Рішення № 6785334, 11.11.2009, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" листопада 2009 р.Справа № 29/209-09-5063 За позовом: відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Миколаївобленерго; до відповідача: Військової частини А 1357

про стягнення 13 106,73 грн.

Суддя Аленін О.Ю.

Представники:

Від позивача: Ярошенко І. Г. за довіреністю;

Від відповідача: Харламов Є. О. за довіреністю;

          Суть спору: відкрите акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Миколаївобленерго” звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Військової частини А 1357 про стягнення заборгованості заборгованості за перевищення договірних величин електроспоживання в сумі 13 106,73 грн.

          У відзиві на позовну заяву відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що перевищення договірних величин електроспоживання відбулося саме з вини енергопостачальної організації, оскільки при плановій заміні електролічильника 17.12.08р. представниками ВАТ "Миколаївобленерго” був невірно підключений електролічильник.

          Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши представників сторін, оцінивши докази які мають значення для справи, - суд встановив:

01.04.08р. між відкритим акціонерним товариством "Енергопостачальна компанія "Миколаївобленерго” (далі –постачальник) та Військовою частиною А 1357 (далі –споживач) було укладено договір про постачання електричної енергії № 56/882. Відповідно до умов даного договору постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок відповідача з приєднаною потужністю 1280 кВт, а споживач оплачує позивачу вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Згідно з Додатком № 1 до договору сторони визначили між собою щомісячний обсяг постачання електричної енергії на кожний місяць 2009 року, у тому числі на січень 2008р. - 4500 кВт/год.

Відповідно до п. 4.4. "Правил користування електричною енергією" та п. 4 Додатка № 1а для коригування договірних величин електроспоживання в сторону збільшення споживач має право звернутись письмово до постачальника електричної енергії до дати закінчення розрахункового періоду обумовленої п. 1 "Порядку розрахунків" додатка до договору включно. Коригування проводиться в залежності від здійсненної споживачем оплати у даному розрахунковому періоді. Відповідач заяву про збільшення договірної величини електроспоживання у січні 2009 року на адресу позивача не направляв .

Проте фактичне споживання відповідачем у січні 2009 року склало 56 350 кВт/год.

Виходячи з цього, було встановлено факт перевищення договірної величини споживання у січні 2009 року, про що відповідачу були направлено відповідне повідомлення.

Договірна величина електроспоживання відповідача на березень 2009 року у відповідності із додатком № 1а до договору № 56/882 від 01.04.08р. встановлена на рівні 38000 кВт/год. Однак, фактично відповідачем у березні 2009р. було спожито 49070 кВт/год.

24.03.09р. відповідачем було направлено на адресу відповідача клопотання про збільшення обсягу постачання електроенергії на 13000 кВт/год. У зв’язку із порушенням відповідачем п. 4.4 ПКЕЕ в частині терміну коригування договірної величини споживання електричної енергії, оскільки клопотання відповідача надійшла на адресу постачальника в день розрахунку 30.03.09р., позивачем було відмовлено в коригуванні договірної величини електроспоживання на березень 2009 року в сторону збільшення. Таким чином, договірна величина електроспоживання на березень 20009 року становить 38000 кВт/год.

Статтею 26 Закону України “Про електроенергетику” передбачено, що у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують постачальнику двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.

У зв’язку із перевищенням договірної величини електроспоживання позивачем була нарахована додаткова плата в січні та березні 2009 р.р. на загальну суму 13 106, 73 грн.

Сплата заборгованості відповідачем по рахункам за перевищення договірних величин електроспоживання, направлених позивачем, до теперішнього часу здійснена не була.

Розглядом справи встановлено, що фактичне споживання відповідачем електроенергії визначалось на підставі показників лічильника, що був встановлений позивачем 17.12.2008 року.

Так, позивач в своїх запереченнях на відзив зазначає, що 17.12.2008р. на фідері підстанції “Фрегат”, м. Первомайськ Миколаївської області була проведена заміна електролічильника САЗУ И670М, заводський № 709913 на електролічильник САЗУ И670М, заводський № 657849. Підставою була планова заміна, яка проводиться раз у 4 роки для індукційних лічильників згідно вимог ДСТУ 6570 та Закону України “Про метрологію і метрологічну діяльність”. Заміна приладу обліку супроводжувалась перевіркою схеми правильності підключення приладу обліку. Заміна приладу обліку проводилась у присутності уповноваженого представника Відповідача Майстренко А.А. Уповноваженими представниками інформацію щодо фактичного навантаження електроустановки військової частини під час перевірки схеми обліку та заміни приладу обліку надано не було. Тобто перевірка вольт-амперних характеристик схеми обліку виконана при фактичному навантаженні під час заміни приладу обліку.

Як зазначає позивач, відповідач при перевірці роботи приладу обліку повинен був підключити повне навантаження на цей прилад обліку, але фактично підключення лічильника було здійснено згідно ємкісного струму, що притаманний кабелю, а не згідно повного навантаження. Підстанція знаходиться на відстані декілька кілометрів, отже підключення навантаження міг здійснити тільки електротехнік Відповідача. Представник позивача підключив прилад обліку та перевірив його при допустимому значенні струму, оскільки навіть при цьому ємкісному струмі кабелю диск лічильника обертається.

За твердженням позивача, при такій схемі при збільшенні навантаження більше індуктивного струму диск лічильника може зупинитися, а за відсутності стопору - може почати обертатися в іншу сторону, що і було виявлено Відповідачем та представниками Позивача при заміні лічильника 09.04.2009р. Таким чином, висновок комісії щодо неправильності підключення лічильників не відповідає дійсності, оскільки таке підключення відбулось за вини Відповідача внаслідок створення нехарактерного навантаження при встановленню приладу обліку 17.12.2008р.

Відповідач зазначає, що після виявлення переліміту спожитої електроенергії згідно лічильника, 30.01.08р. він звернувся до директора ВАТ ЕК “Миколаївобленерго” Первомайського району з проханням про збільшення відпуску електроенергії в січні 2009р., на що була отримана відмова. Втім, належних доказів цього суду не надано.

Також відповідач посилається на проведення контрольних вимірювань, на правильність нарахування електроенергії, при яких виявлені факти неправильної роботи електролічильника, але ці вимірювання були проведені без участі представників ВАТ ЕК “Миколаївобленерго”, без попередження Позивача, без складення відповідного двостороннього акту. До того ж, відповідач лише в березні 2009р звернувся до позивача.

На підставі заяв Відповідача від 18.03.2009р. № 167ЕВ(о), від 19.03.09р. № 168ЕВ(о) йому 09.04.09р. була здійснена заміна електролічильника САЗУ И670М, заводський № 657849 на лічильник НІК2303НРТ, заводський № 0008253.

Як зазначають сторони, саме 09.04.09 р. прилад обліку був підключений та перевірений.

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Статтею 26 Закону України "Про електроенергетику", п. 7.8 "Правил користування електричною енергією", затверджених Постановою НКРЕ України від 31.07.1996р. № 28, а також умовами договору № 56/882 від 01.04.08р. передбачено, що поставлена електрична енергія повинна оплачуватись щомісячно та в повному обсязі.

Втім слід зазначити, згідно ст. 233 ГК України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступень виконання зобов’язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов’язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов’язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

За змістом ст.ст.. 614 та 616 ЦК України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Якщо порушення зобов'язання сталося з вини кредитора, суд відповідно зменшує розмір збитків та неустойки, які стягуються з боржника. Суд має право зменшити розмір збитків та неустойки, які стягуються з боржника, якщо кредитор умисно або з необережності сприяв збільшенню розміру збитків, завданих порушенням зобов'язання, або не вжив заходів щодо їх зменшення.

Приймаючи до уваги ступінь вини відповідача та те, що відповідач є бюджетною установою і фінансується виключно із державного бюджету, а також встановлені судом обставини щодо роботи приладів обліку, суд вважає за необхідне зменшити розмір санкцій за перевищення договірних величин до 100 грн.

На підставі вищевикладеного суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню частково, з відповідача підлягає стягненню заборгованість за перевищення договірних величин електроспоживання в розмірі 100 грн.

Витрати по сплаті державного мита та ІТЗ судового процесу слід покласти на відповідача, відповідно до вимог ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 44, 49, ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Військової частини А 1357 (67400, Одеська обл., м. Роздільна, код ЄДРПОУ 08456231) на користь відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Миколаївобленерго” (54017, м. Миколаїв, вул. Громадянська, 40, код ЄДРПОУ 23399393) заборгованість за перевищення договірних величин електроспоживання в сумі 100 грн., державне мито в сумі 131, 07 грн. та за ІТЗ судового процесу в сумі 236 грн.

4. В решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Рішення підписано 16.11.2009 року.

Суддя