Ухвала суду № 67866621, 14.07.2017, Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 214/4056/17

6/214/117/17

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2017 року, Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Чернової Н.В.,

за участю: секретаря судового засідання Лєбєдєвої А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі подання державного виконавця Саксаганського ВДВС м. Кривий Ріг ГТУЮ у Дніпропетровській області ОСОБА_1 про обмеження права виїзду за кордон ОСОБА_2, -

ВСТАНОВИВ:

Державний виконавець Саксаганського ВДВС м. Кривий Ріг ГТУЮ у Дніпропетровській області ОСОБА_1 звернулася до суду з подання в якому просить суд: тимчасово обмежити у праві виїзду за кордон ОСОБА_2, до виконання зобовязань, покладених на нього рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу № 2-1634 виданого 22.12.2009 року про стягнення аліментів у розмірі 1/4 частини щомісячно на користь ОСОБА_3.

В обґрунтування подання зазначила, що на виконанні у Саксаганському ВДВС м. Кривого Рогу Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області знаходиться виконавче провадження №40543866 з виконання виконавчого листа №2-1634 виданого 22.12.2009р. Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу про стягнення аліментів у розмірі 1/4 частини щомісячно з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3. В ході виконавчого провадження державним виконавцем боржник неодноразово викликався, однак на виклики останній не зявлявся. Зі слів сестри боржника було встановлено фактичне місце мешкання боржника, а саме за адресою вул. Електрозаводська. Однак більш детальної інформації не надала. Зявившись боржник до ДВС повідомив своє місце проживання за адресою. Пр.-т 200 річчя ОСОБА_4, 17/38.

В судове засідання державний виконавець не зявилася, просила розглядати подання за її відсутності.

Суд, дослідивши вимоги подання, письмові матеріали справи, приходить до такого.

Відповідно до п. 18 ч. 3ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження»державний виконавець має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника-фізичної особи або керівника боржника-юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язання за рішенням.

Розділом VI ЦПК України, зокрема, ч.1ст. 377-1 ЦПК Українирегулюється порядок тимчасового обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) та вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим із начальником відділу державної виконавчої служби.

Статтею 33 Конституції Українипередбачено, що кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України визначені Законом України «Про порядок виїзду з України і вїзду в Україну громадян України».

За правилом п.5 ч.1 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України та вїзду в Україну громадян України», громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон, в тому числі, якщо він ухиляється від виконання покладених на нього судовим рішення зобов'язань - до виконання цих зобов'язань.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України «ухилення від виконання зобов'язань, покладених судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи)», вжите у п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України та вїзду в Україну громадян України» та у п. 18 ч. 3ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження», визначає з об'єктивної сторони такі діяння (дії чи бездіяльність) особи боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні нею зазначених обов'язків. У зв'язку з цим і здійснюється примусове виконання. Це також є підставою для звернення з поданням до суду щодо вирішення питання про застосування до такої особи тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України.

Особа, яка має невиконані зобов'язання, не може вважатися винною в ухиленні, поки не буде доведено протилежне.

Відповідно до положення ч. 3ст. 10 ЦПК Українинаявність умислу та обставини, які є предметом посилання суб'єкта подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України як на підставу його вимог, підлягають доведенню. Зокрема, задоволення такого подання можливе лише за умови «доведення факту ухилення боржника від виконання зобов'язання».

Ухилення боржника від виконання своїх зобов'язань є оціночним поняттям. Теоретично їх невиконання може бути зумовлене об'єктивними причинами, наприклад, внаслідок відсутності майна, роботи, незадовільного фінансового стану, тривалого відрядження, важкої хвороби тощо. Однак воно може мати й принципово інше походження, суб'єктивне, коли боржник свідомо ухиляється від виконання - має змогу виконати зобов'язання у повному обсязі або частково, але не робить цього без поважних причин.

Звернувшись з поданням державний виконавець не зазначив обґрунтування у чому саме полягає ухилення боржника від виконання рішення суду. Зазначив лише, що ОСОБА_2 ухиляється від виконання рішення суду.

Крім того, з доданих до подання документів вбачається, що ОСОБА_2 23.09.2016 р. подано заяву до державного виконавця, в якій він повідомляє місце свого проживання та місце роботи.

На момент звернення до суду з поданням факт ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, повинен вже відбутися і бути об'єктивно наявним та вбачатися з матеріалів виконавчого провадження.

Керуючись викладеним, суд приходить до висновку про відсутність у поданні вказівки на дії боржника, які свідчать про ухилення від виконання рішення суду, тому суд приходить до висновку про відсутність підстав вважати, що ОСОБА_2 свідомо та умисно ухиляється від виконання покладених на нього судовим рішення зобов'язань.

Крім того, державним виконавцем не було надано суду доказів того, що боржнику вручено копію постанови про відкриття виконавчого провадження, також не надані документи на підтвердження виклику до державного виконавця та отримання боржником такого виклику. Державним виконавцем не надано доказів на підтвердження того, що саме за винної поведінки боржника неможливо виконати рішення суду.

Отже, до подання не додано жодного доказу на підтвердження обставин викладених в поданні, що унеможливлює вирішення питання про обмеження права виїзду ОСОБА_2 за межі України.

Враховуючи викладене суд вважає, що подання є не обґрунтованим та задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючисьст. 33 Конституції України, ст.ст.5,11 Закону України «Про виконавче провадження»,ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», ст.ст.208,210,377-1 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

В задоволенні подання державного виконавця Саксаганського ВДВС м. Кривий Ріг ГТУЮ у Дніпропетровській області ОСОБА_1 про обмеження права виїзду за кордон ОСОБА_2 - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Н.В. Чернова