Рішення № 6785821, 03.11.2009, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" листопада 2009 р. Справа № 18/153

За позовом Закрите акціонерне товариство компанія "Райз"

до відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю - сільськогосподарське підприємство "Соланум"

про стягнення заборгованості в сумі 453 848 грн. 57 коп.

Суддя Гудак А.В.

Представники:

Від позивача : представник Гарагуц І.Ф. дов.в справі, Панчук М.М. - директор філії

Від відповідача : представник не з"явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до господарського суду Рівненської області з позовом про стягнення з відповідача 453848,5 грн.- суми основного боргу -225420,25 грн., пені - 29496,08 грн., 8% за користування товарним кредитом -6725,97 грн, 28% за користування коштами - 34412,10 грн, збитків в розмірі 157794,17 грн. . В судовому засіданні позовні вимоги, відповідно до права, наданого статтею 22 ГПК України, підтвердив.

Представник відповідача в судове засідання не з"явився, про причини неявки суд не повідомив. Однак, 25.09.09 подав відзив в якому позовні вимоги не визнає. Свої заперечення обгрунтовує тим, що нарахувані штрафні санкції (пеня), починаючи з 18.03.08, тобто з моменту укладення угоди, що є невірним, оскільки на вказану дату не здійснювались позивачем навіть поставки товару.Окрім того, нараховані позивачем збитки у розмірі 157794,17 грн. з посиланням на п.7.4 договору № 10986 від 18.03.08. Згідно із ч.2 ст.623 ЦК України, розмір збитків, завданих порушенням зобов"язання, доказується кредитором. Позивач ні у позовній заяві, ні в розрахунку збитків не надав обгрунтованого розрахунку збитків та не надав належних доказів того, що збитки йому дійсно завдані. Також, у позовній заяві відсутній обгрунтований розрахунок нарахування відсотків за користування кредитом. Просить в задоволенні позову відмовити та зобов"язати сторін провести звірку взаєморозрахнків.

Ухвалою господарського суду від 07.10.09, враховуючи клопотання відповідача, було відкладено розгляд справи на 13.10.09 та зобов"язано сторін провести звірку взаєморозрахунків в межах суми основного боргу, заявленого у позовній заяві станом на 18.05.09. Однак сторонами, акт звірки на час розгляду справи не подано.

Так як, ухвалу господарського суду від 07.10.09 по справі № 18/153 про відкладення розгляду справи на 13.10.09 відповідач отримав - 17.10.09, що підтверджується повідомленням про вручення № 516777 від 08.10.09, господарським судом ухвалено ухвалу від 13.10.09 про відкладення розгляду справи 03.11.09.

Відповідач в судове засідання не з"явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення № 5190403 -17.10.09, відомостей про причини неявки суду не подав, вимог ухвали суду не виконав.

Ухвалою голови господарського суду Рівненської області від 13.10.09 строк вирішення спору продовжено на 1 місяць.

Враховуючи викладене, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними у справі доказами.

Статті 20, 22, 91, 107 Господарського процесуального кодексу України сторонам роз'яснені.

Відводи з підстав, передбачених статтею 20 ГПК України, відсутні.

Протокол судового засідання складено відповідно до статті 811 ГПК України.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представника позивача, вивчивши подані ними письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, місцевий господарський суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково.

Суд виходив з такого.

"18" березня 2008 р. між сторонами укладено договір поставки на умовах товарного кредиту № Х 1098628 Згідно з п.1.1 договору постачальник (позивач) зобов"язується передати у власність покупця ( відповідача) продукцію виробничо-технічного призначення, а відповідач зобов"язується прийняти товар і оплатити його вартість (ціну), сплативши за нього визначену грошову суму, а також сплатити відсотки за користування товарним кредитом в сумі, визначеній відповідно до умов договору.

У відповідності до ч.2 статті 524 ЦК України сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов"язання в іноземній валюті. Згідно із пунктом 1.2 даного договору найменування товару, його кількість, ціна за одиницю, термін поставки, гривнева вартість товару та її доларовий еквівалент, порядок та термін оплати вартості товару ( в т.ч. тієї частини вартості товару, яка оплачується авансом, а аткож частини, яка оплачується на умовах відстрочення платежів) та нарахованих відсотків, інші умови, погоджені сторонами - визначені в договорі та специфікації ( додатки № 1 та № 1а), які складають невід"ємну частину договору.

Статтею 533 ЦК України передбачено, що грошове зобов"язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов"язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. Пунктом 2.2. даного договору визначено, що сторони встановлюють, що протягом строку дії договору, грошові зобов"язання існують і підлягають сплаті у гривні. Сума у гривні, що підлягає сплаті відповідачем на виконання ним зобов"язань по договору, визначаєтться шляхом множення грошового еквівалента ціни договору (її неоплаченої частини) в іноземній валюті, вказаній в додатках до договору, на офіційний курс гривні до іноземної валюти, який буде встановлений НБУ на день фактичної оплати відповідачем ціни договору ( її неоплаченої частини); однак, сторони погоджуються, що ця умова не застосовується, якщо офіційний курс гривні до іноземної валюти, встановлений на день фактичної оплати вартості товару відповідачем, менший ( нижчий) або рівний курсу, який був встановлений на день підписання договору.

У відповідності до умов договору позивачем було поставлено товару на суму 211911 грн.46 коп., що еквівалентна станом на момент відвантаження сумі 41962,67 дол. США. за період з 14.04.08 по 12.08.08, що підтверджується видатковими накладними та довіреностями на отримання товару відповідачем (а.с.1,а.с.15-а.с.27).

Відповідач частково здійснив розрахунок за отриманий товар, що підтверджується банківськими виписками, прибутковими касовими ордерами та накладними на прихід сільськогосподарської продукції ( а.с.59-а.с.67). Всього на суму 70984,72 грн., що еквівалентно за офіційним курсом Національного банку України ( а.с.38-а.с.49) - 12388,11 дол. США., зокрема: 10.04.08 -15000грн., що еквівалентно 2970,30 дол.США ( курс НБУ -5,05грн.); 11.04.08 -5000грн., , що еквівалентно 990,10 дол. США ( курс НБУ - 5,05 грн.); 23.04.08 -5000грн., що еквівалентно 990,10 дол.США ( курс НБУ - 5,05 грн.); 23.09.08 - 5000грн., що еквівалентно 1030,93 дол.США (курс НБУ -4,85 грн.); 23.10.08 - 9998,15 грн.,що еквівалентно 1964,27 дол.США (курс НБУ -5,09 грн.); 04.11.08 - 9773,57 грн.,що еквівалентно 1687,48 дол. США (курс НБУ -5,7918); 26.01.09 -3900грн., що еквівалентно 506,49 дол. США (курс НБУ -7,70 грн.); 20.03.09 -17313,00 грн., що еквівалентно 2248,44 дол США (курс НБУ - 7,70 грн.).

Так як, відповідачем у встановлений договором термін повної оплати не проведено, станом на 18.05.09 основний борг становив 29574,56 дол. США ( 41962,67 дол. США -12388,11 дол. США), що 225420,25 грн. згідно офіційного курсу станом на 18.05.09 гривні до долару США -7,6221грн. (а.с.47).

Відповідно до статті 193 ГК України суб”єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов”язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов”язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов”язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов”язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст.ст. 509,525,526 Цивільного кодексу України зобов"язаням є правідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов"язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов"язку. Зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог,що звичайно ставляться.

У відповідності до ч.1 ст.530 ЦК України у зобов"язанні встановлений строк ( термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Відповідно п.2.4 та 2.5 договору поставки термін оплати вартості (ціни) товару, яка оплачується відповідачем авансом, вказаний в додатку №1 до договору ( 05.04.08; 20.05.08) ( а.с.13). Вартість (ціна) частини товару, яка оплачується на умоваї відстрочення кінцевого розрахунку, визначені в додатку № 1а до договору (30.08.08;30.09.08;31.10.08) ( а.с.14).

Таким чином, залишок основної суми боргу- 225420 грн.25 коп., підлягає стягненню згідно зі ст.ст.526, 530 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до п.2.1 договору поставки № Х 1098628 від 18.03.08 вартість ( ціна) товару та сума нарахованих відсотків за користування товарним кредитом ( ціна договору) вказана в додатку №1а. Згідно із п.2.6 даного договору умови щодо процентів за користування товарним кредитом визначені пунктами 2.7 -2.12 договору та додатку № 1а. Річна ставка відсотків за користування товарним кредитом згідно додатку №1а до даного договору становить -8%. На виконання п.2.7 сторонами були підписані акти здачі-прийняття робіт ( надання послуг) № ВН-10002-00160 від 16.03.09 проценти за товарний кредит в сумі 2665,31 грн; акт № ТКр/28 від 31.12.08 проценти за товарний кредит в сумі 2513,33 грн та по акту від 30.04.09, який відповідачем непідписаний в сумі 1547,33 грн. Всього нараховано відсотків за користування товарним кредитом за обгрунтованим розрахунком позивача за період з 23.10.08 по 30.04.09 - 6725,97 грн.

В Цивільному та Господарському кодексах України відсутнє поняття "товарного кредиту". Таке визначення міститься в п. 11.1.2 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств". Товарний кредит - це надання товарів однією особою іншій на умовах угоди, що передбачає відстрочку кінцевого розрахунку на визначений строк та під відсотки. Товарний кредит передбачає передачу права власності на товари (результати робіт, послуг) покупцеві (замовникові) у момент підписання договору або в момент фізичного отримання товарів (робіт, послуг) таким покупцем (замовником) незалежно від часу погашення заборгованості.

У відповідності до ч.3 ст.692 ЦК України у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати за користування чужими коштами, визначення розміру яких регулюється у ст.536 ЦК України. Слід зазначити, що таке право продавець ((позивач) набуває лише у випадку прийняття товару покупцем ( відповідачем). Як свідчать матеріали справи, відповідчем товар прийнятий, що підтверджується видатковими накладним та довіреностями на його отримання. Згідно із ч.2 ст.536 ЦК України розмір процентів за користування чужими грішми встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства. Згідно із п.7.5. вказаного договору у випадку прострочення виконання грошових зобов"язань по оплаті вартості товару та сплаті відсотків, сплачує на користь позивача відсотки за неправомірне користування коштами в розмірі 28% річних з простроченої суми.

Так як, відповідач у встановлений термін повної оплати не провів, то за ним станом на 18.05.09 рахується прострочена заборгованість. Так, за період з 01.11.08 по 18.05.09 відповідачем прострочено оплату на 199 днів, за огрунтованим розрахунком позивача розмір річних становить 34412,10 грн ( 225420,25 грн.*28%:365дн.*199 днів) (а.с. 6).

Статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов"язання (неналежне виконання).

Згідно статті 611 ЦК України у разі порушення зобов"язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом

Статтею 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми ( неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов"язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов"язання. Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою ( штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов"язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов"язання за кожен день прострочення зобов"язання.

Пунктом 7.3 договору поставки № Х10986-28 від 18.03.08 передбачено, що відповідач несе відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов2язань по оплаті у встановлені договором терміни вартості товару та процентів за користування товарним кредииом, сплачуючи за кожний день прострочення пеню в розмірі 0,3 відсотка від суми боргу але не більше повідйної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення. Поданий розрахунок позивача щодо нарахування пені в сумі 29496,08 грн. за період з 01.11.08 по 18.05.09 на залишок заборгованості- 225420,25 грн. суперечить вимогам даного пункту договору та ч.6 ст.232 Господарського кодексу України, яким визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов"язання, якщо інше не встановлено договором або законом, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов"язання мало бути виконано.

Відповідно до статті 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов"язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб"єкту, права або законні інтереси якого порушено.

У відповідності до ст.224, ч.5 ст.225 ГК України пунктом 7.4. договору поставки № Х10986-28 від 18.03.09 відповідач відшкодовує збитки, завдані позивачу невиконання або неналежним виконанням грошових зобов"язань по цьому договору. Сторони встановлюють розмір збитків відповідача в твердій сумі в залежності від строків ( тривалості) порушення зобов"язання позивачем: 10 відсотків неоплаченої вартості (ціни) товару за перший (повний чи неповний) місяць із наступним збільшенням цієї суми на 10 відсотків за кожний повний чи неповний місяць прострочення. Збитки відшкодовуються в повній сумі понад неустойку (штраф).

Згідно ст. 22 ЦК України та ч. 2 ст.224 ГК України збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) та доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Відшкодування збитків - це міра відповідальності за правопорушення у сфері господарювання. Особа, яка вимагає відшкодування збитків, повинна довести факт порушення господарського зобов"язання контрагентом, наявність і розмір понесених збитків, причинний зв"язок між правопорушенням і збитками. Позивач у своїх поясненнях від 05.10.09 щодо збитків відзначає, що це не одержані доходи, які сторона одержала б у разі належного виконання зобов"язання, тощо. Однак належного документального обгрунтування в цій частині, як це визначено ч.2 ст.224 ГК України , що позивач не отримав дохід ( в якій сумі) який міг би отримати ,якби зобов"язання було виконано належним чином, які були прийняти заходи для її одержання та зроблені з цією метою готування, в зв"язку з цим розмір збитків за період з 01.11.08 по 18.05.09 становить 157794,17 грн. А тому, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення збитків в сумі 157794,17 грн. задоволенню не підлягають.

Також судом, не приймаються до уваги доводи відповідача в частині стягнення основного боргу, процентів за користування товарним кредитом, 28% річних за користування коштами, оскільки спростовується доказами наявними в матеріалах справи та нормами цивільного та господарського законодавства.

          Відповідно до ст.ст.33,34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В даному випадку, позивачем належними доказами не підверджено обгрунтованість нарахування пені та збитків, так як і відповідачем належними доказами не спростовано позовні вимоги в частині основного боргу, 8 процентів за користування товарним кредитом, 28% річних за користування коштами, пені та збитків.

З урахуванням вищевикладеного позовні вимоги про стягнення з відповідача суми основного боргу та пені за неналежне невиконання зобов'язань, 8 % річних за користування товарним кредитом, 28% річних за користування чужими коштами, збитків, всього на суму 453848,57грн. підтверджуються матеріалами справи у відповідних частинах, а тому підлягають задоволенню частково з покладенням на відповідача витрат по сплаті держмита та витрат по оплаті інформаційно-технічних послуг по забезпеченню судового процесу пропорційно сумі задоволених позовних вимог.. Розмір пропорції задоволених позовних вимог проти заявлених становить 58,73%.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно зі статтею 91 Господарського процесуального кодексу України, сторона у справі, не згідна із рішенням суду має право подати апеляційну скаргу, а прокурор - апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Апеляційна скарга або подання подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.49, 811, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю - сільськогосподарське підприємство "Соланум" (вул. Зелена 31,Лопавше,Демидівський район, Рівненська область, код ЄДРПОУ 25497645, на користь Закрите акціонерне товариство компанія "Райз" (вул. Заболотного 152,Київ,Південна Частина Києва, Київ,03680, код ЄДРПОУ 13980201) основний борг в сумі 225420грн. 25коп., 8% річних за користування товарним кредитом в розмірі 6725 грн.97 коп., 28% річних за користування чужими коштами в розмірі 34412 грн.10 коп. витрати по сплаті державного мита в сумі 1247грн. 37коп., витрат на оплату послуг за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 69грн 30коп. Наказ видати після набрання рішенням законної сили відповідно до частини 3-4 статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

В решті позову відмовити.

Суддя

Повний текст рішення суддею підписано "11" листопада 2009 р.