Рішення № 6785066, 30.10.2009, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"30" жовтня 2009 р.Справа № 16/46-09-1541 Господарський суд Одеської області У складі судді Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань Скоробрух Т.В.

За участю представників сторін:

Від прокуратури: Вигнанюк Т.Л. за посвідченням № 9

Від позивача: Воловецька О.В. за довіреністю № 4/юр від 08.01.09р.

Від відповідача: Ярмоленко А.О. за довіреністю від 17.05.09р.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні з оголошенням перерви згідно зі ст.. 77 ГПК України справу за позовом заступника прокурора м. Одеси в інтересах держави в особі Управління капітального будівництва Одеської міської ради до товариства з обмеженою відповідальністю „Альянс-Жилстрой” про стягнення 1303867,69 грн.., -

ВСТАНОВИВ:

Заступник прокурора м. Одеси звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою в інтересах держави в особі Управління капітального будівництва Одеської міської ради до товариства з обмеженою відповідальністю „Альянс-Жилстрой” (далі по тексту ТОВ „Альянс-Жилстрой”) про стягнення заборгованості в сумі 409425,98 грн. В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору № 1-05И про співробітництво з залучення інвестицій у будівництво житлового будинку № 36 з інженерними мережами в мкр. Південний „Д” в м. Одесі від 25.01.2005р. з урахуванням наступних змін до вказаної угоди.

Під час розгляду даної справи, заступником прокурора м. Одеси розмір заявлених позовних вимог був збільшений. Згідно зі заявою про уточнення позовних вимог, яка надійшла до господарського суду Одеської області 22.09.2009р., прокурором висуваються вимоги про стягнення з ТОВ „Альянс-Жилстрой” 1303867,69 грн. загальної заборгованості за договором № 1-05И про співробітництво з залучення інвестицій у будівництво житлового будинку № 36 з інженерними мережами в мкр. Південний „Д” в м. Одесі, у тому числі 1193399,22 грн. –основного боргу, витрат від інфляції у сумі 89397,73 грн., 3% річних у сумі 21070,74 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Вищенаведена редакція позовних вимог заступника прокурора м. Одеси згідно заяви про уточнення позовних вимог є остаточною, у зв’язку з чим відповідно до ст. 22 ГПК України приймається господарським судом для розгляду по суті викладених в ній позовних вимог.

В свою чергу, відповідач проти задоволення позову заперечує, посилаючись на неправомірність за відсутністю порушених інтересів держави, звернення прокурора до суду з даним позовом. Крім того, відповідач наголошує на невірному тлумаченні позивачем умов п. 3.2.7 договором № 1-05И від 25.01.2005р., якими обґрунтовані позовні вимоги щодо стягнення 3% витрат на утримання позивача, спливом строку позовної давності щодо вимог про відшкодування витрат позивача на будівництво об’єкту, а також відсутністю будь-яких звернень до відповідача з проханням відшкодувати вказані витрати. Також ТОВ „Альянс-Жилстрой” наполягає на припиненні зобов’язань відповідача по фінансуванню дольової участі в будівництві інженерних комунікацій і споруд внаслідок зарахування зустрічних однорідних вимог.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

Між Управлінням капітального будівництва Одеської міської ради та охоронно-детективним агентством „Пугач” (підприємство Одеської обласної організації ветеранів правоохоронних органів та ветеранів Збройних Сил України „ЩИТ”) був укладений договір про співробітництво № 1-05И, предметом якого є співробітництво сторін з залучення інвестицій у будівництво односекційного 16-ти поверхового 95-ти квартирного житлового будинку № 36 з інженерними мережами в мкр. Південний „Д” в м. Одесі. Вказаний договір був затверджений заступником міського голови 25.01.2005 р.

В подальшому, на підставі угоди про уступку по договору № 11-05и від 07.02.2005р., укладеної між Управлінням капітального будівництва Одеської міської ради, охоронно-детективним агентством „Пугач” (підприємство Одеської обласної організації ветеранів правоохоронних органів та ветеранів Збройних Сил України „ЩИТ”) та ТОВ „Альянс-Жилстрой”, охоронно-детективним агентством „Пугач” було передано відповідачу весь комплекс прав та обов’язків, які належали охоронно-детективному агентству „Пугач” за договором № 1-05И від 25.01.2005р., в свою чергу, відповідач прийняв на себе зобов’язання здійснювати будівництво 16-ти поверхового 95-ти квартирного житлового будинку № 36 з інженерними мережами в мкр. Південний „Д” в м. Одесі та спільно із Управлінням капітального будівництва Одеської міської ради пред’явити даний житловий будинок комісії з приймання об’єкта до експлуатації.

Відповідно до п. 4 угоди про уступку по договору № 11-05и від 07.02.2005р. між Управлінням капітального будівництва Одеської міської ради та ТОВ „Альянс-Жилстрой” виникають зобов’язання з виконання умов, передбачених основним договором.

Таким чином, шляхом укладення угоди про уступку по договору № 11-05и від 07.02.2005р. відбулася заміна сторони у зобов’язаннях, які виникли за договором про співробітництво № 1-05И від 25.01.2005р.

В подальшому, між сторонами по справі було укладено низку додаткових угод до договору про співробітництво № 1-05И. При цьому, зважаючи на зміст заявлених позовних вимог, суд вважає за необхідне докладніше зупинитися на змінах, що були внесенні до основного договору останньою з додаткових угод.

Так, додатковою угодою № 4 від 14.12.2007р. було внесено зміни до умов п. 5.2 договору, а саме сторонами було визначено, що предметом договору являється співробітництво з залучення інвестицій у будівництво 16-ти поверхового 95-ти квартирного житлового будинку № 36 з інженерними мережами в мкр. Південний „Д” в м. Одесі загальною площею квартир 6734,97 кв.м з вбудованим магазином змішаної торгівлі на першому поверсі, площею 395,52 кв.м., з приміщенням для домоуправління площею 57,2 кв.м і приміщенням для роботи з дітьми, площею 50 кв.м. Крім того, з умов договору було виключено положення п.п. 3.1.1 3.1.13, 3.1.15, згідно з якими на Управління капітального будівництва Одеської міської ради було покладено обов’язок із забезпечення інвестицій та вкладення їх у будівництво в обсязі 20% від вартості та загальної площі квартир об’єкту, а також замовлення технічного паспорту та здійснення оплати за проведення експертизи та узгодження розробки проектно-кошторисної документації.

В свою чергу, даною додатковою угодою було внесено зміни до п. 3.2.1 договору про співробітництво № 1-05И, згідно з новою редакцією якого на відповідача було покладено зобов’язання із забезпечення залучення інвестицій та вкладення їх у будівництво в обсязі 100% від вартості загальної площі квартир, вбудованого магазину змішаної торгівлі, приміщень домоуправління та для роботи з дітьми.

Відповідно до нової редакції п. 3.2.6 договору про співробітництво № 1-05И з урахуванням змін внесених додатковою угодою № 4 на відповідача також було покладено зобов’язання з безплатної передачі у комунальну власність територіальної громади міста Одеси через Управління капітального будівництва Одеської міської ради 12% житла та приміщень домоуправління та для роботи з дітьми.

Крім іншого, додатковою угодою № 4 було внесено зміни до пункту 3.2.11 договору про співробітництво № 1-05И та договір доповнено пунктом 3.2.20, зміст яких буде розглянуто по тексту рішення нижче.

Пунктом 3.2.7 договору про співробітництво № 1-05И передбачено, що розмір витрат на утримання Управління капітального будівництва Одеської міської ради становить 3% від фактичної вартості будівництва об'єкту.

Посилаючись на те, що передбачені п. 3.2.7 вказаного договору витрати на утримання позивача відшкодовані відповідачем не були, внаслідок чого за ТОВ „Альянс-Жилстрой” виникла заборгованість перед позивачем на суму у розмірі 239924,15 грн., заступником прокурора вказану грошову суму було заявлено до стягнення у складі суми основного боргу. В свою чергу, відповідач, заперечуючи проти задоволення даних позовних вимог, наполягає на відсутності у нього обов’язку з відшкодування вказаних витрат. При цьому, ТОВ „Альянс-Жилстрой” наголошує на тому, що положеннями п. 3.2.7 договору про співробітництво № 1-05И лише визначається розмір витрат на утримання Управління капітального будівництва Одеської міської ради, однак, не встановлюється обов’язок відповідача з їх відшкодування.

Зважаючи на наведену позицію відповідача, суду вбачається необхідним, звернути увагу ТОВ „Альянс-Жилстрой” на наступному.

Відповідно до ст.3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Загальні принципи господарювання визначені статтею 6 цього Кодексу, якими в тому числі є свобода підприємницької діяльності у межах, визначених законом. Свобода договору та свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом також є загальними засадами цивільного законодавства (ст.3 Цивільного кодексу України).

Реалізуючи наведені принципи загальних засад цивільного законодавства законодавцем також були надані певні права суб’єктам цивільного обігу, як-то право сторін на укладання договорів, які не передбачені актами цивільного законодавства, але відповідають загальним засадам цивільного законодавства; право врегулювання у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, своїх відносин, які не врегульовані цими актами; право сторін в договорі відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд (ст.6 Цивільного кодексу України).

При цьому, слід зауважити, що сторонами за договором № 1-05И пункт 3.2.7 був включений саме у статтю 3.2 розділу 3 „Обов’язки сторін” договору про співробітництво № 1-05И, якою визначаються обов’язки ТОВ „Альянс-Жилстрой”, як учасника даної угоди. Таким чином, незважаючи на відсутність в умовах п. 3.2.7 договору прямої вказівки щодо наявності у відповідача зобов’язання сплатити витрати на утримання Управління капітального будівництва Одеської міської ради у розмірі 3% від фактичної вартості будівництва об'єкту, суд доходить висновку, що наведеними положеннями договору фактично визначено саме зобов’язання відповідача сплачувати такі витрати. Наведені висновки суду підтверджуються також положеннями п. 3.2.1 договору про співробітництво № 1-05И (в редакції додаткової угоди № 4), згідно з якими саме на відповідача покладається обов’язок із повного фінансування будівництва. При цьому, слід зазначити, що відповідно до п. 1.4.1 ДБН Д.1.1-1-2000 до витрат, які враховуються у вартість будівництва, відносяться у тому числі і витрати на утримання служби замовника. При цьому, розмір цих витрат був встановлений сторонами у п. 3.2.7 договору про співробітництво № 1-05И.

З огляду на викладене, судом не приймаються до уваги доводи відповідача про невірне тлумачення прокурором та позивачем наведених умов договору та відсутність доказів фактичного понесення позивачем зазначених витрат.

В свою чергу, як вбачається за наявних у матеріалах справи довідок про вартість виконаних підрядних робіт за формою КБ-3 за період з вересня 2007р. по грудень 2007р., а також за березень, квітень, липень, серпень, жовтень 2008р. загальна вартість виконаних відповідачем підрядних робіт з будівництва 16-ти поверхового 95-ти квартирного житлового будинку № 36 з інженерними мережами в мкр. Південний „Д” в м. Одесі за відповідні періоди складала 9970041,00 грн.

На підставі цих довідок позивачем було визначено розмір витрат на утримання Управління капітального будівництва Одеської міської ради в розмірі 3% від вартості будівництва /розрахунок т. с.- 1 а.с. 120/. Так, відповідно до вказаного розрахунку витрати на утримання Управління капітального будівництва Одеської міської ради складають 299102,40 грн. з урахуванням ПДВ, у тому числі за вересень 2007 р. – 38916 грн., за жовтень 2007 р. –21290,40 грн., за листопад 2007р. –2607,60 грн., за грудень 2007р. –7341,60 грн., за березень 2008р. –24787,20 грн., за квітень 2008р. –34392 грн., за липень 2008р. –22201,20 грн., за серпень 2008р. –85902 грн., за жовтень 2008р. –61664,40грн. Як вбачається з матеріалів справи, позивач відповідними листами неодноразово звертався до відповідача з проханням відшкодувати витрати на утримання Управління капітального будівництва Одеської міської ради, але зазначені витрати були залишені без розгляду та задоволення.

Згідно ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов’язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі із договорів. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами. Зобов’язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Однак, у порушення наведених положень договору про співробітництво № 1-05И, приписів ст. ст.. 525, 526, 629 ЦК України відповідачем витрати на утримання Управління капітального будівництва Одеської міської ради були відшкодовані лише частково за березень та квітень 2008р. на загальну суму у розмірі 59178,25 грн., внаслідок чого за відповідачем утворилася заборгованість з відшкодування витрат на утримання позивача згідно з п. 3.2.7 договору № 1-05И на суму у розмірі 239924,15 грн.

З огляду на викладене, суд оцінює позовні вимоги заступника прокурора м. Одеси в частині стягнення з відповідача 239924,15 грн. витрат на утримання Управління капітального будівництва Одеської міської ради як правомірні, обґрунтовані та такі, що базуються на законних підставах та умовах договору про співробітництво № 1-05И.

Крім того, як було зазначено по тексту рішення вище, додатковою угодою № 4 від 14.12.2007р. до договору про співробітництво № 1-05И сторони доповнили вказаний договір пунктом 3.2.20, відповідно до якого в 20-ти денний строк після підписання цієї додаткової угоди відповідач відшкодовує позивачу витрати, понесені при будівництві об’єкту.

З огляду на наведені положення договору, посилаючись на те, що станом на 14.12.2007 року, тобто на час укладення додаткової угоди № 4 позивачем було фактично понесено витрати пов’язані з будівництвом об’єкту, які складаються з оплати проведеної експертизи проектної документації, з оплати робіт з розгляду геодезії та розгляду проекту посадки об’єктів житлового будинку № 36 (буд..) в мкр. Південний „Д”, з оплати робіт з підготовки технічних умов, з оплати робіт з розробки проектної документації з теплооснащення, з розробки комплексного експертного висновку, та проведення експертизи проекту, заступником прокурора м. Одеси також заявлено до стягнення у складі основного боргу 49293,07грн. витрат позивача, понесених ним при будівництві 16-ти поверхового 95-ти квартирного житлового будинку № 36 в мкр. Південний „Д” в м. Одесі.

З урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне звернутися до аналізу наявних у матеріалах справи документів, на які посилається прокурор у обґрунтування вимог в цій частині позову.

Так, як вбачається з акту здачі-приймання робіт від 26.12.2005р. Одеською міською санітарно-епідеміологічною станцією за замовленням позивача було проведено розгляд проектної документації з будівництва житлового будинку № 36 в мкр. Південний „Д” в м. Одесі, загальна вартість вказаних робіт складає 1129,92 грн. Згідно з платіжним дорученням № 46 від 13.01.2006р. позивачем було здійснено оплату виконаних Одеською міською санітарно-епідеміологічною станцією робіт в сумі 1129,92 грн.

Відповідно до акту виконаних робіт № 1424 від 12.08.2005р. ТОВ „Інфокс” за замовленням Управління капітального будівництва Одеської міської ради було виконано роботи з узгодження геодезії та паспорту „Посадка об’єктів с ГК, ГВ по ж/б № 36 в мкр. „Д” Південний”, загальною вартістю 163,10 грн., які були повністю оплачені позивачем згідно з платіжним дорученням № 1873 від 10.08.2005р.

Крім того, згідно з актом приймання-передачі робіт та послуг від 06.12.2006р. за замовленням позивача ВАТ „Одесаобленерго” було виконано роботи з підготовки технічних умов по ж/б № 36, 86,87 в мкр. „Д” житловий масив Південний, загальною вартістю 407, 68 грн., при цьому вартість робіт з підготовки технічних умов по ж/б № 36 у розмірі 135,89 грн. було сплачено позивачем згідно з платіжним дорученням № 2095 від 17.08.2006р.

Як вбачається з акту здачі-приймання проектної документації від 16.02.2006р., МПП „Теплоком” за замовленням Управління капітального будівництва Одеської міської ради були виконані роботи з розробки проектної документації по теплопостачанню житлового будинку № 36 (буд..) мкр. Південний „Д”, загальною вартістю 35509,20грн. Вказані роботи були оплачені позивачем згідно з платіжним дорученням № 441 від 21.02.2006р.

Крім того, за актом приймання-передачі комплексного експертного висновку № 575 від 28.12.2005р. позивач прийняв виконаний на його замовлення Одеською обласною службою Укрінвестекспертизи комплексний експертний висновок по затверджуваній частині робочого проекту 16-ти поверхового житлового будинку № 36 (буд..) з вбудованим магазином в мкр. Південний „Д” в м. Одесі. При цьому, вартість вказаних робіт була визначена у сумі 11604 грн., які були перераховані виконавцю згідно з платіжним дорученням №3203 від 19.12.2005р.

Нарешті, як вбачається з акту здачі-приймання робіт № ОУ -04666 від 30.12.2005р. ДП „Чорноморський експертно-технічний центр” за замовленням позивача були виконані роботи з проведення експертизи проекту житлового будинку № 36 мкр „Д”, вартість яких становила 750,96 грн., та була повністю сплачена Управлінням капітального будівництва Одеської міської ради згідно з платіжним дорученням № 3282 від 22.12.2005р.

Таким чином, загальна вартість понесених позивачем витрат, що були пов’язані з будівництвом об’єкту, складає 49293,07грн.

За таких обставин, а також приймаючи до уваги положення п. 3.2.20 договору про співробітництво № 1-05И (урахуванням змін внесених додатковою угодою № 4 від 14.12.2007р.), суд доходить висновку про правомірність, обґрунтованість та доведеність вимог заступника прокурора м. Одеси в частині стягнення з відповідача вищенаведених витрат позивача на загальну суму у розмірі 49293,07 грн.

При цьому, судом не приймаються до уваги як необґрунтовані доводи відповідача про те, що відшкодуванню підлягають лише витрати, понесені позивачем лише після 14.12.2007 р., а не до 14.12.2007 р. - моменту укладення додаткової угоди № 4, оскільки дія пункту 3.2.20 договору не може розповсюджуватися на вказані витрати. З цього приводу, суд вважає за необхідне зазначити, що за умовами п. 3.2.20 договору сторонами було обумовлено, що відповідач зобов’язаний в 20-ти денний строк після підписання додаткової угоди № 4 відшкодувати позивачу витрати, понесені при будівництві об’єкту, при цьому, розмір витрат не обмежується лише витратами, які будуть понесені позивачем у майбутньому. Навпаки, за умовами договору мова йде про вже понесені Управлінням капітального будівництва Одеської міської ради на час укладення додаткової угоди № 4 витрати, у зв’язку з будівництвом житлового будинку № 36 (буд..) в мкр. Південний „Д” в м. Одесі.

Крім того, судом критично оцінюються доводи відповідача про необхідність застосування позовної давності до зазначених вимог в цій частині позову. З цього приводу, суд вважає за необхідне звернути увагу відповідача на положення частини 5 статті 261 ЦК України, яким передбачено, що за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку. В свою чергу, зобов’язання з відшкодування витрат позивача, понесених ним при будівництві об’єкту виникли з моменту підписання додаткової угоди № 4 від 14.12.2007р. до договору про співробітництво № 1-05И. При цьому, вказані зобов’язання повинні були бути виконані у 20-ти денний строк після підписання цієї додаткової угоди, таким чином по спливу саме цього строку починається перебіг позовної давності за вимогами про відшкодування витрат позивача.

Крім того, згідно з п. 3.2.11 договору про співробітництво № 1-05И (з урахуванням змін внесених додатковою угодою № 4 від 14.12.2007р.) ТОВ „Альянс-Жилстрой” зобов’язалось здійснювати фінансування дольової участі в будівництві інженерних комунікацій мкр. Південний „Д” до житлового будинку № 36 (буд..) на загальну суму 1267,34 тис. грн, які перераховуються на поточний рахунок Управління капітального будівництва Одеської міської ради згідно з графіком фінансування (додаток № 2).

Відповідно до графіку фінансування дольової участі в будівництві інженерних комунікацій та споруд (додаток № 2 до договору) в мкр. Південний „Д” до ж/б № 36 (буд.) відповідач був зобов’язаний у грудні 2007р. перерахувати на рахунок позивача грошові кошти у розмірі 85 тис. грн., у січні 2008р. –листопаді 2008 р. – по 85 тис. грн. щомісяця, у грудні 2008р. –87,34 тис. грн.

Згідно з приписами ч. 3 ст. 254 ЦК України строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку. При цьому, відповідно до ч. 5 ст. 254 ЦК України якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

З урахуванням наведених приписів чинного цивільного законодавства строк здійснення останнього платежу з метою фінансування дольової участі в будівництві інженерних комунікацій мкр. Південний „Д” до житлового будинку № 36 (буд..) сплинув в останній робочий день грудня 2008 року - 31.12.2008 р.

Однак, як вбачається з матеріалів справи та підтверджується актом звірки руху грошових коштів з фінансування інженерних мереж від 14.04.2009 р. до теперішнього часу з вищевказаної суми відповідачем було перераховано на користь позивача лише 363158,00 грн. Таким чином, у порушення наведених положень договору про співробітництво № 1-05И, приписів ст. ст.. 525, 526, 629 ЦК України залишилися несплаченими ТОВ „Альянс-Жилстрой” грошові кошти у розмірі 904182,00 грн. (1267340,00 грн. –363158,00 грн.).

При цьому, посилання ТОВ „Альянс-Жилстрой” про те, що зазначену суму заборгованості з фінансування будівництва інженерних мереж було погашено внаслідок заліку зустрічних вимог відповідно до ст. 601 ЦК України згідно заяви відповідача від 25.03.2009 р. (в порядку ст. 203 ГК України) судом до уваги не приймаються, з огляду на наступне.

Дійсно, згідно з частиною третьою статті 203 ГК України господарське зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони. Аналогічні правила містить і стаття 601 ЦК України.

Однак, якщо друга сторона вважає, що заява першої сторони є нікчемним правочином, а відтак не припиняє зобов'язання (наприклад, за відсутністю зобов'язання другої сторони або в разі недопустимості зарахування зустрічних вимог згідно з частинами четвертою, п'ятою статті 203 ГК України, статтею 602 ЦК України), то друга сторона вправі звернутися до суду з позовом про примусове виконання зобов'язання першою стороною в натурі або про застосування інших способів захисту, встановлених законом (п. 31 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 07.04.2008 р. N 01-8/211 „Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України”).

Самий по собі факт звернення прокурора м. Одеси в інтересах Управління капітального будівництва Одеської міської ради з позовними вимогами про стягнення заборгованості з фінансування будівництва інженерних мереж у сумі 904182,00 грн., свідчить про відсутність згоди позивача на здійснення зарахування вимог на підставі заяви відповідача від 25.03.2009р. З цього приводу, суд вважає за необхідне зазначити наступне. В обґрунтування наявності факту заборгованості позивача перед ТОВ „Альянс-Жилстрой” відповідач посилається на п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2008 р. N 772 „Про заходи щодо здешевлення вартості будівництва житла”, яким у п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 24 січня 2007 р. N 40 „Про встановлення граничного розміру коштів замовників, що залучаються для розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів” було внесено зміни, згідно з якими встановлено, що граничний розмір коштів замовників, що залучаються для розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів (з урахуванням вартості робіт, передбачених вихідними даними на проектування), не може перевищувати: 2 відсотків вартості спорудження житлових будинків, будівель закладів культури і закладів освітнього, медичного та оздоровчого призначення. Однак, постановою Кабінет Міністрів України від 28 квітня 2009 р. N 415 „Про визнання такими, що втратили чинність, постанови Кабінету Міністрів України від 24 січня 2007 р. N 40 та пунктів 1, 2 і 4 постанови Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2008 р. N 772”, постанова Кабінету Міністрів України від 24 січня 2007 р. N 40 "Про встановлення граничного розміру коштів замовників, що залучаються для розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів" та пункти 1, 2 і 4 постанови Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2008 р. N 772 "Про заходи щодо здешевлення вартості будівництва житла" були визнані такими, що втратили чинність.

Більш того, навіть на час, коли вказаний нормативно-правовий акт був діючим, до умов п. 3.2.11 договору, якими визначено розмір фінансування відповідачем дольової участі в будівництві інженерних комунікацій мкр. Південний „Д” до житлового будинку № 36 (буд..), сторонами не було внесено жодних змін, вказані умови договору у встановленому законом порядку не були визнані недійсними, у зв’язку з чим суд доходить висновку, що зазначені умови договору є діючими та підлягають виконанню учасниками договору.

При цьому, слід зазначити, що відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна умов договору не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

З огляду на наведені по тексту рішення вище висновки суду про неналежне виконання відповідачем умов п. 3.2.11 договору про співробітництво № 1-05И (з урахуванням змін внесених додатковою угодою № 4 від 14.12.2007р.), та неправомірність і необґрунтованість доводів відповідача з цього приводу, суд оцінює позовні вимоги заступника прокурора м. Одеси в частині стягнення з відповідача 904182,00 грн. заборгованості по фінансуванню будівництва інженерних мереж як правомірні, обґрунтовані та такі, що базуються на законних підставах і умовах договору про співробітництво № 1-05И.

Щодо вимог прокурора в частині стягнення 3% річних та інфляційних витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 ЦК України).

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. При цьому слід зазначити, що договором про співробітництво № 1-05И інший розмір річних не встановлено.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як було зазначено по тексту рішення вище, строк здійснення останнього платежу з метою фінансування дольової участі в будівництві інженерних комунікацій мкр. Південний „Д” до житлового будинку № 36 (буд..) сплинув 31.12.2008р. При цьому, судом було встановлено факт існування заборгованості відповідача по фінансуванню будівництва інженерних мереж у розмірі 904182,00 грн.

З огляду на викладене, суд погоджується з доводами прокурора про те, що заборгованість з фінансування дольової участі у будівництві інженерних мереж підлягає стягненню з урахуванням індексу інфляції, який становить 75047,11 грн., та 3% річних, що складають 18579,08 грн.

Крім того, враховуючи, що прокурор просить суд стягнути з відповідача з урахуванням 3% річних та індексу інфляції також заборгованість по понесеним позивачем витратам при будівництві об’єкту, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Дійсно, під час розгляду даної справи, судом також було встановлено факт існування заборгованості відповідача із відшкодування витрат, понесених позивачем при будівництві об’єкту у розмірі 49293,07грн.

Однак, незважаючи на те, що у п. 3.2.20 договору про співробітництво № 1-05И (з урахуванням змін внесених додатковою угодою № 4 від 14.12.2007р.) встановлений 20- денний строк сплати цих грошових коштів, суд не вбачає правових підстав для задоволення позову заступника прокурора м. Одеси в частині стягнення з відповідача інфляційних витрат у сумі 14350,62 грн. та 3% річних у розмірі 2491,66 грн., нарахованих на заборгованість із відшкодування витрат, понесених позивачем при будівництві об’єкту, оскільки позивачем не було належним чином доведено факту звернення до відповідача з вимогами про відшкодування цих витрат саме у розмірі 49293,07грн., до вчинення зазначених дій відповідач не міг довідатися про розмір витрат, які підлягали відшкодуванню, а відтак і належним чином виконати прийняті на себе зобов’язання.

В свою чергу, відповідно до ст. 613 ЦК України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку. Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора. При цьому, боржник за грошовим зобов'язанням не сплачує проценти за час прострочення кредитора.

З урахуванням наведених приписів закону, суд доходить висновку про безпідставність та необґрунтованість вимог заступника прокурора м. Одеси в частині стягнення з відповідача інфляційних витрат у сумі 14350,62 грн. та 3% річних у розмірі 2491,66 грн., нарахованих на заборгованість із відшкодування витрат, понесених позивачем при будівництві об’єкту.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів, зокрема, є примусове виконання обов’язку в натурі.

При цьому, доводи відповідача у відзиві на позов та у доповненнях до відзиву про те, що стягнення заборгованості між двома господарюючими суб’єктами, що є предметом спору у даній справі, не порушує інтереси держави в області захисту житлових прав громадян України, як це було заявлено у позові, судом до уваги не приймаються, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 36-1 Закону України „Про прокуратуру” від 5 листопада 1991 року N 1789-XII представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Підставою представництва у суді інтересів держави - наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою. Формами представництва є: 1)звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави, або про визнання незаконними правових актів, дій чи рішень органів і посадових осіб; 2) участь у розгляді судами справ; 3) внесення апеляційного, касаційного подання на судові рішення або заяви про їх перегляд за нововиявленими обставинами. З метою вирішення питання наявності підстав для внесення касаційного подання у справі, розглянутій без участі прокурора, прокурор має право знайомитися з матеріалами справи в суді, робити виписки з неї, отримувати копії документів, що знаходяться у справі. Прокурор самостійно визначає підстави для представництва у судах, форму його здійснення і може здійснювати представництво в будь-якій стадії судочинства в порядку, передбаченому процесуальним законом.

Згідно з п. 1 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999р. № 3-рп/99 у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень ст. 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) положення абзацу 4 ч. 1 ст. 2 Арбітражного процесуального кодексу України в контексті п. 2 ст. 121 Конституції України треба розуміти так, що прокурори та їх заступники подають до арбітражного суду позови саме в інтересах держави, а не в інтересах підприємств, установ і організацій незалежно від їх підпорядкування і форм власності. Прокурор або його заступник самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів держави чи в чому існує загроза інтересам держави, і ця заява, за ст. 2 Арбітражного процесуального кодексу України, є підставою для порушення справи в арбітражному суді.

Так, Управління капітального будівництва Одеської міської ради є виконавчим органом Одеської міської ради і створюється відповідно до Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні”. При цьому Управління наділено повноваженнями виконавчого органу ради у сфері капітального будівництва, житлової політики, залучення інвестицій у розвиток житлового будівництва з джерел фінансування, не заборонених законодавством.

У позовній заяві заступник прокурора м. Одеси обґрунтовує своє представництво у суді в інтересах держави в особі Управління капітального будівництва Одеської міської ради тим, що відповідачем через невиконання зобов’язань за договором порушуються права та охоронювані законом інтереси Управління капітального будівництва Одеської міської ради, яке є виконавчим органом місцевого самоврядування, до компетенції якого входять повноваження виконавчих органів ради у сфері капітального будівництва, житлової політики, залучення інвестицій у розвиток житлового будівництва з джерел фінансування, не заборонених законодавством, а отже, представництво інтересів позивача прокуратурою є цілком правомірним та належним чином обґрунтованим.

Підсумовуючи наведене, суд вважає за правомірне позов, заявлений заступником прокурора м. Одеси в інтересах держави в особі Управління капітального будівництва Одеської міської ради, про стягнення з ТОВ „Альянс-Жилстрой” 1303867,69 грн. загальної заборгованості за договором № 1-05И про співробітництво з залучення інвестицій у будівництво житлового будинку № 36 з інженерними мережами в мкр. Південний „Д” в м. Одесі задовольнити в сумі 1287025,41грн., у тому числі присудити до стягнення з відповідача 1193399,22 грн. –основного боргу, витрат від інфляції у сумі 75047,11 грн., 3% річних у сумі 18579,08 грн.

Судові витрати по держмиту, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покласти на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог згідно зі ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 3, 6, 11, 15, 16, 509, 254, 525, 526, 530, 610, 611, 612, 613, 625, 627, 628, 629 ЦК України, ст.ст. 32, 33, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Альянс-Жилстрой” /65114, м. Одеса, вул.. Ак. Корольова, 56-А, кв.3, п/р 2600942011 в ВАТ „Райфайзен Банк Аваль” м. Одеси, МФО 380805, код ЄДРПОУ 32470359 / на користь Управління капітального будівництва Одеської міської ради /65091, м. Одеса, вул. Комітетська, 10-а, п/р 26008276332 в ВАТ „МТБ” м. Іллічівськ, МФО 328168, код ЄДРПОУ 04056902 / 1193399 грн. 22 коп. /один мільйон сто дев’яносто три тисячі триста дев’яносто дев’ять грн.. 22 коп./ - основного боргу; 75047 грн. 11 коп. /сімдесят п’ять тисяч сорок сім грн.. 11 коп./ –інфляційних витрат, 18579 грн. 08 коп. /вісімнадцять тисяч п’ятсот сімдесят дев’ять грн.. 08 коп. / –3% річних. Наказ видати.

3.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Альянс-Жилстрой” /65114, м. Одеса, вул.. Ак. Корольова, 56-А, кв.3, п/р 2600942011 в ВАТ „Райфайзен Банк Аваль” м. Одеси, МФО 380805, код ЄДРПОУ 32470359 / до державного бюджету України через управління Держказначейства в Одеській області на код бюджетної класифікації 22090200, п/р 31114095700008 в управлінні Держказначейства в Одеській області, МФО 828011, код ЄДРПОУ 23213460 - держмито в сумі 12870 грн. 25 коп. /дванадцять тисяч вісімсот сімдесят грн. 25 коп./

Наказ видати.

4.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Альянс-Жилстрой” /65114, м. Одеса, вул.. Ак. Корольова, 56-А, кв.3, п/р 2600942011 в ВАТ „Райфайзен Банк Аваль” м. Одеси, МФО 380805, код ЄДРПОУ 32470359 / до державного бюджету України через управління Держказначейства в Одеській області на код бюджетної класифікації 22050000, п/р 31217259700008 в управлінні Держказначейства в Одеській області, МФО 828011, код ЄДРПОУ 23213460 / 118 грн. 00 коп. /сто вісімнадцять грн. 00 коп./ - витрат на ІТЗ судового процесу. Наказ видати.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 91, 93 ГПК України сторони у справі мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор - апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Апеляційна скарга подається, а апеляційне подання вноситься, протягом десяти днів з дня прийняття рішення місцевим господарським судом, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Рішення підписане 10.11.2009р.

Суддя Желєзна С.П.