Рішення № 6785761, 03.11.2009, Господарський суд Полтавської області

36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

03.11.2009р.                                                                                          Справа № 14/159

          за позовом Відкритого акціонерного товариства "Полтаваобленерго" , вул. Старий Поділ, 5, м. Полтава, 36000 в особі Кременчуцької філії Відкритого акціонерного товариства "Полтаваобленерго" вул. 60 років Жовтня, 8, м. Кременчук, 39600

          до Приватного підприємства "ДЕА", бул. Пушкіна, 21, кв. 14, м. Кременчук, 39600

          про стягнення 6415,37 гривень

                                         Суддя Іваницький О.Т.

          Представники:

          від позивача: Лещенко Г.М. дор. № 01-6/8212 від 06.10.2008 року

          від відповідача: представник не з'явився

          СУТЬ СПОРУ: розглядається позовна заява про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію у вигляді гарячої води з урахуванням пені та штрафних санкцій в сумі 6415,37 гривень на підставі договору № 393 від 01.06.2002 р., з яких сума основного боргу складає 5049,49 гривень, пеня в сумі 794,14 гривень та інфляційні збитки в сумі 571,74 гривень.

          Ухвалою заступника голови господарського суду Полтавської області Пушко І.І. від 03.10.2009 року було продовжено строк вирішення спору на 1 (один) місяць відповідно до приписів ч. 3 статті 69 ГПК України.

          Відповідач в судове засідання не з'явився, причини поважності неприбуття представника не повідомив, вимог ухвал суду від 06.08.2009 р., 17.09.2009 р. та 08.10.2009 р. не виконав, відзив на позовну заяву не подав.

          Справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

          Розглянувши матеріали справи, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши подані сторонами докази, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, в їх сукупності, керуючись законом, заслухавши представників сторін суд встановив, що 01.06.2002 р. між Кременчуцькою філією ВАТ "Полтаваобленерго", м. Кременчук (надалі Позивач) та Приватним підприємством "ДЕА" (надалі Відповідач) було укладено договір на постачання теплової енергії в гарячій воді за № 393 (надалі Договір).

          Відповідно до р. 1 вказаного Договору Енергопостачальна організація (Позивач у справі) бере на себе зобов'язання постачати Споживачу (Відповідач у справі) теплову енергію в гарячій воді в визначених договором обсягах, а Споживач зобов'язується сплачувати за одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені Договором.

          Теплова енергія відповідно до п. 2.1. постачається Споживачу в обсягах, згідно з Додатком № 1 до Договору у вигляді гарячої води на такі потреби: опалення та вентиляцію - в період опалювального сезону; гаряче водопостачання - протягом року.

          Одним з обов'язків Споживача (Відповідача у справі) відповідно до п. 3.2.2. Договору було виконання умов та порядку оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в термін, які передбачені Договором.

          Відповідно до р. 6 Договору розрахунки за спожиту теплову енергію, що споживається, проводяться виключно в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів. Споживач за 3 дні до початку розрахункового періоду сплачує Енергопостачальній організації вартість зазначеної в договорі кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків за поточний місяць. Остаточний розрахунок за спожиту теплову енергію проводиться до 10-го числа місяця наступного за розрахунковим на підставі виписаних рахунків Енергопостачальної організації.

          Згідно з п. 10.1. Договору цей договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 31 грудня 2002 р. Пунктом 10.4. вказаного Договору визначено, що Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін.

          Жодна із сторін відповідну заяву про закінчення строку дії Договору не подала, а тому строк дії договору був продовжений.

          Взяті на себе зобов'язання Позивач виконав в повному обсязі, а Відповідач в порушення умов договору своєчасно і в повному обсязі за спожиту теплову енергію не розрахувався, внаслідок чого у нього виникла заборгованість за спожиту теплову енергію за період з жовтня 2008 р. по квітень 2009 р. в сумі 5049,49 гривень.

          На момент розгляду справи по суті та прийняття по ній рішення заборгованість Відповідача перед Позивачем становить 5049,49 гривень, які і просить стягнути на свою користь останній.

          Вимоги Позивача обґрунтовані, доведені наданими по справі доказами та підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Статтею 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Статтями 509, 510 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

Відповідно до статей 525-527 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

          Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

          Відповідно до статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

          Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

          Відповідно до вимог статті 230 ГК України, статті 549 ЦК України у разі порушення боржником зобов’язань, він повинен сплати неустойку (штраф, пеня). Розмір неустойки (штрафу, пені) за невиконання зобов’язань встановлюється договором або законом.

          Позивачем Відповідачу нарахована пеня в сумі 794,14 гривень (розрахунок в матеріалах справи).

          Згідно зі статтею 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, повинен на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

          Позивач нарахував Відповідачу інфляційні збитки, спричинені простроченням платежу, на суму 571,74 гривень (розрахунок в матеріалах справи).

          Згідно постанови Пленуму Верховного суду України від 29.12.1976 р. № 11 “Про судове рішення” законним є рішення лише тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутністю –на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

          Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

          Відповідно до статті 32 ГПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

          Стаття 33 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно зі статтею 34 ГПК України Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

          Стаття 36 ГПК України передбачає, що письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

          Позивачем у відповідності до вимог статей 32-34, статті 36 ГПК України надані належні докази, які дають підстави суду заявлені позовні вимоги задовольнити в повному обсязі та стягнути з Відповідача на його користь суму заборгованості в розмірі 5049,49 гривень, пеню в сумі 794,14 гривень, збитки від інфляції в сумі 571,74 гривень, суму сплаченого державного мита 102,00 гривень та 236,00 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Враховуючи викладене, матеріали справи, керуючись статтями 32-34, 36, 43, 44, 49, ч. 3 ст. 69, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

          1. Позов задовольнити повністю.

          2. Стягнути з Приватного підприємства "ДЕА", бул. Пушкіна, 21, кв. 14, м. Кременчук, 39600 (р/р 260031339 в АКБ "Індустріалбанк", МФО 3331304, код 24560596) на користь Кременчуцької філії Відкритого акціонерного товариства "Полтаваобленерго", вул. 60 років Жовтня, 8, м. Кременчук, 39601 (р/р 26008055523465 в ПГРУ КБ "Приватбанк", м. Полтава, МФО 331401, код 25717118) суму заборгованості в розмірі 5049,49 гривень, пеню в сумі 794,14 гривень, збитки від інфляції в сумі 571,74 гривень, суму сплаченого державного мита 102,00 гривень та 236,00 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

          СУДДЯ                                                                                Іваницький О.Т.