Ухвала суду № 67849531, 19.07.2017, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

19.07.2017Справа № 910/7197/17

За позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації

«Львівгаз»

до Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування»

про визнання укладеною Додаткову угоду № 2 до Договору про надання послуг по

транспортуванню природного газу для власних потреб № 29ВТ/11 від

31.10.2011

За зустрічним позовом Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування»

до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації

«Львівгаз»

про стягнення 1 162, 52 грн.

Суддя Літвінова М. Є.

За участю представників сторін (за первісним позовом):

від позивачa: Волощук П.Ю. за довіреністю № лв-6622-16 від 05.12.2016;

від відповідача: Ільницький І.Й. за довіреністю № 2-137 д. від 08.12.2016.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Львівгаз» (далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» (далі - відповідач) про визнання укладеною Додаткову угоду № 2 до Договору про надання послуг по транспортуванню природного газу для власних потреб № 29ВТ/11 від 31.10.2011.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач вказує, що між ним та відповідачем було укладено Договір № 29ВТ/11 від 31.10.2011 про надання послуг по транспортуванню природного газу для власних потреб. Проте, в період дії означеного Договору відбулися зміни, що суттєво впливають на права та обов'язки учасників договірних відносин ринку природного газу, зокрема, 01.10.2015 набрав чинності Закон України «Про ринок природного газу», 27.11.2015 набрали чинності Кодекс газотранспортної системи, затверджений постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2493 та Кодекс газорозподільних систем, затверджений постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2494, які по-новому стали врегульовувати відносини, що складаються між Оператором ГРМ та Оператором ГТС. З метою приведення Договору у відповідність до зазначених нормативно-правових актів позивач направив на адресу відповідача пропозицію про внесення змін до Договору, проте зазначені пропозиції відповідачем прийняті не були, у зв'язку з чим позивач передав спір на вирішення господарського суду.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.05.2017 порушено провадження у справі № 910/7197/17, її розгляд призначено на 07.06.2017 року.

26.05.2017 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача подані додаткові документи для долучення до матеріалів справи.

07.06.2017 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником відповідача подані додаткові документи для долучення до матеріалів справи та відзив на позовну заяву, відповідно до змісту якого відповідач проти задоволення позову заперечує через відсутність правових підстав для внесення змін до Договору шляхом укладення спірної Додаткової угоди.

Крім того, 07.06.2017 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва від Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» надійшла зустрічна позовна заява до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Львівгаз» про стягнення 1 162, 52 грн.

Обґрунтовуючи зустрічні позовні вимоги відповідач вказує, що він надав позивачу послуги з транспортування газу у період з січня 2016 року по квітень 2017 року, які позивачем в повному обсязі оплачені не були, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість в сумі 994, 40 грн. та виникли підстави для нарахування пені в сумі 94, 76 грн., 3% річних в сумі 11, 00 грн. та інфляційних втрат в сумі 62, 36 грн.

В судовому засіданні 07.06.2017 на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву в судовому засіданні на 19.06.2017.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 08.06.2017 прийнято зустрічну позовну заяву Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" для спільного розгляду з первісним позовом у справі № 910/7197/17.

16.06.2017 року через відділ діловодства господарського суду від Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Львівгаз» надійшли пояснення на відзив на позовну заяву та відзив на зустрічну позовну заяву.

Представники сторін у судовому засіданні 19.06.2017 подали клопотання про продовження строку вирішення спору на 15 днів.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.06.2017 в порядку статті 69 Господарського процесуального кодексу України продовжено строк розгляду спору у справі № 910/7197/17, в судовому засіданні оголошено перерву до 05.07.2017 року.

05.07.2017 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником відповідача подані додаткові документи для долучення до матеріалів справи, а також клопотання про витребування додаткових доказів у справі в порядку статті 38 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, 05.07.2017 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача подано клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє на предмет спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю «РГК Трейдінг».

Розглянувши в судовому засіданні 05.07.2017 року вищевказані клопотання, суд відмовив у задоволенні поданого позивачем клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ТОВ «РГК Трейдінг» та задовольнив клопотання відповідача про витребування в порядку статті 38 Господарського процесуального кодексу України від позивача додаткових доказів у справі.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.07.2017 в порядку статті 38 Господарського процесуального кодексу України витребувані додаткові докази у справі, відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладено на 19.07.2017 року.

18.07.2017 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва від представника позивача надійшли додаткові документи для долучення до матеріалів справи.

Представник позивача в судовому засіданні 19.07.2017 року позовні вимоги підтримав в повному обсязі, проти задоволення зустрічних позовних вимог заперечив.

Представник відповідача в судовому засіданні 19.07.2017 року заперечив проти задоволення первісного позову, просив суд задовольнити зустрічні позовні вимоги та подав клопотання про витребування додаткових доказів у справі в порядку статті 38 Господарського процесуального кодексу України.

Щодо поданого відповідачем клопотання про витребування у ПАТ «Укртрансгаз» додаткових доказів у справі, суд зазначає наступне.

Так, згідно зі ст. 82 Господарського процесуального кодексу України при вирішенні господарського спору по суті (задоволення позову, відмова в позові повністю або частково) господарський суд приймає рішення. Рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 "Про судове рішення" рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Згідно зі ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Зокрема, згідно з положеннями ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

При цьому, у відповідності до ч. 3 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має створювати сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, в тому числі й шляхом витребування доказів на підставі поданого стороною або прокурором клопотання (ст. 38 Господарського процесуального кодексу України).

Так, відповідно до ст. 38 Господарського процесуального кодексу України сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів.

У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази.

Слід звернути увагу на те, що приписи статті 38 Господарського процесуального кодексу України не обмежують суд в праві витребувати необхідні для розгляду справи докази колом учасників даного судового процесу, тобто суд наділений правом витребувати такі докази також від інших підприємств, установ та організацій, державних та інших органів чи посадових осіб, незалежно від їх участі у справі.

Необхідно враховувати, що за змістом системного аналізу приписів ст. ст. 43, 104 Господарського процесуального кодексу України з метою забезпечення законності та обґрунтованості судового рішення, на місцевий господарський суд покладено обов'язок всебічно та повно з'ясувати і дослідити обставини справи, що мають значення для її вирішення по суті.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

При цьому, згідно з п. 1 та п. 2 ч. 1 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, а також недоведеність обставин, що мають значення для справи, які господарський суд визнав встановленими, є підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду.

Таким чином, суд, розглядаючи справу, має вживати заходів до всебічного й повного встановлення обставин спору, що не суперечить принципу змагальності, оскільки останній відображається в змісті процесуальних прав та обов'язків осіб, що беруть участь у справі та реалізується в сукупності з принципами рівності, диспозитивності та безпосередності, проте суд наділяється в тому числі організаційно-розпорядчими повноваженнями, необхідними для здійснення ним функцій органу правосуддя та прийняття законних і обґрунтованих судових актів.

Слід зазначити, що вказані висновки в тому числі відповідають рекомендаціям Ради Європи, членом якої є Україна.

Так, в Рекомендаціях R (84) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно принципів цивільного судочинства, що направлені на удосконалення судової системи, наголошується на тому, що суд повинен, принаймні в ході попереднього засідання, а якщо можливо, і протягом всього розгляду, відігравати активну роль у забезпеченні швидкого судового розгляду, поважаючи при цьому права сторін, в тому числі і їх право на неупередженість. Зокрема, він повинен володіти повноваженнями proprio motu, щоб вимагати від сторін пред'явлення таких роз'яснень, які можуть бути необхідними; вимагати від сторін особистої явки, піднімати питання права; вимагати показань свідків, принаймні в тих випадках, коли мова йде не тільки про інтереси сторін, що беруть участь у справі, тощо. Такі повноваження повинні здійснюватися в межах предмета розгляду.

Крім того, відповідно до п. 62 Додатку до Рекомендації CM/Rec (2010) 12 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов'язки, ухваленої Комітетом Міністрів Ради Європи 17 листопада 2010 р. на 1098 засіданні заступників міністрів, - судді повинні розглядати кожну справу з належною ретельністю та впродовж розумного строку.

З огляду на вищевикладені обставини, суд вважає за необхідне відкласти розгляд справи в межах розумного строку.

Так, відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка згідно з частиною першою статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02 вересня 2010 року, "Смірнова проти України" від 08 листопада 2005 року, "Матіка проти Румунії" від 02 листопада 2006 року, "Літоселітіс проти Греції" від 05 лютого 2004 року та інші).

Оцінюючи правову та фактичну складність справи, слід враховувати, зокрема, наявність обставин, що утруднюють розгляд справи; кількість співпозивачів, співвідповідачів та інших учасників процесу; необхідність проведення експертиз та їх складність; участь у справі іноземного елемента та необхідність з'ясування і застосування норм іноземного права.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (див. рішення Суду у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).

Частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Такими обставинами, зокрема, є: нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу; необхідність витребування нових доказів.

Враховуючи необхідність витребування нових доказів по справі, з метою створення учасникам судового процесу необхідних умов для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, забезпечення рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, суд вважає за необхідне відкласти розгляд справи на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 38, 65, п. 3 ч. 2 ст. 77, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,-

УХВАЛИВ:

1. Розгляд справи відкласти на 16.08.17 р. о 11:50 год., про що повідомити сторін. Засідання відбудеться у приміщенні господарського суду міста Києва за адресою: м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-Б в залі № 2 (корпус Б).

2. В порядку статті 38 Господарського процесуального кодексу України направити Публічному акціонерному товариству «Укртрансгаз» (01021, місто Київ, Кловський узвіз, будинок 9/1) судовий запит про витребування відомостей про фактичні обсяги природного газу, розподілені за споживачами, підключеними до/через ГРМ, в частині обсягів природного газу спожитого ПАТ «Львівгаз» на власні потреби, отриманого з внутрішньопромислових трубопроводів ПАТ "Укргазвидобування" за період січень-квітень 2017 року.

3. Позивачу та відповідачу надати суду:

- всю податкову звітність, складену на виконання спірних зобов'язань за період з січня 2017 року по липень 2017 рок включно, в тому числі податкові накладні з доказами їх подання до органів Державної фіскальної служби України, декларації з податку на додану вартість, розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Додаток 5) до Декларації, Реєстрів виданих та отриманих податкових накладних до Декларацій з податку на додану вартість.

4. За відсутності витребуваних доказів надати обґрунтовані письмові пояснення з даного приводу.

5. Учасникам судового процесу оформити письмові докази відповідно до ст. 36 Господарського процесуального кодексу України.

6. Учасникам судового процесу завчасно подати витребувані судом докази з супровідним листом через відділ діловодства господарського суду міста Києва (п. 2.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

7. Явку повноважних представників учасників судового процесу для дачі пояснень з витребуваними ухвалою суду документами визнати обов'язковою.

8. Попередити учасників судового процесу, що за ухилення від вчинення дій, покладених на них господарським судом, можуть бути застосовані санкції, встановлені приписами п. 5 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України.

9. Учасникам судового процесу направити в судове засідання своїх повноважних представників, надавши їм відповідні довіреності, які будуть залучені до матеріалів справи.

10. Копію даної ухвали направити сторонам у справі та ПАТ "Укртрансгаз".

Суддя М.Є. Літвінова