Рішення № 6787142, 13.11.2009, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" листопада 2009 р.Справа № 21/1950 За позовом Відкритого акціонерного товариства "Новоград-Волинський хлібзавод" м.Новоград-Волинський Житомирської області до Державного підприємства "Дунаєвецький комбінат хлібопродуктів" смт. Дунаївці

про стягнення 9802,30 грн.

Суддя

Представники сторін:

позивач: не з'явився

відповідач: не з'явився

Суть спору: Позивач звернувся із позовом до господарського суду, яким просить стягнути з відповідача суму 9802,30 грн., яка сплачена ним відповідачеві на підставі договору № 370 від 17.06.2008 року та згідно платіжного доручення № 2016 від 01.08.2008 року на поставку борошна, виробленого із зерна державного продовольчого та державного матеріального резерву. Як на підставу позовних вимог посилається на ст. 670 Цивільного кодексу України.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, надісланим факсограмою в адресу суду клопотанням № 908 від 13.11.2009р. просить розгляд справи проводити без участі його повноважного представника, позовні вимоги підтримує та наполягає на їх задоволенні.

Відповідач в судове засідання не з’явився, витребуваних документів не подав, про причини неявки суд не повідомив. Оскільки неявка представника відповідача не перешкоджає вирішенню спору по суті, суд вважає за необхідне згідно ст. 75 ГПК України розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне:

17.06.2008 року між ДП "Дунаєвецький комбінат хлібопродуктів" Державного комітету України з Державного матеріального резерву (надалі - відповідач) та ВАТ "Новоград-Волинський хлібзавод" м. Новоград-Волинський Житомирської області (надалі - позивач) укладено договір № 370 реалізації борошна, виробленого із зерна державного продовольчого та державного продовольчого та державного матеріального резерву.

Відповідно до п. 1.1. договору, відповідач зобов'язався передати у власність позивача з державного матеріального резерву 70 тонн борошна вищого ґатунку за ціною 1860,00 грн./тонну (із врахуванням ПДВ) та 80 тонн борошна першого ґатунку за ціною 1665,00 грн./тонну (з урахуванням ПДВ), а позивач в порядку та на умовах, визначених цим договором, зобов'язується оплатити та прийняти зазначену кількість борошна і виготовити з нього виключно хліб масових сортів.

На виконання умов договору, згідно платіжного доручення № 2016 від 01.08.2008 року позивачем перераховано на рахунок відповідача кошти в сумі 9802,30 грн. на придбання борошна для підприємства, зазначені кошти були зараховані на розрахунковий рахунок відповідача, що підтверджується банківською випискою від 01.08.2008 року та копією платіжного доручення.

Умовами даного договору передбачено, що відповідач зобов'язаний повідомити позивача про дату, коли борошно буде надано у його розпорядження, не пізніше ніж за три календарних дні з моменту надходження на його розрахунковий рахунок коштів від позивача та надати борошно у розпорядження позивача не пізніше ніж за 5 календарних днів з моменту надходження на його розрахунковий рахунок коштів від позивача.

Відповідач своїх зобов'язань стосовно передачі у власність борошна не виконав.

В адресу відповідача, позивачем надсилалась претензія № 805 від 20.10.2008 року з вимогою проведення повного розрахунку заборгованої суми в розмірі 9802,30 грн. або відвантаження борошна на вказану суму.

Однак, відповідачем претензія залишена без відповіді та реагування.

На час розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем становить 9802,30 грн. Дана сума заборгованості підтверджується наявним в матеріалах справи належними доказами (копією платіжного доручення № 2016 від 01.08.2008 року, карткою рахунку: 631 відповідача за 2008 рік).

Аналізуючи наявні в матеріалах справи докази, оцінюючи їх в сукупності, до уваги приймається наступне:

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 2 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності із ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 670 Цивільного кодексу України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Враховуючи викладені обставини, суд вважає, позовні вимоги обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.

Витрати по оплаті судових витрат необхідно покласти на відповідача, відповідно до ст.49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 1, 4, 5, 12, 15, 33, 35, 43, 44, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов Відкритого акціонерного товариства "Новоград-Волинський хлібзавод" м. Новоград-Волинський Житомирської області до Державного підприємства "Дунаєвецький комбінат хлібопродуктів" смт. Дунаївці про стягнення 9802,30 грн. задоволити.

Стягнути з Державного підприємства "Дунаєвецький комбінат хлібопродуктів" (вул. Лермантова, 1, смт. Дунаївці, код ЄДРПОУ 00952485) на користь Відкритого акціонерного товариства "Новоград-Волинський хлібзавод", (11700, вул. Радянська, 10, м. Новоград - Волинський Житомирської області, код ЄДРПОУ 00377785) суму 9802,30 грн. (дев'ять тисяч вісімсот дві грн. 30 коп.) заборгованості, суму 102,00 грн. (сто дві грн. 00 коп.) державного мита та суму 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

                              Суддя                                                                      

віддруковано 3 примірники: 1 - до справи, 2 - позивачу, 3 - відповідачу.

Помічник судді О.С. Гуменюк