Постанова № 67857611, 18.07.2017, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" липня 2017 р.Справа № 916/336/17Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Філінюка І.Г.,

суддів: Лашина В.В., Лавриненко Л.В.

секретар судового засідання: Безпалюк А.В.

за участю:

від позивача - Никольченко І.Д. за довіреністю № 2167/05/05 від 31.12.2016

від відповідача - Курносова А.Ю. за довіреністю № 695/01 від 20.04.2017

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Ізмаїльське об'єднане управління пенсійного фонду України в Одеській області

на рішення Господарського суду Одеської області від 21.04.2017

у справі № 916/336/17

за позовом Кілійського районного центру зайнятості

до відповідача Ізмаїльське об'єднане управління пенсійного фонду України в Одеській області

про стягнення 10 209,85 грн.

ВСТАНОВИВ:

Кілійський районний центр зайнятості звернувся до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з управління пенсійного фонду України в Кілійському районі Одеської області допомоги по безробіттю в сумі 10 209,85грн.

Позовні вимоги обґрунтовані, тим, що саме в результаті неправомірних дій управління Пенсійного фонду України в Кілійському районі в частині відмови у призначені пенсії за віком на пільгових умовах гр. ОСОБА_4 була нарахована та виплачена допомога по безробіттю на загальну суму 10 209,85грн.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 21.04.2017, в порядку ст. 25 ГПК України здійснено заміну відповідача по справі з Управління пенсійного фонду України в Кілійському районі Одеської області на його правонаступника Ізмаїльське об'єднане управління Пенсійного фонду України по Одеській області

Рішенням Господарського суду Одеської області від 21.04.2017 у справі №916/336/17 позов задоволено. Стягнуто з Ізмаїльського об'єднаного управління Пенсійного фонду України про Одеській області на користь Кілійського районного центру зайнятості допомогу по безробіттю в сумі 10 209,85 грн.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, Ізмаїльське об'єднане управління пенсійного фонду України в Одеській області звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 21.04.2017 у справі № 916/336/17 та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позову відмовити в повному обсязі.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду (головуючий суддя - Філінюк І.Г., судді - Лашина В.В., Лавриненко Л.В.) від 26.06.2017 апеляційну скаргу Ізмаїльського об'єднаного управління пенсійного фонду України в Одеській області прийнято до провадження та призначено до розгляду на 18.07.2017 о 10:00.

18.07.2017 до Одеського апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого останній просить залишити рішення Господарського суду Одеської області від 21.04.2017 по справі №916/336/17 без змін, а апеляційну скаргу Ізмаїльське об'єднане управління пенсійного фонду України в Одеській області без задоволення.

В судовому засіданні 18.07.2017 представник позивача надав пояснення та вважає, що оскаржуване рішення винесено на підставі повного з'ясування обставин, які мають значення для справи, без порушень застосування норм матеріального та процесуального права, а вимоги, викладені в апеляційний скарзі є необґрунтованими, та такими, що не підлягають задоволенню.

Представник Ізмаїльського об'єднаного управління пенсійного фонду України в Одеській області у судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку встановлених судом першої інстанції фактичних обставин справи і їх повноту, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Відповідно до положень ч. 1 та ч. 2 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, в періоди з 28.01.2008 по 28.05.2008, з 09.12.2008 по 14.05.2009, з 16.11.2010 по 03.06.2011 та з 09.12.2011 по 10.04.2012 чотири рази перебував на обліку як безробітний в Кілійському районному центрі зайнятості громадянин ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, який був зареєстрований як такий що шукає роботу з відкриттям персональних карток з 28.01.2008 № 151210208012800003, 09.12.2008 № 151210208120900001, 16.11.2010 № 151212310111600004, та 09.12.2011 № 151211120900007.

Згідно поданих гр. ОСОБА_4 заяв йому наданий статус безробітного в зв'язку з чим призначено та виплачено допомогу по безробіттю за період з 28.01.2008 р. по 28.05.2008 р. в сумі 90грн., з 16.12.2008р. по 13.05.2009 в сумі 2 467,76 грн., з 23.11.2010 по 02.06.2011 в сумі 4531,50 грн., з 16.12.2011р. по 09.04.2012р. в сумі 3 120,59 грн., всього на загальну суму 10209,85грн.

Управління пенсійного фонду України в Кілійському районі Одеської області листом від 26.10.2017 за №2722/02 на запит Кілійського районного центру зайнятості №1038/18/02 від 21.10.2016 надало інформацію, згідно якої гр. ОСОБА_4 відповідно до рішення суду, отримував пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. «в» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за період з 19.05.2008р. по 30.06.2012.

Наприкінці травня 2008 року гр. ОСОБА_4 звернувся до Управління пенсійного фонду України в Кілійському районі з заявою про призначення пенсії на пільгових умовах та подав документи, що від нього вимагались.

На підставі поданих документів Управлінням пенсійного фонду України в Кілійському районі Одеської області складено протокол та рішення від 03.10.2008 року № 59, згідно якого комісія прийняла рішення про відмову в призначенні йому пенсії на пільгових умовах.

06.04.2009 гр. ОСОБА_4 оскаржив до Кілійського районного суду Одеської області рішення Управління пенсійного фонду України в Кілійському районі Одеської області щодо відмови йому в призначенні пенсії на пільгових умовах у відповідності до п. «б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Постановою Кілійського районного суду від 25.02.2010 по справі № 2а-22/10 за позовом ОСОБА_4 до Управління пенсійного фонду України в Кілійському районі Одеської області про скасування протоколу та рішення № 59 від 03.10.2008 засідання технічної ради відділу пенсійного забезпечення УПФУ в Кілійському районі та призначення пенсії на пільгових умовах позов було задоволено частково.

Постановою Одеського апеляційного суду Одеської області від 07.10.2011 по справі №22а-5503/11 апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України в Кілійському районі Одеської області задоволено частково. Постанову Кілійського районного суду Одеської області від 25.02.2010 в частині задоволення позову ОСОБА_4 про відшкодування моральної шкоди скасовано, в решті залишено без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 14.11.2013 по справі № К/9991/10421/12 касаційна скарга ОСОБА_4 на постанову апеляційного суду Одеської області від 07.10.2011р. та постанову Кілійського районного суду Одеської області від 25.02.2010 задоволено частково. Постанову Кілійського районного суду Одеської області від 25.02.2010 та постанову апеляційного суду Одеської області від 07.10.2011 скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постановою Кілійського районного суду Одеської області від 01.10.2014 по справі № 502/3539/13-а позов ОСОБА_4 до Управління пенсійного фонду України в Кілійському районі Одеської області про скасування протоколу та рішення № 59 від 03.10.2008 засідання технічної ради відділу пенсійного забезпечення УПФУ в Кілійському районі та призначення пенсії на пільгових умовах позов було задоволено частково.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду Одеської області від 25.06.2015 по справі № 502/3539/13-а апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України в Кілійському районі Одеської області залишено без задоволення, а постанову Кілійського районного суду Одеської області від 01.10.2014 без змін. Отже, постанова Кілійського районного суду Одеської області від 01.10.2014 набрала законної сили, та гр. ОСОБА_4 призначено пенсію на пільгових умовах з 18.05.2008.

Позивач зазначає, що на момент звернення до центру зайнятості 28.01.2008, 09.12.2008, 16.11.2010, 09.12.2011 гр. ОСОБА_4 не отримував пенсію в зв'язку з чим не було правових підстав для відмови йому у наданні статусу безробітного тому гр. ОСОБА_4 було призначено та виплачено допомогу по безробіттю.

За посиланнями позивача, саме в результаті неправомірних дій управління Пенсійного фонду України в Кілійському районі в частині відмови у призначені пенсії за віком на пільгових умовах гр. ОСОБА_4 була нарахована та виплачена допомога по безробіттю на загальну суму 10 209,85грн.

05.12.2016 за №2001/05/03 Кілійський центр зайнятості направив на адресу відповідача претензію, згідно якої просив останнього протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання претензії добровільно повернути допомогу по безробіттю виплачену гр. ОСОБА_4. Проте зазначена претензія була залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Предметом даного судового розгляду є вимога Кілійського районного центру зайнятості про стягнення з Ізмаїльське об'єднане управління пенсійного фонду України в Одеській області 10 209,85 шкоди, завданої внаслідок неправомірних дій останнього.

Кілійський районний центр зайнятості, згідно з Положенням про Кілійський районний центр зайнятості, виконує завдання і функції у сфері зайнятості населення, трудової міграції та соціального захисту від безробіття відповідно до Закону України «Про зайнятість населення» та Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» на території міста Кілія та Кілійського району.

Відповідно до ч. 3 ст.22 та ч. 4, 5 ст. 31 Закону України Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та п.п.5.1 - 5.4, 6.1 порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20.11.2000 № 307 (із змінами) ОСОБА_4 було призначено та виплачено допомогу по безробіттю на загальну суму 10 209,85грн., з яких за період з 28.01.2008 р. по 28.05.2008 р. в сумі 90грн., з 16.12.2008р. по 13.05.2009р. в сумі 2 467,76 грн., з 23.11.2010р. по 02.06.2011 в сумі 4531,50 грн., з 16.12.2011р. по 09.04.2012р. в сумі 3 120,59 грн..

З матеріалів справи вбачається, що Кілійським районним центром зайнятості було отримано інформацію про те, що ОСОБА_4 відповідно до рішення суду призначена та виплачена пенсія за віком на пільгових умовах за період з 19.05.2008р. по 30.06.2012.

Відповідно до ч.1 ст.43 Закону України «Про зайнятість населення» статусу безробітного може набути особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи.

Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 31 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі призначення чи отримання права на призначення пенсії за віком, у тому числі на пільгових умовах, пенсії за вислугу років або досягнення особою встановленого законом пенсійного віку.

Відповідно до пп.7 п. 5.5 Порядку надання допомоги по безробіттю. У тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20.11.2000 № 307 (зі змінами) виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі призначення пенсії за віком, у тому числі на пільгових умовах, пенсії за вислугу років або досягнення особою встановленого законом пенсійного віку.

Як зазначено вище, відповідно до Постанова суду гр. ОСОБА_4 призначено пенсію на пільгових умовах з 18.05.2008.

Відповідно до п.1 положення про Пенсійний фонд України, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2014 № 280 Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України від 23.07.2014 р. № 280 Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню.

Відповідно до положень ст. 107 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Пенсійний фонд його органи та посадові особи за шкоду, заподіяну особам внаслідок несвоєчасного або неповного надання соціальних послуг, призначення (перерахунку) та виплати пенсій, передбачених цим Законом, а також за невиконання або неналежне виконання ними обов'язків з адміністративного управління Накопичуваним фондом несуть відповідальність згідно із законом.

За приписами статті 11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є завдання майнової (матеріальної) шкоди іншій особі.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду унормовані статтею 1166 Цивільного кодексу України. За приписами наведеної норми майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

У розумінні приписів наведеної норми однією з підстав виникнення зобов'язання є заподіяння шкоди іншій особі. На відміну від зобов'язань, які виникають із правомірних актів, цей вид зобов'язань виникає із неправомірних актів, яким є правопорушення, тобто протиправне, винне заподіяння шкоди деліктоздатною особою.

Деліктне (позадоговірне) зобов'язання виникає там, де заподіювач шкоди і потерпілий не перебували між собою у зобов'язальних відносинах або шкода виникла незалежно від існуючих між сторонами зобов'язальних правовідносин.

Деліктна відповідальність за загальним правилом настає за наявності вини заподіювача шкоди.

Фактичною підставою для застосування такого виду відповідальності є вчинення особою правопорушення.

Юридичною підставою позадоговірної відповідальності є склад цивільного правопорушення. При цьому, для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) протиправної поведінки; 2) збитків; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; 4) вини.

За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Відповідно до ст.1173 ЦК України, згідно з якою шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Відповідальність органу державної влади настає у випадку незаконного рішення, незаконної дії чи бездіяльності, шкідливого результату такої поведінки (шкода), причинного зв'язку між протиправною поведінкою і шкодою.

На момент звернення гр. ОСОБА_4 до Кілійського районного центру зайнятості з заявами про надання статусу безробітного, підстав у останнього для відмови у наданні відповідного статусу не було, оскільки на той час гр. ОСОБА_4 пенсії те отримував, оскільки Ізмаїльське об'єднане управління пенсійного фонду України в Одеській області відмовило гр. ОСОБА_4 у призначені йому пенсії на пільгових умовах.

Отже, неправомірні дії Кілійського районного центру зайнятості щодо відмови у призначені пенсії за віком на пільговим умовах, що встановлено у постанові Кілійського районного суду Одеської області від 01.10.2014, призвели до неправомірного нарахування та виплати гр. ОСОБА_4 допомоги по безробіттю, оскільки відповідно до ч.1 ст. 43 Закону України «Про зайнятість населення» статусу безробітного може набути особа працездатного віку до призначення пенсії.

Враховуючи викладене, допомога по безробіттю у період після призначення пенсії, тобто після 18.05.2008 виплачена ОСОБА_5, саме через неправомірні дії Ізмаїльського об'єднаного управління пенсійного фонду України в Одеській області. Відмовляючи ОСОБА_5 своїм рішенням № 59 від 03.10.2008 у призначенні пенсії, своїми неправомірним діями Відповідач завдав Кілійському РЦЗ матеріальну шкоду у розмірі отриманої ОСОБА_5 допомоги по безробіттю за період з 28.01.2008 по 28.05.2008, з 09.12.2008 по 14.05.2009, з 16.11.2010 по 03.06.2011 та з 09.12.2011 по 10.04.2012 - усього у сумі 10 209 грн.85 коп.

Таким чином, рішення Господарського суду Одеської області від 21.04.2017 є законним та обґрунтованим, оскільки його винесено в результаті повного з'ясування обставин, що мають значення для справи та правильного застосування норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги Ізмаїльського об'єднаного управління пенсійного фонду України в Одеській області суд апеляційної інстанції не вбачає.

Керуючись ст.ст. 99,

101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Одеський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Рішення Господарського суду Одеської області від 21.04.2017 у справі № 916/336/17 - залишити без змін, а апеляційну скаргу Ізмаїльського об'єднаного управління пенсійного фонду України в Одеській області - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Повний текст постанови підписано 21.07.2017.

Головуючий суддя І.Г. Філінюк

Суддя Л.В. Лавриненко

Суддя В.В. Лашин