Рішення № 6786976, 12.11.2009, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12.11.2009 Справа № 4/207-ПН-09

Господарський суд Херсонської області у складі судді Ємленінової З.І. при секретарі Сокуренко Л.І., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом відкритого акціонерного товариства Компанія "Дніпро" м. Херсон

до приватного підприємця ОСОБА_1 м. Херсон

про стягнення 148.381грн.33коп. та зобов'язання повернути майно

за участю представників сторін:

від позивача - начальник юрвідділу Небрат Л.П.

від відповідача - не з'явився

в с т а н о в и в:

Відкрите акціонерне товариство Компанія "Дніпро" (позивач по справі) звернулося з позовом до приватного підприємця ОСОБА_1 (відповідач) про стягнення 50.090грн.47коп. заборгованості за договором оренди від 12.12.2007року №59, 3.042грн.06коп. пені у зв'язку з несвоєчасним перерахуванням боргу .

Крім того, позивач просить зобов'язати відповідача повернути орендоване майно за актом приймання-передачі та стягнути 95.248грн.80коп. неустойки за затримку повернення об'єкту оренди? посилаючись на те, що відповідно до пункту 7.3 договору оренди право користування майном у відповідача припинилося з 01.04.2009року у зв'язку з неоплатою на протязі 30 днів виставленого рахунку на оплату.

Заявою від 12.11.2009року №1-9/322 позивач відповідно до ст. 22 ГПК України зменшив позовні вимоги в частині основного боргу, пені та неустойки, які просить стягнути відповідно в сумі 37.776грн.07 коп. заборгованість з орендної плати, 2.316грн.30 коп. пеня, 70.620грн.00коп. неустойка за затримку повернення майна. Зазначена заява позивача приймається судом, у зв'язку з чим позовні вимоги підлягають розгляду з урахуванням цієї заяви.

Заява ж в частині стягнення додатково 770грн.72коп. втрат від інфляції та 300грн.48коп. 3 % річних не приймається судом до розгляду, оскільки вона не відповідає вимогам статті 22 ГПК України.

Стаття 22 ГПК України надає позивачу право до прийняття рішення по справі змінити підстави або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог. Під збільшенням розміру позовних вимог відповідно до роз'яснень Вищого арбітражного суду України № 02-5/289 від 18.09.1997 року «Про деякі питання практики застосування ГПК України»слід розуміти збільшення суми позову за тією ж вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.

При зверненні з позовом позивач не заявляв вимоги про стягнення інфляції та 3 % річних на підставі ст. 625 ЦК України.

Таким чином, позивач не збільшив попередні вимоги за предметом позову, яким не було заявлено стягнення інфляції і 3 % річних, а заявив нові вимоги, які слід заявляти як самостійні в окремому позовному провадженні в установленому законом порядку.

До того ж позивачем заявлено і нові підстави позовних вимог в частині збільшення позовних вимог ч.2 ст. 625 ЦК України, в той час як відповідно до ст. 22 ГПК України не допускається одночасна зміна і предмету і підстав позовних вимог.

З урахуванням викладеного, заява позивача про доповнення позовних вимог від 12.11.2009 року в частині стягнення інфляції і 3% річних не відповідає вимогам ст.22 ГПК України, тому вона судом до розгляду не приймається, а справа розглядається в межах раніше заявлених позовних вимог з урахуванням зменшення позивачем суми позову.

Відповідач своїм правом на судовий захист не скористався, в засідання суду в третій раз не з'явився, відзив на позов і витребувані судом документи не надав, незважаючи на те, що був повідомлений про час розгляду справи за адресою, зазначеною в позовній заяві, яка відповідно до витягу із Єдиного Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 09.10.2009року відповідає місцезнаходженню відповідача.

Ухвала про відкладення розгляду справи від 27.10.2009року направлена відповідачу у встановленому порядку відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002року №75 (з подальшими змінами). Доказів які б свідчили про її неотримання до господарського суду не надходило, отже відповідача було належним чином повідомлено про час і місце розгляду справи.

Будь-яких письмових заяв і клопотань на день розгляду справи від відповідача щодо відкладення розгляду справи до суду не надійшло. Подальше ж відкладення розгляду справи призведе до затягування судового процесу і є порушенням приписів статті 22 ГПК України, зокрема, стосовно обовязку сторін добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони.

За таких підстав, відповідно до статті 75 ГПК України справа розглядається без участі представника відповідача, за наявними в ній доказами, яких достатньо для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані до справи докази, заслухавши представника позивача, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з урахуванням наступного.

12 грудня 2007року між відкритим акціонерним товариством компанія "Дніпро" (позивач по справі) та приватним підприємцем ОСОБА_1 (відповідач) укладено договір оренди №59.

Згідно з зазначеним договором в користування відповідача на умовах оренди позивач передав належне йому на праві власності вбудоване приміщення корпусу №1 (літер Е-3) загальною площею 312,61 кв.м., яке розташоване за адресою м.Херсон, вул. Робоча №66.

Факт передачі приміщення в користування відповідача підтверджується підписаним сторонами актом приймання-передачі від 12.01.2008року, який є невід'ємною частиною договору оренди від 12.12.2007року.

Пунктом 7.1 договору оренди від 12.12.2007року сторонами узгоджено, що договір оренди набирає чинності з дня підписання акту приймання-передачі майна і діє в частині майнового найму до 01.12.2010року, а в іншому з моменту підписання договору і до моменту підписання сторонами акту про повернення майна.

Частиною 1 статті 284 та статтею 286 ГК України встановлено, що орендна плата є істотною умовою договору оренди та сплачується орендарем незалежно від наслідків своєї господарської діяльності в розмірі і строки? встановлені договором оренди.

Частиною 1 статті 762 ЦК України також передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється в договорі найму.

Пунктом 5.1 договору оренди від 12.12.2007року сторони передбачили розмір орендної плати в сумі 3.127грн.00коп. в місяць, який нараховується з урахуванням інфляції (п.5.2 ) та податку на додану вартість (п.5.3).

Розмір орендної плати сторонами зменшено додатковою угодою від 01.12.2008року до 2.354грн.00коп. в місяць у зв'язку із зменшенням розміру орендованого майна до 156,93кв.м.

Пунктом 5.4 договору оренди відповідач зобов'язався здійснювати розрахунки шляхом попередньої оплати за користування майном до початку кожного розрахункового періоду. При цьому, неотримання передбачених пунктом 5.3 договору рахунків від орендодавця з будь-якої причини, не звільняє відповідача від обов'язку своєчасного здійснення попередньої оплати за оренду майна.

Частиною 1 статті 193 ГК України встановлено обовязок субєктів господарювання та інших учасників господарських відносин виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного Кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). При цьому зобовязання припиняється виконанням, проведеним лише належним чином. Належним виконанням відповідно до ст.599 ЦК України є виконання, що відповідає умовам договору та вимогам закону.

Матеріалами справи та наданими розрахунками позивача підтверджується, що свої обовязки по розрахунках за обєкти оренди відповідач не виконав і має заборгованість з орендної плати за період з 01.11.2008року по 01.09.2009року, яку позивач нарахував по 01.04.2009року по 2354грн.00коп. щомісячно, а з 01.04.2009року в трьохкратному розмірі від місячної суми.

Свої вимоги щодо трьохкратного розміру орендної плати, позивач обгрунтовує пунктами 5.7, 7.3 договору оренди від 12.12.2007року .

Пунктом 7.3 договору оренди сторони узгодили, що в разі якщо орендар на протязі 30 календарних днів не здійснив оплату виставленого на виконання цього договору рахунку за користування прийнятим за актом приймання-передачі майном, право користування майном у відповідача припиняється на 31-й день.

Відповідно ж до пункту 5.7 договору оренди плата за користування майном, яке не було повернено орендарем орендодавцю в строки встановлені договором, встановлюється у трьохкратному розмірі від суми встановленої пунктом 5.1 договору.

Представник позивача в засіданні суду посилався на те, що позивач не сплачував орендну плату більш ніж на протязі 30-календарних днів, тому він вважає, що з 01.04.2009року право користування майном у відповідача припинилося, а оскільки він об'єкт оренди в день припинення договору (п.2.2) не повернув, то з 01.04.2009року зобов'язаний сплачувати орендну плату в трьохкратному розмірі.

Однак з такими доводами позивача не можна погодитися з урахуванням наступного.

Відповідно до статті 202 ГК України господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином, за згодою сторін та в інших випадках, передбачених цим Кодексом, Цивільним Кодексом України або іншими законами.

Статтею 598 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення настає в результаті виконання зобов'язання за умови, якщо сторонами виконані визначені умови, встановлені законом чи договором .

Як зазначалося вище, належним виконанням відповідно до ст.599 ЦК України є виконання, що відповідає умовам договору та вимогам закону.

При укладені договору оренди сторони пунктом 2.1 узгодили, що право користування майном припиняється в день, зазначений в пункті 7.1 або відповідно до пункту 7.3 договору. Таким чином підставою припинення договору є закінчення його строку (01.12.2010року), або припинення договору відповідно до пункту 7.3 , якщо відповідач не здійснив оплату виставленого позивачем рахунку позивача на протязі 30 календарних днів. Інших підстав припинення договору позивач не зазначив.

Документального підтвердження виставлення відповідачу рахунку, який би останній не оплатив на протязі 30 календарних днів, позивач суду не надав, чим не довів той факт, що договір оренди припинився з 01.04.2009року, а тому у нього не виникло право на нарахування орендної плати в трьохкратному розмірі з 01.04.2009року.

З урахуванням викладеного позовні вимоги в частині стягнення боргу з орендної плати підлягають задоволенню частково відповідно до пункту 5.1 договору з урахуванням додаткової угоди від 01.12.2008року в сумі 14.236грн.07коп. (2.466грн.07коп. борг станом на 01.04.2009року + 11.700грн.00коп.борг з 01.04.2009року по 01.09.2009року).

Як зазначалося вище, позивачем не доведено належними засобами доказування в розуміння ст.ст.32, 34 ГПК України, що договір оренди припинився відповідно до пункту 7.3 договору оренди, тому правові підстави повернення об'єкту оренди за актом приймання-передачі, а відповідно і нарахування неустойки в розмірі подвійної плати за користування річчю, які позивач обгрунтовує статтею 785 ЦК України, відсутні.

Розглядаючи позовні вимоги про стягнення пені суд виходить із на ступного.

Згідно зі статтею 611 ЦК України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором, або законом, зокрема: припинення зобовязання внаслідок односторонньої відмови від зобовязання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору; зміна умов зобовязання; сплата неустойки (в тому числі і пені); відшкодування збитків.

Пункт 6 ст.231 Господарського Кодексу України визначає, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Пунктом 6.2 договору оренди сторони узгодили, що за невиконання або несвоєчасне виконання умов договору вина сторона сплачує іншій стороні пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого зобов'язання за кожен день прострочки.

Виходячи із розміру заборгованості з орендної плати яка належить до стягнення, позовні вимоги в частині стягнення пені за несвоєчасне перерахування орендної плати підлягають задоволенню частково, в сумі 929 грн.59коп., з урахуванням прострочки сплати боргу з 01.04.2009року по 31.08.2009року та фактичної суми боргу, який обліковувався у відповідний період.

Враховуючи вищезазначене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково в частині стягнення 14.236грн.07коп. заборгованості з орендної плати та 929грн.59коп. пені.

В задоволені позовних вимог щодо стягнення решти суми орендної плати, пені, а також неустойки за несвоєчасне повернення об'єкту оренди та зобов'язання відповідача повернути орендоване майно за актом приймання-передачі відмовити.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України відносяться на сторони пропорційно від задоволених позовних вимог.

В засіданні за згодою представника позивача оголошувалася вступна та резолютивна частина рішення.

На підставі вищезазначених норм права, керуючись ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь відкритого акціонерного товариства Компанія "Дніпро" м. Херсон вул.Робоча № 66 р/р № 26005304750051 у філії Херсонського центрального відділення Промінвестбанку МФО 352286 код 14313145 14.236грн.07коп. основного боргу, 929грн.59коп. пені, 151грн.66коп. витрат по сплаті державного мита та 24грн.12коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3. В решті позовних вимог відмовити.

Суддя З.І. Ємленінова

Рішення оформлено відповідно до

ст. 84 ГПК України 16.11.2009року.