Рішення № 6786749, 09.11.2009, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" листопада 2009 р. Справа № 47/356-08

вх. № 7582/5-47

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Строєва О.Є. за довіреністю №87 від 18.03.2009р.

відповідача - відповідача - Романюк Т.О за довіреністю дор. № 03 від 23.01.2009 року

розглянувши справу за позовом ТОВ "Харківський завод будівельних матеріалів АСТОР", м. Харків

до ТОВ "Макрокап Девелопмент Україна" м. Харків

про стягнення 252603,41грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою щодо стягнення з відповідача заборгованості з урахуванням інфляційних та річних у розмірі 183492,70грн., яка виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов"язань на підставі договору поставки №Б-009/07 від 15.08.2007р. Крім того, позивач просить покласти на відповідача судові витрати, у вигляді сплаченого держмита у розмірі 1700,00грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118 грн.

У зв"язку з закінченням повноважень судді Светлічного Ю.В., на підставі ухвали заступника голови господарського суду Харківської області від 27.11.2008р. справу №47/356-08 передано на розгляд судді Пелипенко Н.М.

В судовому засіданні 15.12.2008р. представники сторін звернулись до суду з узгодженим клопотанням щодо подовження терміну розгляду справи за межі 2-х місячного терміну розгляду справи, яке було судом розглянуто та задоволено.

Представник позивача за вх.№3603 від 14.04.2009р. надав заяву про збільшення позовних вимог в якій просить суд стягнути з відповідача 259 854,75грн. основного боргу, 35557,01грн. інфляційних витрат , 3% річних в сумі 5266,41грн. Враховуючи, що згідно ст.22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог, суд приймає заяву позивачу як таку, що не суперечить інтересам сторін та діючому законодавству.

Відповідач за вх. №7216 від 02.07.2009р надав відзив на на заяву про збільшення позовних вимог, де посилається на оплату відповідачем 25.06.2009р. по платіжному дорученню №721 від 25.06.2009р. в сумі 5000,0грн., зазначає, що у відповідача згідно бухгалтерських даних заборгованість перед позивачем складає 252064,75грн.

В судовому засіданні були оголошена перерва з 02.07.2009р до 08.07.2009р.

Позивач за вх.№17830 від 07.07.2009р. надав заяву про зменшення позовних вимог, та просить суд стягнути з відповідача 252064,75грн. основного боргу, інфляційних в сумі 34911,54грн., 3% річних в сумі 5502,12грн.

В судовому засіданні була оголошена перерва з 27.07.2009р. по 03.08.2009р. з метою надання доказів по справі.

В процесі розгляду справи позивач кілька разів змінював позовні вимоги та за вх.№22359 від 09.09.2009р. уточнив позовні вимоги та просить суд стягнути з відповідача 252 064,75грн. основного боргу, 3%річних в сумі 538,66грн., та судові витрати.

Враховуючи, що згідно ст.22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог, суд приймає заяву позивачу як таку, що не суперечить інтересам сторін та діючому законодавству.

14 вересня 2009 року (вх. № 332) на адресу господарського суду Харківської області надійшла заява відповідача про відвід судді Пелипенко Н.М.

В судовому засіданні була оголошена перерва до 14.09.2009р. з метою вирішення питання керівництвом суду про відвід судді Пелипенко Н.М.

На підставі ухвали голови господарського суду від 15.09.2009р. відхилено заяву відповідача (вх. № 332) про відвід судді господарського суду Харківської області Пелипенко Н.М. по справі , та призначено для розгляду справи № 47/356-08 колегію суддів у складі: головуючий суддя Пелипенко Н.М.., суддя Светлічний Ю.В. та суддя Калініченко Н.М.

Ухвалою заступника голови господарського суду Харківської області від 15.10.2009р. було змінено склад колегії, у зв"язку з щорічною відпусткою судді Пелипенко Н.М. та призначено новій у складі: головуючий суддя Светлічний Ю.В., суддя Калініченко Н.В., суддя Ковальчук Л.В.

Ухвалою заступника голови господарського суду Харківської області від 04.11.2009р. було змінено склад колегії, у зв"язку з щорічною відпусткою судді Ковальчук Л.В. та призначено новій у складі: головуючий суддя Светлічний Ю.В., суддя Калініченко Н.В., суддя Мамалуй О.О.

14.10.2009р. відповідач надав через канцелярію господарського суду відзив на уточнену позовну заяву, в якому вважає позовні вимоги позивача такими, що не підлягають задоволенню, оскільки позивачем при подачі уточненої позовної заяви не було враховано проплат у сумі 20000,00грн., що підтверджуються платіжними дорученнями, а саме №1047 від 25.08.2009р., №1127 від 30.09.2009р. та №1253 від 30.09.2009р.

У судовому засіданні призначеному на 15.10.2009р. в порядку ст. 77 ГПК України було оголошено перерву до 21.10.2009р. для можливості надання сторонами додаткових документів.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, перевіривши наявні у справі матеріали на предмет їх юридичної оцінки, дослідивши докази у їх сукупності, судом встановлено наступне, що між позивачем та відповідачем 15.08.2007р. було укладено договір поставки №Б-009/07.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, о положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до умов договору, а саме п.1.1. постачальник зобов"язався передати у власність покупця товар, а покупець у свою чергу зобов"язався прийняти та сплатити товар на умовах передбачених цим договором.

Позивач свої договірні зобов"язання виконав своєчасно та у повному обсязі, а саме поставив відповідачу товар (будівельні матеріали) на підставі видаткових накладних, який було отримано відповідачем, що підтверджується підписом та печаткою уповноваженого представника відповідача на видаткових накладних.

Відповідно до ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Позивач у позовній заяві посилається на те, що 15.08.2007р. відповідачем було здійснено часткову оплату у розмірі 320000,00грн.

Таким чином заборгованість відповідача перед позивачем за отриманий товар на день подання позову складає 182613,64грн.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов”язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач в порядку досудового врегулювання спору направив на адресу відповідача 10.08.2009р. за вих. №303 вимогу про сплату боргу, яка згдно повідомлення про вручення поштового відправлення була отримана відповідачем 11.08.2009р.

При цьому, боржник відповідно до ч.2 статті 530 Цивільного кодексу України повинен виконати таке зобов'язання у семиденний строк з дня пред'явлення вимоги кредитором, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як свідчать матеріали справи, а саме уточнень позивача від 09.09.2009р. позивач просить суд стягнути з відповідача суму основної заборгованості у розмірі 252064,75грн., але позивачем не було враховано того, що відповідач згідно платіжних доручень №1047 від 25.08.2009р та №1127 від 09.09.2009р. сплатив частково суму боргу у сумі 10 000,00грн. тобто до подачі наданих позивачем уточнень, що надає суду підстави відмовити в позові в цій частині.

Крім того 30.09.2009р. платіжним дорученням №1253 відповідачем було погашено ще частину боргу у сумі 10 000,00грн. тобто після подачі наданих позивачем уточнень, що надає суду підстави для припинення провадження по справі в цій частині згідно п. 1.1. ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.

Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як вбачається з матеріалів справи сума заборгованості відповідачем не сплачена. За таких обставин та враховуючи доведеність факту порушення відповідачем умов діючого законодавства, суд знаходить позовні вимоги обґрунтованими і підлягаючими задоволенню в сумі основної заборгованості у розмірі 232064,75грн.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зважаючи на вищевикладене, позовні вимоги позивача в частині стягнення 3% річних, що становить - 528,38грн., які нараховані позивачем з урахуванням останніх проплат відповідача підтверджуються матеріалами справи та відповідають діючому законодавству.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито у розмірі, передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, що становить 2325,93грн. та згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002р. № 411 судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 108,65 гривень слід покласти на відповідача з вини якого спір доведено до суду.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 610, 625, 626, 662, 692, 712 Цивільного кодексу України, статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 р. № 1258, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 38, 43, 44, 49, п.1.1. ст.80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Макрокап Девелопмент Україна" (61058, м. Харків, вул. Данилевського, 30, р/р 260023011383 в Першій Харківській філії АКБ "Базис", МФО 351599, код ЄДРПОУ 2517893) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський завод будівельних матеріалів Астор" (61106, м. Харків, вул. Індустріальна, 3, р/р260063190036 в АБ "Діамант", м. Київ, МФО 320854, код ЄДРПОУ 32359553) суму основної заборгованості у розмірі 232064,75грн., 3% річних у розмірі 528,38грн., держмита у розмірі 2325,93грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 108,65грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Відмовити в задоволенні позову у сумі 10 000,00 грн.

4. Припинити провадження у справі в частині стягнення 10 000,00грн.

Суддя

Повний текст рішення підписано 09.11.2009р.