Рішення № 6784063, 04.11.2009, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"04" листопада 2009 р.Справа № 17/157-09-5383 За позовом: Сільськогосподарського виробничого кооперативу „Мрія”; до відповідача: Колективного міжгосподарського підприємства „Старокозацька інкубаторно-птахівнича станція”;

про стягнення 53 529,58 грн.

Суддя           Зуєва Л.Є.

П р е д с т а в н и к и :

від позивача: Лазаренко М.В. –голова СВК „Мрія”;

від відповідачів: не з’явився.

СУТЬ СПОРУ: СВК „Мрія” звернулася до господарського суду Одеської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача КМП „Старокозаська інкубаторно-птахівнича станція” заборгованості за передану продукцію у розмірі 53529,58 грн., з яких: 49683грн. –основного боргу; 3149,08 грн. –пені; 247,32 грн. –індексу інфляції; 449,18 грн. -3% річних.

Відповідач в судове засідання призначене по справі не з’явився, письмовий відзив на позов не надав, хоча про час та місце проведення судових засідань його було повідомлено належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення, у зв’язку з чим справа розглядається за наявними в ній матеріалами в порядку ст.75 ГПК України.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

У травні 2009 року між сільськогосподарським виробничим кооперативом „Мрія” (надалі позивач) та колективним міжгосподарським підприємством „Староказацька ІПС” (надалі відповідач) виникли господарські зобов’язання на підставі поставки сільськогосподарським виробничим кооперативом „Мрія” колективному міжгосподарському підприємству „Староказацька ІПС” яйця гусячого інкубаційного 6987 штук на загальну суму - 62883 гривні, в підтвердження чого позивачем надано наступні документи: накладна № 450 від 19.05.2009р. на суму 22185,00 грн., накладна № 424 від 04.05.2009р. на суму 11745грн., накладна № 442 від 08.05.2009р. на суму 11700грн., накладна № 454 від 15.05.2009р. на суму 7560 грн., накладна №455 від 19.05.2009р. на суму 2700 грн., накладна №464 від 26.05.2009р. на суму 3600 грн., накладна № 466 від 27.05.2009р. на суму 3393 грн., та відповідно доручення на отримання продукції серії ЯМЯ № 097450 від 02.05.2009р., виданого на ім’я Тищук Федора Михайловича та доручення серії ЯМЯ №097423 від 03.05.2009р. виданого на ім’я Тищук Федора Михайловича.

Позивач виконав свої зобов’язання щодо строків поставки товару, кількості та якості поставленого товару в повному обсязі. Претензій щодо якості чи кількості поставленого товару від відповідача на адресу позивача не надходило.

16.06.2009р. та 19.06.2009р. відповідачем на користь позивача було перераховано частину боргу в сумі 13200грн. (прибутковий касовий ордер № 208 від 16.06.2009р., прибутковий касовий ордер № 209 від 16.06.2009р. та прибутковий касовий ордер № 215 від 19.06.2009р.).

Крім цього, до позовної заяви позивачем надано акт звірки взаєморозрахунків за травень місяць 2009р. підписаний обома сторонами.

25.06.2009р. позивачем на адресу відповідача було направлено вимогу щодо сплати останнім боргу у розмірі 49683 грн.

10.07.2009р. на адресу сільськогосподарського виробничого кооперативу „Мрія” надійшов відзив колективного міжгосподарського підприємства „Староказацька ІПС” відповідно до якого відповідач відмовляється від сплати боргу, посилаючись на п. 1 ч. 1 ст. 208 ЦК України, та необхідність укладання письмового договору.

Внаслідок порушення відповідачем взятих на себе грошових зобов’язань по оплаті переданої йому продукції, позивачем на підставі ст.ст. 1,4 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” нарахував відповідачу пеню, розмір якої згідно представленого розрахунку становить 3149,08 грн.

Крім того, позивачем також на підставі п. 2 ст. 625 ЦК України нараховані відповідачу 3% річних у розмірі 449,18 грн. та інфляційні втрати у розмірі 247,32 грн.

Зазначені обставини спонукали СВК „Мрія” звернутися до господарського суду Одеської області з позовною заявою (вхід.№8225 від 27.10.2009р.) про стягнення з КМП „Старокозацька ІПС” 53529,2 грн. –загальної заборгованості за передану продукцію, з яких: 49683грн. –основного боргу; 3149,08 грн. –пені; 247,32 грн. –індексу інфляції; 449,18 грн. -3% річних.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 27.10.2009р. порушено провадження у справі №17/157-09-5383 за позовом СВК „Мрія” до КМП „Старокозацька інкубаторно-птахівнича станція” про стягнення 53529,58 грн.

Дослідивши обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає задоволенню, з наступних правових підстав.

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори-основний вид правомірних дій – це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.

У відповідності зі ст.204 ЦК України договори укладені між сторонами по справі, як цивільно-правові правочини є правомірними на час розгляду справи, оскільки їх недійсність прямо не встановлено законом, та вони не визнані судом недійсними, тому зобов’язання за цими договорами мають виконуватися належним чином.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, при цьому відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

При цьому відповідно до вимог ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до п. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Крім цього, як вбачається з вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

При цьому, договір є обов'язковим для виконання сторонами своїх зобов'язань, про що свідчить вимоги ст. 629 цього ж Кодексу.

У відповідності до п. 1 ст. 203 ЦК України, господарське зобов’язання, всі умови якого виконано належним чином, припиняється, якщо виконання прийнято управненою стороною.

Пунктом 1 ст. 509 ЦК України передбачено, що зобов’язанням є право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Розглядом матеріалів справи встановлено та підтверджено відповідними доказами, що між позивачем та відповідачем виникли зобов’язання по накладній № 450 від 19.05.2009р. на суму 22185,00 грн., накладній № 424 від 04.05.2009р. на суму 11745грн., накладній № 442 від 08.05.2009р. на суму 11700грн., накладній № 454 від 15.05.2009р. на суму 7560 грн., накладній №455 від 19.05.2009р. на суму 2700 грн., накладній № 464 від 26.05.2009р. на суму 3600 грн., накладній № 466 від 27.05.2009р. на суму 3393 грн., згідно яких позивач поставив відповідачу товару на загальну суму 62 883 грн., що підтверджується наданим позивачем дорученням ЯМЯ № 097450 від 02.05.2009р., видану на ім’я Тищук Федора Михайловича та дорученням ЯМЯ №097423 від 03.05.2009р. виданого на ім’я Тищук Федора Михайловича.

Факт отримання відповідачем продукції на суму 65823 грн., підтверджується також актом звірки взаєморозрахунків за травень 2009р., який підписаний директором КМП „Старокозацька ІПС” Тищук Ф.М. та відповідно скріплений печатками обох підприємств.

Матеріалами справи встановлено, що позивач виконав свої зобов’язання щодо поставки продукції, кількості та якості поставленого товару в повному обсязі. Претензій щодо якості чи кількості поставленого товару від відповідача на адресу позивача не надходило.

16.06.2009р. та 19.06.2009р. відповідачем на користь позивача було перераховано частину боргу в сумі 13200грн., що підтверджується прибутковим касовим ордером №208 від 16.06.2009р., прибутковим касовим ордером №209 від 16.06.2009р. та прибутковим касовим ордером № 215 від 19.06.2009р. Інша частина вартості переданої продукції у розмірі 49683 грн. відповідачем оплачена не була.

25.06.2009р. позивачем на адресу відповідача було направлено вимогу щодо сплати останнім боргу у розмірі 49683 грн.

Згідно з ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Таким чином, враховуючи направлену відповідачу вимогу від 25.06.2009р. та положення ст. 530 ЦК України, строк виконання зобов’язання по оплаті відповідачем вартості прийнятої продукції настав 03.07.2009р.

У відповідності до вимог п. 2 ст. 692 ЦК України, покупець зобов’язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Матеріалами справи встановлено, що відповідач станом на час розгляду справи у суді заборгованість у розмірі 49 683 грн. не погасив, у зв’язку з чим позовні вимоги по стягненню з нього основної сими заборгованості за отриманий по вище перерахованих накладних товар підлягають задоволенню.

У відповідності до вимог ст. 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Вимогами ст. 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з п. 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 4 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” передбачено, що пеня за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань або за затримку грошових надходжень на рахунок клієнта банку - одержувача грошових коштів, яку нараховано та не сплачено на день набрання чинності цим Законом, за згодою сторін може бути перерахована за період дії терміну позовної давності, але розмір її не повинен перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховувалася пеня.

Дослідивши розрахунок по нарахуванню позивачем відповідачу пені у сумі 3149,08 грн., за період з 03.07.2009р. по 21.10.2009р., який позивачем здійснено з застосуванням подвійної облікової ставки НБУ України, суд дійшов висновку, що вказаний розрахунок розрахований вірно, у відповідності до вимог чинного законодавства, внаслідок чого зазначені позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розглянувши позовні вимоги СВК „Мрія” по нарахуванню відповідачу 3% річних у розмірі 449,18 грн. та інфляційних втрат у розмірі 247,32 грн., суд дійшов висновку, що вказані позовні вимоги обґрунтовано розраховані, внаслідок чого вони підлягають задоволенню у повному обсязі.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Однак відповідач, в порушення вимог ст. 22 ГПК України, на виклик суду не з’явився та в обґрунтування своїх заперечень на позов не надав суду будь-яких доказів, які б свідчили про відсутність у нього заборгованості, яку позивач просить стягнути з нього.

На підставі вищезазначеного, керуючись ст.ст.11, 204, 525, 526, 530, 549, 599, 610, 611, 625, 629, 692 ЦК України, ст.ст. 173, 193 ЦК України, ст.с.т1, 4 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” суд дійшов висновку, що позовні вимоги СВК „Мрія” підлягають задоволенню, з колективного міжгосподарського підприємства „Старокозацька інкубаторно-птахівнича станція” слід стягнути на користь позивача загальну заборгованість в сумі 53529,58 грн.

Судові витрати по держмиту, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покласти на відповідача, згідно зі ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з колективного міжгосподарського підприємства „Старокозацька інкубаторно-птахівнича станція” /67750, Одеська область, Білгород-Дністровський район, с. Семенівка, вул. Кишинівська, 39, код ЄДРПОУ 05407077/ на користь сільськогосподарського виробничого кооперативу „Мрія” /67750, Одеська область, Білгород-Дністровський район, с. Семенівна, вул. Кишинівська, 1, код ЄДРПОУ 03768635/ 49683 грн. 00 коп. /сорок дев’ять тисяч шістсот вісімдесят три грн. 00 коп./ - основного боргу; 3149 грн. 08 коп. /три тисячі сто сорок дев’ять грн. 08 коп./ - пені; 247 грн. 32 коп. /двісті сорок сім грн. 32 коп./ - індексу інфляції; 449 грн. 18 коп. /чотириста сорок дев’ять грн. 18 коп./ - 3% річних; 535 грн. 30 коп. / п’ятсот тридцять п’ять грн. 30 коп./ - держмита; 236грн. /двісті тридцять шість грн. 00 коп./ - послуги інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Наказ видати.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після вступу рішення в законну силу.

Суддя