Рішення № 6787158, 11.11.2009, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" листопада 2009 р.Справа № 17/1721 За позовом Відкритого акціонерного товариства Енергопостачальної компанії "Хмельницькобленерго" в особі Хмельницького міського району електромереж м. Хмельницький до Приватного підприємства „Камелія” м. Хмельницький

про стягнення заборгованості за використану електроенергію в розмірі 5200,57 грн.

Суддя В.В. Димбовський

Представники сторін:

позивача: Докієн В.В. - за довіреністю №70 від 09.01.2009р.

відповідача: не з'явився

Суть спору: Позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача заборгованості за використану електроенергію в розмірі 5200,57 грн. В обґрунтування позовних вимог посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору №946 від 14.05.2008р. про постачання електричної енергії юридичним та фізичним особам - суб'єктам підприємницької діяльності щодо оплати використаної електричної енергії.

Повноважний представник позивача в судовому засіданні наполягає на задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що вони підтверджені поданими доказами.

Відповідач своїми процесуальними правами не скористався, зокрема, відзиву на позов не подав, позовні вимоги по суті не оспорив, повноважного представника для участі у судовому засіданні не направив, хоча був належним чином повідомлений про час та місце слухання справи. Ухвали суду направлялись відповідачу на адресу, зазначену позивачем у позовній заяві, а також на адресу згідно витягу з ЄДРПОУ №03-03-682 від 30.09.2009р. Однак, ухвали повернуті до суду та не вручені відповідачу у зв’язку з тим, що згідно довідки відділення Укрпошти адресат за зазначеною адресою не працює.

З огляду на викладене, оскільки неявка представника відповідача не перешкоджає вирішенню спору по суті, суд вважає за можливе згідно ст. 75 ГПК України розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Суд оцінивши подані позивачем по справі документи рахує їх достатніми для прийняття рішення по суті.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне.

14.05.2008р. між Відкритим акціонерним товариством енергопостачальною компанією “Хмельницькобленерго” в особі Хмельницького міського району електромереж м. Хмельницький (постачальник) та Приватним підприємством „Камелія” м. Хмельницький (споживач) було укладено договір №946 про постачання електричної енергії юридичним та фізичним особам-суб’єктам підприємницької діяльності, відповідно до умов якого постачальник продає електричну енергію для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 12,4 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електроенергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід’ємними частинами.

Пунктом 2.3.3. договору Приватне підприємство „Камелія” м. Хмельницький зобов’язалося оплачувати постачальнику вартість спожитої електричної енергії згідно з умовами додатків 10, 3 даного договору.

Пунктом 7.1. договору передбачено, що облік електроенергії, спожитої споживачем та (або) субспоживачами, приєднаними електричних мереж споживача, здійснюється згідно з вимогами ПУЕ та ПКЕЕ відповідно до додатку „Перелік місць установки розрахункових електролічильників”. Обсяги спожитої електроенергії визначаються постачальником розрахунково згідно з вимогами додатка 10 „Порядок розрахунків”.

Відповідно до п. 9.4. договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2008р. Договір вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

Позивач, на виконання своїх договірних зобов’язань, постачав відповідачу електроенергію, а саме: за період з 30.03.2009р. по 09.04.2009р. відповідачем спожито 7528 кВт. на суму 5281,04 грн.; за період з 09.04.2009р. по 23.04.2009р. - 382 кВт. на суму 267,98 грн.; за червень 2009р. - 496 кВт. на суму 347,95 грн.

Відповідач умов договору належно не виконав, розрахунків за використану електроенергію вчасно та у повному обсязі не провів, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем за квітень 2009р., червень 2009р., що підтверджується рапортами про відпуск електроенергії та виставленими рахунками №946 від 23.04.2009р. на суму 5281,04, №946 від 23.04.2009р. на суму 267,98 грн., №946 від 22.06.2009р. на суму 347,95 грн.

Згідно поданого позивачем розрахунку заборгованість відповідача за використану електричну енергію складає 5200,57 грн.

Таким чином, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за використану електроенергію в розмірі 5200,57 грн.

На момент прийняття рішення в матеріалах справи відсутні будь-які докази погашення відповідачем спірної заборгованості в добровільному порядку.

Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, судом приймається до уваги наступне.

Правовідносини, які виникли між сторонами на підставі договору №946 від 14.05.2008р. про постачання електричної енергії юридичним та фізичним особам-суб’єктам підприємницької діяльності, за своїм характером являються господарськими, виходячи зі змісту ст. ст. 173, 174 ГК України, як такі, що виникли з господарського договору і відповідно до ст. 1 Господарського кодексу України є предметом його регулювання.

У відповідності до ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч.2 п.1 ст.175 Господарського кодексу України майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України та ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

У відповідності до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст. 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання та одностороння зміна умов договору не допускається.

Відповідно до п.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Враховуючи невиконання відповідачем зобов’язань, визначених умовами договору №946 від 14.05.2008р., правомірною є вимога позивача про стягнення заборгованості за використану електроенергію в розмірі 5200,57 грн.

З огляду на викладене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені належними у справі доказами та підлягають задоволенню.

Відповідач доказів, які б спростовували позовні вимоги суду не подав.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85, 116-118 Господарського процесуального кодексу України, СУД –

                               ВИ Р І Ш И В:

Позов Відкритого акціонерного товариства Енергопостачальної компанії "Хмельницькобленерго" в особі Хмельницького міського району електромереж м. Хмельницький до Приватного підприємства „Камелія” м. Хмельницький про стягнення заборгованості за використану електроенергію в розмірі 5200,57 грн. задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства „Камелія” (м. Хмельницький, вул. Щорса, 4, код ЄДРПОУ 22773056; р/р 26008272775001 в ХФ ЗАТ КБ Приватбанк, МФО 315405) на користь Відкритого акціонерного товариства Енергопостачальної компанії "Хмельницькобленерго" в особі Хмельницького міського району електромереж (м. Хмельницький, вул. Свободи, 57/2, р/р 2603830101003 в Хм. ОУ ВАТ „Ощадбанк України”, МФО 315784, код ЄДРПОУ 22764703) 5200,57 грн. (п’ять тисяч двісті гривень п’ятдесят сім копійок) заборгованості за використану електроенергію, 102 грн. (сто дві гривні) витрат по оплаті державного мита та 236 грн. (двісті тридцять шість гривень) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Суддя                                                                      

Віддруковано 4 примірника:

1 –до справи,

2 –позивачу,

3 –відповідачу на адресу: м. Хмельницький, вул. Щорса, 4,

4 –відповідачу на адресу: м. Хмельницький, вул. Щорса, 40.