Рішення № 6785774, 16.10.2009, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" жовтня 2009 р. Справа № 19/34

за позовом підприємець ОСОБА_1

до відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Фудз Трейд"

про стягнення в сумі 57 849 грн. 23 коп.

Суддя Тимошенко О.М.

Представники:

Від позивача : ОСОБА_3, ОСОБА_4

Від відповідача : не з'явився

СУТЬ СПОРУ: Позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача коштів в сумі 57849,23 грн., з яких: 56400,00 грн. - основний борг, 1258,60 грн. - збитки від інфляції, 190,73 грн. - три проценти річних. В обгрунтування вимог зазначає, що протягом листопада-грудня 2008 року надав відповідачу послуги з перевезення вантажів автомобільним транспортом згідно укладених договорів-заявок, однак останній розрахунки за надані послуги не здійснив. Просить задоволити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач проти вимог позивача заперечує, мотивуючи тим, що в зв'язку із не дотриманням сторонами порядку укладення договорів-заявок останні не можуть вважатися укладеними. Зважаючи на цю обставину, відповідач вважає вартість наданих послуг не встановленою. Поряд з цим звертає увагу суду на те, що в товарно-транспортних накладних не зазначено перевізника, а тому сумнівним є той факт, що перевезення здійснювалося саме позивачем. Крім цього зазначає, що не отримував від позивача документи на підставі яких повинна бути здійснена оплата послуг. Просить в задоволенні позову відмовити.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Протягом листопада-грудня 2008 року між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (перевізник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Фудз трейд" (замовник) були укладені договори-заявки на перевезення вантажів автомобільним транспортом, а саме:

- договір-заявка № 14-11 від 14 листопада 2008 року на перевезення ватажу по маршруту м. Рівне - м. Сімферополь - м. Севастополь - м. Феодосія - м. Керч. Вартість перевезення становить 8000,00 грн.;

- договір-заявка № 21-11 від 21.11.2008 року на перевезення вантажу по маршруту м. Рівне - м. Сімферополь - м. Херсон. Вартість перевезення становить 6900,00 грн.;

- договір-заявка № 28-11-2 від 28.11.2008 року на перевезення вантажу по маршруту м. Рівне - м. Суми - м. Харків. Вартість перевезення становить 4800,00 грн.;

- договір-заявка № 03-1-3 від 03.12.2008 року на перевезення вантажу по маршруту м. Рівне - м. Дніпропетровськ. Вартість перевезення становить 4600,00 грн.;

- договір-заявка № 05-12 від 05.12.2008 року на перевезення вантажу по маршруту м. Рівне - м. Сімферополь - м. Севастополь - м. Херсон. Вартість перевезення становить 7000,00 грн.;

- договір-заявка № 10-12 від 10.12.2008 року на перевезення вантажу по маршруту м. Рівне - м. Дніпропетровськ. Вартість перевезення становить 5000,00 грн.;

- договір-заявка № 11-12-3 від 11.12.2008 року на перевезення вантажу по маршруту м. Новопавлівка - м. Рівне. Вартість перевезення становить 4300,00 грн.;

- договір-заявка № 15-12-2 від 15.12.2008 року на перевезення вантажу по маршруту м. Рівне - м. Сімферополь - м. Севастополь - м. Феодосія - м. Керч. Вартість перевезення становить 7800,00 грн.;

- договір-заявка № 18-12-6 від 18.12.2008 року на перевезення вантажу по маршруту м. Рівне - м. Одеса. Вартість перевезення становить 4000,00 грн.;

- договір-заявка № 18-12-2 від 18.12.2008 року на перевезення вантажу по маршруту м. Рівне - м. Миколаїв. Вартість перевезення становить 4000,00 грн.

Всього вартість наданих послуг за вказаними договорами-заявками склала 56400,00 грн.

Відповідно до умов договорів-заявок №№ 14-11, 21-11, 28-11-2, 03-1-3, 05-12, 11-12-3, 15-12-2 встановлено строк оплати наданих послуг - 7-10 банківських днів після отримання від перевізника оригіналів ТТН, акту виконаних робіт, податкової накладної. За умовами договорів-заявок №№ 10-12, 18-12-6, 18-12-2 строк оплати наданих послуг - 10-14 банківських днів після отримання від перевізника оригіналів ТТН, акту виконаних робіт, податкової накладної.

Згідно наданих позивачем доказів (реєстрів відправки документів), документи в підтвердження здійснення перевезень, а саме - оригінали товарно-транспортних накладних, акти виконаних робіт та податкові накладні надсилались відповідачу в наступні періоди:

- по договорам-заявкам №№ 14-11, 21-11 направлені 11.12.2008 року (з врахуванням поштового обігу строк оплати наступив 26.12.2008 року);

- по договорам-заявкам №№ 28-11-2, 03-1-3 направлені 16.12.2008 року (з врахуванням поштового обігу строк оплати наступив 26.12.2008 року та 31.12.2008 року);

- по договорам-заявкам №№ 05-12, 10-12, 11-12-3, 15-12-2 направлені 26.12.2008 року (з врахуванням поштового обігу строк оплати наступив 14.01.2009 року та 19.01.2009 року);

- по договорам-заявкам №№ 18-12-6, 18-12-2 направлені 06.01.2009 року (з врахуванням поштового обігу строк оплати наступив 27.01.2009 року).

Однак, у визначені договорами строки відповідач не здійснив оплату наданих послуг.

14 лютого 2009 року позивачем направлено на адресу відповідача лист-вимогу № 75 з проханням повернути підписані акти виконаних робіт, сплатити кошти за надані послуги та повторно надіслані документи для підпису. Відповідачем зазначений лист залишено без відповіді та задоволення.

Вважаючи договори-заявки не укладеними відповідач зазначає, що останні не містять підпису та печатки позивача. Натомість проставлений штамп позивача за своєю суттю не має жодних юридичних наслідків. Однак з такою позицією відповідача суд не погоджується виходячи з наступного.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 909 Цивільного кодексу України договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Частиною 1 ст. 181 Господарського кодексу України встановлено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Порядок погодження умов договору визначено частинами 3-7 статті 181 ГК України.

Частиною 8 зазначеної статті встановлено, що у разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України.

Як вбачається з матеріалів справи, договори-заявки між сторонами укладені шляхом направлення їх примірників факсимільним зв'язком. При цьому пропозиція укласти договір (оферта) ініційована відповідачем (замовник перевезень). Зокрема відповідачем направлялись типові примірники договорів-заявок у яких вже було визначено маршрут, характеристики вантажу, місце завантаження та розвантаження, вартість перевезення та порядок оплати, обов'язки сторін та відповідальність за порушення зобов'язань. Позивач (перевізник) в свою чергу заповнював відповідні графи щодо типу, марки, державних номерних знаків автомобіля, прізвище, ім'я водія та його контактний телефон. На місці підпису та печатки перевізника позивачем проставлявся його штамп приватного підприємця. У такому вигляді позивачем здійснювалось зворотнє направлення договору-заявки відповідачу.

В подальшому, після отримання від позивача заповненого примірника договору-заявки, відповідач заповнював товарно-транспортну накладну, зокрема, вказував надані позивачем відомості про марку, тип, державні номерні знаки автомобіля, прізвище, ім'я водія, та в послідуючому надавав її водієві позивача для здійснення перевезення.

Враховуючи викладене договори-заявки вважаються укладеними, оскільки відповідачем, як замовником, прийнято згоду позивача на їх укладення, що виразилось у послідуючому складанні товарно-транспортних накладних (що в свою чергу є підтвердженням укладення договору перевезення за умовами ч. 3 ст. 909 ЦК України). Крім цього суд зазначає, що наявні в матеріалах справи товарно-транспортні накладні містять відмітки одержувачів вантажу, тобто перевезення відбувалось. Поряд з цим, акти виконаних робіт по договорах-заявках №№ 14-11, 21-11, 28-11-2, 03-1-3 підписані з боку відповідача без заперечень, що також свідчить про вчинення фактичних дій на виконання умов договорів. З огляду на вказане суд прийшов до висновку, що відповідач в процесі укладення договору не заперечував проти проставлення на ньому штампу позивачем і власними діями ствердив укладення договору.

Відтак доводи відповідача є безпідставними та необгрунтованими.

Не заслуговують на увагу також і заперечення відповідача про неотримання підтверджуючих для оплати послуг документів (згідно укладених договорів строк оплати наданих послуг - 7-10 (10-14) банківських днів після отримання від перевізника оригіналів ТТН, акту виконаних робіт, податкової накладної), оскільки поштові квитанції від 11.12.2008 р., 16.12.2008 р., 26.12.2008 р. не можуть бути належними доказами надіслання згадуваного пакету документів.

В підтвердження надсилання документів позивачем надано зведені реєстри відправки з відмітками поштового відділення про їх прийняття та фінансові чеки УДППЗ "Укрпошта", які свідчать про здійснення поштового відправлення на адресу відповідача 11.12.2008 р., 16.12.2008 р., 26.12.2008 р., 06.01.2009 р. Розрахунковий документ, виданий відправникові поштового відправлення відповідно до пункту 36 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою КМУ від 17.08.2002 р. № 1155, вважається належним доказом такого відправлення в розумінні ст. 32 ГПК України. Згідно пункту 78 названих правил листи, бандеролі і посилки приймаються відділеннями зв'язку з описом вкладення лише за бажанням відправника, а тому у суду відсутні підстави вважати зазначені документи не надісланими відповідачу. Поряд з цим, акти виконаних робіт по договорах-заявках №№ 14-11, 21-11, 28-11-2, 03-1-3, які направлялись відповідачу 11 та 16 грудня 2008 року, підписані з боку відповідача без заперечень, що підтверджує отримання останнім документів і спростовує викладені заперечення.

За умовами ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення викладено в ст.ст. 173, 193 Господарського кодексу України.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Доказів сплати основного боргу в сумі 56400,00 грн. за надані послуги відповідач суду не надав. Відтак вимоги позивача в цій частині грунтуються на договорі та законі, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором.

Враховуючи, що прострочення виконання грошового зобов'язання з боку відповідача має місце, задоволенню підлягають вимоги позивача про стягнення збитків від інфляції в сумі 1258,60 грн. (за січень 2009 року з розрахунку заборгованості в розмірі 43400,00 грн.) та 3% річних в сумі 190,73 грн. (за період з 26.12.2008 р. по 18.02.2009 р.). Надані суду розрахунки перевірено та визнано правильними.

Зважаючи на вищевикладене, позов обгрунтований і підлягає задоволенню в повному обсязі з покладенням на відповідача судових витрат згідно ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фудз трейд" (33009, м. Рівне, вул. Кн.Володимира, 112а, код ЄДРПОУ 32230375), р/р 2600229251 у РОД "Райффайзен банк Аваль", МФО 333227 на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ІДН НОМЕР_2), р/р НОМЕР_3 в РФ ВАТ "Укрексімбанк" м. Рівне, МФО 333539 - основний борг в сумі 56400 грн. 00 коп., збитки від інфляції в сумі 1258 грн. 60 коп., 3% річних в сумі 190 грн. 73 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 578 грн. 49 коп., витрати по оплаті інформаційно-технічних послуг по забезпеченню судового процесу в сумі 118 грн. 00 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Тимошенко О.М.

підписано "10" листопада 2009 р.