Рішення № 6786616, 30.10.2009, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"30" жовтня 2009 р.Справа № 14/98-1759 Господарський суд Тернопільської області у складі

Розглянув справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тінас", вул. Закревського, 9-А, м.Київ 217, 02217

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бучач-цукор", вул. Тичини, 3, м.Бучач, Бучацький район, Тернопільська область, 48400

про cтягнення заборгованості в сумі 269 000 грн.

За участю представників сторін:

          позивача: Коваль О.Л. - довіреність від 21.07.2009р.

          відповідача: не з'явився.

Суть справи:

          Товариство з обмеженою відповідальністю "Тінас", м. Київ звернулося в господарський суд Тернопільської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бучач-цукор", м. Бучач, Тернопільська область про cтягнення заборгованості в сумі 269 000 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем договірних зобов'язань по договору підряду щодо оплати вартості поставленого товару та виконання робіт по договору, у зв'язку із чим в останнього виникла заборгованість, яка і є предметом судового розгляду.

Відповідач, згідно поданого відзиву, позовні вимоги визнає в повному обсязі.

Розгляд справи відкладався, з підстав, викладених у відповідній ухвалі.

В судове засідання 30.10.2009 року представник відповідача не з'явився, хоча про час і місце слухання справи був повідомлений належним чином, в порядку ст.64 ГПК України.

За відсутності відповідного клопотання в порядку ст. 81-1 ГПК України технічна фіксація судового процесу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, судом встановлено наступне.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

07 липня 2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Тінас" (Підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Бучач-цукор" (Замовник) укладено договір підряду №39/07-07 (далі Договір).

У відповідності до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Аналогічна за змістом норма міститься і в ст.509 ЦК України.

Згідно взятих на себе по договору підряду зобов'язань Замовник - ТОВ "Бучач-цукор" доручає, а Підрядник - ТОВ "Тінас" зобов'язується, відповідно до п.1.1. Договору, поставити обладнання СНГ-45 в кількості 4 шт. та виконати щодо нього монтажні і пусконалагоджувальні роботи.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. З наведеною правовою нормою кореспондуються і положення ч.1 ст. 193 ГК України. Крім цього наведеною статтею Господарського кодексу України обумовлено, що до вимог господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з врахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

          Взаємовідносини, що склалися між сторонами у справі суд кваліфікує як правовідносини, що випливають із договору підряду, згідно якого та в силу ст. 837 Цивільного кодексу України, одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Підрядник зобов'язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором.

          Згідно із п.2.1. Договору, договірна ціна обладнання і всіх доручених Підрядчику по Договору робіт складає 289 000 грн.

          Розділом 5 Договору передбачено порядок здійснення розрахунків по Договору, відповідно до п.5.1 якого перед початком виконання робіт по даному договору Замовник здійснює передоплату шляхом перерахування на поточний рахунок Підрядника авансу в розмірі 144 500 грн. (50% від загальної суми Договору) на протязі 3-х банківських днів після підписання Договору. Інші 50% вартості виконаних робіт, що належать до оплати по Договору в розмірі 144 500 грн. Підрядник отримує при умові при умові надання банку акта прийому-передачі виконаних робіт.

Позивач свої зобов'язання по договору виконав в повному обсязі, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями Акту здачі-прийому обладнання №1, Акту на виконання демонтажних та монтажних робіт зміни існуючих пальникових пристроїв на нові пальникові пристрої моделі СНГ-45 №2, Акту на виконання пуско-налагоджувальних робіт по модернізації двох діючих котлів моделі "ІНВЕСТА-20/39" №3, які підписані сторонами без заперечень та не оспорені відповідачем.

Однак відповідачем, в порушення умов Договору, зобов'язання щодо оплати вартості поставлених товарів та наданих послуг, виконані частково, внаслідок чого останнім допущено заборгованість в сумі 269 000 грн.

          Частиною 1 статті 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 2 ст.193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України - боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Враховуючи наведені вище правові норми, які регламентують спірні правовідносини та зібрані у справі докази, якими засвідчуються фактичні обставини , суд приймає заяву відповідача про визнання ним позову, зважаючи що остання не суперечить чинному законодавству та не порушує чиї - небудь права та охоронювані законом інтереси.

На підставі наведеного, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Тінас" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бучач-цукор" про стягнення 269 000,00 грн. боргу підлягають до задоволення як обґрунтовані, доведені належними доказами та визнані відповідачем.

Державне мито та інші судові витрати згідно ст.ст. 44, 49 ГПК України та Декрету Кабінету Міністрів "Про державне мито" покладаються на відповідача.

          Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 1, 2, 32-34, 43, 44-49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задоволити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бучач-цукор" (вул. П.Тичини,3, м. Бучач, Тернопільська область, ід. код 31274406, п/р 26008000111507 у ВАТ 2Укрексімбанк" м. Тернопіль, МФО 338879) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Тінас" (вул. М.Закревського, 9-А, м. Київ, ід. код 21619092, п/р 26009301360027 у філії "Залізничне відділення ПІБ" м. Києва, МФО 322153)

- 269 000 (двісті шістдесят дев'ять тисяч) грн. заборгованості;

- 2 690 (дві тисячі шістсот дев'яносто) грн. сплаченого державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення _____дата_ року через місцевий господарський суд.

Суддя