськими документами.

Статтею 1 зазначеного Закону встановлено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Первинні облікові документи (накладні та довіреності) згідно з ч.2 ст.9 Закону, повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Саме такі первинні документи, виступають належними доказами у підтвердження проведеної тієї чи іншої господарської операції, здійснення тих чи інших дій, виконання цивільних прав та обовязків.

У відповідності до ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ч.1 ст.36 ГПК України, письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Матеріали справи свідчать, що судом було вжито всіх можливих заходів щодо встановлення фактичних обставин справи, зокрема прийому-передачі лісопродукції на умовах укладеного договору.

Як вбачається з матеріалів прокурорської перевірки в ході проведеної перевірки вчинено всі можливі дії в тому числі із залученням оперативних підрозділів ДСБЕЗ Ізяславського РВ УМВС України в Хмельницькій області для підтвердження чи спростування факту відпуску в КП „Мислятин” деревини.

Так, проведеною прокуратурою Ізяславського району перевіркою встановлено факт відпуску директором КП "Мислятин" Ярушевським А.Б. деревини не безпосередньо особі, з якою укладено договір або її представнику, а особі, яка не представила відповідним чином підписаної довіреності на отримання товарно - матеріальних цінностей, у випадку отримання точних даних про те, що така деревина не була відпущена ПП ОСОБА_1, а іншій особі, формально може вказувати на наявність в його діях ознак складу злочину, передбаченого ст.367 КК України. Проте, як зазначається в постанові про відмову в порушення кримінальної справи відносно директора КП „Мислятин”, відповідальність за вказаною статтею кримінального кодексу України може наставати лише за наявності істотної шкоди, яка в 2008 році становила 25750 грн. В ході перевірки проведено всі можливі дії, в тому числі із з залученням оперативних підрозділів ДСБЕЗ Ізяславського РВ УМВС України в Хмельницькій області, для підтвердження чи спростування факту відпуску КП "Мислятин" деревини, а також встановлення осіб, яким вона відпускалась. Можливість отримання інших даних на даний час вичерпана.

Відповідачем не надано суду належних доказів про переходу права власності на товар обумовлений зазначеним договором - що оформляється товарно-транспортною накладною та специфікацією форми ЛГ-25.

Тобто, доказів, які б свідчили б отримання деревини підприємцем ОСОБА_1 з зазначенням породи її кількості у КП „Мислятин”, в ході проведеної перевірки не добуто. Зазначена постанова у встановленому порядку ніким не оскаржена, отже є чинною.

У відповідності до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом; визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

При цьому, згідно ст.34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Отже КП „Мислятин” не доведено належними та допустимими доказами в розумінні ст.ст. 33, 34, 35, 36 ГПК України факту отримання позивачем ПП ОСОБА_1 деревин на виконання умов укладеного договору на суму 13918,00 грн.

Заявлене відповідачем клопотання про зупинення провадження у даній справі судом розглянуто і відхиляється, оскільки відповідачем не надано належних доказів про порушення провадження у іншій справі, яка розглядається іншим судом та не доведено яким чином дана справа повязана цією справою.

Відповідно до частини 2 ст. 694 Цивільного кодексу України якщо покупець, який одержав суму попередньої оплати товару не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Враховуючи наведене вимоги позивача про повернення попередньої оплати в сумі 14500 грн. є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Крім повернення суми попередньої оплати за лісоматеріал позивач просить суд стягнути з відповідача нарахування за встановленим індексом інфляції та річні, при цьому посилається на приписи частини 2 ст. 625 ЦК України.

Так, відповідно до приписів частини 2 ст. 625 ЦК України боржник, який просрочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від просроченої суми, якщо інший розмір не передбачений договором чи законом.

Проте, як вбачається зі змісту правовідносин, які виникли між сторонами у відповідача КП „Мислятин” перед позивачем не виникло грошове зобовязання, щодо сплати грошових коштів, а було зобовязання поставити пиловник різних порід згідно з специфікацією, а отже і відсутні правові підстави щодо задоволення вимог про стягнення нарахувань за встановленим індексом інфляції та річних.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково з віднесенням судових витрат згідно ст. 49 ГПК України, на рахунок відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 83, 84, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов приватного підприємця ОСОБА_1 м. Ізяслав до комунального підприємства "Мислятин" с. Мислятин Ізяславського району до Мислятинської сільської Ради с. Мислятин Ізяславського району про стягнення 19903,37 грн. боргу з урахуванням встановленого інфляції та річних від простроченої суми задовольнити частково.

Стягнути з комунального підприємства "Мислятин" с. Мислятин Ізяславського району (код 31347793) на користь приватного підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1 (код НОМЕР_1) 14500 грн. заборгованості, 145 грн. витрат по оплаті державного мита по оплаті та 227,70 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

В решті позову відмовити.

Суддя