Рішення № 6786998, 17.11.2009, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17.11.2009 Справа № 3/168-09

Господарський суд Херсонської області у складі судді Людоговської В.В. при секретарі Шевченко М. С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Пересувна механізована колонна № 132", м.Гола Пристань Херсонської області

до Управління житлово-комунального господарства Херсонської обласної державної адміністрації, м.Херсон

про стягнення 346162 грн. 04 коп.

за участю представників сторін:

від позивача: Меркулова О. В. (довіреність у матеріалах справи);

від відповідача: не прибув.

          Відкрите акціонерне товариство "Пересувна механізована колона №132" м.Гола Пристань (позивач) звернулось до суду з позовом до Управління житлово-комунального господарства Херсонської обласної державної адміністрації (відповідач) про стягнення 346162 грн. 04 коп. за договором підряду від 17.10.2008 року №7.

          В судовому засіданні 28 жовтня 2009 року позивач у відповідності до ст.22 ГПК України звернувся з заявою про збільшення позовних вимог та просить стягнути з відповідача 354366,89 грн., з яких: 317747,57 грн. основного боргу, 28915,03 грн. збитків від інфляції, 7704,29 грн. 3 % річних (а.с.86-89, т.1).

Відповідач у відзиві на позовну заяву заперечує проти позовних вимог, просить суд відмовити в задоволенні позову. В судовому засіданні 10.11.2009 р. було оголошено перерву до 17.11.2009 р. до 9-30. Відповідно до розписки (а.с.20, т.2) представник відповідача належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання. В судове засідання 17.11.2009 р. представник відповідача не з'явився, причину неявки не повідомив.

За таких обставин розгляд справи здійснюється за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст.75 ГПК України.

          Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд -

                                                  в с т а н о в и в:

          17 жовтня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством «Пересувна механізована колона №132»(надалі –позивач, підрядник) та Управлінням житлово-комунального господарства Херсонської обласної державної адміністрації (надалі –відповідач, замовник) був укладений договір підряду №7 на виконання робіт, пов'язаних з реконструкцією системи водопостачання (далі –договір).

          Договір підписаний сторонами без зауважень, скріплений печаткою. Протягом дії Договору в нього не вносилися зміни та доповнення.

Вищевказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов»язань, а саме майново-господарських зобов»язань.

Так, ст.173 ГК України, господарським визнається зобов»язання, що виникає між суб»єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Законами України, в силу якого один суб»єкт (зобов»язана сторона, у тому числі боржник) зобов»язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб»єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб»єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов»язаної сторони виконання її обов»язку.

Однією з підстав виникнення господарського зобов»язання, згідно ст.174 ГК України, є господарський договір.

Відповідно до ч.1 ст.175 ГК України, майново-господарські зобов»язання, які є одним із видів господарських зобов»язань, - це цивільно-правові зобов»язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов»язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на корить другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов»язаної сторони виконання її обов»язку. Майнові зобов»язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України, що визначено ст.175 ГК України.

В силу п.1 ст.193 ГК України, суб»єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов»язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов»язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Враховуючи зазначене, а також направленість дій сторін на виконання підрядних робіт, суд констатує, що правовідносини за підрядом регулюються главою 61 ЦК України. Так, статтею 837 цього Кодексу встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно з п. 4 Договору підрядник розпочинає виконання робіт після підписання договору та завершує їх до 31 грудня 2008 року.

Відповідно до п.8 Договору Договірна ціна робіт є твердою і визначається на основі розрахунків, які є невід»ємною частиною Договору, і складає 1199962,00 грн.

Згідно з ч.1 ст.839 ЦК України підрядник зобов»язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з нормами ч.1 ст.853 ЦК України замовник зобов»язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.          

Матеріали справи свідчать, що позивач завершив виконання робіт на загальну суму 1199962,00 грн. до 31 грудня 2008 року, що підтверджується актами виконаних підрядних робіт та довідками про вартість виконаних підрядних робіт:

- довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за листопад 2008 р. на суму 594713,00 грн. (а.с.38, т.1);

- актом виконаних робіт №1 за листопад 2008 року (а.с.39-40,т.1);

- довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за грудень 2008 року на суму 605249,00 грн. (а.с.41,т.1);

- актом виконаних робіт №1 за грудень 2008 року (а.с.42,43, т.1).

          Судом встановлено, що акти виконаних робіт підписані замовником без будь-яких зауважень щодо складу, якості, обсягу виконаних робіт.

Відповідно до п.39 Договору Замовник проводить оплату підряднику за виконані роботи по мірі надходження коштів з Державного бюджету України та перераховує грошові кошти після виконання ним усіх робіт та підписання відповідних актів на протязі 5 робочих днів.

          В порушення умов Договору відповідач оплатив виконані роботи частково в сумі 882214, 43 грн., що підтверджується банківськими виписками (а.с.45-48, т.1) та актом звірки взаєморозрахунків від 30 грудня 2008 року (а.с.44, т.1).

Таким чином позивач виконав умови договору у повному обсязі, виконавши підрядні роботи на суму 1199962,00 грн., що підтверджується підписаними актами приймання виконаних підрядних робіт та довідками про вартість виконаних підрядних робіт.

Відповідач умови договору виконав частково, заборгованість відповідача перед позивачем на час розгляду справи в суді складає 317747,57 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов»язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Позиція відповідача є суперечливою. З одного боку, у відзиві (а.с.27,28, т.2) він стверджує, що в нього не виникло зобов»язання з оплати за виконані роботи та просить відмовити в задоволенні позову. З іншого, - в письмових поясненнях від 28.10.2009 р. (а.с.90-93), наданих до матеріалів справи, посилається на відсутність своєї вини та обіцяє в разі надходження грошових коштів погасити борг.

До матеріалів справи надано відповідь заступника Міністра Міністерства з питань житлово-комунального господарства, з якої вбачається, що Законом України «Про державний бюджет України на 2009 рік»не передбачено видатки за «Загальнодержавною програмою реформування житлово-комунального господарства»(а.с.59, т.1).

Суд звернув увагу на той факт, що на запит суду відповідач надав інформацію, що за період з 17 жовтня 2008 року по 31.12.2008 року для фінансування Загальнодержавної програми реформування житлово-комунального господарства з Міністерства з питань житлово-комунального господарства надійшло 2746113, 60 грн. Ґрунтовних пояснень того, яким чином розподілялись виділені грошові кошти відповідач суду не надав.

           Безпідставними є також і доводи відповідача щодо недостатності бюджетного фінансування, що унеможливило проведення своєчасної оплати виконаних робіт, оскільки, за приписами статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Оцінивши надані докази, суд вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача суми боргу доведена, обґрунтована та підлягає задоволенню.

Порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

          У відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тому, відповідач зобов'язаний сплатити на користь позивача індекс інфляції за весь час прострочення та три відсотки річних з простроченої суми.

          Суд за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій системи «Ліга»(з врахуванням Порядку проведення підрахунку заборгованості та штрафних санкцій, затвердженого листом Верховного суду України від 03.04.97р. №62-97р «Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ») перевірив розрахунки в частині стягнення інфляційних втрат в сумі 28915,03 грн. та 3 % річних в сумі 7704,29 грн. і зазначає, що позовні вимоги в цій частині обґрунтовані і підлягають задоволенню.

З огляду на неявку представника відповідача, суд зазначає, що в силу статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони мають право брати участь в господарських засіданнях. Сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

          Відповідно до ст.28 ГПК України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють в межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище.

Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.

          Відповідно до ст.77 ГПК України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 ГПК України, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

          Суд зауважує, що відкладення на підставі ст.77 ГПК України розгляду справи у разі нез'явлення представника сторони за викликом господарського суду є правом, а не обов'язком суду, і використовується ним, якщо причини неявки є поважними та обґрунтованими, та неявка представника сторони перешкоджає вирішенню спору в даному судовому засіданні.

          Згідно ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

          Відповідно до положень ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

          В силу ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

          Згідно з нормами ст.43 ГПК України –господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

          З огляду на викладене, суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного рішення.

З огляду на те, що спір доведено до суду з вини відповідача, з останнього, на користь позивача, стягуються витрати по сплаті держмита у розмірі 3543,67 грн. та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          В судовому засіданні за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

          На підставі ст.ст. 525, 526, ч.2 ст. 625, ст.ст. 837, 839, 853, 854, Цивільного кодексу України, ст.ст.173, 175, 193 Господарського кодексу України, та керуючись ст. ст.49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити в повному обсязі.

2.Стягнути з Управління житлово-комунального господарства Херсонської обласної державної адміністрації (73000, м.Херсон, пр.Ушакова, 47, р/р 35214014003830, р/р 35222017003830 в ГУДК у Херсонській області, МФО 852010, код ЄДРПОУ 33824934)

на користь Відкритого акціонерного товариства «Пересувна механізована колона №132»(75600, Херсонська область, м.Гола Пристань, вул.. 1 Травня, 302, р/р 260012717 в ХОД «Райффайзен Банк Аваль», МФО 352093, код ЄДРПОУ 01036477) - 317747,57 грн. основного боргу, 28915,03 грн. збитків від інфляції, 7704,29 грн. 3% річних, 3543,67 грн. витрат по сплаті державного мита та 236,00 грн. витрат по сплаті послуг за інформаційно-технічне обслуговування судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

          Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну і резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України (вступна, описова, мотивувальна і резолютивна частини).

Суддя В.В.Людоговська

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до ст.84 ГПК України 20.11.09