Ухвала суду № 67852228, 15.07.2017, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/40674/17-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 липня 2017 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва Тарасюк К.Е., при секретарі Сулимі А.А., за участю прокурорів Миропольця Д.О., Саєнка С.В., захисників Степанова І.В., Меніва О.І., підозрюваного ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві провадження за клопотанням заступника Генерального прокурора України Столярчука Ю.В. про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Харкова, громадянина України, який є народним депутатом України 8 скликання, зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364, ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 190 КК України (у редакції Закону від 05.04.2001),-

В С Т А Н О В И В:

П'ятим відділом з розслідування кримінальних проваджень управління з розслідування особливо важливих справ Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12014220510002973 від 08.11.2014 за фактом вчинення посадовими особами Харківської міської ради кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу України.

Заступних Генерального прокурора України Столярчук Ю.В. звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про застосування до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на те, що останній обґрунтовано підозрюється, в тому числі, у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено основне покарання у виді позбавляння волі на строк до 12 років, а аналіз матеріалів кримінального провадження та фактичних обставин справи беззаперечно вказує на те, що, усвідомлюючи невідворотність покарання та використовуючи наявні в нього зв'язки, ОСОБА_3 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, що мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, експертів, спеціалістів та інших підозрюваних в кримінальному провадженні та таким чином перешкоджатиме встановленню істини у кримінальному провадженні, а відтак застосування до нього більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, є недоцільним.

Слідчий суддя, заслухавши думку прокурорів Миропольця Д.О., Саєнка С.В. в обґрунтування заявленого клопотання, пояснення підозрюваного ОСОБА_3 та його захисників, які просили відмовити в задоволенні клопотання, посилаючись на необґрунтованість висунутої ОСОБА_3 підозри у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 190 КК України, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України (у редакції Закону від 05.04.2001), позитивні дані про його особу та відсутність в кримінальному провадженні, визначених ст. 177 КПК України ризиків, які виправдовують застосування до особи виняткового запобіжного заходу у виді тримання під вартою, вивчивши клопотання та дослідивши долучені до нього документи, а також дослідивши матеріали сторони захисту, приходить до наступного висновку.

Судовим розглядом встановлено, що 13.07.2017 Верховною радою України надано згоду на притягнення до кримінальної відповідальності, затримання та арешт народного депутата України 8 скликання ОСОБА_3

14.07.2017 в.о. Генерального прокурора України Сторожуком Д.А. в порядку, визначеному ст.ст. 276-278, ст.ст. 480,481 КПК України. ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 190 КК України, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України (у редакції Закону від 05.04.2001).

Згідно висунутої підозри, ОСОБА_3, обіймаючи у 2008 році посаду Харківського міського голови, діючи за попередньою змовою з іншими посадовими особами Харківської міської ради, зловживаючи своїм службовим становищем в інтересах третіх осіб, шляхом обману, сприяв третім особам заволодіти земельними ділянками на території м. Харкова загальною площею 77,7832 га, чим спричинив збитки територіальній громаді м. Харкова на загальну суму 226 972 621 гривень.

За змістом положень ст. ст. 193, 194 КПК України, слідчий суддя на даній стадії кримінального судочинства не вправі вирішувати ті питання, які вирішує суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.

Водночас, відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини слова «обґрунтована підозра» означають наявність фактів чи інформації, котрі могли би переконати стороннього об'єктивного спостерігача, що конкретна особа, можливо вчинила злочин (п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України»).

З огляду на вказані положення закону, слідчий суддя, не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_3 за ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 190 КК України, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України, що є виключною прерогативою суду за результатами розгляду справи по суті, приходить до висновку про наявність в долучених до клопотання матеріалах кримінального провадження достатніх фактичних даних ( фактів та інформації), які свідчать про можливу причетність ОСОБА_3 до вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень.

Отже, слідчий суддя не приймає до уваги посилання захисників на необґрунтованість висунутої ОСОБА_3 підозри, як підставу для відмови в задоволенні клопотання прокурора, і приходить до висновку про наявність в кримінальному провадження обставин, з якими закон пов'язує можливість застосування до особи одного із запобіжних заходів, передбачених ст. 176 КПК України.

У відповідності до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочину діяльність.

Згідно з ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа.

Водночас, відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.

Органом досудового розслідування ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 190 КК України, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України (у редакції Закону від 05.04.2001). Санкцією ч. 4 ст. 190 КК України передбачено основне покарання у виді позбавлення волі до 12 років.

Як особа ОСОБА_3 характеризується позитивно, має вищу освіту, доктор юридичних наук, народний депутат України 8 скликання, одружений, є батьком та виховує трьох неповнолітніх дітей, раніше не судимий.

Незважаючи на позитивні дані про особу підозрюваного ОСОБА_3, слідчий суддя у відповідність до положень ст. ст. 177, 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, враховує тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному ОСОБА_3, за умови доведеності його вини у вчинені інкримінованих злочинів, характер та обставини вчинення злочинів, так як вони сформульовані в повідомлені про підозру, в тому числі вчинення злочинів за попередньою змовою групою осіб, тяжкість наслідків, що настали у виді заподіяння збитків в особливо великому розмірі, що свідчить про підвищену суспільну небезпечність вказаних злочинів, майновий стан підозрюваного ОСОБА_3, який вказує на наявність в нього об'єктивної можливості переховуватися від слідства та суду шляхом виїзду за кордон, наявність в нього зв'язків у вищих органах державної влади та в органах місцевого самоврядування м. Харкова, де він тривалий час працював та де мала місце подія ймовірного злочину, і приходить до висновку про доведеність прокурором ризиків того, що підозрюваний ОСОБА_3, перебуваючи на волі та усвідомлюючи невідворотність покарання, використовуючи наявні в нього зв'язки, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, що мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, експертів, спеціалістів та інших підозрюваних в кримінальному провадженні та таким чином перешкоджатиме встановленню істини у кримінальному провадженні, а відтак з метою забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_3 в подальшому при здійсненні досудового розслідування в якості запобіжного заходу належить утримувати під вартою.

Позитивні характеристики підозрюваного ОСОБА_3, на які посилалась сторона захисту при розгляді клопотання, слідчим суддею враховуються, проте вони не можуть бути безумовними підставами для застосування більш м'якого запобіжного заходу, оскільки не спростовують існування в кримінальному провадженні ризиків, визначених п.п. 1-5 ст. 177 КПК України.

З огляду на наведені обставини, слідчий суддя також не вбачає підстав для передачі підозрюваного ОСОБА_3 на поруки народним депутатам України, оскільки застосування такого запобіжного заходу не буде відповідати наявним в кримінальному провадженні ризикам.

Водночас, у відповідності до положень ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя обирає підозрюваному ОСОБА_3 альтернативний запобіжний захід у виді застави з покладенням обов'язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України.

При визначенні розміру застави, слідчий суддя, наряду з положеннями ст.ст. 182,183 КПК України, враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні. Оцінивши в сукупності тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_3, особливо великий розмір заподіяних збитків, позитивні дані про особу підозрюваного та його майновий стан, слідчий суддя вважає доцільним визначити заставу в розмірі 31 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 50 000 000 грн. (п'ятдесят мільйонів гривень), яка в разі її внесення зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконання ним додаткових процесуальних обов'язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України.

Наведений у клопотанні прокурором розмір застави - 150 000 000 грн. у будь-якому випадку не може ототожнюватися з розміром заподіяних збитків, хоча б з тих підстав, що ОСОБА_3 інкримінується вчинення злочину в групі з іншими особами, які також притягуються до кримінальної відповідальності, а, по-друге, розцінюється слідчим суддею як завідомо непомірний для підозрюваного, що в силу положень ч. 4 ст. 182 КПК України є неприпустимим.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 9, 22, 177, 178, 183, 193, 376 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В:

Клопотання заступника Генерального прокурора України Столярчука Ю.В. про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_3 - задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, який підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364, ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 190 КК України (у редакції Закону від 05.04.2001), запобіжний захід у виді тримання під вартою строком дії в межах двомісячного строку досудового розслідування, а саме до 14 вересня 2017 року включно.

Обрати підозрюваному ОСОБА_3 альтернативний запобіжний захід у виді застави в розмірі 31 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 50 000 000 грн. ( п'ятдесят мільйонів гривень).

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Печерського районного суду м. Києва:

Отримувач: ТУДСА У в місті Києві

ЄДРПОУ: 26268059

МФО: 820172

Банк: Державна казначейська служба України м. Київ

р/р № 37318005112089

Призначення платежу: застава за ...(П.І.Б., дата народження особи за яку вноситься застава), згідно ухвали …(назва суду)… від ... (дата ухвали)… по справі № …, кримінальне провадження № ..., (внесені (П.І.Б. особи, що вносить заставу), згідно квитанції від … (дата та № квитанції).

Заставодавцем не може бути юридична особа державної або комунальної власності або така, що фінансується з місцевого, державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб'єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності.

Підозрюваний ОСОБА_3, який на теперішній час не тримається під вартою, зобов'язаний не пізніше п'яти днів з дня обрання запобіжного заходу у виді застави внести грошові кошти на вищевказаний рахунок Печерського районного суду м. Києва або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо ОСОБА_3, який не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на зазначений рахунок Печерського районного суду міста Києва, підозрюваний ОСОБА_3 та заставодавець зобов'язані виконувати покладені на них обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_3 додаткові процесуальні обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

- прибувати до слідчого, прокурора із встановленою періодичністю;

- не відлучатися без дозволу слідчого, прокурора або суду з населених пунктів, в яких він проживає та працює ( м. Харків та м. Київ);

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватися від спілкування зі свідками та іншими підозрюваними у кримінальному провадженні, коло яких визначено органом досудового розслідування шляхом винесення окремого процесуального рішення;

- здати на зберігання слідчому або іншій уповноваженій особі свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Визначити термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави, з дня її внесення до 14 вересня 2017 року.

Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_3, що в разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні застави обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя вирішує питання про застосування до підозрюваної особи запобіжного заходу у вигляді застави в більшому розмірі або іншого більш суворого запобіжного заходу.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя К.Е. Тарасюк