Ухвала суду № 67840193, 20.07.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03110 м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а,

факс 284-15-77 e-mail: inbox@kia.court.gov.ua

Апеляційне провадження №22-ц/796/6586/2017 Головуючий у 1 інстанції - Катющенко В.П.

Унікальний номер справи №755/9381/16-ц Доповідач - Андрієнко А.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

Головуючого судді Андрієнко А.М.

Суддів: Заришняк Г.М.

Мараєвої Н.Є.

При секретарі Майданець К.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 14 березня 2017 року за заявою представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, стягнення на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за виконавчим листом у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів,

ВСТАНОВИЛА:

У січні 2017 року ОСОБА_3 звернувся до Дніпровського районного суду міста Києва з заявою про визнання виконавчого листа № 755/9381/16-ц від 07 грудня 2016 року, виданого ОСОБА_2 на підставі рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 19 липня 2016 року у справі № 755/9381/16-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів , таким, що не підлягає виконанню.

Просив вирішити питання про стягнення з ОСОБА_2 на користь заявника безпідставно одержані кошти в сумі 26 816, 40 грн.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 14 березня 2017 року заяву представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 задоволено.

Визнано виконавчий лист № 755/9381/16-ц, виданий 07 грудня 2016 року Дніпровським районним судом міста Києва, про стягнення з ОСОБА_3 аліментів, таким, що не підлягає виконанню. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 безпідставно одержані кошти в розмірі 26 816, 40 грн., що в свою чергу були стягнуті з боржника ОСОБА_3 в межах процедури виконавчого провадження.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, мотивуючи її тим, що судом першої інстанції було порушено норми процесуального права та неправильно застосовано норми матеріального права.

Зазначила, що судом порушено вимоги ст. 214, 369 ЦПК України, оскільки суд не мав підстав для визнання виконавчого листа від 07.12.2016 року таким, що не підлягає виконанню. Крім того, вказувала на те, що всього було видано три виконавчих листа, хоча відповідно до ст.. 369 ЦПК України суд мав видати лише один.

Просила скасувати ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 14 березня 2017 року та постановити нову, якою визнати такими, що не підлягають виконанню два виконавчих листа №755/9381/16-ц, виданих 19.07.2016 року. Відмовити в задоволенні заяви про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 безпідставно одержаних коштів в розмірі 26 816, 40 грн.

В судовому засіданні представник ОСОБА_2 підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.

Представник ОСОБА_3 проти апеляційної скарги заперечував, просив її відхилити, ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленої ухвали, заслухавши пояснення сторін по справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню із наступних підстав.

Судом встановлено, що 19 липня 2016 року Дніпровським районним судом міста Києва, в межах розгляду цивільної справи № 755/9381/16-ц, ухвалено рішення про задоволення позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 та неповнолітнього сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, щомісячно в розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожного, починаючи з 07.06.2016 року і до досягнення донькою ОСОБА_6 повноліття.

Після досягнення донькою ОСОБА_6 повноліття, стягувати з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, щомісячно в розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і до досягнення ним повноліття. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір в сумі 551,20 грн.

19 липня 2016 року позивачем ОСОБА_2 у вказаній справі було отримано два виконавчих листи № 755/9381/16-ц та пред'явлено їх до виконання.

14 вересня 2016 року головним державним виконавцем Дарницького районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві БіланЮ.С. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження по виконанню виконавчого листа № 755/9381/16-ц, виданого 19 липня 2016 року Дніпровським районним судом м. Києва.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 20 вересня 2016 року, рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 19 липня 2016 року було залишено без змін.

29 вересня 2016 року головним державним виконавцем Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Руденко Н.В. було винесено постанову про повернення виконавчого документу до суду або іншого органу (посадової особи), який його видав, відповідно до якої виконавчий лист № 755/9381/16, виданий 19 липня 2016 року Дніпровським районним судом м. Києва було повернуто до суду з посиланням на те, що стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць виконано згідно виписки про утримання аліментів за місцем роботи боржника від 20 липня 2016 року в сумі 10 904, 31 гривень та 6 438,45 гривень.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем ОСОБА_2 у вказаній справі було отримано два виконавчі листи № 755/9381/16-ц, які було пред'явлено до Дарницького та Шевченківського районних відділів державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві. В подальшому, Шевченківським районним відділом державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві було повернуто виконавчий лист № 755/9381/16-ц до суду у зв'язку із виконанням рішення суду про стягненням аліментів у межах суми платежу за один місяць.

В подальшому, 07 грудня 2016 року у вказаній справі позивачем було отримано ще один виконавчий лист № 755/9381/16-ц, про що свідчить розписка останньої, викладена у довідковому листі до справи.

22 грудня 2016 року ОСОБА_2 звернулася до Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві із заявою про прийняття до виконання виконавчого листа № 755/9381/16-ц.

23 грудня 2016 року старшим державним виконавцем Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Городньою Г.Ю. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження по виконанню виконавчого листа № 755/9381/16-ц, виданого 07 грудня 2016 року Дніпровським районним судом м. Києва.

Задовольняючи заяву про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, суд першої інстанції виходив з того, що позивачу ОСОБА_2 помилково було видано ще один виконавчий лист від 07.12.2016 року №755/9381/16-ц, у зв'язку з чим відкрито виконавче провадження по його виконанню та звернуто стягнення на заробітну плату боржника. При цьому, боржником ОСОБА_3 здійснено сплату аліментів по виконанню виконавчого листа №755/9381/16-ц від 19.07.2016 року.

Колегія суддів погоджується із такими висновками суду першої інстанції в частині визнання виконавчого листа від 7.12.2016 року таким, що не підлягає виконанню.

Утримання та матеріальне забезпечення неповнолітніх дітей знаходиться під особливою охороною держави, а тому рішення судів про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей на стадії виконання має особливий режим, а саме допускається негайне виконання рішення суду в частині стягнення за один місяць, не допускається повернення зайво стягнутих коштів .

Задовольняючи вимоги заявника, суд першої інстанції послався на ч. 2 ст. 369 ЦПК України, відповідно до якої суд, який видав виконавчий лист, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за виконавчим листом.

Відповідно до ч. 4 ст. 369 ЦПК України суд ухвалою вносить виправлення до виконавчого листа, а у разі якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, суд визнає виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню повністю або частково. Якщо стягнення за таким виконавчим листом уже відбулося повністю або частково, суд одночасно на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за виконавчим листом.

За змістом вказаних норм, підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові та процесуально-правові.

Матеріально-правові підстави свідчать про відсутність у боржника матеріально-правового обов'язку повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа.

Як вбачається із матеріалів справи Дніпровським районним судом міста Києва після ухвалення рішення про стягнення аліментів було видано два виконавчі листа, за одним із яких було стягнуто аліменти на утримання дітей в межах одного місяця після ухвалення рішення та повернуто його до Дніпровського районного суду міста Києва у зв'язку із оскарженням рішення .

Після ухвалення рішення Апеляційним судом міста Києва і після набуття рішенням суду першої інстанції законної сили у грудні 2016 року стягувачу у суді було помилково видано третій виконавчий лист по справі, хоча повинен був бути виданий виконавчий лист, за яким проводилося стягнення і який був тимчасово повернутий до суду та в якому було зазначено про проведені стягнення та наявну заборгованість заявника перед стягувачем.

За таких обставин, на думку колегії суддів, виконавчий лист від 7 грудня 2016 року за № 755\9381\16-ц, виданий Дніпровським районним судом міста Києва , є таким, що не підлягає виконанню, оскільки виданий помилково.

Виконавчий лист від 19.07.2016 року за № 755\9381\16-ц, за яким головним державним виконавцем Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м.Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Руденко Н.В. було проведено стягнення і який постановою від 29.09.2016 року було повернуто до Дніпровського районного суду міста Києва та приєднано до справи,повинен бути виданий ОСОБА_2, яка вправі пред'явити його до виконання .

Щодо стягнення безпідставно набутих коштів, суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 26 816 грн 40 коп.

Відповідно до ст.. 1215 ЦК України не підлягає поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності набувача.

Аліменти, які стягнуті до повноліття дітей є засіб до існування неповнолітніх дітей, а тому поверненню не підлягають, тим більше, що в даному випадку зобов'язання батька не припинено, а буде існувати доки дітям не виповниться по 18 років.

В разі , якщо існує переплата боржником аліментів або його заборгованість перед стягувачем, то вона перераховується державним виконавцем у межах виконавчого провадження.

За таких обставин ухвала Дніпровського районного суду міста Києва в частині стягнення з ОСОБА_2 коштів на користь ОСОБА_3 повинна бути скасована та постановлена інша ухвала про відмову у стягненні коштів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3

Керуючись ст..ст. 303, 312 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 14 березня 2017 року в частині стягнення коштів в розмірі 26 816 грн 40 коп з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 скасувати та постановити в цій частині нову ухвалу, якою в задоволенні вимог ОСОБА_3 щодо стягнення коштів з ОСОБА_2 відмовити.

В решті ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 14 березня 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак, може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом 20 діб шляхом подачі касаційної скарги.

Головуючий:

Судді: