Постанова № 67857643, 13.07.2017, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" липня 2017 р. cправа№ 910/8464/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Буравльова С.І.

суддів: Андрієнка В.В.

Руденко М.А.

при секретарі: Добрицька В.С.

за участю представників:позивача - Юрко О.Є.

відповідача - не з'явились

третя особа - не з'явились

розглянувши апеляційну скаргу Виробничого кооперативу "Контакт-90"

на рішення Господарського суду м. Києва від 29.05.2017 р.

у справі № 910/8464/16 (суддя - Гумега О.В.)

за позовом Комунального підприємства "Київпастранс"

до Виробничого кооперативу "Контакт-90"

третя особа Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

про стягнення 211711,05 грн

ВСТАНОВИВ:

У травні 2016 року Комунальне підприємство "Київпастранс" (далі - позивач) звернулось з позовом до Виробничого кооперативу "Контакт-90" (далі - відповідач) про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 211 711,05 грн на підставі договору № 1787 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 25.12.2014 р., з яких: 184 110,14 грн основного боргу, 25 576,66 грн пені та 2 024,25 грн 3% річних.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 05.07.2016 р. було залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог не предмет спору, на стороні позивача, Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Рішенням Господарського суду м. Києва у справі № 910/8464/16 від 29.05.2017 р. позовні вимоги задоволено частково; стягнуто з відповідача на користь позивача 179 227,62 грн основного боргу, 24 174,47 грн пені та 2 024,25 грн 3 % річних, в іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням Господарського суду м. Києва від 29.05.2017 р., Виробничий кооператив "Контакт-90" подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення суду та прийняти нове рішення про повну відмову в задоволенні позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального права.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, відповідач посилається на те, що об'єкт оренди за договором ним не використовувався з червня 2015 року по березень 2016 року, у зв'язку з чим у відповідача відсутній обов'язок зі сплати орендних платежів за вказаний період.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.06.2017 р. порушено апеляційне провадження у справі № 910/8464/16, а розгляд справи призначено на 13.07.2017 р.

12.07.2017 р. через канцелярію суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату у зв'язку із зайнятістю представника в іншому судовому засіданні.

Розглянувши в судовому засіданні 13.07.2017 р. вказане клопотання, колегія зазначає наступне.

Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 28 ГПК України, справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище. Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.

Згідно з п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

Отже, саме лише посилання сторони на неможливість представника юридичної особи бути присутнім у судовому засіданні не є перешкодою для розгляду справи по суті, оскільки учасники судового процесу не обмежуються законом у праві направити в судове засідання будь-якого іншого представника, а також забезпечити присутність в засіданні безпосередньо керівника юридичної особи чи іншої посадової особи підприємства.

Враховуючи те, що Виробничий кооператив "Контакт-90" був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, що підтверджується зворотним повідомленням по вручення поштового відправлення, колегія суддів відхиляє клопотання відповідача про відкладення розгляду справи як необґрунтоване та розглядає скаргу на підставі наявних в справі документів, яких достатньо для її вирішення.

В засідання суду, призначене на 13.07.2017 р., представник третьої особи також не з`явилися, хоча був належним чином повідомлений про час і місце розгляду скарги, що підтверджується зворотним повідомленням про вручення поштового відправлення.

Будь-яких доказів поважності причин відсутності зазначеного представника суду не надано.

Неявка в судове засідання зазначених представників не перешкоджає розгляду скарги. Подальше відкладення призведе до затягування та порушення строків розгляду скарги, а тому постанова приймається за наявними в справі матеріалами, яких достатньо для повного та об'єктивного розгляду. Наведене не суперечить п. п. 3.9.1, 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції».

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

25.12.2014 р. між Департаментом комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - орендодавець), Виробничим кооперативом "Контакт-90" (далі - орендар) та Комунальним підприємством "Київпастранс" (далі - підприємство), було укладено договір № 1787 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору орендодавець на підставі протоколу постійної комісії Київради з питань власності від 07.10.2014 р. № 40 передає, а орендар приймає в оренду нерухоме майно (нежитлові приміщення), що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва, далі - об'єкт оренди, яке знаходиться за адресою: вул. Дегтярівська, 37, для розміщення офісу, площею 34,8 кв.м (корп. 1) та для розміщення суб'єкта господарювання, який здійснює виробничу діяльність непродовольчих товарів, площею 64,6 кв.м (корп. 3).

Згідно з п. 2.4 договору об'єкт оренди належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва і знаходиться на балансі Комунального підприємства "Київпастранс".

Як передбачено п. 3.1 договору, за користування об'єктом оренди орендар сплачує орендну плату, розрахунок якої здійснюється на підставі п. 22 Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади м. Києва, затвердженої рішенням Київради від 22.09.2011 р. № 34/6250, та на дату підписання договору, згідно з розрахунком орендної плати, що є невід'ємною частиною цього договору (додаток 1) за перший місяць оренди становить без ПДВ: 173,58 грн за 1 кв. м орендованої площі (офісні приміщення), 55,89 грн за 1 кв. м орендованої площі (виробничі приміщення), що в цілому складає 9 651,16 грн.

Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається з урахуванням індексу інфляції за попередній місяць, опублікованому у поточному місяці (п. 3.2 договору).

Відповідно до п. 3.4 договору додатково до орендної плати нараховується податок на додану вартість у розмірах та порядку, визначених законодавством України, який сплачується орендарем разом з орендною платою.

Додатками № 1.1 та № 1.2 до договору, які є невід'ємними частинами даного договору, сторони погодили розрахунки орендної плати по нежитловим приміщенням (спорудам) за адресою: вул. Дегтярівська, 37, корп. 1 та корп. 3.

Згідно з п. 3.5 договору орендна плата сплачується орендарем на рахунок підприємства, за яким закріплене майно на праві господарського відання Комунального підприємства "Київпастранс" Служба енергетичного забезпечення (балансоутримувач), яка знаходиться за адресою: 03113, м. Київ, Дегтярівська, 37, починаючи з дати підписання акта приймання-передачі. Останнім днем сплати орендної плати є дата підписання сторонами акта приймання-передачі при поверненні об'єкта оренди орендодавцеві.

Пунктом 3.6 договору сторони встановили, що орендна плата сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно не пізніше 20 числа наступного місяця.

Відповідно до п. 3.8 договору вартість комунальних послуг, відшкодування сум земельного податку, витрат на утримання прибудинкової території, вартість послуг по ремонту і технічному обслуговуванню інженерного обладнання та внутрішньо-будинкових мереж, ремонту будівлі, у т.ч. покрівлі, фасаду, вивіз сміття тощо, не входить до складу орендної плати та сплачується орендарем окремо на підставі договорів, укладених орендарем з організаціями, що надають такі послуги та/або на підставі виставлених розрахунків підприємства.

Згідно з п. 4.9 договору орендар зобов'язаний самостійно сплачувати вартість фактично спожитих комунальних послуг постачальникам таких послуг, які надаються за окремими договорами, укладеними орендарем з цими організаціями (водопостачання, каналізація, газ, електрична та теплова енергія, вивіз сміття і т.п.), за тарифами, які у встановленому законодавством порядку відшкодовують повну вартість їх надання, та пропорційну орендованій площі частку витрат на утримання прибудинкової території, на ремонт покрівлі, фасаду, вивіз сміття тощо та послуг по технічному обслуговуванню інженерного обладнання внутрішньо-будинкових мереж, а також згідно виставлених розрахунків підприємства. У місячний термін після укладення цього Договору орендар повинен надати орендодавцю копії договорів, передбачених цим пунктом.

У відповідності до п. 4.1 договору орендодавець зобов'язаний протягом 30 календарних днів з моменту підписання цього договору з додатками передати, а орендар прийняти по акту приймання-передачі об'єкт оренди. Акт приймання-передачі об'єкта оренди підписується відповідним орендодавцем, орендарем та підприємством.

Орендар зобов'язаний вносити орендні платежі своєчасно і в повному обсязі, а відповідно до п. 4.7 Договору, на вимогу орендодавця або підприємства орендар зобов'язаний проводити звіряння взаєморозрахунків по орендних платежах і оформляти відповідні акти звірки (п. 4.2 договору).

Згідно з п. 4.8 договору при припиненні використання об'єкта оренди орендар не менш ніж за 2 місяці письмово повідомляє орендодавця.

Пунктом 4.15 договору визначено, що після припинення дії договору оренди орендар зобов'язаний протягом 30 календарних днів передати майно по акту приймання-передачі підприємству. Акт приймання-передачі об'єкта оренди підписується відповідним орендодавцем, орендарем та підприємством. У разі невиконання цього пункту орендар сплачує неустойку у подвійному розмірі орендної плати.

При несплаті орендарем орендної плати протягом 3 місяців з дня закінчення строку платежу орендодавець має право відмовитися від договору та вжити необхідних заходів для примусового виселення орендаря (п. 5.2 договору).

Відповідно до п. 6.5 договору у разі звільнення орендарем об'єкта оренди без письмового попередження орендодавця та підприємства, а також без складання акта про передачу об'єкта оренди в належному стані орендар несе повну матеріальну відповідальність за нанесені у зв'язку з цим збитки в повному їх розмірі та сплачує підприємству орендну плату за весь період користування до підписання акту приймання-передачі об'єкта оренди.

За майно, залишене орендарем у орендованому приміщенні без нагляду та охорони, орендодавець та підприємство відповідальність не несуть (п. 6.6 договору).

Згідно з п. 6.7 договору при невиконанні або порушенні однією із сторін умов цього договору та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України, договір може бути розірваний достроково на вимогу однієї із сторін за рішенням суду.

Відповідно до п. 7.6 договору у разі закінчення строку дії договору або при його розірванні орендар зобов'язаний за актом приймання-передачі повернути об'єкт оренди підприємству у стані, в якому перебував об'єкт оренди на момент передачі його в оренду, з урахуванням усіх здійснених орендарем поліпшень, які неможливо відокремити від об'єкта оренди без заподіяння йому шкоди, з урахуванням зносу за період строку дії договору оренди. В акті приймання-передачі зазначається технічний стан об'єкта оренди на дату повернення.

Договір є укладеним з моменту підписання його сторонами і діє з 25.12.2014 р. до 23.12.2017 р. У разі, якщо законом передбачене нотаріальне посвідчення і державна реєстрація, цей договорі є укладеним з моменту державної реєстрації (п. 9.1 договору).

Згідно з п. 9.4 договору договір припиняється в разі: припинення у разі ліквідації орендодавця або орендаря; невиконання або систематичного неналежного виконання істотних умов договору; закінчення строку, на який його було укладено; приватизації об'єкта оренди орендарем (за участю орендаря); банкрутства орендаря; загибелі об'єкта оренди; достроково за взаємною згодою сторін або за рішенням суду; в інших випадках, передбачених законом.

Договір може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір може бути достроково розірвано за рішенням суду, господарського суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України (п.п. 9.5 та 9.6 договору).

25.12.2014 р. на виконання умов укладеного договору оренди між орендодавцем, підприємством та орендарем було підписано акт приймання-передачі нерухомого майна (нежитлових приміщень) за адресою: вул. Дегтярівська, 37, корп. 1, корп. 3, відповідно до якого орендодавець та підприємство передали, а орендар прийняв у орендне користування згідно договору нежитлові приміщення загальною площею 99,40 кв.м.

Однак, відповідач у визначені договором строки не здійснив оплату орендних та комунальних платежів.

13.10.2015 р. позивач направив на адресу відповідача претензію № 06-1/1144, відповідно до якої просив останнього протягом 7 календарних днів з дати отримання претензії сплатити заборгованість за договором за період травень - серпень 2015 року. В якості додатків до зазначеної претензії були додані акти здачі-приймання робіт № 5 від 31.05.2015 р., № 5 від 30.06.2015 р., № 122 від 31.07.2015 р., № 299 від 31.08.2015 р., рахунки на оплату та акт звірки взаєморозрахунків.

Направлення вказаної претензії і доданих до неї документів відповідачу підтверджується описом вкладення у цінний лист № 0100132767208, а отримання цих документів відповідачем 23.10.2015 р. - роздруківкою з офіційного сайту УДППЗ "Укрпошта" за результатами відстеження поштового відправлення № 0100132767208.

Однак, відповідач акти здачі-приймання робіт не підписав, мотивованої відмови від їх підписання не надав, оплату заборгованості не здійснив.

09.11.2015 р. Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) звернувся до відповідача з листом № 062/07/19-12425 з вимогою погасити в 10-денний термін заборгованість з орендної плати. Зазначений лист був отриманий відповідачем 19.11.2015 р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0104403016373.

06.01.2016 р. листом № 062/07/17-101 Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (орендодавець) повідомив відповідача про розірвання договору у зв'язку з несплатою заборгованості з орендної плати, а також вимагав звільнити орендоване приміщення та передати його по акту приймання-передавання Комунальному підприємству "Київпастранс". Вказаний лист був отриманий відповідачем 20.01.2016 р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0104403085294.

Спір у справ виник у зв'язку з тим, що відповідач, на думку позивача, не сплачує орендні платежі, внаслідок чого за період з період з червня 2015 року по березень 2016 року в нього виникла заборгованість у сумі 184 110,14 грн, з яких: 168 017,27 грн орендна плата та 16 092,87 грн комунальні платежі.

Як передбачено ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як передбачено ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

У відповідності до ч. 1 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Плата за користуванням майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором ( ч. 5 ст. 762 ЦК України).

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 2 ст. 795 ЦК України повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору.

Вимога про дострокове розірвання договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду № 1787 від 25.12.2014 р. входила до предмету спору у справі Господарського суду міста Києва № 910/12945/16 за позовом Виробничого кооперативу "Контакт-90" до Комунального підприємства "Київпастранс", Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.09.2016 р. у справі № 910/12945/16, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.01.2017 р., яка залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 05.04.2017 р., у задоволенні позовних вимог Виробничого кооперативу "Контакт-90" відмовлено повністю.

Так, рішенням Господарського суду міста Києва від 30.09.2016 р. у справі № 910/12945/16 було встановлено, що дія договору припинилась з моменту отримання позивачем листа вих. № 062/07/17-101 від 06.01.2016 р. р., а саме з 20.01.2016 р.

Отже, рішенням Господарського суду міста Києва від 30.09.2016 у справі № 910/12945/16 встановлено факти припинення дії договору з 20.01.2016 р.

Згідно з ч. 3 ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно з ч. 1 ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Як передбачено ч. 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 795 ЦК України, передавання наймачеві, зокрема, будівлі (окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. 2 ст. 795 ЦК України повернення наймачем предмету договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

Отже, згідно умов укладеного договору позивач мав право нараховувати відповідачу орендну плату за договором з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі нежитлового приміщення, тобто з 25.12.2014 р. і до моменту повернення відповідачем позивачу приміщення за відповідним актом.

Як було встановлено вище, у період з червня 2015 року по березень 2016 року об'єкт оренди перебував у користуванні відповідача, оскільки підписаний сторонами акт приймання-передачі при поверненні об'єкта оренди в матеріалах справи відсутній.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що договір оренди припинив свою дію 20.01.2016 р.

Частиною 1 статті 785 ЦК України встановлено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Згідно з п. 4.15 договору орендар після припинення дії договору оренди зобов'язаний протягом 30 календарних днів передати майно по акту приймання-передачі підприємству. Акт приймання-передачі об'єкта оренди підписується орендодавцем, орендарем та підприємством. У разі невиконання цього пункту орендар сплачує неустойку у подвійному розмірі орендної плати.

Таким чином, з дати підписання акта приймання-передачі об'єкта оренди та по дату підписання сторонами акта приймання-передачі при поверненні об'єкта оренди відповідач був зобов'язаний сплачувати орендну плату на рахунок позивача щомісячно не пізніше 20 числа наступного місяця.

Розмір орендної плати з червня 2015 року по березень 2016 року, а також розмір комунальних платежів вказані позивачем у рахунках на оплату № 5 від 30.06.2015 р., № 156 від 31.07.2015 р., № 430 від 31.08.2015 р., № 658 від 30.09.2015 р., № 776 від 31.10.2015 р., № 927 від 30.11.2015 р., № 1124 від 31.12.2015 р., № 99 від 31.01.2016 р., № 253 від 29.02.2016 р., № 410 від 31.03.2016 р.

Крім того, позивачем були складені та підписані акти надання послуг на підставі договору за кожний місяць спірного періоду з червня 2015 року по березень 2016 року, а саме: акти № 5 від 30.06.2015 р., № 122 від 31.07.2015 р., № 299 від 31.08.2015 р., № 558 від 30.09.2015 р., № 628 від 31.10.2015 р., № 768 від 30.11.2015 р., № 983 від 31.12.2015 р., № 98 від 31.01.2016 р., № 274 від 29.02.2016 р., № 413 від 31.03.2016 р.

Разом з тим, акти надання послуг за спірний період відповідач не підписав, вмотивованої відмови від підписання цих актів позивачу не надав, оплату на підставі виставлених рахунків не здійснив.

Таким чином, за користування об'єктом оренди в період з червня 2015 року по березень 2016 року відповідач повинен був сплатити на рахунок позивача (балансоутримувача) орендну плату в сумі 168 017,27 грн.

Крім того, за умовою п. 3.8 договору вартість комунальних послуг, відшкодування сум земельного податку, витрат на утримання прибудинкової території, вартість послуг по ремонту і технічному обслуговуванню інженерного обладнання та внутрішньо-будинкових мереж, ремонту будівлі, у т.ч. покрівлі, фасаду, вивіз сміття тощо, не входить до складу орендної плати та сплачується орендарем окремо на підставі договорів, укладених орендарем з організаціями, що надають такі послуги та/або на підставі виставлених розрахунків підприємства (п. 3.8 Договору).

Відповідно до п. 4.9 договору відповідач зобов'язаний самостійно сплачувати вартість фактично спожитих комунальних послуг постачальникам таких послуг, які надаються за окремими договорами, укладеними орендарем з цими організаціями (водопостачання, каналізація, газ, електрична та теплова енергія, вивіз сміття і т.п.), за тарифами, які у встановленому законодавством порядку відшкодовують повну вартість їх надання, та пропорційну орендованій площі частку витрат на утримання прибудинкової території, на ремонт покрівлі, фасаду, вивіз сміття тощо та послуг по технічному обслуговуванню інженерного обладнання внутрішньо-будинкових мереж, а також згідно виставлених розрахунків підприємства. У місячний термін після укладення цього договору орендар повинен був надати орендодавцю копії договорів, передбачених цим пунктом.

Оскільки протягом місяця після укладення договору орендар не надав орендодавцю копії договорів, передбачених пунктом 4.9 договору, то комунальні послуги орендар отримував від підприємства (балансоутримувача), докази протилежного в матеріалах справи відсутні.

Таким чином, з урахуванням умов пунктів 3.8, 4.9 договору оплату комунальних та інших послуг, визначених вказаними пунктами договору, відповідач був зобов'язаний здійснювати згідно виставлених розрахунків підприємства (позивача).

Враховуючи викладене, підстави для нарахування відповідачу комунальних та інших платежів за період з червня 2015 року по березень 2016 року відсутні, оскільки договір, яким передбачалась сплата орендарем комунальних та інших платежів, з 20.01.2016 р. припинив свою дію.

Отже, згідно з умовами укладеного договору оренди відповідач повинен був сплатити на рахунок позивача комунальні платежі лише за період з червня 2015 р. по 19.01.2016 р. у загальній сумі 11 210,35 грн (з ПДВ), а саме:

-1053,79 грн за червень 2015 року згідно акту № 5 від 30.06.2015 р.;

-1053,80 грн за липень 2015 року згідно акту № 122 від 31.07.2015 р.;

-1053,79 грн за серпень 2015 року згідно акту № 299 від 31.08.2015 р.;

-1 080,88 грн за вересень 2015 року згідно акту № 558 від 30.09.2015 р.;

-1661,17 грн за жовтень 2015 року згідно акту № 628 від 31.10.2015 р.;

-2031,04 грн за листопад 2015 року згідно акту № 768 від 30.11.2015 р.;

-2031,04 грн за грудень 2015 року згідно акту № 983 від 31.12.2015 р.;

-1244,84 грн за 19 днів січня 2016 року згідно акту № 98 від 31.01.2016 р.

Таким чином, станом на час розгляду справи по суті заборгованість відповідача перед позивачем на підставі договору становить: 168 017,27 грн по орендній платі та 1 1210,35 грн за комунальні платежі.

Враховуючи те, що відповідач, в порушення зазначених норм права та умов укладеного договору оренди свої зобов'язання щодо сплати орендних платежів не виконував неналежним чином, судова колегія погоджується з висновком місцевого суду про те, що вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу за договором № 1787 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 25.12.2014 р. підлягають частковому задоволенню в сумі 179 227,62 грн.

Крім того, за прострочення виконання грошового зобов'язання позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача 25 576,66 грн пені.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Як передбачено з ч. ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статті 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» та ч. 2 ст. 343 ГК України обмежують граничний розмір пені подвійною обліковою ставкою НБУ.

Отже, розмір пені не може перевищувати той розмір, який установлено законом як граничний, тобто за прострочення платежу за договором може бути стягнуто лише пеню, сума якої не перевищує ту, що обчислена на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України. Таку ж правову позицію підтримує і Верховний Суд України (постанова ВСУ від 24.10.2011р. у справі № 25/187).

Пунктом 6.2 договору сторони передбачили, що за несвоєчасну сплату орендних платежів орендар (відповідач) сплачує на користь підприємства (позивача) пеню в розмірі 0,5% від розміру несплачених орендних платежів за кожний день прострочення, але не більше розміру, встановленого законодавством України.

Разом з тим, як було встановлено вище договір припинив свою дію 20.01.2016 р., а тому з вказаної дати у позивача відсутні підстави для нарахування відповідачу пені на підставі п. 6.2 договору за несвоєчасну сплату орендних платежів за актами, послуги за якими були надані після 20.01.2016 р.

Зважаючи на наведене, нарахування пені на підставі п. 6.2 договору можливе лише:

за актом надання послуг № 5 від 30.06.2015 р. на суму 16 717,86 грн - за період з 21.07.2015 р. по 21.01.2016 р.;

за актом надання послуг № 122 від 31.07.2015 р. на суму 16784,72 грн за період з 21.08.2015 р. по 21.02.2016 р.;

за актом надання послуг № 299 від 31.08.2015 р. на суму 16616,88 грн за період з 21.09.2015 р. по 21.03.2016 р.;

за актом надання послуг № 558 від 30.09.2015 р. на суму 16483,94 грн за період з 21.10.2015 р. по 21.04.2016 р.;

за актом надання послуг № 628 від 31.10.2015 р. на суму 16863,07 грн за період з 21.11.2015 р. по 30.04.2016 р.;

за актом надання послуг № 768 від 30.11.2015 р. на суму 16643,86 грн за період з 21.12.2015 р. по 30.04.2016 р.;

за актом надання послуг № 983 від 31.12.2015 р. на суму 16976,74 грн за період з 21.01.2016 р. по 30.04.2016 р.;

за актом надання послуг № 98 від 31.01.2016 р. на суму 10478,91 грн (відповідає сумі орендної плати за 19 днів за період з 01.01.2016 по 19.01.2016) за період з 21.02.2016 р. по 30.04.2016 р.

Враховуючи викладене, судова колегія погоджується з перерахунком, здійсненим місцевим судом, відповідно до якого позовні вимоги про стягнення з відповідача пені підлягають лише частковому задоволенню в сумі 24 174,47 грн.

Крім того, за неналежне виконання умов договору позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача 2 024,25 грн 3 % річних.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з п. 4.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 р. № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про те, що вимога позивача про стягнення з відповідача 2024,25 грн 3% річних є обргунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Стосовно доводів скаржника про те, що об'єкт оренди за договором ним не використовувався з червня 2015 року по березень 2016 року, а тому у нього відсутній обов'язок зі сплати орендний платежів за вказаний період, колегія суддів зазначає наступне.

Так, у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що з червня 2015 року відповідач фактично не використовував об'єкт оренди ні в якості офісу, ні в якості виробничих приміщень з причин, які від нього не залежали.

Згідно з п. п. 1, 5 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 6 ст. 762 ЦК України наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використано ним через обставини, за які він не відповідає.

Крім того, згідно з п. 4.8 договору, при припиненні використання об'єкта оренди орендар не менш ніж за 2 місяці письмово повідомляє орендодавця.

У матеріалах справи відсутні жодні повідомлення в порядку пункту 4.8 договору, відповідно до яких відповідач повідомляв третю особу про припинення використання ним об'єкта оренди, в тому числі, у спірний період.

Інші доводи апеляційної скарги наведеного не спростовують та відхиляються колегією суддів як необґрунтовані.

З огляду на вказані обставини, ґрунтуючись на матеріалах справи, апеляційний суд вважає, що рішення Господарського суду м. Києва від 29.05.2017 р. прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга Виробничого кооперативу "Контакт-90" задоволенню не підлягає.

У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 103-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Виробничого кооперативу "Контакт-90" залишити без задоволення, рішення Господарського суду м. Києва від 29.05.2017 р. у справі № 910/8464/16 - без змін.

2. Матеріали справи № 910/8464/16 повернути до Господарського суду м. Києва.

3. Копію постанови надіслати сторонам та третій особі.

Головуючий суддя С.І. Буравльов

Судді В.В. Андрієнко

М.А. Руденко