Ухвала суду № 67850365, 17.07.2017, Апеляційний суд Закарпатської області

Справа № 202/37649/13-ц

Провадження № 22-ц/777/1904/17

У Х В А Л А

про повернення справи

17 липня 2017 року м. Ужгород

Суддя судової палати у цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області Кондор Р.Ю., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження у справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційними скаргами відповідача ОСОБА_1 та її представника - адвоката Грабара Миколи Федоровича, на ухвалу Хустського районного суду від 27 червня 2017 року, -

в с т а н о в и в :

Ухвалою Хустського районного суду від 27 червня 2017 року (т.3, а.с. 175-176) позовну заяву ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором залишено без розгляду на підставі п.1 ч.1 ст.169, п.3 ч.1 ст.207 ЦПК України, у зв'язку з тим, що позивач, повторно не з'явився у судове засідання, будучи належним чином повідомленим про час і місце його проведення.

На зазначену ухвалу відповідач та її представник подали апеляційні скаргі, в яких просили внести зміни в ухвалу суду першої інстанції, які стосуються вирішення питання щодо відшкодування судових витрат, стягнувши з позивача на користь відповідача витрати, понесені останньою у зв'язку із розглядом даної цивільної справи.

Посилалися на порушення судом норм процесуального права, що полягає у невирішенні судом питання про судові витрати. Вказували, що відповідачем документи, на підтвердження понесених нею витрат, готувалися у кожне судове засідання, з урахуванням їх збільшення, крім того, 29 червня відповідні розрахунки та клопотання про відшкодування судових витрат були подані до канцелярії суду першої інстанції.

Порядок відкриття апеляційного провадження у справі врегульовано ст.297 ЦПК України, якою передбачені питання, які вирішує суддя-доповідач після надходження справи, за наслідками яких може бути постановлено ухвалу про відкриття або відмову у відкритті апеляційного провадження у справі, залишення апеляційної скарги без руху або повернення скарги. Частиною сьомою цієї статті визначені дії судді у разі надходження неналежно оформленої справи, з нерозглянутими зауваженнями на правильність і повноту фіксування судового процесу технічними засобами або з нерозглянутими письмовими зауваженнями щодо повноти чи неправильності протоколу судового засідання, або без вирішення питання про ухвалення додаткового рішення, які полягають у поверненні справи до суду першої інстанції, про що суддею-доповідачем постановляється ухвала.

З урахуванням викладеного, а також ч.8 ст.8 ЦПК України щодо аналогії права та аналогії закону, суддя-доповідач вважає за необхідне повернути справу до суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач ПАТ КБ «Приватбанк», у листопаді 2013 року звернувся до Індустріального районного суду міста Дніпропетровська з позовом до ПАТ «Акцент Банк» та ОСОБА_1, в якому просив стягнути з відповідачів на свою користь заборгованість за кредитним договором та судові витрати.

Ухвалою Індустріального районного суду м.Дніпропетровська (т.2, а.с. 28-31) провадження у справі в частині позовних вимог ПАТ КБ «ПриватБанк» до ПАТ «Акцент-Банк» закрито на підставі п.1 ч.1 ст.205 ЦПК України.

Ухвалою цього ж суду від 16 березня 2017 року (т.3, а.с. 58) дану справу передано за підсудністю до Хустського районного суду Закарпатської області.

Під час розгляду справи відповідачем ОСОБА_1 неодноразово, подавалися заяви (клопотання) в яких вона просила, ухвалюючи рішення у даній справі, вирішити питання щодо розподілу судових витрат з відповідними розрахунками (т.1, а.с. 154-154, 215-217, т.2, а.с. 1-3, 232-233, т.3, а.с. 19-22, 108-110, 116-118).

У судовому засіданні 27 червня 2017 року, проведеному за участю відповідача ОСОБА_1, суд, констатувавши, що представник позивача, явка якого була визнана судом обов'язковою, втрете не з'явився у судове засідання, будучи належним чином повідомленим, видалився до нарадчої кімнати для вирішення питання щодо залишення позову без розгляду, не з'ясувавши при цьому, чи не заперечує відповідач проти цього, що підтверджено журналом судового засідання та технічним записом судового засідання від 27 червня 2017 року.

Відповідно до ч. 3 ст. 89 ЦПК України у разі залишення заяви без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Тобто така заява може бути зроблена або в письмовій, або в усній формі під час судового засідання до винесення ухвали про залишення заяви без розгляду.

У протилежному випадку відповідачу необхідно звертатися до суду з позовною заявою,

У пункті 38 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» роз'яснено, що у разі залишення заяви без розгляду відповідач має право заявити вимоги про відшкодування здійснених ним витрат, пов'язаних із розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача. У такому разі заявлені вимоги розглядаються у цій же справі одночасно із вчиненням наведених процесуальних дій. Розмір відшкодування доводить відповідач (статті 10, 11 ЦПК).

Також з матеріалів справи вбачається, що 30 червня, 05 та 06 липня 2017 року до суду першої від представника відповідача надійшли розрахунки фактичних витрат його робочого часу, станом на 27 червня 2017 року, розрахунки витрат відповідача, які він просив приєднати до матеріалів справи для вирішення питання щодо відшкодування позивачем відповідачу судових витрат (т.3, а.с. 178-230).

Проте, судом першої інстанції, надані матеріали залишені поза увагою

Згідно з ч.ч. 1,2 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Апеляційний суд досліджує докази, які судом першої інстанції були досліджені з порушенням встановленого порядку або в дослідженні яких було неправомірно відмовлено, а також нові докази, неподання яких до суду першої інстанції було зумовлено поважними причинами.

За наведених обставин, апеляційний суд позбавлений можливості перевірити законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в частини розподілу судових витрат, оскільки за наявності вимог відповідача щодо розподілу судових витрат таке питання судом першої інстанції не вирішено.

Таким чином, цивільну справу № 202/37649/13 за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 слід повернути до Хустського районного суду для вирішення клопотань відповідача щодо розподілу судових витрат.

Враховуючи наведене та керуючись ч.8 ст.8, ч.3 ст.89, ст.ст. 297, 303 ЦПК України, суддя-доповідач ,-

у х в а л и в:

Цивільну справу № 202/37649/13 за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 повернути до Хустського районного суду для вирішення клопотань відповідача щодо розподілу судових витрат.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Кондор Р.Ю.