Ухвала суду № 67858054, 05.07.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

1[1]

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ

Апеляційного суду міста Києва в складі:

головуючого суддіПаленика І.Г.,суддів при секретарі судового засіданняМасенка Д.Є., Присяжнюка О.Б., Орліченко О.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені суду в м. Києві 05 липня 2017 року, апеляційні скарги захисників Мінакова І.В. та Волошина Ю.І., в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 та прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення Генеральної прокуратури України Новікова О.Ф., на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 06 червня 2017 року, відносно

ОСОБА_7, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року в с. Кам'янка, Городецького району Хмельницької області, непрацюючого, на утриманні якого знаходиться двоє малолітніх дітей, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого в АДРЕСА_2,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 28 ч. 5 ст. 191 КК України,

за участю: прокурора захисників підозрюваного Новікова О.Ф., Волошина Ю.П., Мінакова І.В., ОСОБА_7,ВСТАНОВИЛА:

Вказаною ухвалою відмовлено у задоволенні клопотання старшого слідчого в ОВС ГСУ НП України Видринської О.А. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_7 та застосовано до останнього запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 5 000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що відповідно становить 8 000 000 грн.

Вирішуючи питання про вид заходу забезпечення кримінального провадження, слідчий суддя зазначив, що прокурором не доведено недостатність застосування до ОСОБА_7 більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Не погоджуючись з таким рішенням, захисник в інтересах підозрюваного та прокурор, кожен окремо подали апеляційні скарги, в яких просять скасувати ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 09 червня 2017 року та постановити нову ухвалу.

При цьому, захисник в своїй апеляційній скарзі, посилаючись на практику Європейського суду з прав людини просить відмовити у задоволенні клопотання органу досудового розслідування та не обирати ОСОБА_7 жодного запобіжного заходу.

В обґрунтування своїх апеляційних вимог захисник зазначає, що оскаржувана ухвала є незаконною і підлягає скасуванню, оскільки висновки викладені у вищевказаній ухвалі не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження та допущені істотні порушення вимог кримінального процесуального закону.

Так, захисник вважає, що слідчий суддя не прийняв до уваги доводів сторони захисту щодо відсутності обґрунтованої підозри ОСОБА_7, а також ненадання органом досудового розслідування до суду в якості обґрунтування клопотання доказів, які підтверджують наявність ризиків передбачених ст. 177 КПК України та неможливість взагалі застосування до підзахисного будь якого запобіжного заходу.

Крім того захисник стверджує, що визначений розмір застави є завідомо не помірний для підозрюваного, а отже застава є такою, що визначена з порушенням вимог КПК України.

Разом з тим наголошує на тому, що ОСОБА_7 раніше не судимий, має постійне місце проживання та на його утримані перебуває двоє малолітніх дітей.

В свою чергу прокурор просить застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, а у разі визначення розміру застави, визначити її у сумі 492 353 000 грн. - у розмірі встановлених збитків заподіяних потерпілим, з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Так, прокурор вважає, що мету забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та забезпечення запобігання ризикам, передбачених ст. 177 КПК України, можливо досягнути тільки при обранні підозрюваному ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Крім того, сторона обвинувачення зазначає, що у ході судового розгляду в суді першої інстанції було встановлено та заперечувались стороною захисту лише в частині точності формулювання факти, що незважаючи на внесення підозрюваним застави у розмірі 14 000 000 грн., ним фактично продовжено дії з організації самовільних будівництв.

Заслухавши доповідь судді, пояснення підозрюваного та захисників, які заперечили проти задоволення апеляційної скарги прокурора та просили задовольнити апеляційну скаргу захисників, доводи прокурора про необхідність задоволення саме його апеляційної скарги та відмови в задоволенні апеляційної скарги сторони захисту, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційних скарги, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів судового провадження, Головним слідчим управлінням НП України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості якого 26 листопада 2012 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 1201211006000012, за підозрою, в тому числі і ОСОБА_7 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 28 ч. 5 ст. 191 КК України.

07 червня 2017 року ОСОБА_7 затримано в кабінеті слідчого та того ж дня повідомлено про підозру у вчиненні вищевказаних кримінальних правопорушень.

09 червня 2017 року старший слідчий в ОВС ГСУ НП України Видринська О.А., за погодженням прокурора у кримінальному провадженні - прокурора відділу процесуального керівництва та підтримання державного обвинувачення Генеральної прокуратури України Новікова О.Ф., звернулася до Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 09 червня 2017 року у задоволенні вищезазначеного клопотання органу досудового розслідування було відмовлено та застосовано до останнього запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 5 000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що відповідно становить 8 000 000 грн.

Згідно зі ст. 2 КПК України основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.

З ухвали суду та журналу судового засідання вбачається, що наведені в клопотанні слідчого підстави для застосування ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою перевірялись при розгляді клопотання. При цьому був допитаний підозрюваний ОСОБА_7, вислухані думки прокурора та захисників, з'ясовані інші обставини, які мають значення при вирішенні питання застосування запобіжного заходу.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя з'ясував питання про те, чи підтверджується наявність зазначених у клопотанні слідчого підстав застосування саме такого запобіжного заходу, передбаченого статтею 183 КПК України.

Разом з тим, як правильно зазначив в ухвалі слідчий суддя, з чим погоджується і колегія суддів, долучені до клопотання докази, містять дані виключно щодо обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_7 інкримінованих діянь, наявність ризиків передбачених ст. 177 КПК України, зокрема можливості підозрюваного незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, однак не містять доказу того, що перебуваючи на волі ОСОБА_7 переховуватиметься від органу досудового розслідування, оскільки останній належним чином виконував свої процесуальні обов'язки, про що підтвердив прокурор у судовому засіданні.

Таким чином, з урахуванням наявних в матеріалах справи доводів, слідчий суддя прийшов до правильного висновку про те, що менш суворий запобіжний захід, а саме застава у розмірі, який перевищує 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, зможе унеможливити виникнення ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, та забезпечити належне виконання ОСОБА_7 покладених на нього процесуальних обов'язків.

Згідно з ч. 3 ст. 176 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам.

Як вважає колегія суддів, слідчий суддя прийшов до обґрунтованого висновку про те, що застосування запобіжного заходу у вигляді застави буде достатнім для запобігання ризикам, передбаченому ч. 1 ст. 177 КПК України та для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_7 покладених на нього процесуальних обов'язків.

Що стосується доводів апеляційних скарг про те, що оскаржувана ухвала є незаконною і підлягає скасуванню, оскільки висновки викладені у вищевказаній ухвалі не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження та допущені істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, то вони є надуманими, оскільки слідчий суддя при розгляді клопотання слідчого про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою дослідив всі обставини, з'ясування яких могло мати істотне значення для ухвалення законного обґрунтованого та вмотивованого рішення відповідно до вимог ст. 370 КПК України.

Наявність даних, які характеризують особу підозрюваного ОСОБА_7 зокрема те, що він раніше не судимий, має постійне місце проживання та на його утримані перебуває двоє малолітніх дітей, - не можуть бути безумовними підставами для скасування ухвали слідчого судді, всупереч твердження сторони захисту, оскільки не спростовують висновки суду про те, що ОСОБА_7 може вчинити дії, передбачені ст. 177 КПК України.

Посилання захисника на те, що пред'явлена ОСОБА_7 підозра необґрунтована, є безпідставними, оскільки перевіряючи наявність обґрунтованої підозри в даному кримінальному провадженні, колегія суддів вважає, що сукупність матеріалів судового провадження, на даному етапі кримінального провадження до моменту з'ясування істини у справі, є достатньою для застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу, оскільки обґрунтованість підозри - це не акт притягнення особи до відповідальності, а сукупність даних, які переконують об'єктивного спостерігача, що особа могла бути причетною до вчинення конкретного злочину.

З урахуванням положень ст.ст. 177, 178 КПК України, п. 1 ст. 5 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод суду належало з'ясувати чи тримання ОСОБА_7 під вартою до судового розгляду справи є тим запобіжним заходом, який забезпечив би його належну процесуальну поведінку та виконання ним процесуальних обов'язків, та чи не було можливості обмежитися в даному випадку застосуванням менш суворого запобіжного заходу, що, як вважає колегія суддів, було правильно зроблено слідчим суддею.

За таких обставин, необхідності обмеження права особи на свободу, передбаченого кримінальним процесуальним законом України, ст. 5 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини в контексті зазначеного кримінального провадження немає, а тому доводи апеляційної скарги прокурора слід визнати непереконливими, оскільки, як вважає колегія суддів, запобіжний захід у вигляді застави в повній мірі забезпечить запобіганню ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

З огляду на викладене, зазначені в апеляційних скаргах доводи та підстави, з яких прокурор та захисники просять скасувати ухвалу суду не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи і не є визначеними законом підставами для скасування оскаржуваного рішення.

Порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, по справі не вбачається.

Суд обґрунтовано, у відповідності з вимогами ст.ст. 177, 178, 181, 194 КПК України, з урахуванням тяжкості кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_7, характеризуючих даних про його особу, обрав запобіжний захід у вигляді застави, а тому підстав для скасування ухвали слідчого судді, колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 176 - 178, 182, 183, 194, 196, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 09 червня 2017 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання старшого слідчого в ОВС ГСУ НП України Видринської О.А. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_7 та застосовано до останнього запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 8 000 000 грн., - залишити без змін, а апеляційні скарги захисників Мінакова І.В. і Волошина Ю.І. в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 та прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення Генеральної прокуратури України Новікова О.Ф., - без задоволення.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Судді:

ПаленикІ.Г. Масенко Д.Є. Присяжнюк О.Б.

Справа №11-сс/796/3263/2017 Категорія: ст. 183 КПК УкраїниГоловуючий у першій інстанції - Батрин О.В. Доповідач: Паленик І.Г.