Ухвала суду № 6785274, 11.11.2009, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

УХВАЛА

"11" листопада 2009 р.Справа № 10/171-09-4737 за позовом Українсько-болгарського спільного підприємства «Вітінформ»(Товариство з обмеженою відповідальністю) до відповідача Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області

про зобов’язання вчинити певні дії

Суддя Смелянець Г.Є.

за участю представників сторін

від позивача: Воскобойніков В.О. –генеральний директор

від відповідача: не з’явився

В С Т А Н О В И В:

Українсько-болгарським спільним підприємством «Вітінформ»(Товариство з обмеженою відповідальністю) поданий до господарського суду Одеської області позов, в якому Українсько-болгарське спільне підприємство «Вітінформ»(Товариство з обмеженою відповідальністю) просить суд зобов’язати Інспекцію Державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області ввести в експлуатацію закінчений будівництвом об’єкт, розташований за адресою: Французький бульвар, 53, літ. «А»в м. Одесі.

У судове засідання 30.10.2009р. позивач надав клопотання, згідно з яким, просить суд доручити Одеському відділенню Інженерної Академії України (Державна ліцензія серія АБ №108054) виконати висновок по об’єкту за адресою Французький бульвар 53 літ. «А»по наступним питанням: 1) Чи відповідає об’єкт нормам ДБН. 2) Чи являються зміни, що були внесені в об’єкт площею 27,9 кв.м. самовільними. 3) Чи являються зміни, що були внесені в об’єкт площею 27,9 кв.м. поліпшенням.

В свою чергу відповідач у судове засідання надав клопотання про припинення провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.80 ГПК України, з посиланням при цьому на те, що спір за даною справою не підлягає розгляду господарськими судами, оскільки являється спором, на який поширюється компетенція адміністративних судів.

Позивач надав до суду відзив на клопотання відповідача від 09.11.2009р. за вх.№28889, в якому посилається на те, що в спорі приймають участь суб’єкт господарювання –як позивач і між позивачем і відповідачем наявні господарські відносини, які врегульовані ЦК України, а тому при розгляді справи необхідно керуватися рекомендаціями ст.3 Президії ВГСУ «Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам»від 27.06.2007р. №04-5/120.

На підставі ст.77 ГПК України у судовому засіданні оголошувалася перерва до 11.11.2009р., про що сторони у справі повідомлені належним чином.

Відповідно до ст.12 ГПК України, господарським судам підвідомчі: 1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім в т.ч. спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів.

Водночас поняття «справа адміністративної юрисдикції»визначено у статті 3 КАС України, і під такою справою розуміється переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією з сторін є суб'єкт, що здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Отже, справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, який виник між двома (кількома) конкретними суб'єктами стосовно їхніх прав та обов'язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб'єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб'єктів, а ці суб'єкти відповідно зобов'язані виконувати вимоги та приписи такого владного суб'єкта.

Разом з тим, статтею 17 КАС України встановлено категорії спорів, на які поширюється компетенція адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ, а саме: а) спори суб'єкта господарювання із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності останнього

Поняття «суб'єкт владних повноважень» визначено статтею 3 КАС України, згідно з якою це - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відтак, необхідною ознакою суб'єкта владних повноважень є здійснення цим суб'єктом владних управлінських функцій, причому ці функції повинні здійснюватися відповідним суб'єктом саме у тих правовідносинах, у яких виник спір.

          З огляду на вищевикладене, господарський суд вважає, що до компетенції господарських судів не відноситься розгляд справ у спорах про оскарження суб'єктом господарювання дій (бездіяльності) органу державної влади, органу місцевого самоврядування, іншого суб'єкта владних повноважень, їхньої посадової чи службової особи, що випливають з наданих їм владних управлінських функцій, якщо ці дії (бездіяльність) не пов'язані з відносинами, врегульованими господарським договором. Аналогічна правова позиція викладена і у п.5.3. Рекомендацій Президії ВГСУ «Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам»від 27.06.2007р. №04-5/120.

          Відповідно до п.1 Положення про державний архітектурно-будівельний контроль, затвердженого Постановою КМУ від 25.03.1993р. №225 ( у редакції постанови КМУ від 07.04.1995р. №253), із подальшими змінами та доповненнями, Державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність організаційно-технічних і правових заходів, спрямованих на забезпечення дотримання законодавства, державних стандартів, норм і правил, архітектурних вимог і технічних умов, а також положень затвердженої містобудівної документації та проектів конкретних об'єктів (далі - затверджені проектні рішення), місцевих правил забудови населених пунктів усіма суб'єктами містобудівної діяльності незалежно від форм власності під час забудови територій і населених пунктів, розміщення, будівництва, реконструкції, капітального ремонту об'єктів житлово-цивільного, виробничого та іншого призначення, реставрації архітектурних пам'яток, створення інженерної та транспортної інфраструктури, виробництва будівельних матеріалів, виробів і конструкцій.           У п.2 вказаного Положення передбачено, що Державний архітектурно-будівельний контроль і нагляд з питань будівництва, містобудування та архітектури здійснює Державна архітектурно-будівельна інспекція (Держархбудінспекція) та її територіальні органи.

          Згідно з п.1 Положенням про Державну архітектурно-будівельну інспекцію, затвердженого постановою КМУ від 18.10.2006р. №1434, із відповідними подальшими змінами, Державна архітектурно-будівельна інспекція є урядовим органом державного управління, що діє у складі Мінрегіонбуду і йому підпорядковується, а згідно з пп.6 п.4 цього Положення Державна архітектурно-будівельна інспекція відповідно до покладених на неї завдань бере участь у роботі комісій з прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів.

Водночас у Положенні про Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області, затвердженого Наказом Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 29.02.2009р. №28 та зареєстрованого державним реєстратором Виконавчого комітету Одеської міської ради 12.03.2009р., визначено, що Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області є територіальним органом Державної архітектурно-будівельної інспекції, та одним із основних завдань якої є забезпечення реалізації встановленого порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів.

Отже, із вищевикладеного випливає, що Державна архітектурно-будівельна інспекція та її територіальних орган - Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області при здійснені таких дій, як забезпечення реалізації встановленого порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, діє як орган державної влади у здійсненні управлінських функцій і відповідно, як суб’єкт владних повноважень.

Таким чином справа за позовом суб’єкта господарювання до Державної архітектурно-будівельної інспекції та її територіального органу про зобов’язання вчинити певні дії (прийняти в експлуатацію закінчений будівництвом об’єкт) є справою адміністративною юрисдикції та на спір з даної справи поширюється компетенція адміністративних судів.

За таких обставин господарський суд дійшов висновку про припинення провадження у справі №10/171-09-4737 на підставі п.1 ч.1 ст.80 ГПК України, згідно з якою, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

          На підставі ст.44, 47, ч.3 ст.80 ГПК України, п.3 ст.8 Декрету КМУ «Про державне мито»від 21.01.1993р. №7-93, державне мито в сумі 102 грн., що сплачено позивачем за квитанцією №1712 від 11.09.2009р. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн., що сплачені позивачем за квитанцією №1755 від 11.09.2009р. підлягають поверненню позивачу.

Керуючись ст.44, 47, п.1 ч.1, ч.3 ст.80, ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В:

1. Провадження у справі №10/171-09-4737 припинити.

2. Видати Українсько-болгарському спільному підприємству «Вітінформ»(Товариство з обмеженою відповідальністю) /65023, м. Одеса, вул. Новосельського,75, код ЄДРПОУ 20932415/ довідку на повернення з державного бюджету державного мита в сумі 102 (сто дві) грн., що сплачено за квитанцією №1712 від 11.09.2009р. у зв’язку з припиненням провадження у справі №10/171-09-4737 на підставі п.1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

3. Видати Українсько-болгарському спільному підприємству «Вітінформ»(Товариство з обмеженою відповідальністю) /65023, м. Одеса, вул. Новосельського,75, код ЄДРПОУ 20932415/ довідку на повернення з державного бюджету витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 (двісті тридцять шість) грн., що сплачені за квитанцією №1755 від 11.09.2009р. у зв’язку з припиненням провадження у справі №10/171-09-4737 на підставі п.1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя