Ухвала суду № 67845870, 19.07.2017, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними

19 липня 2017 р. Справа №805/1952/17-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Голошивця І.О., при секретарі судового засідання Шташаліс О.О., за участю: представника позивача - ОСОБА_1, представника відповідача 1 - Лапшенкова Я.В., розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Національної поліції в Донецькій області, атестаційної комісії № 5 Головного управління Національної поліції в Донецькій області про визнання протиправним та скасування наказу про включення до списку поліцейських, які підлягають атестуванню, скасування висновку атестаційної комісії, скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді, стягнення грошового забезпечення,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Донецькій області, атестаційної комісії № 5 Головного управління Національної поліції в Донецькій області, в якому просив суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Донецькій області в частині включення ОСОБА_3 до списку поліцейських, які підлягають атестуванню;

- скасувати рішення атестаційної комісії Головного управління Національної поліції в Донецькій області від 20.12.2016, оформлене протоколом, яке полягає у тому, що ОСОБА_3 займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність;

- скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Донецькій області від 04.01.2017 № 7 о/с «По особовому складу» в частині звільнення ОСОБА_3 зі служби в поліції через службову невідповідність за п. 5 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію»;

- поновити ОСОБА_3 на службі в поліції на посаді інспектора Добропільського відділення поліції Покровського відділу поліції в Донецькій області з 05.01.2017;

- стягнути з Головного управління Національної поліції в Донецькій області на користь ОСОБА_3 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу.

У позовній заяві позивач просив поновити пропущений строк звернення до суду у зв'язку з тим, що батько дружини мав онкологічне захворювання та на початок 2017 року його стан значно погіршився, та він потребував постійного стороннього догляду, і саме позивач здійснював догляд, оскільки він був звільнений, а єдиним джерелом доходу сім'ї була заробітна плата дружини, яка фактично забезпечувала і позивача і неповнолітню дитину. Позивач вважає, що оскільки строк пропуску звернення до суду не є значним та таким, що міг вплинути на достовірність наданих доказів, та не пов'язаний з недбалістю позивача, яка не мала місця, тому просив суд поновити пропущений з поважних причин строк звернення до суду.

Представник відповідача 1 у судовому засіданні заявив клопотання про залишення адміністративного позову без розгляду, оскільки позивач пропустив строк звернення до суду, передбачений п. 3 ст. 99 КАС України, так як наказ про звільнення позивач отримав 04.01.2017, в той же час, адміністративний позов був підписаний лише 18.05.2017. При цьому, 23.01.2017 позивач став на облік в Добропільському міському центрі зайнятості, а з 20.04.2017 пішов працювати до ТОВ «Охоронна компанія «На захисті», однак не знайшов часу для звернення до суду з адміністративним позовом.

Перевіривши матеріали справи, суд встановив наступне.

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною 3 ст. 99 КАС України передбачено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Тобто, виходячи із зазначених норм процесуального закону розпочинати рахувати строк звернення до суду можна лише з того моменту, коли особа дізналась або могла дізнатись про порушення свого права. При цьому необхідно встановити чи дійсно особа знала або могла дізнатись про порушення свого права та підтвердити факт цієї можливості відповідними доказами або обставинами.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 дійсно був ознайомлений 22.12.2016 із рішенням (висновком) атестаційної комісії від 20.12.2016 № 13, про що свідчить його особистий підпис в атестаційному листі. Крім того, судом встановлено, що позивач 04.01.2017 був ознайомлений з наказом Головного управління НП в Донецькій області від 04.01.2017 № 7 о/с «По особовому складу» про своє звільнення. Цей наказ прийнятий відповідачем на виконання висновку атестаційної комісії № 5 ГУ НП в Донецькій області від 20.12.2016 №13.

Разом із тим, слід зауважити, що підставою проведення атестації позивача слугував наказ Головного управління НП в Донецькій області «Про організацію атестування поліцейських Головного управління НП в Донецькій області» від 28.11.2016 № 1949, яким були затверджені списки поліцейських структурних підрозділів, відділів (відділень) поліції Головного управління НП в Донецькій області, які підлягають атестуванню, та до якого внесено й позивача. Однак, з наказом про затвердження списків поліцейських структурних підрозділів, відділів (відділень) поліції Головного управління НП в Донецькій області, які підлягають атестування позивача ознайомлено не було, що ставить під сумнів про законність проведення атестації стосовно позивача.

На підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду з цим позовом позивачем надано довідку КЛПЗ «Добропільський районний центр медико-санітарної допомоги» від 10.01.2017 № 22, згідно з якою, довідка надана ОСОБА_3 в тому, що його тесть ОСОБА_4 перебуває на обліку з діагнозом рак гортаноглотки. Стан здоров'я на теперішній час важкий, хворий потребує в постійному всебічному догляді (а.с.15).

Також, в якості доказів надано виписку з історії хвороби № 4781/1840 хворого ОСОБА_4, виданого комунальною лікувально-профілактичною установою «Міський онкологічний диспансер м. Краматорська» 14.10.2015, відповідно до якого, діагноз ОСОБА_4: Са гортаноглотки Т3NSMx (права половина). Стан після опер. лікування, к. ВАПХТ. Кл.гр.ІІ (а.с.14).

Стосовно наданих доказів, позивач пояснив, що догляд за тестем був необхідний саме людиною чоловічої статі у зв'язку з необхідністю перевдягати і здійснювати гігієнічні процедури. Дружина, зважаючи на етичні норми, так і фізичну силу не мала змоги доглядати за хворим батьком, та лікарі не давали гарантій щодо стану здоров'я, а служба в поліції, можливість догляду за хворим виключає, адже передбачає і відрядження і цілодобовість чергування.

Також, позивач зауважив, що обставини про стан здоров'я тестя та потребу останнього стороннього догляду підтверджується свідоцтвом про смерть та лікарським свідоцтвом про смерть від 12.06.2017 (а.с.56, 57).

Разом із тим, позивачем надано свідоцтво про народження його дитини - ОСОБА_5, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1, про що зроблено актовий запис № 206 в Книзі реєстрації народжень 02.08.2011 (а.с.13), що підтверджує твердження позивача стосовно забезпечення дружиною, крім нього, її батька та неповнолітню дитину.

При вирішенні процесуального питання, суд, на підставі ч. 2 ст. 8 КАС України, враховує практику Європейського суду з прав людини.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини», Європейська Конвенція «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі - Конвенція) і практика Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) є джерелом права.

Частиною 1 статті 6 Конвенції передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Так, у справі Bellet v. France Європейський суд з прав людини зазначив, що «стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права».

У рішенні по справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» від 13.01.2000 та у рішенні по справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» від 28.10.1998 Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням пункту 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ільхан проти Туреччини» правило встановлення обмежень доступу до суду в зв`язку з пропуском строку звернення до суду повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи.

Суд зауважує, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, тобто пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що повинно бути підтверджено належними доказами.

Так, позивачем пропущено строк звернення до суду з даним позовом, однак на думку суду ним надані належні та допустимі докази поважності причин пропуску такого строку.

Згідно з ч. 1 ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про визнання поважними причини пропуску позивачем строку звернення до суду та поновлення строку звернення до суду з даним позовом, та про залишення клопотання представника відповідача 1 без задоволення.

Повний текст ухвали виготовлено 21.07.2017.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 99, 100, 158-160, 165 КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання представника Головного управління НП в Донецькій області про залишення адміністративного позову без розгляду - відмовити.

Визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду з позовом ОСОБА_3 до Головного управління Національної поліції в Донецькій області, атестаційної комісії № 5 Головного управління Національної поліції в Донецькій області про визнання протиправним та скасування наказу про включення до списку поліцейських, які підлягають атестуванню, скасування висновку атестаційної комісії, скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді, стягнення грошового забезпечення.

Ухвала прийнята в нарадчій кімнаті, вступна та резолютивна частини ухвали проголошені у судовому засіданні 19.07.2017 в присутності представника позивача та представника відповідача 1. У повному обсязі ухвала буде виготовлена у відповідності до ст. 160 КАС України.

Ухвала з питань пропуску строку звернення до суду оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї може бути включене до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду за результатами розгляду справи.

Суддя Голошивець І.О.