Постанова № 67857648, 27.06.2017, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" червня 2017 р. Справа№ 911/1281/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Власова Ю.Л.

суддів: Станіка С.Р.

Гончарова С.А.

за участю секретаря судового засідання Вага В.В.

за участю представників

від прокуратури: Моцяк Л.М.,

від позивача 1: не з'явився,

від позивача 2: не з'явився,

від відповідача 1: не з'явився;

від відповідача 2: Снігир Т.А.,

від відповідача 3: не з'явився,

від третьої особи 1: Дуфінець М.М.,

від третьої особи 2: не з'явився,

від третьої особи 3: не з'явився,

від третьої особи 4: не з'явився,

від третьої особи 5: не з'явився,

розглянувши апеляційну скаргу Першого заступника прокурора Київської області на рішення Господарського суду Київської області від 29.07.2016р. у справі №911/1281/16 (суддя Щоткін О.В.)

за позовом Першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі: Бориспільської районної державної адміністрації Київської області, Служби автомобільних доріг у Київській області,

до Щасливської сільської ради Бориспільського району Київської області - Відповідач 1, Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Технології Груп" - Відповідач 2; Товариства з обмеженою відповідальністю "Форца Енергія" - Відповідач 3,

Третя особа 1 - Державне агентство автомобільних доріг України,

Третя особа 2 - ОСОБА_5,

Третя особа 3 - ОСОБА_6,

Третя особа 4 - ОСОБА_7, Донецька обл.,

Третя особа 5 - Дочірнє підприємство "Київський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України"

про визнання недійсними рішень, скасування державної реєстрації права власності та витребування земельних ділянок,

ВСТАНОВИВ:

Прокурор звернувся до суду в інтересах держави в особі Позивачів 1, 2 з позовом до Відповідачів 1, 2, 3 про: 1) визнання недійсними рішень Відповідача 1 від 25.07.2013р. №1827-29-VІ, від 26.12.2013р. №2022-35-VI, від 26.12.2013р. №2023-35-VI, від 26.12.2013р. №2024-35-VI; 2) скасування рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Калашової Л.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень: індексний номер 22027843 від 12.06.2015р. та індексний номер 23305185 від 31.07.2015р. про державну реєстрацію права власності Відповідача 3 на земельні ділянки з кадастровими номерами НОМЕР_2 та НОМЕР_1; 3) скасування рішень державного реєстратора Бориспільського міськрайонного управління юстиції Київської області про державну реєстрацію прав та їх обтяжень: індексний номер 20311924 від 26.03.2015р. про державну реєстрацію права власності Відповідача 3 на земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_3; 4) витребування на користь держави в особі Позивачів 1 та 2 з незаконного володіння Відповідача 2 земельних ділянок площею 0,25 га з кадастровим номером НОМЕР_2 та площею 0,25 га з кадастровим номером НОМЕР_1 загальною вартістю 438850 грн, які розташовані в адміністративних межах Щасливської сільської ради Бориспільського району Київської області; 5) витребування на користь держави в особі Позивачів 1 та 2 з незаконного володіння Відповідача 2 земельної ділянки площею 0,30 га з кадастровим номером НОМЕР_3 вартістю 263310 грн, яка розташована в адміністративних межах Щасливської сільської ради Бориспільського району Київської області.

Рішенням Господарського суду Київської області від 29.07.2016р. у задоволенні позову Прокурора в інтересах держави в особі Позивачів 1 та 2 відмовлено.

Рішення суду мотивоване тим, що Прокурором не доведений перехід права користування на спірні земельні ділянки до Позивача 2. Також місцевий суд зазначив про відсутність доказів, які б підтверджували віднесення спірних земельних ділянок до земель державної власності. Разом із тим, враховуючи ст.83, 84 Земельного кодексу України, місцевий суд дійшов висновку про те, що вказані земельні ділянки перебувають у комунальній власності. Крім того, місцевий суд зазначив, що матеріали справи не містять доказів того, що земельні ділянки за кадастровими номерами НОМЕР_2, НОМЕР_1 та НОМЕР_3 взагалі були складовими земельної ділянки, право постійного користування на яку було припинено рішенням Відповідача 1 від 25.07.2013р. №1827-29VІ. Місцевим судом відхилено посилання Прокурора на порушення земельного законодавства в частині режиму спеціальних захисних зон та цільового призначення земель з огляду на відсутність доказів наявності таких обмежень. Також місцевий суд дійшов висновку, що Відповідач 1, як власник земельної ділянки, з дотриманням порядку припинення права постійного користування земельною ділянкою, діяв у межах повноважень та у спосіб, передбачений законом, а тому підстави для визнання недійсними рішень Відповідача 1 від 25.07.2013р. №1827-29-VІ, від 26.12.2013р. №2022-35-VI, від 26.12.2013р. №2023-35-VI, від 26.12.2013р. №2024-35-VI відсутні.

Місцевий суд зазначив про відсутність підстав, визначених ст.24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" для відмови в державній реєстрації прав на спірні земельні ділянки за Відповідачами 2, 3, та дійшов висновку про відсутність підстав для скасування прийнятих рішень про державну реєстрацію права власності на земельні ділянки. Крім того, місцевий суд прийшов до висновку, що Відповідачі 2, 3 є добросовісними набувачами, а норма ст.387 Цивільного кодексу України застосуванню у даному випадку не підлягає, оскільки не встановлено ознак протиправності рішень Відповідача 1 №1827-29VІ від 26.12.2013р. №2022-35-VI, №2023-35-VІ та №2024-35-VI, тому в частині вимог про витребування земельних ділянок слід відмовити.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Прокурор звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 29.07.2016р. та прийняти нове, яким позов задовольнити повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що припинення права постійного користування Позивача 2 на несформовану земельну ділянку державної форми власності з обмеженим режимом використання орієнтованою площею 0,7 га на території Відповідача 1 прийнято з перевищенням компетенції останнього та з недотриманням вимог законодавства.

Також Прокурор зазначає, що Відповідач 1 передав земельні ділянки з кадастровими номерами НОМЕР_2, НОМЕР_1 та НОМЕР_3 з порушенням вимог ч.3 ст.22 Земельного кодексу України, оскільки для ведення особистого селянського господарства передаються у власність землі сільськогосподарського призначення, а не землі транспорту.

Крім того, на думку Прокурора, спірні земельні ділянки вибули з власності держави поза волею власника, а тому існують підстави для витребування їх з незаконного володіння Відповідачів 2, 3 на користь держави на підставі ст.387, 388, 396 Цивільного кодексу України.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.10.2016р. апеляційну скаргу Прокурора прийнято до провадження, розгляд скарги призначено на 01.11.2016р.

04.10.2016р. Відповідач 2 подав відзив на апеляційну скаргу, у якому просив рішення місцевого суду залишити без змін та апеляційну скаргу без задоволення.

Розпорядженням від 08.11.2016р. у зв'язку з перебуванням судді Корсакової Г.В. яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем) у відпустці призначено повторний автоматизований розподіл справи, відповідно до якого апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Власова Ю.Л., суддів Скрипки І.М., Станіка С.Р.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 08.11.2016р. справу №911/1281/16 прийнято до свого провадження у визначеному складі суду, розгляд апеляційної скарги було призначено на 08.11.2016р. Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 08.11.2016р. розгляд апеляційної скарги було відкладено на 29.11.2016р. Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29.11.2016р. розгляд апеляційної скарги було відкладено на 13.12.2016р.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.12.2016р. розгляд апеляційної скарги було відкладено на 17.01.2017р., залучено до участі у справі третю особу 5, зобов'язано Позивача 2 подати суду письмові розрахунки та нормативне обґрунтування розміру смуг відведення для розміщення автомобільної дороги біля спірних земельних ділянок з поясненнями чи знаходяться спірні земельні ділянки в межах цих смуг відведення, зобов'язано Третю особу 5 подати суду письмові пояснення на апеляційну скаргу Прокурора з посиланням на норми законодавства та відповідні докази, які саме майнові права перейшли до третьої особи 5 від Шляхово-експлуатаційної дільниці №639, у тому числі щодо права постійного користування спірними земельними ділянками.

Розпорядженням від 16.01.2017р. у зв'язку з перебуванням судді Скрипки І.М. та судді Станіка С.Р. які не є головуючими суддями (суддею-доповідачем) у відпустці призначено повторний автоматизований розподіл справи, відповідно до якого апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Власова Ю.Л., суддів Корсакової Г.В., Іоннікової І.А.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.01.2017р. справу №911/1281/16 прийнято до свого провадження у визначеному складі суду, розгляд апеляційної скарги було призначено на 17.01.2017р. Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.01.2017р. розгляд апеляційної скарги було відкладено на 31.01.2017р.

Розпорядженням від 30.01.2017р. у зв'язку з участю в семінарі судді Іоннікової І.А. яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем) у відпустці призначено повторний автоматизований розподіл справи, відповідно до якого апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Власова Ю.Л., суддів Корсакової Г.В., Станіка С.Р.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30.01.2017р. справу №911/1281/16 прийнято до свого провадження у визначеному складі суду, розгляд апеляційної скарги було призначено на 31.01.2017р. Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 31.01.2017р. розгляд апеляційної скарги було відкладено на 23.02.2017р.

Розпорядженням від 23.02.2017р. у зв'язку з перебуванням судді Станіка С.Р. на навчанні та перебуванням судді Корсакової Г.В. на лікарняному, які не є головуючими суддями (суддею-доповідачем) призначено повторний автоматизований розподіл справи, відповідно до якого апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Власова Ю.Л., суддів Гончарова С.А., Михальської Ю.Б.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.02.2017р. справу №911/1281/16 прийнято до свого провадження у визначеному складі суду, розгляд апеляційної скарги було призначено на 23.02.2017р. Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.02.2017р. розгляд апеляційної скарги було відкладено на 14.03.2017р. Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.03.2017р. розгляд апеляційної скарги було відкладено на 28.03.2017р.

Розпорядженням від 28.03.2017р. у зв'язку з перебуванням судді Гончарова С.А., який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем) у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи, відповідно до якого апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Власова Ю.Л., суддів Михальської Ю.Б., Станіка С.Р.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28.03.2017р. справу №911/1281/16 прийнято до свого провадження у визначеному складі суду, розгляд апеляційної скарги було призначено на 18.04.2017р.

Розпорядженням від 18.04.2017р. у зв'язку з перебуванням судді Михальської Ю.Б., яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем) у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи, відповідно до якого апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Власова Ю.Л., суддів Гончарова С.А., Станіка С.Р.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.04.2017р. справу №911/1281/16 прийнято до свого провадження у визначеному складі суду, розгляд апеляційної скарги було призначено на 18.04.2017р. Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.04.2017р. розгляд апеляційної скарги було відкладено на 23.05.2017р. Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.05.2017р. розгляд апеляційної скарги було відкладено на 08.06.2017р. Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 08.06.2017р. строк розгляду апеляційної скарги продовжено та відкладено її розгляд на 27.06.2017р.

Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, заслухавши пояснення Прокурора, Відповідача 2 та Третьої особи 1, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, суд встановив:

09.11.2000р. Відповідач 1 на підставі рішення 12 сесії 23 скликання Щасливської сільської ради народних депутатів від 17.08.2000р. №715 видав державний акт на право постійного користування землею серія І-КВ №003668, відповідно до якого Шляхово-експлуатаційній дільниці №639 надається у постійне користування 46,779 га землі в межах згідно з планом землекористування. Землю надано під автомобільні шляхи.

01.08.2001р. Міністерство транспорту України видало наказ №518, відповідно до якого Шляхово-експлуатаційна дільниця №639 реорганізована шляхом приєднання до Державного підприємства «Київське обласне управління по будівництву, ремонту і експлуатації автомобільних доріг».

15.04.2003р. Державна служба автомобільних доріг України (Укравтодор) видала наказ №155, відповідно до якого створено Позивача 2. Згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб - підприємців державна реєстрація новоствореної юридичної особи відбулась 05.05.2003р.

Пунктом 11 вказаного наказу на Державне підприємство «Київське обласне управління по будівництву, ремонту і експлуатації автомобільних доріг» (код ЄДРПОУ 03445665) покладений обов'язок передати з балансу, а Позивачу 2 прийняти на баланс і експлуатаційне утримання автомобільної дороги державного значення протяжністю 698,6 км разом із спорудами на них.

26.12.2003р. Державна служба автомобільних доріг України (Укравтодор) видала наказ №770, відповідно до якого Державне підприємство «Київське обласне управління по будівництву, ремонту і експлуатації автомобільних доріг» (код ЄДРПОУ 03445665) реорганізоване шляхом перетворення у Дочірнє підприємство "Київський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "України" (код ЄДРПОУ 03445665).

29.03.2004р. між Позивачем 2 та комісією з реорганізації Державного підприємства «Київське обласне управління по будівництву, ремонту і експлуатації автомобільних доріг» підписаний акт прийому-передачі основних засобів, відповідно до якого Державне підприємство Київське обласне управління по будівництву, ремонту і експлуатації автомобільних доріг передало, а Позивач 2 прийняв на баланс автомобільні дороги разом із спорудами на них.

16.07.2013р. Позивач 2 подав заяву до Відповідача 1 про припинення права постійного користування частиною зазначеної вище земельної ділянки площею 0,7 га вздовж автомобільної дороги М-03 Київ-Харків-Довжанський на ділянці км 26+211-26+500 (праворуч).

25.07.2013р. рішенням Відповідача 1 №1827-29VІ "Про розгляд заяви Служби автомобільних доріг у Київській області щодо припинення права постійного користування частиною земельної ділянки на користь Щасливської сільської ради" припинено право постійного користування зазначеною земельною ділянкою, вилучено її та зараховано до земель запасу Відповідача 1.

26.12.2013р. рішенням Відповідача 1 №2023-35-VІ передано Третій особі 4 у власність земельну ділянку площею 0,25 га з кадастровим номером НОМЕР_2 для ведення особистого селянського господарства. Відповідно до п.3 рішення земельну ділянку вирішено віднести до категорії земель сільськогосподарського призначення.

26.12.2013р. рішенням Відповідача 1 №2024-35-VІ передано Третій особі 3 у власність зазначену земельну ділянку площею 0,3 га з кадастровим номером НОМЕР_3 для ведення особистого селянського господарства. Відповідно до п.3 рішення земельну ділянку вирішено віднести до категорії земель сільськогосподарського призначення.

26.12.2013р. рішенням Відповідача 1 №2022-35-VІ передано Третій особі 2 у власність земельну ділянку площею 0,25 га з кадастровим номером НОМЕР_1 для ведення особистого селянського господарства. Відповідно до п.3 рішення земельну ділянку вирішено віднести до категорії земель сільськогосподарського призначення.

26.02.2014р. між Третьою особою 2 та ОСОБА_9 укладений договір купівлі-продажу, за яким Третя особа 2 продала ОСОБА_9 земельну ділянку площею 0,25 га з кадастровим номером НОМЕР_1.

12.06.2014р. рішенням Відповідача 1 №2204-41-VI затверджений проект землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки площею 0,25 га кадастровий номер НОМЕР_1 із земель сільськогосподарського призначення (для ведення особистого селянського господарства) на землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення (для розміщення та експлуатації об'єкта дорожнього сервісу) ОСОБА_9, вказану земельну ділянку віднесено до категорії земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оброни та іншого призначення.

12.06.2014р. рішенням Відповідача 1 №2205-41-VI затверджений проект землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки площею 0,25 га кадастровий номер НОМЕР_2 із земель сільськогосподарського призначення (для ведення особистого селянського господарства) на землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення (для розміщення та експлуатації об'єкта дорожнього сервісу) ОСОБА_7 (Третя особа 4), вказану земельну ділянку віднесено до категорії земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оброни та іншого призначення.

12.06.2014р. рішенням Відповідача 1 №2206-41-VI затверджений проект землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки площею 0,3 га кадастровий номер НОМЕР_3 із земель сільськогосподарського призначення (для ведення особистого селянського господарства) на землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення (для розміщення та експлуатації об'єкта дорожнього сервісу) ОСОБА_6 (Третя особа 3), вказану земельну ділянку віднесено до категорії земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оброни та іншого призначення.

26.12.2014р. відповідно до протоколу загальних зборів засновників Відповідача 3 земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_3 площею 0,3 га було передано Відповідачу 3 одним із засновників (Третьою особою 3) в якості вкладу до статутного капіталу підприємства.

12.02.2015р. між Третьою особою 4 та Відповідачем 2 був укладений договір купівлі-продажу, за яким Третя особа 4 продала, а Відповідач 2 купив земельну ділянку площею 0,25 га з кадастровим номером НОМЕР_2.

31.07.2015р між ОСОБА_9 та Відповідачем 2 був укладений договір купівлі-продажу, за яким ОСОБА_9 продала, а Відповідач 2 купив земельну ділянку площею 0,25 га з кадастровим номером НОМЕР_1.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що апеляційна скарга Прокурора не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з ст.37 Цивільного кодексу УРСР юридична особа припиняється шляхом ліквідації або реорганізації (злиття, поділу або приєднання). При злитті і поділі юридичних осіб майно (права і обов'язки) переходить до нововиниклих юридичних осіб. При приєднанні юридичної особи до іншої юридичної особи її майно (права і обов'язки) переходить до останньої. Майно переходить в день підписання передаточного балансу, якщо інше не передбачене законом або постановою про реорганізацію.

Відповідно до ст.107 Цивільного кодексу України після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов'язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов'язання, які оспорюються сторонами.

Згідно з ст.19 Земельного кодексу України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на відповідні категорії, у тому числі, землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Відповідно до ст.67 Земельного кодексу України до земель транспорту належать землі, надані підприємствам, установам та організаціям, зокрема, залізничного транспорту для виконання покладених на них завдань щодо експлуатації, ремонту і розвитку об'єктів транспорту. Землі транспорту можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.

Згідно з ст.84 Земельний кодекс України у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності. Право державної власності на землю набувається і реалізується державою через органи виконавчої влади відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.

Відповідно до ст.120 Земельного кодексу України (в редакції станом на 26.12.2003р.) при переході права власності на будівлю і споруду право власності на земельну ділянку або її частину може переходити на підставі цивільно-правових угод, а право користування - на підставі договору оренди.

Згідно з ст.125, 126 Земельного кодексу України (в редакції станом на 26.12.2003р.) право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її користувачем документа, що посвідчує право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами.

Відповідно до ст.141 Земельного кодексу України (в редакції станом на час прийняття спірного рішення) підставами припинення права користування земельною ділянкою є: а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; в) припинення діяльності державних чи комунальних підприємств, установ та організацій.

Відповідно до ч.1 п.12 Перехідних положень Земельного кодексу України до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці третьому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Згідно з п.3 розділу 2 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» з дня набрання чинності цим Законом землями комунальної власності відповідних територіальних громад вважаються: а) земельні ділянки: на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна комунальної власності відповідної територіальної громади; які перебувають у постійному користуванні органів місцевого самоврядування, комунальних підприємств, установ, організацій; б) всі інші землі, розташовані в межах відповідних населених пунктів, крім земельних ділянок приватної власності та земельних ділянок, зазначених у підпунктах "а" і "б" пункту 4 цього розділу.

Відповідно до п.4 розділу 2 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» у державній власності залишаються: а) розташовані в межах населених пунктів земельні ділянки: на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна державної власності; які перебувають у постійному користуванні органів державної влади, державних підприємств, установ, організацій; г) усі інші землі, розташовані за межами населених пунктів, крім земельних ділянок приватної власності та земельних ділянок, зазначених у підпункті "а" пункту 3 цього розділу.

Згідно з п.7 розділу 2 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» з дня набрання чинності цим законом землі державної та комунальної власності в Україні вважаються розмежованими.

Відповідно до п.1 розділу 2 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» цей Закон набирає чинності з 1 січня 2013 року.

Як встановлено судом, спірні земельні ділянки знаходяться в межах населеного пункту с. Щасливе Бориспільського району Київської області, розташовані поряд та вздовж автомобільної дороги М-03 Київ - Харків на відстані 30 і більше метрів від осі дороги, не порушують встановлені нормативи до ширини автодороги та не впливають на її експлуатаційні показники, що підтверджується зокрема поясненнями Позивача 2.

У 2000 році рішенням Відповідача 1 частина спірних земельних ділянок у складі земельної ділянки 46,779 га була надана у постійне користування Шляхово-експлуатаційній дільниці №639 під автомобільні шляхи. У 2001 році Шляхово-експлуатаційна дільниця №639 була реорганізована шляхом приєднання до Державного підприємства «Київське обласне управління по будівництву, ремонту і експлуатації автомобільних доріг» та припинила свою діяльність. У подальшому у 2003 році Державне підприємство «Київське обласне управління по будівництву, ремонту і експлуатації автомобільних доріг» було реорганізоване шляхом перетворення у Дочірнє підприємство "Київський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "України". Під час реорганізації, у 2004 році Державне підприємство «Київське обласне управління по будівництву, ремонту і експлуатації автомобільних доріг» передало Позивачу 2 на баланс автомобільні дороги разом із спорудами на них, в тому числі державну дорогу М-03 Київ-Харків.

Разом із тим Прокурором та Позивачами не подано суду належних доказів, підтверджуючих передачу Державним підприємством «Київське обласне управління по будівництву, ремонту і експлуатації автомобільних доріг» спірних земельних ділянок Позивачу 2 та виникнення у останнього права користування цими земельними ділянками. Також, не подано суду належних доказів (передаточного балансу, передавального акту) передачі права постійного користування спірними земельними ділянками від Шляхово-експлуатаційна дільниця №639 до Державного підприємства «Київське обласне управління по будівництву, ремонту і експлуатації автомобільних доріг», та в подальшому до Дочірнього підприємства "Київський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "України".

За вказаних обставин апеляційний суд погоджується з висновками місцевого суду, що Прокурором та Позивачами не доведено суду, що на день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» (01.01.2013р.) спірні земельні ділянки перебували у постійному користуванні органів державної влади, державних підприємств, установ, організацій, та відповідно були віднесені до державної власності.

У зв'язку з цим, оскільки спірні земельні ділянки знаходяться у межах населеного пункту с. Щасливе Бориспільського району Київської області, апеляційний суд погоджується з місцевим судом щодо віднесення спірних земельних ділянок до комунальної власності.

Враховуючи встановлені судом обставини віднесення спірних земельних ділянок до комунальної власності, припинення діяльності Шляхово-експлуатаційна дільниця №639, добровільну відмову Позивача 2 від спірних земельних ділянок апеляційний суд вважає обгрунтованим висновок місцевого суду про прийняття Відповідачем 1 спірного рішення про припинення право постійного користування спірними земельними ділянками в межах повноважень та порядку, встановлених законом.

Апеляційним судом не приймаються доводи Прокурора щодо порушення Відповідачем 1 норм земельного законодавства в частині режиму спеціальних, санітарно-захисних зон та цільового призначення земель.

Згідно з ст.71 Земельного кодексу України до земель автомобільного транспорту належать землі під спорудами та устаткуванням енергетичного, гаражного і паливороздавального господарства, автовокзалами, автостанціями, лінійними виробничими спорудами, службово-технічними будівлями, станціями технічного обслуговування, автозаправними станціями, автотранспортними, транспортно-експедиційними підприємствами, авторемонтними заводами, базами, вантажними дворами, майданчиками контейнерними та для перечеплення, службовими та культурно-побутовими будівлями й іншими об'єктами, що забезпечують роботу автомобільного транспорту.

Відповідно до ст.112 Земельного кодексу України охоронні зони створюються уздовж земель транспорту для забезпечення нормальних умов їх експлуатації, запобігання ушкодження, а також зменшення їх негативного впливу на людей та довкілля, суміжні землі та інші природні об'єкти.

Згідно з ст.114 Земельного кодексу України санітарно-захисні зони створюються навколо об'єктів, які є джерелами виділення шкідливих речовин, запахів, підвищених рівнів шуму, вібрації, ультразвукових і електромагнітних хвиль, електронних полів, іонізуючих випромінювань тощо, з метою відокремлення таких об'єктів від територій житлової забудови. У межах санітарно-захисних зон забороняється будівництво житлових об'єктів, об'єктів соціальної інфраструктури та інших об'єктів, пов'язаних з постійним перебуванням людей.

Прокурором не подано суду доказів, підтверджуючих, що спірні земельні ділянки знаходяться в межах охоронних або санітарно-захисних зон, навпаки, як вбачається з пояснень Позивача 2 спірні земельні ділянки не порушують встановлені нормативи до ширини автодороги і не впливають на її експлуатаційні показники, накладень спірних земельних ділянок на смугу відводу автомобільної дороги М-03 Київ-Харків в межах Щасливської сільської ради не виявлено.

Відповідно до ст.20 Земельного кодексу України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення. Зміна цільового призначення земельних ділянок комунальної власності провадиться органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу цих ділянок у власність або надання у користування.

Як встановлено судом, спірні земельні ділянки були віднесені до земель запасу Відповідача1, пізніше спірними рішеннями Відповідача 1 від 26.12.2013р. №2022-35-VI, від 26.12.2013р. №2023-35-VI, від 26.12.2013р. №2024-35-VI були затверджені проекти землеустрою щодо відведення спірних земельних ділянок, було змінено цільове призначення на землі сільськогосподарського призначення та спірні земельні ділянки були надані у власність Третім особам 2-4.

За вказаних обставин апеляційний суд вважає, що вказані спірні рішення Відповідача 1 не суперечать нормам чинного законодавства України, які регулюють відносини режиму спеціальних, санітарно-захисних зон та цільового призначення земель.

Стосовно позовних вимог про скасування рішення державного реєстратора Бориспільського МУЮ Київської області про державну реєстрацію права власності Відповідача 3 на земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_3 та рішень приватного нотаріуса Київського МНО Калашової Л.В. про державну реєстрацію права власності Відповідача 2 на земельні ділянки з кадастровими померши НОМЕР_2 та НОМЕР_1, апеляційний суд погоджується із висновком місцевого суду про відмову в задоволенні вказаних вимог з огляду на таке.

Рішення про державну реєстрацію права власності Відповідача 2 на земельні ділянки з кадастровими номерами НОМЕР_2 та НОМЕР_1 приймалось приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Калашовою Л.В. відповідно до ст.11, 22, 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" на підставі укладених договорів купівлі-продажу земельних ділянок: договору купівлі-продажу земельної ділянки (кадастровий номер НОМЕР_2) від 12.06.2015 №933 та купівлі-продажу земельної ділянки (кадастровий номер НОМЕР_1) від 31.07.2015 р. №1210, які на даний час в судовому порядку недійсними визнані не були.

Також не було визнано недійсними внесення до протоколу загальних зборів засновників Відповідача 3 від 26.12.2014р. №1 та статуту Відповідача 3, відповідно до яких Відповідач 3 набув право власності на земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_3 як внесок до статутного капіталу засновником Третьою особою 3.

Крім того, як вірно зазначено місцевим судом, Прокурор не наводить жодних підстав, визначених ст.24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень", які вказують на наявність таких виключних підстав для відмови в державній реєстрації прав за Відповідачами 2, 3. Також Прокурор не зазначає, в чому саме полягає незаконність дій державних реєстраторів при реєстрації прав на земельні ділянки, що є підставою скасування прийнятих рішень про державну реєстрацію права власності на земельні ділянки.

Стосовно позовної вимоги про витребування на користь держави спірних земельних ділянок, апеляційний суд зазначає таке.

Відповідно до ч.2 ст.328 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно з ст.387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Як вірно встановлено місцевим судом, Відповідачі 2 та 3 набули право власності на земельні ділянки у законних власників, які в свою чергу, набули вказані земельні ділянки із земель запасу Відповідача 1 в порядку, встановленому ст.116, 118 Земельного кодексу України на підставі рішень Відповідача 1 від 26.12.2013р. №2022-35-VI, №2023-35-VІ та №2024-35-VI, для визнання недійсними яких відсутні підстави.

За вказаних обставин, місцевий суд дійшов вірного висновку, що Відповідачі 2 та 3 є добросовісними набувачами, а норма ст.387 Цивільного кодексу України застосуванню у даному випадку не підлягає.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції згідно з ст.104 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.32-34, 36, 43, 49, 80, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Першого заступника прокурора Київської області на рішення Господарського суду Київської області від 29.07.2016р. у справі №911/1281/16 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 29.07.2016р. у справі №911/1281/16 залишити без змін.

Головуючий суддя Ю.Л. Власов

Судді С.Р. Станік

С.А. Гончаров