Рішення № 6785058, 06.11.2009, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"06" листопада 2009 р.Справа № 16/147-09-4040 Господарський суд Одеської області У складі судді Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань Скоробрух Т.В.

За участю представників сторін:

Від позивача: Гричулевич Л.А. за довіреністю № 1690 від 13.05.09р.

Від відповідача: не з’явився.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом закритого акціонерного товариства комерційного банку „ПриватБанк” в особі філії „Южне головне регіональне управління” закритого акціонерного товариства комерційного банку „ПриватБанк” до товариства з обмеженою відповідальністю „СИНДИКАТ-АВТОЗАПЧАСТИНА” про стягнення 30563,10 грн, -

ВСТАНОВИВ:

Закрите акціонерне товариство комерційний банк „ПриватБанк” в особі філії „Южне головне регіональне управління” закритого акціонерного товариства комерційного банку „ПриватБанк” (далі по тексту ЗАТ „ПриватБанк”) звернулося до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю „СИНДИКАТ-АВТОЗАПЧАСТИНА” (далі по тексту - ТОВ „СИНДИКАТ-АВТОЗАПЧАСТИНА”) 30563,10 грн. –загальної заборгованості за кредитним договором № 46 від 09.07.2007р., в тому числі заборгованості за кредитом у сумі 25170,00 грн., заборгованості за відсотками у сумі 4092,06 грн., пені за несвоєчасне погашення відсотків по кредиту у розмірі 530,82 грн., заборгованості по комісії у розмірі 770,22 грн. В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем строків по здійсненню платежів на погашення суми кредиту, нарахованих відсотків та винагороди банку, встановлених кредитним договором № 46 від 09.07.2007р., укладеним між сторонами по справі.

Відповідач був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду, однак на вимогу суду в судове засідання не з'явився, відзиву на позовну заяву не надав, у зв’язку з чим справа розглядається за наявними матеріалами в порядку, передбаченому ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

Між ЗАТ „ПриватБанк” (Кредитор) та ТОВ „СИНДИКАТ-АВТОЗАПЧАСТИНА” (Позичальник) 09.07.2007 року було укладено кредитний договір № 46, відповідно до умов частини А та п. п. 1.1, 1.2, 1.3, 2 якого Кредитор зобов’язався надати Позичальнику строковий кредит в сумі 35275 грн. на придбання автотранспорту та 6874,37 грн –на оплату страхових платежів у випадку та в порядку, передбачених п.п. 2.1.5, 2.2.12 цього договору (за наявності клопотань Позичальника), не пізніше 5 днів з моменту підписання договору, в свою чергу, Позичальником були прийняті на себе зобов’язання з повернення кредиту, сплати процентів та винагороди в обумовлені договором строки. Сума наданого кредиту складає 35275 грн., які Позичальник зобов’язався повернути у строк до 09.07.2012р. шляхом щомісячної сплати 588 грн., при цьому, за останній місяць Позичальник повинен сплатити 583 грн.

У відповідності до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. При цьому, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави „Позика”, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

На виконання умов кредитного договору № 46 від 09.07.2007р. Банком відповідачу було надано кредит у сумі 35275 грн., що підтверджується платіжним дорученням №1 від 09.07.2007р., яким з рахунку відкритого для обслуговування кредиту Позичальником було перераховано грошові кошти на вищевказану суму на користь ЗАТ „Запорізький автомобільний завод” - продавця автомобілю.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певні дії (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. При цьому, зобов’язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі із договору.

Згідно з ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з вимогами ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається. В свою чергу, порушенням зобов’язання, відповідно до ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Положеннями частин 1, 3 ст. 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Крім того, відповідно до ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до частини А та пунктів 1.1, 1.2, 2.2.2, 2.2.3, 2.2.5 кредитного договору Позичальник зобов’язався повернути кредит повністю до 09.07.2012р. шляхом щомісячної сплати 588 грн., при цьому, за останній місяць Позичальник повинен сплатити 583 грн, а також сплачувати відсотки за користування кредитом у розмірі 17% річних до 09 числа поточного місяця, починаючи з дати підписання цього договору. Також Позичальник зобов’язався сплатити винагороду за кредитне обслуговування в розмірі 0,25% від суми кредиту.

В подальшому, згідно з додаткової угодою № 1 від 24.12.2008р. до кредитного договору № 46 від 09.07.2007р. було збільшено процентну ставку до 23,5 %, при цьому, сторонами було передбачено, що у разі порушення Позичальником будь-якого із зобов’язань з погашення кредиту Позичальник сплачує Банку проценти за користування кредитом у розмірі 53 % річних від суми залишку непогашеної заборгованості. Зазначена додаткова угода набула чинності з моменту її підписання.

Як вбачається з матеріалів справи, у порушення наведених умов кредитного договору, ст. ст. 525, 526 ЦК України відповідачем з січня 2009р. до теперішнього часу зобов’язання щодо повернення кредиту у строки, передбачені графіком погашення, передбаченого частиною А договору, а також сплати процентів, нарахованих з грудня 2008р. по 29.07.2009р. та сплати винагороди Банку (комісії) належним чином не виконувалися.

В свою чергу, положеннями п. 2.3.2 договору, Банку надано право при порушенні Позичальником будь-якого із зобов'язань з погашення кредиту, сплати відсотків за користування кредитом, передбачених умовами кредитного договору –вимагати дострокового погашення кредиту, уплати процентів за користування кредитом, виконання інших умов по договору в повному обсязі шляхом направлення повідомлення. При цьому, сторонами зроблено застереження, що за зобов’язаннями, строки виконання яких ще не настали строки вважаються наступившими в зазначену у повідомленні дату. У зазначену дату Позичальник зобов’язується повернути Банку суму кредиту у повному обсязі, відсотки за фактичний строк користування ним, повністю виконувати інші зобов’язання за договором.

Частиною 2 статті 1050 ЦК України також передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Як було зазначено по тексту рішення вище, зобов’язання, прийняті на себе відповідачем при укладенні кредитного договору № 46 від 09.07.2007р. в частині своєчасного і повного повернення кредиту згідно з встановленим графіком, а також сплати процентів за користування кредитом відповідачем належним чином не виконувалися. З огляду на викладене, позивачем в межах зазначеної справи висуваються вимоги про погашення всієї суми кредиту.

З урахуванням висновків суду щодо неналежного виконання відповідачем зобов’язань за кредитним договором зі своєчасного повернення кредиту, сплати відсотків та винагороди банку, керуючись наведеними положеннями кредитного договору та приписами діючого законодавства, суд доходить висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь Банку загальної заборгованості за кредитом в сумі 25170,00 грн., заборгованості за відсотками у сумі 4092,06 грн. та заборгованості по комісії у розмірі 770,22 грн. При цьому, слід зазначити, що факт існування заборгованості відповідача за кредитним договором на вищевказані грошові суми перед ЗАТ „ПриватБанк” витікає з умов укладеної між сторонами по справі угоди, підтверджується платіжним дорученням № 1 від 09.07.2007р., а також обґрунтованим розрахунком позову в цій частині вимог, доданим позивачем до позовної заяви.

Щодо вимог позивача про стягнення пені, нарахованої на прострочені проценти за користування кредитом, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання). Згідно ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов’язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 549, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки –грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов’язання. Так, згідно ч. 3 ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожний день прострочення виконання.

Згідно з пунктом 5.1 кредитного договору за порушення Позичальником будь-якого з зобов’язань з сплати процентів за користування кредитом, передбачених п.п. 2.2.2, 4.1, 4.2, 4.3, строків повернення кредиту, передбачених п.п. 1.2, 2.2.3, 2.2.16, 2.3.2, винагороди, передбаченої п.п.2.5, 4.4, 4.5 Позичальник виплачує Банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі 0,2% від суми простроченого платежу за кожний день прострочки, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який виплачується пеня.

З огляду на викладене, як вбачається з розрахунку, доданого позивачем до позовної заяви, за несвоєчасне виконання ТОВ „СИНДИКАТ-АВТОЗАПЧАСТИНА” зобов’язань позивачем додатково було нараховано до сплати відповідачеві пеню за прострочення оплати процентів за кредит на загальну суму у розмірі 530,82 грн.

Оцінюючи у сукупності наведені обставини, суд доходить висновку щодо наявності правових підстав для задоволення позову ЗАТ „ПриватБанк” в частині сплати пені в розмірі 530,82 грн..

Відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України особа, не звільняється від відповідальності за порушення зобов’язання у разі відсутності у боржника необхідних коштів. Крім того, згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Підсумовуючи вищезазначене, суд доходить висновку щодо правомірності та обґрунтованості заявлених ЗАТ „ПриватБанк” позовних вимог про стягнення з відповідача 30563,10 грн. –загальної заборгованості за кредитним договором № 46 від 09.07.2007р., в тому числі заборгованості за кредитом у сумі 25170,00 грн., заборгованості за відсотками у сумі 4092,06 грн., пені за несвоєчасне погашення відсотків по кредиту у розмірі 530,82 грн., заборгованості по комісії у розмірі 770,22 грн. та необхідності їх задоволення у повному обсязі відповідно до ст.ст. 11, 509, 525, 526, 549, 611, 615, 617, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України.

Судові витрати по держмиту, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 549, 611, 615, 617, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „СИНДИКАТ-АВТОЗАПЧАСТИНА” / 67700, Одеська область, м. Білгород-Дністровський , вул.. Калініна, 10, корп. Б, код ЄДРПОУ 33455462 / на користь закритого акціонерного товариства комерційного банку „ПриватБанк” /49094, м. Дніпропетровськ, вул.. Набережна Перемоги, буд.. 50, п/р 29092829003111, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570/ заборгованість за кредитом в сумі 25170 грн. 00 коп. / двадцять п’ять тисяч сто сімдесят грн.. 00 коп. /, заборгованість по процентам за користування кредитом у сумі 4092 грн. 06 коп. /чотири тисячі дев’яносто дві грн.. 06 коп./, пеню за прострочення оплати процентів за кредит у розмірі 530 грн. 82 коп. / п’ятсот тридцять грн.. 82 коп./; заборгованості по комісії у розмірі 770 грн. 22 коп. /сімсот сімдесят грн.. 22 коп./. Наказ видати.

3.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „СИНДИКАТ-АВТОЗАПЧАСТИНА” / 67700, Одеська область, м. Білгород-Дністровський , вул.. Калініна, 10, корп. Б, код ЄДРПОУ 33455462 / на користь закритого акціонерного товариства комерційного банку „ПриватБанк” /49094, м. Дніпропетровськ, вул.. Набережна Перемоги, буд.. 50, п/р 64993919400001, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570/ 305 грн. 63 коп. /триста п’ять грн.. 63 коп./ - витрат на сплату державного мита; 118 грн. 00 коп. /сто вісімнадцять грн.. 00 коп./ - витрат на ІТЗ судового процесу. Наказ видати.

4.          Видати закритому акціонерному товариству комерційному банку „ПриватБанк” /49094, м. Дніпропетровськ, вул.. Набережна Перемоги, буд.. 50, код ЄДРПОУ 14360570, п/р 29092829003111 (для погашення заборгованості), п/р 6499319400001 (для відшкодування судових витрат), МФО 305299, код ЄДРПОУ14360570/ довідку на повернення зайве сплачених витрат на ІТЗ судового процесу у розмірі 132 грн. 00 коп. / сто тридцять дві грн. 00 коп./.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 91, 93 ГПК України сторони у справі мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор - апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Апеляційна скарга подається, а апеляційне подання вноситься, протягом десяти днів з дня прийняття рішення місцевим господарським судом, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Рішення підписане 12.11.2009р.

Суддя Желєзна С.П.