Рішення № 6784108, 04.11.2009, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"04" листопада 2009 р. Справа № 10/155-09-4136

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЧП ОСОБА_1» до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3

про стягнення 6073,44 грн.

Суддя Смелянець Г.Є.

за участю представників сторін

від позивача: Козлов О.О. за довіреністю від 11.08.2009р. №133

від відповідача: не зявився

Суть спору: ТОВ «ЧП ОСОБА_1» звернулося до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з ФОП ОСОБА_3 7073,44 грн., з яких, 2283,60 грн. основний борг за товар, що поставлений позивачем на підставі укладеного з відповідачем договору поставки сирно-молочної продукції, ковбасних і делікатесних виробів від 20.08.2008р. №1024-08; 3561,48 грн. пеня, що нарахована відповідачу з 08.03.2009р. по 10.08.2009р. за порушення строків оплати поставленого позивачем товару та 228,36 грн. штраф, що також нарахований відповідачу за порушення строків оплати поставленого позивачем товару.

Під час розгляду справи позивач уточнив позові вимоги, про що у судове засідання 25.09.209р. надав відповідну заяву, згідно з якою, позивач просить суд стягнути з відповідача 2561,71 грн., з яких, 2283,60 грн. основний борг за товар, що поставлений позивачем на підставі укладеного з відповідачем договору поставки сирно-молочної продукції, ковбасних і делікатесних виробів від 20.08.2008р. №1024-08 та 278,11 грн. пеня, що нарахована позивачу з 08.03.2009р. по 25.09.2009р.

Також позовні вимоги уточнені позивачем і у судовому засіданні 04.11.2009р., про що до суду надано відповідну заяву, згідно з якою, позивач просить суд стягнути з відповідача 332,33 грн., з яких, 249,34 грн. пеня, що нарахована позивачу з 08.03.2009р. по 05.09.2009р.; 32,76 грн. 3% річних та 50,23 грн. індекс інфляції, з посиланням при цьому на те, що відповідач повністю сплатив позивачу борг за поставлений товар.

Відповідач про час і місце судових засідань повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень, але у судові засідання не зявився, а супровідним листом від 09.10.2009р. за вх.№26063 надав до суду надав чеки, згідно з якими, 28.08.2009р. відповідач перерахував позивачу 1826,88 грн., а також надав акт звірки розрахунків, який підписаний сторонами у справі, та згідно з яким, станом на 28.08.2009р. заборгованість відповідача за поставлений позивачем товар відсутня.

Ухвалою в.о. голови суду від 25.09.2009р. строк розгляду справи продовжений до 13.11.2009р.

Відповідно до ст.85 ГПК України у судовому засіданні за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача суд встановив:

20.08.2008р. між ТОВ «ЧП ОСОБА_1»(постачальник, позивач) і ФОП ОСОБА_3 (покупець, відповідач) укладений договір поставки сирно-молочної продукції, ковбасних і делікатесних виробів №1024-08, згідно з яким, позивач зобовязався передати (поставити) відповідачу сирно-молочну продукцію (товар), а відповідач зобовязався прийняти і оплати його вартість.

У п.1.2. договору встановлено, що асортимент, кількість, ціна і загальна вартість товару вказуються у накладних, які оформлюються позивачем відповідно до поданих відповідачем замовлень (в усній або письмовій формі), а відповідно до умов п.1.2. договору загальна сума договору відповідає сумі всіх накладних на підставі яких здійснюються передача товару відповідно до цього договору. Накладні являються невідємною частиною цього договору.

Згідно з умовами п.1.4. договору при укладенні договору, разом із підписаним екземпляром договору відповідач зобовязаний передати позивачу довіреність (Доповнення №1 до даного договору), яка містить П.І.Б. і підписи уповноважених на одержання товару матеріально відповідальних осіб, а також відповідні відтиски печаток відповідача, якими будуть засвідчуватися накладні на одержання товару.

Умовами п.2.1. договору передбачено, що товар повинний бути повністю поставлений відповідачу в строк не більше 3 днів з моменту замовлення відповідно до графіку поставок товару, узгодженому сторонами (Додаток №2 до договору).

Відповідно до умов п.4.3. договору оплата товару здійснюється на умовах 100% передплати і повинна буди здійснена не пізніше 3 (трьох) днів до поставки товару, а згідно з умовами п.5.2. договору при порушенні строків оплати поставленого товару, встановленого в п.4.3. договору, відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі 1% від вартості неоплаченого товару за кожний день прострочення платежу і штраф в розмірі 10% від вартості неоплаченого товару.

У п.7.1. договору встановлено, що договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами і діє до 20.08.2009р. в частині передання товару відповідачу, а в частині здійснення розрахунків до повного виконання відповідачем своїх зобовязань.

Разом з тим судом встановлено, що відповідач не надав позивачу Додаток №1 до договору, наявність якого передбачена умовами п.1.4. договору, а 10.03.2009р. самостійно одержав від позивача товар на суму 2283,60 грн., що підтверджується видатковими накладними від 10.03.2009р. за №1003-5683Б на суму 456,72 грн., №1003-5453Б на суму 456,72 грн., №1003-5663Б на суму 456,72 грн., №1003-5664Б на суму 456,72 грн., та №1003-5672Б на суму 456,72 грн., які підписані особисто відповідачем.

Також судом встановлено, що відповідач не здійснив оплату поставленого позивачем товару у встановлений договором строк, що і зумовило звернення позивача до суду з даним позовом про стягнення з відповідача основного боргу за поставлений товар, а також пені і штрафу, що нараховані відповідачу за порушення строків оплати поставленого позивачем товару.

Під час розгляду справи позивач уточнював позовні вимоги, а саме у судовому засіданні 25.09.2009р., про що представник позивача надав відповідну заяву, згідно з якою, позивач просить суд стягнути з відповідача основний борг за поставлений товар в сумі 2283,60 грн. та пеню в сумі 278,11 грн., та у судовому засіданні 04.11.2009р., про що представник позивача надав відповідну заяву, згідно з якою, позивач просить суд стягнути з відповідача 332,33 грн., з яких, 249,34 грн. пеня; 32,76 грн. 3% річних та 50,23 грн. індекс інфляції.

Оскільки заява про уточнення позовних вимог, яка надана представником позивача у судовому засіданні 25.09.2009р., відповідачу не надіслана, а відповідач у судове засідання не зявився, господарський суд відклав розгляд справи на 04.11.2009р. та зобовязав позивача надіслати відповідачу копію заяви про уточнення до позовної заяви від 25.09.2009р.

Між тим, доказів надіслання вищевказаної заяви відповідачу позивач до суду не надав, а навпаки, представник останнього у судове засідання 04.11.2009р. надав заяву, згідно з якою, позовні вимоги знову уточнені позивачем, зокрема доповнені вимогами про стягнення з відповідача 3% річних та індексу інфляції. При цьому вказану заяву позивач також не надіслав відповідачу, а останній у судове засідання не заявився. Більш того, з огляду на строк розгляду даної справи, що встановлений вимогами ч.1 ст.69 ГПК України, та який ухвалою в.о. голови суду був продовжений до 13.11.2009р., а також строки перебігу поштової кореспонденції, господарський суд позбавлений можливості відкласти розгляд справи з метою надання позивачу можливості надіслати відповідачу заяву про доповнення позовних вимог.

В силу вимог 4-2, 4-3 ГПК України основними засадами господарського судочинства є рівність сторін перед законом і судом та їх змагальність, а господарський суд створює сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

З огляду на вищевикладене та встановлені обставини, які свідчать про те, що відповідач у справі фактично позбавлений можливості надати будь-які заперечення на позовні вимоги, що доповнені позивачем у заяві від 04.11.2009р., господарським судом відхилено відповідну заяву позивача та здійснено розгляд даної справи за позовними вимогами, які уточнені позивачем у судовому засіданні 25.09.2009р., оскільки про наявність цієї заяви відповідач повідомлений в ухвалі суду про відкладення розгляду справи від 25.09.2009р. і мав можливість надати до суду відповідні заперечення.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з наступних мотивів..

Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України однією із підстав виникнення цивільних прав та обовязків є договір, а в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Як вище встановлено господарським судом, між позивачем і відповідачем укладений договір поставки товару згідно з яким, позивач зобовязався передати відповідачу товар, а відповідач зобовязався прийняти і оплатити його вартість не пізніше 3 днів до поставки товару.

Відповідно до вимог ч.1 ст.525 ЦК України, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а в силу вимог ч.1 ст.526 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Аналогічні вимоги щодо виконання зобовязань містяться і у ч.ч.1,7 ст.193 ГК України.

Як свідчать матеріали справи позивач належним чином виконав свої договірні зобовязання та 10.03.2009р. поставив відповідачу товар на загальну суму 2283,60 грн., що підтверджується відповідними видатковими накладними, які підписані особисто відповідачем.

Жодних заперечень щодо поставленого позивачем товару та його вартості, кількості і якості відповідач до суду не надав, а навпаки, під час розгляду даної справи у суді здійснив оплату поставленого позивачем товару, внаслідок чого 28.08.2009р. між сторонами підписаний акт звірки розрахунків, згідно з яким, борг відповідача за поставлений позивачем товар відсутній. При цьому відсутність боргу відповідача за поставлений позивачем товар підтвердив і представник останнього у судовому засіданні 04.11.2009р.

Таким чином оплата відповідачем боргу за поставлений позивачем товар свідчить про відсутність предмету спору в частині позовних вимог про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 2283,60 грн., а тому провадження у справі в цій частині позовних вимог підлягає припиненню на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України, згідно з якою, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповіла пені, суд виходить з наступного.

Як вище встановлено господарським судом, відповідач порушив свої договірні зобовязання щодо своєчасної оплати поставленого позивачем товару.

Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобовязання . Водночас вимогами п.3 ч.1 ст.611 ЦК України також передбачено, що одним із наслідків порушення зобовязання є сплата неустойки, зокрема, пені, а відповідно до вимог ч.2 ст.551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.

Сплата відповідачем неустойки (пені) у випадку порушення строків оплати поставленого позивачем товару передбачена умовами п.5.2. укладеного між сторонами договору в розмірі 1% від вартості неоплаченого товару за кожний день прострочення.

Згідно з розрахунком пені, який здійснений позивачем у заяві про уточнення позовних вимог від 25.09.2009р., розмір нарахованої відповідачу пені за період прострочення з 08.03.2009р. по 25.09.2009р. становить 278,11 грн. При цьому вказаний розрахунок здійснений позивачем із врахуванням вимог Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань», яким розмір договірної неустойки також обмежений подвійною облікової ставкою НБУ.

Водночас здійснений позивачем розрахунок пені свідчить, що позивач не врахував дату повної оплати товару відповідачем (28.08.2009р.) та не врахував вимоги ч.6 ст. 232 ГК України, якою передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців, коли зобовязання мало бути виконано.

За таких обставин господарським судом самостійно здійснений розрахунок пені, розмір якої за розрахунком суду становить 246,47 грн. і саме в цій сумі позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені задовольняються господарським судом.

Розрахунок суду: /2283,60 грн. (сума боргу)х24%(подвійна облікова ставка НБУ):365 днів х 100 днів (кількість днів прострочення з 08.03.2009р. по 15.06.2009р.)=150,15 грн./, /2283,60 грн. (сума боргу)х22% (подвійна облікова ставка НБУ)6365 днів х 56 днів (кількість днів прострочення з 16.06.2009р. по 11.08.2009р.) =77,08 грн./, /2283,60 грн. (сума боргу)х20,5% (подвійна обліквова ставка НБУ):365 днів х15 днів (кількість днів прострочення з 12.08.2009р .по 27.08.2009р.) =19,24 грн./

Відповідно до ст.44, 49 ГПК України судові витрати позивача по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на обидві сторони у справі пропорційно розміру задоволених позовних вимог, які уточнені позивачем 25.09.2009р. та із врахуванням оплати основного боргу відповідачем лише під час розгляду даної справи у суді.

Керуючись ст.ст. 44, 49, п.1-1 ч.1 ст.80, ст.ст. 8285 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЧП ОСОБА_1»задовольнити частково.

2.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (65038, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЧП ОСОБА_1»(Одеська область, Овідіопольський район, вул. Стара Люстдорфська дорога,7, код ЄДРПОУ 30628775, р/р 2600131110901 у Філії АБ «Південний», МФО 328964) пеню в сумі 246 (двісті сорок шість) грн. 47 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 41 (сорок одна) грн. 82 коп., витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 48 (сорок вісім) грн. 38 коп.

3.Провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 2283,60 грн. припинити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскаржено у встановленому законом порядку.

Рішення підписане 06 листопада 2009 року.

Суддя