Рішення № 67835153, 10.07.2017, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" липня 2017 р. Справа № 911/1316/17

за позовомОСОБА_1 охорони здоровя України, м. Київ,

до відповідачатовариства з обмеженою відповідальністю "Гемофарм", м. Вишгород,

про стягнення 2 339 405,56 грн.

Суддя О.В. Конюх;

представники сторін:

від позивача: ОСОБА_2, уповноважена, довіреність від 18.10.2016 №1402/39;

від відповідача: ОСОБА_3, уповноважений, довіреність від 30.05.2017;

СУТЬ СПОРУ:

позивач ОСОБА_1 охорони здоров'я України, м. Київ, звернувся до господарського суду Київської області з позовною заявою від 25.04.2017 №14.2-02/79 до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "Гемофарм", м. Вишгород, в якій просить суд стягнути з відповідача 2 339 405,56 грн. заборгованості, яка складається з 1213948,36 грн. пені та 1 125 457,20 грн. штрафу, також просить покласти на відповідача судовий збір.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що між ОСОБА_1 охорони здоров'я України (замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Гемофарм" (постачальник) 24.11.2015 було укладено договір про закупівлю товарів за державні кошти №113/21-24 та додаткову угоду до договору №1 від 24.11.2015, в яких сторони погодили, що постачальник зобов'язується поставити лікарські засоби (термін поставки товару - грудень 2015 року), а замовник оплатити такий товар на умовах договору. Позивач твердить, що свій обов'язок щодо оплати товару виконав в повному обсязі, однак товариство з обмеженою відповідальністю "Гемофарм" порушило строки поставки товару, визначені умовами договору, що підтверджується актом про поставку від 31.03.2016 №113/21-24 та документами первинного бухгалтерського обліку. Враховуючи наведене, позивач твердить, що відповідач зобов'язаний сплатити передбачені договором пеню у розмірі 1 213 948,36 грн. та штраф у розмірі 1 125 457,20 грн.

Ухвалою господарського суду Київської області від 03.05.2017 позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі №911/1316/17 та призначено справу до розгляду на 29.05.2017.

Ухвалою суду від 29.05.2017 розгляд справи відкладено на 10.07.2017.

30.05.2017 від товариства з обмеженою відповідальністю "Гемофарм" до господарського суду Київської області надійшла заява про застосування строків позовної давності, в якій відповідач наголошує на тому, що остання партія товару була поставлена позивачу 31.03.2016, а позов подано позивачем 25.04.2017. Відтак, на думку відповідача ОСОБА_1 охорони здоров'я України пропустило строк позовної давності по вимогам про стягнення пені та штрафу в силу ст. 258 Цивільного кодексу України . Враховуючи вищенаведене, товариство з обмеженою відповідальністю "Гемофарм" просить суд застосувати строк позовної давності до вимог ОСОБА_1 охорони здоров'я України про стягнення пені в розмірі 1 213 948,36 грн. та штрафу у розмірі 1 125 457,20 грн.

10.07.2017 від товариства з обмеженою відповідальністю "Гемофарм" до господарського суду Київської області надійшов супровідний лист з додатками від 07.07.2017 на виконання вимог ухвали суду від 29.05.2017.

В судове засідання 10.07.2017 з'явився представник позивача, який в усних поясненнях позов підтримав повністю та просив суд позовні вимоги задовольнити. Представник відповідача в судовому засіданні 10.07.2017 заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи №911/1316/17 для надання можливості представнику ознайомитися з матеріалами справи та підготувати відзив, в усних поясненнях проти задоволення позову заперечив.

Суд відмовив в задоволенні усного клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви. В порядку ст. 77 ГПК України відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, здійснюється в межах строків, встановлених ст. 69 ГПК України і підставою для відкладення є неможливість вирішити спір в даному судовому засіданні, а не заяви представника сторони, яка заздалегідь була повідомлена про судовий розгляд, про необізнаність з матеріалами справи.

Також, судом враховано, що в силу вимог ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору.

Судом враховано, що відповідач копію ухвали про порушення провадження у справі №911/1316/17 отримав 25.05.2017, відтак був обізнаний про розгляд судом даного спору, та мав достатньо часу подати суду відзив на позов, письмові пояснення, контррозрахунок заборгованості, документи та докази, що стосуються предмету спору. Враховуючи обмежений статтею 69 ГПК України строк розгляду справи, достатність її матеріалів для прийняття обґрунтованого рішення, суд відмовляє в задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи з метою недопущення безпідставного затягування розгляду спору.

Розглянувши позов ОСОБА_1 охорони здоров'я України, м. Київ (далі по тексту - МОЗ України) до товариства з обмеженою відповідальністю "Гемофарм", м. Вишгород (далі по тексту - ТОВ "Гемофарм"), всебічно та повно вивчивши зібрані у справі докази, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема з правочинів. Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Майново-господарські зобов'язання між суб'єктами господарювання виникають на підставі договорів (ст. 179 Господарського кодексу України) і сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору (ст. 627 Цивільного кодексу України).

Так, 24.11.2015 між МОЗ України (замовник) та ТОВ "Гемофарм" (постачальник) укладено договір про закупівлю товарів за державні кошти №113/21-24, відповідно до умов якого:

- постачальник зобов'язується поставити лікарські засоби, зазначені в специфікації , а замовник оплатити такий товар на умовах договору. Закупівля товару здійснюється за рахунок коштів державного бюджету за бюджетною програмою КПКВК 2301400 "Забезпечення медичних заходів окремих державних програм та комплексних заходів програмного характеру" за напрямом Централізована закупівля медикаментів для лікування дорослих хворих на гемофілію. Товар постачається утримувачам в регіонах України, згідно з розподілом, затвердженим наказом замовника (пункт 1.1);

- валютою договору є гривня України. Сума договору становить 20 441 975,88 грн. (пункт 3.1);

- сума договору може бути зменшена за взаємною згодою сторін (пункт 3.2);

- розрахунки за товар здійснюються шляхом перерахування грошових коштів на рахунок постачальника, наведений в реквізитах постачальника, на підставі акту про поставку (передачу) товару та виконання умов договору (додаток 3) (пункт 4.1);

- оплата здійснюється замовником протягом семи робочих днів після поставки товару на склад отримувачів. У разі відсутності фінансування - після поставки товару, по мірі надходження фінансування з державного бюджету України (пункт 4.2);

- замовник має право здійснити попередню оплату, яка здійснюється відповідно до встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 23.04.2014 №117 умов. У разі здійснення попередньої оплати, строк поставки продовжується відповідно до встановлених постановою Кабінетом Міністрів строків (пункт 4.3);

- грошові зобов'язання замовника перед постачальником вважаються виконаними з моменту списання грошових коштів з рахунку замовника в державній казначейській службі в рахунок оплати товару по договору (пункт 4.4);

- постачальник забезпечує поставку товару, на умовах поставки DDP (у значенні міжнародних правил Інкотермс-2010) отримувачам, згідно із затвердженим наказом про розподіл товару та відповідно до узгодженого графіку поставки (додаток 2 до договору). Постачальник може залучити до розвезення товару до кінцевих отримувачів уповноважені підприємства замовника на підставі договірних зобов'язань між постачальником та відповідним уповноваженим підприємством замовника (пункт 5.1);

- приймання-передача товару оформляється видатковою накладною постачальника, повідомленням про отримання товару, реєстром та актом приймання-передачі товару (в трьох екземплярах). Видаткова накладна підписується матеріально-відповідальними особами постачальника і отримувача та скріплюється печатками. В накладній обов'язково зазначається: торговельна назва, назва виробника, дозування, форму випуску, фасування, номер Реєстраційного посвідчення/Сертифікату про державну реєстрацію, температурний режим зберігання, номери серій, термін придатності, кількість, ціна за одиницю товару та загальна вартість поставки. Акт приймання-передачі товару підписується матеріально-відповідальними особами постачальника і отримувача, затверджується керівниками постачальника та отримувача та скріплюється печатками. Після передачі товару отримувачу, постачальник зобов'язаний протягом 3 днів передати замовнику по одному екземпляру належним чином оформленої видаткової накладної, повідомлення про отримання товару, реєстру та акту приймання-передачі товару (пункт 5.4);

- датою виконання постачальником зобов'язань щодо поставки товару у повному обсязі вважається дата надходження товару у відповідній кількості та якості, що відповідає вимогам договору, на склад отримувачів. Постачальник не несе відповідальності за невиконання зобов'язань щодо поставки товару до закладів охорони здоров'я у разі, якщо це відбулось з вини замовника (пункт 5.7);

- підтвердженням факту виконання зобов'язань згідно з договором є підписання постачальником і замовником акту про поставку (передачу) товару та виконання умов договору (додаток 3) (пункт 5.8);

- у випадку затримки поставки товару понад термін, встановлений пунктом 5.1 договору, постачальник сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1% від вартості непоставленого товару за кожен день прострочення поставки товару, а за прострочення понад 30 календарних днів з постачальника додатково стягується штраф у розмірі 7% від вартості непоставленого (неприйнятого) товару, а у разі здійснення попередньої оплати постачальник, крім сплати зазначених штрафних санкцій, повертає замовнику кошти з урахуванням індексу інфляції (пункт 7.2);

- до вимог про стягнення неустойки застосовується загальний строк позовної давності 3 роки (пункт 7.17);

- нарахування штрафних санкцій припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання по договору мало бути виконане (пункт 7.18);

- договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31 грудня 2015 року, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (пункт 10.1).

До договору про закупівлю товарів за державні кошти №113/21-24 від 24.11.2015 сторонами погоджено графік поставки (додаток 2), згідно якого сторони визначили термін поставки грудень 2015.

В подальшому сторони підписали додаткову угоду №1 до договору про закупівлю товарів за державні кошти від 24.11.2015 №113/21-24 від 24.11.2015, відповідно до умов якої сторони погодили, внести зміни до пункту 1.2 договору виклавши його в наступній редакції: - найменування товару: 21.20.2 препарати фармацевтичні, інші (лікарські засоби для лікування дорослих хворих на гемофілію) - 5 лотів, відповідно до додатку 1. Лот 2 - Фактор згортання крові ІХ, флак., амп, шпр. по 500, 600, 1000, 1200 МО. Кількість товару: 2 928 00 МО. Лот 5 - Десмопресин, амп., фл., шпр. по 15 мгк/мл, 1мл. Кількість товару150 мл. Також сторони погодили внести зміни і до п.3.1 договору виклавши його в наступній редакції: валютою договору є гривня України. Сума договору становить 16 077 960,00 грн. з ПДВ, у т.ч ПДВ - 1 051 829,16 грн. Також сторони погодили внести зміни до специфікації та графік поставки, згідно якого термін поставки - грудень 2015.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки. Згідно положень статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не повязаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлі-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно із частиною 1 ст. 692 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Сторони в умовах договору передбачили, що розрахунки за товар здійснюються шляхом перерахування грошових коштів на рахунок постачальника, наведений в реквізитах постачальника, на підставі акту про поставку товару та на виконання умов договору. Оплата здійснюються замовником протягом 7 днів після поставки товару на склад отримувачів. Замовник має право здійснити попередню оплату, яка здійснюється відповідно до встановлених постановою Кабінетом Міністрів України від 23.04.2014 №117 умов. У разі здійснення попередньої оплати, строк поставки продовжується відповідно до встановлених постановою Кабінетом Міністрів строків (пункти 4.1, 4.2, 4.3 договору).

Як стверджує позивач та вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору позивачем платіжним дорученням від №9713 від 07.12.2015 було перераховано на рахунок відповідача кошти в розмірі 16 077 960,00 грн.

Статтею 662 ЦК України визначено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства. Згідно до ст. 663 ЦК України продавець зобовязаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень ст. 530 ЦК України.

Згідно графіку поставки у редакції додаткової угоди №1 від 24.11.2015 до договору, термін поставки товару сторони визначили - грудень 2015 року.

Проте, як твердить позивач, в порушення умов Договору відповідач свого обовязку в частині передачі позивачу продукції у визначені Договором строки не виконав.

Як вбачається з акту №13/21-24 підписаного та скріпленого печатками обох сторін про поставку товару та виконання умов договору від 24.11.2015 №113/21-24 від 31.03.2016 відповідачем було передано позивачу товар на загальну суму 16 077 960,00 грн., поставки товару відповідачем також підтверджується і залученими до матеріалів справи копіями видаткових накладних, актами приймання-передачі товару та повідомленнями про отримання товару, а саме: видаткова накладна №ГФ-0000018 від 12.03.2016 на суму 432 130,00 грн., акт приймання-передачі товару від 17.03.2016 до договору про закупівлю товарів за державні кошти №113/21-24 від 24.11.2015 на суму 432 130,00 грн. та повідомлення про отримання товару від 17.03.2016 на суму 432 130,00 грн.; видаткова накладна №ГФ-0000019 від 12.03.2016 на суму 492 300,00 грн., акт приймання-передачі товару від 14.03.2016 до договору про закупівлю товарів за державні кошти №113/21-24 від 24.11.2015 на суму 492 300,00 грн. та повідомлення про отримання товару від 14.03.2016 на суму 492 300,00 грн.; видаткова накладна №ГФ-0000018 від 12.03.2016 на суму 432 130,00 грн., акт приймання-передачі товару від 17.03.2016 до договору про закупівлю товарів за державні кошти №113/21-24 від 24.11.2015 на суму 432 130,00 грн. та повідомлення про отримання товару від 17.03.2016 на суму 432 130,00 грн.; видаткова накладна №ГФ-0000020 від 12.03.2016 на суму 579 820,00 грн., акт приймання-передачі товару від 14.03.2016 до договору про закупівлю товарів за державні кошти №113/21-24 від 24.11.2015 на суму 579 820,00 грн. та повідомлення про отримання товару від 14.03.2016 на суму 579 820,00 грн.; видаткова накладна №ГФ-0000021 від 12.03.2016 на суму 8 240,00 грн., акт приймання-передачі товару від 14.03.2016 до договору про закупівлю товарів за державні кошти №113/21-24 від 24.11.2015 на суму 8 240,00 грн. та повідомлення про отримання товару від 14.03.2016 на суму 8 240,00 грн.; видаткова накладна №ГФ-0000022 від 12.03.2016 на суму 1 416 730,00 грн., акт приймання-передачі товару від 23.03.2016 до договору про закупівлю товарів за державні кошти №113/21-24 від 24.11.2015 на суму 1 416 730,00 грн. та повідомлення про отримання товару від 14.03.2016 на суму 1 416 730,00 грн.; видаткова накладна №ГФ-0000023 від 12.03.2016 на суму 771 270,00 грн., акт приймання-передачі товару від 17.03.2016 до договору про закупівлю товарів за державні кошти №113/21-24 від 24.11.2015 на суму 771 270,00 грн. та повідомлення про отримання товару від 17.03.2016 на суму 771 270,00 грн.; видаткова накладна №ГФ-0000024 від 12.03.2016 на суму 552 470,00 грн., акт приймання-передачі товару від 15.03.2016 до договору про закупівлю товарів за державні кошти №113/21-24 від 24.11.2015 на суму 552 470,00 грн. та повідомлення про отримання товару від 15.03.2016 на суму 552 470,00 грн.; видаткова накладна №ГФ-0000025 від 12.03.2016 на суму 776 740,00 грн., акт приймання-передачі товару від 14.03.2016 до договору про закупівлю товарів за державні кошти №113/21-24 від 24.11.2015 на суму 776 740,00 грн. та повідомлення про отримання товару від 14.03.2016 на суму 776 740,00 грн.; видаткова накладна №ГФ-0000026 від 12.03.2016 на суму 470 420,00 грн., акт приймання-передачі товару від 15.03.2016 до договору про закупівлю товарів за державні кошти №113/21-24 від 24.11.2015 на суму 470 420,00 грн. та повідомлення про отримання товару від 15.03.2016 на суму 470 420,00 грн.;видаткова накладна №ГФ-0000032 від 12.03.2016 на суму 8 240,00 грн., акт приймання-передачі товару від 15.03.2016 до договору про закупівлю товарів за державні кошти №113/21-24 від 24.11.2015 на суму 8 240,00 грн. та повідомлення про отримання товару від 15.03.2016 на суму 8 240,00 грн.; видаткова накладна №ГФ-0000005 від 11.02.2016 на суму 213 330,00 грн., акт приймання-передачі товару від 12.02.2016 до договору про закупівлю товарів за державні кошти №113/21-24 від 24.11.2015 на суму 213 330,00 грн. та повідомлення про отримання товару від 17.02.2016 на суму 213 330,00 грн.; видаткова накладна №ГФ-0000038 від 31.03.2016 на суму 858 790,00 грн., акт приймання-передачі товару від 31.03.2016 до договору про закупівлю товарів за державні кошти №113/21-24 від 24.11.2015 на суму 858 790,00 грн. та повідомлення про отримання товару від 31.03.2016 на суму 858 790,00 грн.; видаткова накладна №ГФ-0000013 від 09.03.2016 на суму 399 310,00 грн., акт приймання-передачі товару від 11.03.2016 до договору про закупівлю товарів за державні кошти №113/21-24 від 24.11.2015 на суму 399 310,00 грн. та повідомлення про отримання товару від 11.03.2016 на суму 399 310,00 грн.; видаткова накладна №ГФ-0000027 від 12.03.2016 на суму 175 040,00 грн., акт приймання-передачі товару від 15.03.2016 до договору про закупівлю товарів за державні кошти №113/21-24 від 24.11.2015 на суму 175 040,00 грн. та повідомлення про отримання товару від 15.03.2016 на суму 175 040,00 грн.; видаткова накладна №ГФ-0000028 від 12.03.2016 на суму 858 790,00 грн., акт приймання-передачі товару від 12.03.2016 до договору про закупівлю товарів за державні кошти №113/21-24 від 24.11.2015 на суму 858 790,00 грн. та повідомлення про отримання товару від 12.03.2016 на суму 858 790,00 грн.; видаткова накладна №ГФ-0000011 від 09.03.2016 на суму 432 130,00 грн., акт приймання-передачі товару від 17.03.2016 до договору про закупівлю товарів за державні кошти №113/21-24 від 24.11.2015 на суму 432 130,00 грн. та повідомлення про отримання товару від 17.03.2016 на суму 432 130,00 грн.; видаткова накладна №ГФ-0000010 від 09.03.2016 на суму 432 130,00 грн., акт приймання-передачі товару від 10.03.2016 до договору про закупівлю товарів за державні кошти №113/21-24 від 24.11.2015 на суму 432 130,00 грн. та повідомлення про отримання товару від 17.03.2016 на суму 432 130,00 грн.; видаткова накладна №ГФ-0000029 від 12.03.2016 на суму 536 060,00 грн., акт приймання-передачі товару від 16.03.2016 до договору про закупівлю товарів за державні кошти №113/21-24 від 24.11.2015 на суму 536 060,00 грн. та повідомлення про отримання товару від 16.03.2016 на суму 536 060,00 грн.; видаткова накладна №ГФ-0000030 від 12.03.2016 на суму 645 460,00 грн., акт приймання-передачі товару від 14.03.2016 до договору про закупівлю товарів за державні кошти №113/21-24 від 24.11.2015 на суму 645 460,00 грн. та повідомлення про отримання товару від 14.03.2016 на суму 645 460,00 грн.; видаткова накладна №ГФ-0000036 від 12.03.2016 на суму 60 170,00 грн., акт приймання-передачі товару від 17.03.2016 до договору про закупівлю товарів за державні кошти №113/21-24 від 24.11.2015 на суму 60 170,00 грн. та повідомлення про отримання товару від 17.03.2016 на суму 60 170,00 грн.; видаткова накладна №ГФ-0000004 від 11.02.2016 на суму 41 200,00 грн., акт приймання-передачі товару від 12.02.2016 до договору про закупівлю товарів за державні кошти №113/21-24 від 24.11.2015 на суму 432 130,00 грн. та повідомлення про отримання товару від 12.02.2016 на суму 41 200,00 грн.; видаткова накладна №ГФ-0000034 від 12.03.2016 на суму 437 600,00 грн., акт приймання-передачі товару від 16.03.2016 до договору про закупівлю товарів за державні кошти №113/21-24 від 24.11.2015 на суму 437 600,00 грн. та повідомлення про отримання товару від 16.03.2016 на суму 437 600,00 грн.; видаткова накладна №ГФ-0000031 від 12.03.2016 на суму 716 570,00 грн., акт приймання-передачі товару від 14.03.2016 до договору про закупівлю товарів за державні кошти №113/21-24 від 24.11.2015 на суму 716 570,00 грн. та повідомлення про отримання товару від 16.03.2016 на суму 716 570,00 грн.; видаткова накладна №ГФ-0000012 від 09.03.2016 на суму 257 090,00 грн., акт приймання-передачі товару від 10.03.2016 до договору про закупівлю товарів за державні кошти №113/21-24 від 24.11.2015 на суму 257 090,00 грн. та повідомлення про отримання товару від 10.03.2016 на суму 257 090,00 грн.; видаткова накладна №ГФ-0000033 від 12.03.2016 на суму 754 860,00 грн., акт приймання-передачі товару від 16.03.2016 до договору про закупівлю товарів за державні кошти №113/21-24 від 24.11.2015 на суму 754 860,00 грн. та повідомлення про отримання товару від 16.03.2016 на суму 754 860,00 грн.; видаткова накладна №ГФ-0000014 від 09.03.2016 на суму 902 550,00 грн., акт приймання-передачі товару від 11.03.2016 до договору про закупівлю товарів за державні кошти №113/21-24 від 24.11.2015 на суму 902 550,00 грн. та повідомлення про отримання товару від 11.03.2016 на суму 902 550,00 грн.; видаткова накладна №ГФ-0000015 від 09.03.2016 на суму 4 120,00 грн., акт приймання-передачі товару від 11.03.2016 до договору про закупівлю товарів за державні кошти №113/21-24 від 24.11.2015 на суму 4 120,00 грн. та повідомлення про отримання товару від 11.03.2016 на суму 4 120,00 грн.; видаткова накладна №ГФ-0000035 від 12.03.2016 на суму 169 570,00 грн., акт приймання-передачі товару від 16.03.2016 до договору про закупівлю товарів за державні кошти №113/21-24 від 24.11.2015 на суму 169 570,00 грн. та повідомлення про отримання товару від 16.03.2016 на суму 169 570,00 грн.; видаткова накладна №ГФ-0000016 від 09.03.2016 на суму 120 340,00 грн., акт приймання-передачі товару від 09.03.2016 до договору про закупівлю товарів за державні кошти №113/21-24 від 24.11.2015 на суму 120 340,00 грн. та повідомлення про отримання товару від 09.03.2016 на суму 120 340,00 грн.; видаткова накладна №ГФ-0000002 від 09.02.2016 на суму 514 180,00 грн., акт приймання-передачі товару від 09.02.2016 до договору про закупівлю товарів за державні кошти №113/21-24 від 24.11.2015 на суму 514 180,00 грн. та повідомлення про отримання товару від 09.02.2016 на суму 514 180,00 грн.; видаткова накладна №ГФ-0000039 від 31.03.2016 на суму 2 040 310,00 грн., акт приймання-передачі товару від 31.03.2016 до договору про закупівлю товарів за державні кошти №113/21-24 від 24.11.2015 на суму 2 040 310,00 грн. та повідомлення про отримання товару від 31.03.2016 на суму 2 040 310,00 грн.

Відповідач в заяві про застосування строків позовної давності від 30.05.2017, не заперечив, що поставка товару була здійснена в 2016 році (остання партія товару поставлена 31.03.2016). Однак, відповідач вказує, що пунктом 4.3 договору відповідно до якого замовник має право здійснити попередню оплату, яка здійснюється відповідно до встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 23.04.2014 №117 умов. У разі здійснення попередньої оплати, строк поставки продовжується відповідно до встановлених постановою Кабінетом Міністрів України строків. А відтак, на думку відповідача, ним не порушено строки поставки товару ОСОБА_1 охорони здоров'я України, оскільки позивачем було здійснено передоплату, то відповідно до умов договору, строк поставки товару автоматично продовжено, відповідно до встановлених вказаною вище постановою Кабінету Міністрів України строків.

Суд врахував позицію відповідача наведену вище, однак не погоджується з такою, з огляду на наступне.

Постановою Кабінету Міністрів України №117 від 23.04.2014 "Про здійснення попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти" врегульовано принципи і умови авансування товарів робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти, термін, на який може здійснюватись передоплата. Відтак, вказана постанова КМУ регулює поведінку МОЗ України як розпоряджника бюджетних коштів щодо можливості, строків та порядку передбачення у договорах про закупівлю товарів передоплати, однак не регулює граничний термін поставки товарів, такий узгоджується сторонами в договорі.

В даному випадку сторонами погоджений графік поставки (грудень 2015 року), зміни до договору в частині строків поставки сторонами не вносились.

Пунктом 5.8 договору визначено, що підтвердженням факту виконання зобов'язань згідно з договором є підписання і постачальником і замовником акту про поставку (передачу) товару та виконання умов договору.

Судом на підставі первинних документів, які наявні в матеріалах справи, та Акту №113/21-24 від 31.03.2016, встановлено, що в порушення умов договору відповідач свого обовязку в частині передачі позивачу продукції у визначені договором строки не виконав.

Пунктом 7.2 договору сторонами погоджено, що у випадку поставки товару понад термін, встановлений п.5.1 договору, постачальник сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1 % від вартості непоставленого товару за кожен день прострочення товару, а за прострочення понад 30 календарних днів з постачальника додатково стягується штраф у розмірі 7% від вартості непоставленого (неприйнятого) товару, а у разі здійснення попередньої оплати постачальник, крім сплати зазначених штрафних санкцій, повертає замовнику кошти з урахуванням індексу інфляції.

Враховуючи, те, що судом встановлено прострочення поставки товару, оплачених позивачем, у останнього виникло право на нарахування та стягнення з відповідача передбаченої договором пені та штрафу за прострочення поставки.

Статтею 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, які учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі неналежного виконання господарського зобовязання. Цією ж статтею визначено види штрафних санкцій неустойка, штраф, пеня.

В розумінні ст.ст. 549, 551 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Стаття 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" визначає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Однак, зазначені норми ч.2 ст. 343 ГК України, статей 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань" стосується випадків виконання грошового зобовязання, тоді як в даному випадку відповідачем прострочено негрошове зобовязання щодо вчасної поставки оплаченого товару, відповідно спеціальний Закон "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" на спірні відносини сторін не розповсюджується. За таких обставин, позивач мав право нарахувати відповідачу неустойку, виходячи з умов пункту 7.2 Договору, а саме в розмірі 0,1% від вартості недопоставленого товару, що узгоджується з принципом свободи договору (ст.ст. 6, 627 ЦК України).

Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою повязано його початок. Тому період обчислення пені починається з наступного дня після дати, в якій зобовязання мало бути виконано. Відповідно до частини 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязань припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано, якщо інше не встановлено законом або договором. Дана норма стосується штрафних санкцій за невиконання будь-яких зобовязань, а не тільки грошових, відповідно розповсюджується на зобовязальні відносини сторін у справі.

Відповідно до частини 3 ст. 254 ЦК України строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку.

Так, позивач вправі нараховувати та стягувати з відповідача пеню за прострочення поставки оплачених партій товару в розмірі 0,1% в день від суми недопоставленого товару з наступного дня після закінчення передбаченого сторонами строку поставки товару, тобто з 01.01.2016 до моменту фактичної поставки, або за шість місяців.

Також, позивач просить суд стягнути з відповідача штраф, передбачений пунктом 7.2 Договору, в розмірі 1 125 457,20 грн.

Статтями 216-218 ГК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема, є господарські санкції.

Відповідно до частини 2 ст. 231 ГК України у разі, якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Чинне законодавство не обмежує право учасників господарських відносин встановлювати одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою ст. 627 ЦК України. Такої ж правової позиції дотримується Верховний Суд України (постанова Верховного Суду України від 27.04.2012р. у справі №3-24гс12).

Умовою застосування до боржника штрафу є: по-перше, наявність порушення боржником зобовязання, та по-друге, такий штраф за порушення зобовязання має бути передбачений Договором.

Так, враховуючи встановлення судом факту порушення відповідачем своїх зобов'язань за договором (прострочення поставки становило більше 30 днів), те що в п.7.2 договору сторони передбачили сплату пені та штрафу у розмірі 7% від вартості непоставленого (неприйнятого) товару за прострочення поставки товару на 30 днів, а також те, що зазначені умови пункту 7.2 Договору дублюють положення частини 2 ст. 231 ГК України (яка прямо передбачає стягнення пені в розмірі 0,1 відсотка від вартості товарів, з яких допущено прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягнення 7% штрафу), суд погоджується з твердженням позивача про те, що у звязку із простроченням відповідачем строків поставки у позивача виникло право на нарахування та стягнення пені та штрафу в обумовлених договором та законом розмірах.

Відповідно до пункту 1.12 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. № 14 з огляду на вимоги частини першої статті 47 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має зясовувати обставини, повязані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у звязку з порушенням грошового зобовязання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобовязання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Здійснивши перерахунок заявленої пені за період з 01.01.2016 по 30.03.2016 та штрафу, судом встановлено, що вірно розраховані суми пені та штрафу складають 1 212 029.10 грн. та 1 125 457,20 грн. відповідно. Позивачем заявлено до стягнення 1 213 948,36 грн. пені та 1 125 457,20 грн. штрафу. Відтак, вимогу про стягнення з відповідача пені належить задовольнити частково в сумі 1 212 029.10 грн., вимогу про стягнення штрафу слід задовольнити повністю у заявленому позивачем розмірі.

Разом із тим, відповідачем в порядку ст.267 ЦК України подано заяву про застосування у справі позовної давності.

Так, в порядку частин 1, 5 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобовязаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

До вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) пунктом 1 частини 2 ст. 258 ЦК України встановлена позовна давність в один рік. відповідно до частини 1 ст. 259 ЦК України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

Відповідно до п.3.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" 29.05.2013 №10, за правилами частини першої статті 259 Цивільного кодексу України сторонам дозволено за домовленістю збільшувати встановлену законом як загальну, так і спеціальну позовну давність.

Умова про збільшення позовної давності може бути вміщена як в укладеному сторонами договорі купівлі-продажу, поставки, надання послуг тощо, так і в окремому документі або в листах, телеграмах, телефонограмах та інших документах, якими обмінювалися сторони і які повинні однозначно свідчити про досягнення згоди сторін щодо збільшення строку позовної давності.

Відповідно до пункту 7.17 договору про закупівлю товарів за державні кошти №113/21-24 від 24.11.2015 сторони узгодили, що до вимог про стягнення неустойки застосовується загальний строк позовної давності в три роки.

Відтак, умова про збільшення позовної давності викладена в умовах договору №113/21-24 від 24.11.2015 однозначно свідчить про досягнення між сторонами згоди щодо збільшення строку позовної давності щодо неустойки. На підставі наведеного, судом встановлено, що право на нарахування та стягнення штрафних санкцій, виникло у позивача з 01.01.2016, а відтак строк позовної давності щодо вимог позивача про стягнення пені та штрафу не є пропущеним.

За таких обставин, повно та ґрунтовно дослідивши наявні у справі докази, перевіривши на відповідність закону та дійсним обставинам справи розрахунки, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, законними та такими, що підлягають задоволенню частково.

Суд приймає рішення про стягнення з відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "Гемофарм" на користь позивача ОСОБА_1 охорони здоров'я України: 1 212 029,10 грн. пені та 1 125 457,20 грн. штрафу.

Витрати по сплаті судового збору, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов ОСОБА_1 охорони здоров'я України до товариства з обмеженою відповідальністю "Гемофарм" задовольнити частково.

2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Гемофарм" (07300, АДРЕСА_1, код 39234486)

на користь ОСОБА_1 охорони здоров'я України (01021, місто Київ, Печерський район, вулиця Грушевського, будинок 7, код 00012925)

1 212 029,10 грн. (один мільйон двісті дванадцять тисяч двадцять дев'ять гривень десять копійок ) пені,

1 125 457,20 грн. ( один мільйон сто двадцять п'ять тисяч чотириста п'ятдесят сім гривень двадцять копійок) штрафу,

35 062,29 грн. (тридцять п'ять тисяч шістдесят дві гривні двадцять дев'ять копійок) судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

Повний текст рішення підписано 20.07.2017

Суддя О.В. Конюх