Ухвала суду № 67848414, 20.07.2017, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2017 р. м.ОдесаСправа № 815/2611/15

Категорія: 6.3 Головуючий в 1 інстанції: Єфіменко К. С.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Осіпова Ю.В.,

суддів -Золотнікова О.С., Скрипченка В.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про прийняття додаткового судового рішення по справі за апеляційними скаргами Заступника прокурора Одеської області, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2015 року за адміністративним позовом прокурора Київського району м. Одеси в інтересах Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Одеській області до Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції Одеської області, Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції Зайця Костянтина Вікторовича, Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції Антоненко Оксани Сергіївни, 3-х осіб ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_5 про визнання незаконними і скасування рішень про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно,-

В С Т А Н О В И В :

07.05.2015р. заступник прокурора Київського району м.Одеси в інтересах Департаменту ДАБІ в Одеській області звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Реєстраційної служби Одеського МУЮ Одеської області, Державних реєстраторів прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Одеського МУЮ Антоненко О.С. і Зайця К.В., 3-х осіб ОСОБА_5, ОСОБА_2 та ОСОБА_1, в якому просив суд:

- визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора від 04.11.2014р. про державну реєстрацію права власності на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_5, на підставі якого було видане свідоцтво про право власності НОМЕР_1 від 04.11.2014р.

- визнати незаконними та скасувати рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності на квартири №№1-53, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, за ОСОБА_5, на підставі яких були видані свідоцтва про право власності НОМЕР_2 від 14.01.2015р.; НОМЕР_3 від 05.01.2015р., відповідно.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 28.08.2015р. у задоволені адміністративного позову заступника прокурора Київського району м. Одеси відмовлено в повному обсязі.

31.08.2015р. на зазначену постанову суду 1-ї інстанції заступник прокурора Одеської області подав апеляційну скаргу.

07.09.2015р. та 18.09.2015р. також оскаржили в апеляційному порядку цю постанову окружного суду і 3-і особи ОСОБА_1 та ОСОБА_2

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 17.12.2015р. апеляційні скарги Заступника прокурора Одеської області, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задоволено. Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 28.08.2015р. скасовано та прийнято нову постанову, якою адміністративний позов прокурора Київського району м. Одеси в інтересах Департаменту ДАБІ у Одеській області задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Одеського МУЮ №16933287 від 04.11.2014р. про державну реєстрацію права власності на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_5, на підставі якого було видане свідоцтво про право власності НОМЕР_1 від 04.11.2014р. Визнано протиправними та скасовано рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Одеського МУЮ про державну реєстрацію права власності на квартири №№1-53, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_5, на підставі яких були видані свідоцтва про право власності НОМЕР_4 від 19.01.2015р.; НОМЕР_5 від 05.01.2015р.

11.01.2016р. Відділ державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Одеського МУЮ та 21.01.2016р. ОСОБА_5 подали касаційні скарги, у зв'язку з чим, в подальшому, дану справу було витребувано Вищим адміністративним судом України.

28.01.2016р. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подали до суду 2-ї інстанції заяву про ухвалення додаткового судового рішення, в якій просили вирішити питання щодо розподілу судових витрат та стягнення на їх користь сплаченого судового збору за подані ними апеляційні скарги.

В зв'язку із надходженням вказаної заяви, судом апеляційної інстанції було витребувано справу з Одеського окружного адміністративного суду та Вищого адміністративного суду України.

21.09.2016р. за результатами розгляду вищезазначених касаційних скарг, Вищий адміністративний суд України ухвалив рішення про скасування постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 17.12.2015р. та залишення в силі постанови Одеського окружного адміністративного суду від 28.08.2015р., якою у задоволені адміністративного позову заступника прокурора Київського району м.Одеси було відмовлено.

Згідно приписів п.п.1,2 ч.1 ст.197 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі: відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю та/або неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, сповіщених належним чином про дату, час і місце судового розгляду.

Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши заяви 3-х осіб про ухвалення додаткового рішення та перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про відсутність будь-яких належних підстав для задоволення вказаних заяв.

Як слідує зі змісту приписів ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа. Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. У справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. У разі відмови у задоволенні позовних вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, а також залишення адміністративного позову без розгляду судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок Державного бюджету України. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції або Верховний Суд України, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до вимог ч.1 ст.168 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою особи, яка брала участь у справі, чи з власної ініціативи прийняти додаткову постанову чи постановити додаткову ухвалу у випадках, якщо: щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; судом не вирішено питання про судові витрати.

Так, як вбачається з матеріалів справи, 3-ми особами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 при подачі до суду 2-ї інстанції апеляційних скарг було сплачено судовий збір в розмірі по 535,92 грн. кожним, що підтверджується квитанціями від 07.09.2015 року №0.0.431261362.1 та від 18.09.2015 року №0.0.436865324.1, відповідно.

Далі, як видно з матеріалів справи та постанови суду апеляційної інстанції від 17.12.2015р., апеляційним судом при прийнятті вказаної постанови та задоволенні апеляційних скарг 3-х осіб дійсно не було вирішено питання про розподіл судових витрат, у зв'язку з чим, апелянтами 28.01.2016р. було подано заяву про ухвалення додаткового судового рішення.

Проте, як вже зазначалося вище, вказану заяву 3-х осіб від 28.01.2016р. одразу ж розглянути не вдалося, в зв'язку із направленням Одеським окружним адміністративним судом 27.01.2016р. даної справи до Вищого адміністративного суду України, який, в свою чергу, в подальшому, своєю ухвалою від 21.09.2016р. скасував постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 17.12.2015р. та залишив в силі постанову Одеського окружного адміністративного суду від 28.08.2015р., якою, як відомо, у задоволені адміністративного позову заступника прокурора Київського району м.Одеси було відмовлено.

Таким чином, за вказаних обставин та приймаючи до уваги факт скасування судом касаційної інстанції постанови суду 2-ї інстанції, якою було задоволено апеляційні скарги прокурора та 3-х осіб, судова колегія приходить до висновку про відсутність законних підстав, передбачених ст.94 КАС України, для повернення чи стягнення з відповідачів сплаченого апелянтами судового збору, а тому, відповідно, заява 3-х осіб ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про прийняття додаткового судового рішення щодо розподілу судових витрат задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст.94,98,168,197,205,206,254 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

У Х В А Л И В:

У задоволені заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про прийняття додаткового судового рішення - відмовити.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її постановлення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.

Головуючий:Ю.В. Осіпов СуддіО.С. Золотніков В.О. Скрипченко