
РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"18" липня 2017 р. Справа № 906/763/15
Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючого судді Савченко Г.І.
судді Розізнана І.В.
судді Демидюк О.О.
при секретарі судового засідання Соколовській О.В.
за участю представників сторін:
позивача - ОСОБА_1 (представник, довіреність №75 від 26.01.2017р.)
відповідача - ОСОБА_2 (представник, довіреність №81 від 31.03.2017р.)
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" на ухвалу господарського суду Житомирської області від 28.04.17 р. у справі №906/763/15
за позовом Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнік Фарма"
про стягнення 30849885,81 грн.
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнік Фарма" про стягнення 30849885,81 грн.
28.04.2017р. до суду першої інстанції подано клопотання про зупинення провадження у справі №906/763/15 до розгляду пов'язаної з нею справи №910/6279/17 за позовом ТОВ "Юнік Фарма" до ПАТ "Банк "Київська Русь" про визнання недійсними договорів:
- про внесення змін і доповнень №4 від 30.05.2014 року до Кредитного договору №13/2013-ю на відкриття відновлювальної кредитної лінії укладеного між ТОВ “Юнік Фарма” та ПАТ “Банк “Київська Русь” від 24.04.2013 року.
- про внесення змін і доповнень №5 від 26.06.2014 року до Кредитного договору №13/2013-ю на відкриття відновлювальної кредитної лінії, укладеного між ТОВ “Юнік Фарма” та ПАТ “Банк “Київська Русь” від 24.04.2013 року.
Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 28.04.2017р. у справі №906/763/15 задоволено клопотання TOB “Юнік Фарма” про зупинення провадження у справі №906/763/15 частково. Зупинено провадження у справі №906/763/15 до 30.05.2017 у зв'язку з розглядом пов'язаної з нею справи №910/6279/17 за позовом ТОВ "Юнік Фарма" до ПАТ "Банк "Київська Русь" про визнання недійсними договорів про внесення змін і доповнень №4 від 30.05.2014р. та №5 від 26.06.2014р. до Кредитного договору №13/2013-ю на відкриття відновлювальної кредитної лінії укладеного між ТОВ “Юнік Фарма” та ПАТ “Банк “Київська Русь” від 24.04.2013 року.
Не погоджуючись із винесеною ухвалою, позивач ОСОБА_3 акціонерне товариство "Банк "Київська Русь" подав до суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та поновити розгляд справи у господарському суді Житомирської області.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, скаржник зазначає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.
Зокрема, скаржник зазначає, що судом першої інстанції передчасно винесено оскаржувану про зупинення провадження у справі, що призвело до затягування розгляду справи. Крім того, судом першої інстанції не враховано, що відповідачем не доведено неможливість встановлення судом у даній справі обставин, які встановлюються іншим судом у справі №910/6279/17.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач заперечує її доводи, вважає, що оскаржувана ухвала прийнята із дотриманням норм чинного законодавства, а тому просить залишити її без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
У письмових поясненнях відповідач просить врахувати, викладені у письмових поясненнях, відомості та відмовити у задоволенні апеляційної скарги.
У письмових поясненнях відповідач просить врахувати, викладені у письмових поясненнях, відомості та відмовити у задоволенні апеляційної скарги.
У письмових поясненнях, які подані у зв’язку із незабезпеченням проведення судового засідання в режимі відеоконференції, відповідач просить провести судове засідання в режимі відеоконференції.
У судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги з підстав, наведених у ній.
У судовому засіданні представник позивача заперечив доводи апеляційної скарги, з підстав наведених у відзиві.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, заслухавши пояснення представників сторін у даній справі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія Рівненського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Предметом даного спору є вимога позивача про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнік Фарма" 30849885,81 грн заборгованості за Кредитним договором №13/2013-Ю від 24.04.2013р.
Позивач, як на підставу позовних вимог, посилається на те, що відповідач не виконав в повному обсязі свої зобов'язання за Кредитним договором №13/2013-Ю від 24.04.2013р. у зв’язку із чим, виникла заборгованість в сумі 30849885,81 грн.
Зупиняючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що в провадженні господарського суду м. Києва перебуває справа №910/6279/17 за позовом TOB “Юнік Фарма” до ПАТ “Банк “Київська Русь” про визнання недійсними договорів про внесення змін і доповнень до кредитного договору №13/2013-ю на відкриття відновлювальної кредитної лінії від 24.04.2013 року, результат вирішення якої може суттєво вплинути на суму обґрунтованих позовних вимог в даній справі.
Колегія суддів апеляційного господарського суду не погоджується з правовою позицією суду першої інстанції, який в порушення положень статті 43 та статті 79 ГПК України, не з'ясував обставин, які свідчили б саме про неможливість розгляду даної справи до вирішення спору з вищезазначеної справи з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.
Зупинення провадження у справі - це тимчасове або повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу, і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.
Враховуючи вимоги закону, для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з'ясовувати, як пов'язана справа, яка розглядається даним судом із справою, що розглядається іншим судом, а також чим обумовлюється неможливість розгляду даної справи.
При цьому пов'язаність справ полягає в тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на зібрання та оцінку доказів у даній справі, і ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи.
Окрім того, неможливість розгляду даної справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом не можуть бути встановлені господарським судом самостійно.
Відповідно до ч. 5 ст. 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. Згідно ч. 2 ст. 124 Конституції Україниюрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорення. Таким чином, у розумінні закону, суб'єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а ч. 2 цієї статті визначено способи здійснення захисту цивільних справ та інтересів судом.
Згідно ст. 12 ЦК України особа здійснює свої права вільно на власний розсуд.
Статтею 204 Цивільного кодексу України закріплено презумпцію правомірності правочину. Відповідно до даної статті правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Проте, господарським судом першої інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали не обґрунтовано, яким чином з'ясування обставин у ході розгляду справи №910/6279/17 унеможливить розгляд заявлених позовних вимог у справі №906/763/15 та яким чином встановлені у вказаній справі обставини впливають на оцінку доказів, якими сторони обґрунтовують свої доводи, у даній справі, виходячи із предмету, підстави позову та з урахуванням презумпції правомірності правочину (стаття 204 Цивільного Кодексу України).
Поряд з цим, колегія суддів зазначає, що метою зупинення провадження у справі до розгляду пов'язаної з нею справи, з урахуванням відповідних положень статті 79 ГПК України фактично є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, що не можуть бути з'ясовані та встановлені у даному процесі, проте які мають значення для справи, провадження у якій зупинено.
Як вбачається із Договору про внесення змін і доповнень № 4 від 30.05.2014 року сторони домовились, в т.ч., внести зміни в п.п. 1.1.5 розділу 1 "Предмет Договору" Кредитного договору №13/2013-Ю на відкриття відновлювальної кредитної лінії від 24.04.2013 року та викласти його в наступній редакції "1.3.5. Процентна ставка за користування Кредитом - 23,0% (двадцять три) проценти річних".
В Договорі про внесення змін і доповнень №5 від 26.06.2014 року сторони домовилися внести зміни в п.п. 4.1 розділу 4 "Умови повернення кредиту, нарахування та сплати процентів, винагорода Банку" Кредитного договору №13/2013-Ю на відкриття відновлювальної кредитної лінії від 24.04.2013 року та викласти його в наступній редакції: "4.1. Повернення кредиту позичальником здійснюється шляхом перерахування коштів із свого поточного рахунку на позичковий рахунок. Заборгованість за кредитом повертається позичальником у відповідності до графіка, а у випадку , якщо такий не був укладений - не пізніше кінцевого терміну повернення кредиту, передбаченого п. 1.1.2 цього договору. Остаточне повернення кредиту (заборгованості за всіма отриманими відповідно до договору окремими частинами кредиту), нарахованих процентів та можливих штрафних санкцій позичальник зобовязний здійснити не пізніше кінцевого терміну повернення кредиту, визначеного п. 1.1.2 договору".
Тобто, розмір заборгованості за Кредитним договором №13/2013-Ю на відкриття відновлювальної кредитної лінії від 24.04.2013 року оспорюється лише в частині процентної ставки за користування кредитом, а саме збільшення процентів річних з 21% до 23%, що становить приблизно 120 000,00 грн.
Як вбачається із матеріалів справи, заборгованість по кредиту за Кредитним договором №13/2013-Ю на відкриття відновлювальної кредитної лінії від 24.04.2013 року становить 25 000 000,00 грн. Кредитний договір №13/2013-Ю на відкриття відновлювальної кредитної лінії від 24.04.2013 року не визнаний в судовому порядку недійсним та є чинним.
Тобто, визнання недійсними договорів про внесення змін і доповнень №4 від 30.05.2014р. та №5 від 26.06.2014р. до Кредитного договору №13/2013-ю на відкриття відновлювальної кредитної лінії укладеного між ТОВ “Юнік Фарма” та ПАТ “Банк “Київська Русь” від 24.04.2013р. не звільняє відповідача від обов'язку виконувати належним чином згідно кредитного договору зобов'язання, зокрема, щодо сплати заборгованості по кредиту в розмірі 25 000 000,00 грн.
Судом апеляційної інстанції також звертається увага на те, що сторони не позбавлені права в майбутньому звернутися до суду за захистом свої прав в порядку ст. 112 ГПК України.
Як вбачається із резолютивної частини оскареної ухвали, зупинено провадження у справі №906/763/15 до 30.05.2017р. у зв'язку з розглядом пов'язаної з нею справи №910/6279/17.
Відповідно до ч. 1 ст. 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.
Згідно п.п. 1 п. 3.16 постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26 грудня 2011 року № 18 передбачено обов’язок суду зупинити провадженню у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справа, що розглядається іншим судом.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що процесуальним законодавстом не передбачена можливість зупинення провадження до якоїсь певної дати. Однак, процесуально передбачена можливість зупинення провадження у справі до моменту настання певної події, а саме до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.
Крім того, колегія суддів зазначає, що господарським судом м. Києва 19.04.2017р. відкрито провадження у справі №910/6279/17 за позовом TOB “Юнік Фарма” до ПАТ “Банк “Київська Русь” про визнання недійсними договорів про внесення змін і доповнень до кредитного договору №13/2013-ю на відкриття відновлювальної кредитної лінії від 24.04.2013 року та призначено її до розгляду на 22.05.2017р. В подальшому розгляд даної справи неодноразово відкладався.
На стадії перегляду справи в апеляційному порядку, судом встановлено, що ухвалою господарського суду м. Києва від 26.06.2017р. у справі № 910/6279/17 призначено судову почеркознавчу експертизу та провадження у справі № 910/6279/17 зупинено до проведення судової експертизи та отримання висновку експерта.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом упродовж розумного строку справи, в якій вона є стороною. Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейським судом з прав людини у справах проти України.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції зупинив провадження у справі з порушенням норм процесуального права та всупереч принципу ефективності судового процесу, направленому на недопущення затягування розгляду справи.
Колегія суддів враховує ту обставину, що провадження у даній справі порушено 27.05.2015р. Спір по суті не вирішено.
Отже, місцевим господарським судом порушено норми процесуального права. За таких обставин, вбачаються підстави, визначені ст. 104 ГПК України, для скасування ухвали місцевого господарського суду.
Відповідно до частини 7 статті 106 Господарського процесуального кодексу України у випадках скасування апеляційною інстанцією ухвал про відмову у прийнятті позовної заяви або заяви про порушення справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про порушення справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, припинення провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа передається на розгляд місцевого господарського суду.
Відповідно до п. 4.8 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013р. "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", якщо судом апеляційної інстанції скасовано ухвалу місцевого господарського суду з числа зазначених у частині сьомій статті 106 ГПК або судом касаційної інстанції скасовано ухвалу з числа зазначених у частині четвертій статті 111-13 ГПК з передачею справи на розгляд суду першої інстанції, то розподіл сум судового збору, пов'язаного з розглядом відповідних апеляційної та/або касаційної скарг, здійснюється судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи, згідно із загальними правилами статті 49 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 103–105, 106 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" на ухвалу господарського суду Житомирської області від 28.04.17 р. у справі №906/763/15 задоволити.
Ухвалу господарського суду Житомирської області від 28.04.17 р. у справі №906/763/15 скасувати.
2.Справу передати на розгляд господарського суду Житомирської області
3.Матеріали справи №906/763/15 повернути до господарського суду Житомирської області.
4.Постанова набуває законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
Головуючий суддя Савченко Г.І.
Суддя Розізнана І.В.
Суддя Демидюк О.О.
Судове рішення № 67835756, Рівненський апеляційний господарський суд було прийнято 18.07.2017. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 906/763/15. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: