Рішення № 6783350, 28.10.2009, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"28" жовтня 2009 р.Справа № 16/167-09-4441 Господарський суд Одеської області У складі судді Желєзної С.П. Секретаря судових засідань Скоробрух Т.В.

За участю представників сторін:

Від позивача: Сторожик А.В. за довіреністю № 380 від 14.01.09р;

Від відповідача: не з’явився,

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „ПЕГАС ТУРИСТИК” до товариства з обмеженою відповідальністю „Юная Тур - Лтд” про стягнення 47982,69 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „ПЕГАС ТУРИСТИК” (далі по тексту ТОВ „ПЕГАС ТУРИСТИК”) звернулось до господарського суду Одеської області з позовними вимогами про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю „Юная Тур - Лтд” (далі по тексту ТОВ „Юная Тур - Лтд”) 47982,69 грн. загальної заборгованості по агентському договору №ДГ-1352 від 28.10.2006р., у тому числі 29297,00 грн. –основного боргу, інфляційних втрат - 8414,85 грн., 3% річних у розмірі 1166,23 грн., пеню в сумі 9104,61 грн. Свої вимоги позивач обґрунтовує невиконанням ТОВ „Юная Тур - Лтд” прийнятих на себе за агентським договором №ДГ-1352 від 28.10.2006р.. зобов’язань в частині оплати замовленого турпродукту.

Відповідач був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду, однак на неодноразові вимоги суду в судове засідання не з'явився, відзиву на позовну заяву не надав, у зв’язку з чим справа розглядається за наявними матеріалами в порядку, передбаченому ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

Між ТОВ „ПЕГАС ТУРИСТИК” (Туроператор) та ТОВ „Юная Тур - Лтд” (Турагент) було укладено агентський договір №ДГ-1352 від 28.10.2006р., відповідно до умов якого Туроператор доручає, а Турагент приймає на себе за винагороду права та обов’язки агента з реалізації туристичного продукту на умовах даного договору в інтересах та від імені Туроператора із самостійним набором та комплектацією туристичних груп.

Згідно ст. 1 Закону України „Про туризм” від 15 вересня 1995 року324/95-ВР туристичний продукт - попередньо розроблений комплекс туристичних послуг, який поєднує не менше ніж дві такі послуги, що реалізується або пропонується для реалізації за визначеною ціною, до складу якого входять послуги перевезення, послуги розміщення та інші туристичні послуги, не пов'язані з перевезенням і розміщенням (послуги з організації відвідувань об'єктів культури, відпочинку та розваг, реалізації сувенірної продукції тощо).

У відповідності до положень ст. 5 Закону України „Про туризм” від 15 вересня 1995 року324/95-ВР учасниками відносин, що виникають при здійсненні туристичної діяльності, є юридичні та фізичні особи, які створюють туристичний продукт, надають туристичні послуги (перевезення, тимчасового розміщення, харчування, екскурсійного, курортного, спортивного, розважального та іншого обслуговування) чи здійснюють посередницьку діяльність із надання характерних та супутніх послуг, а також громадяни України, іноземці та особи без громадянства (туристи, екскурсанти, відвідувачі та інші), в інтересах яких здійснюється туристична діяльність.

Суб'єктами, що здійснюють та/або забезпечують туристичну діяльність, є: туристичні оператори (далі - туроператори) - юридичні особи, створені згідно із законодавством України, для яких виключною діяльністю є організація та забезпечення створення туристичного продукту, реалізація та надання туристичних послуг, а також посередницька діяльність із надання характерних та супутніх послуг і які в установленому порядку отримали ліцензію на туроператорську діяльність; туристичні агенти (далі - турагенти) - юридичні особи, створені згідно із законодавством України, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють посередницьку діяльність з реалізації туристичного продукту туроператорів та туристичних послуг інших суб'єктів туристичної діяльності, а також посередницьку діяльність щодо реалізації характерних та супутніх послуг і які в установленому порядку отримали ліцензію на турагентську діяльність.

Відповідності до ст. 20 Закону України „Про туризм” від 15 вересня 1995 року324/95-ВР права й обов'язки, відповідальність сторін та інші умови договору між туроператором і турагентом визначаються відповідно до загальних положень про агентський договір, якщо інше не передбачено договором між ними, а також цим Законом.

Згідно ст. 295 ГК України комерційне посередництво (агентська діяльність) є підприємницькою діяльністю, що полягає в наданні комерційним агентом послуг суб'єктам господарювання при здійсненні ними господарської діяльності шляхом посередництва від імені, в інтересах, під контролем і за рахунок суб'єкта, якого він представляє. Комерційним агентом може бути суб'єкт господарювання (громадянин або юридична особа), який за повноваженням, основаним на агентському договорі, здійснює комерційне посередництво.

У відповідності до ст. 296 ГК України агентські відносини виникають у разі: надання суб'єктом господарювання на підставі договору повноважень комерційному агентові на вчинення відповідних дій; схвалення суб'єктом господарювання, якого представляє комерційний агент, угоди, укладеної в інтересах цього суб'єкта агентом без повноваження на її укладення або з перевищенням наданого йому повноваження.

Положеннями ст.. 305 ГК України передбачено, що відносини, які виникають при здійсненні комерційного посередництва (агентської діяльності) у сфері господарювання, регулюються цим Кодексом, іншими прийнятими відповідно до нього нормативно-правовими актами, що визначають особливості комерційного посередництва в окремих галузях господарювання. У частині, не врегульованій нормативно-правовими актами, зазначеними у цій статті, до агентських відносин можуть застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України, якими регулюються відносини доручення.

Так, згідно до ст. 1000 ЦК України за договором доручення одна сторона зобов’язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони певні дії.

Згідно п. 3.1 агентського договору на підставі даної угоди Турагентом набуто право від імені Туроператора укладати договори на туристичне обслуговування з клієнтами, а також укладати свої агентські договори щодо реалізації турпродукту. Для чого згідно з п. 3.2.7 агентського договору Турагент має право здійснювати бронювання усіх видів послуг, що входять у замовлений турпродукт, за наявності можливості у Туроператора надання такого турпродукту.

Відповідно до п. 3.2.8 агентського договору на підставі поданого Турагентом замовлення на бронювання послуг Туроператор протягом 2-х робочих днів з моменту отримання замовлення надає Туроператору підтвердження замовлення у вигляді рахунку на оплату вартості турпродукту або відмовляє у бронюванні послуг. При цьому, у п. 1 агентського договору визначено, що замовлення Турагента –це заповнений Турагентом бланк відповідної форми на паперовому чи електронному носії для оформлення тур продукту.

Як вбачається з матеріалів справи та пояснень представника позивача, протягом 2007р.-2008р. відповідач звернувся до позивача з декількома замовленнями, зокрема, 03.10.2007р. відповідачем було направлено позивачу лист бронювання № 2065562 з проханням забронювати тур до Туреччини на 4-х осіб; 10.10.2007р. - лист бронювання № 2066728 на тур до Туреччини на 1-ну особу; 15.10.2007р. –лист бронювання № 2067223 на тур до Туреччини на 5-ох осіб; 01.10.2008р.–лист бронювання № 2125179 на тур до Єгипту на 2-х осіб; 08.10.2008р. –лист бронювання № 2126241 на тур до Туреччини на 3-х осіб.

В свою чергу, позивач, отримавши вказані замовлення, направив на підтвердження рахунки –фактури за № 022161 від 03.10.2007р. на суму 3912 грн., № 022935 від 10.10.2007р. на суму 1019 грн., № 023344 від 15.10.2007р. на суму 5094 грн., № 023634 від 17.10.2007р. на суму 5012 грн., № 2125179 від 01.10.2008р. на суму 14105 грн., № 2126241 від 08.10.2008р. на суму 155 грн.

Таким чином, відповідач забронював, а позивач прийняв і підтвердив заявки на бронювання турів.

За умовами п. 3.2.9 агентського договору передбачено, що відповідно до замовлення Турагента, підтвердженого Туроператором, та на підставі здійсненого бронювання послуг Туроператор надає турпродукт Турагенту для реалізації. При цьому, сторонам було обумовлено, що у будь-якому разі Турагент зобов’язаний забезпечити повну та своєчасну оплату вартості турпродукту, визначеної у виставленому рахунку.

Як вбачається пояснень представника позивача замовлення анульовані Туроператором не були, всі замовлені відповідачем турпродукти були реалізовані Турагентом клієнтам. Доказів спростовуючих викладене відповідачем з дотриманням вимог ст.ст. 32, 33 ГПК суду представлено не було. З наданих суду копії листів СЗАТ „Авіакомпанія „Міжнародні авіалінії України” за вих.№ 911-316 від 21.10.2009р. вбачається, що зазначені у листах бронювання та рахунках клієнти скористалися замовленими для них туристичними послугами.

Відповідно до п. 4.1 агентського договору Турагент здійснює повну оплату замовленого турпродукту згідно з виставленим Туроператором рахунком протягом двох банківських днів з моменту отримання рахунку, але у будь-якому випадку не пізніше ніж за один банківський день до початку подорожі. Зобов’язання Турагента з оплати вважатимуться виконаними з моменту надходження грошових коштів на банківський рахунок Туроператора.

Згідно ст. 193 ГК України від 16.01.2003р. N 436-IV, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов’язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами. Зобов’язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Але в порушення умов п. 4.1 агентського договору, вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України ТОВ „Юная Тур - Лтд” оплату замовленого турпродукту здійснено не було, внаслідок чого за відповідачем утворилася заборгованість за вказаною угодою на суму у розмірі 29297,00 грн., яка незважаючи на вимоги позивача до теперішнього часу ТОВ „Юная Тур - Лтд” погашена не була.

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем договірних зобов’язань за агентським договором №ДГ-1352 від 28.10.2006р., ТОВ „ПЕГАС ТУРИСТИК” звернулось до господарського суду Одеської області з даним позовом.

Згідно вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. В свою чергу, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідач був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду, однак на неодноразові вимоги суду в судове засідання не з'явився, відзиву на позовну заяву не надав.

На думку суду, позовні вимоги ТОВ „ПЕГАС ТУРИСТИК” про стягнення з відповідача 29297 грн. основного боргу по агентському договору №ДГ-1352 від 28.10.2006р.., базуються на умовах вказаної угоди, положеннях діючого законодавства та підтверджуються обґрунтованим розрахунком позовних вимог та рахунками-фактурами, а також іншими документами, що підтверджують реалізацію турпродукту, що маються у матеріалах справи. Доказів, спростовуючих викладене, відповідачем під час розгляду справи до господарського суду представлено не було.

Згідно п. 6.2.1. вищезазначеного договору під невиконанням або неналежним виконанням зобов’язань за даним договором для турагента розуміється: надання неповного пакету документів, необхідних для оформлення туру, або невірно оформлених документів або документів, що містять невірну інформацію; несвоєчасна чи неповна оплата рахунків Туроператора; несвоєчасне анулювання та внесення змін у замовлення Турагента, та інше.

Відповідно до ст. 610 ЦК України від 16.01.2003р. №435-ІV порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання). Згідно ч. 2 ст. 615 ЦК України від 16.01.2003р. №435-ІV одностороння відмова від зобов’язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов’язання.

Стаття 216 ГК України передбачає, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Частиною 2 ст. 217 ГК України зазначено, що одним з видів господарських санкцій є штрафні санкції. Згідно зі ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 549, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України від 16.01.2003р. №435-ІV у разі порушення зобов’язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки –грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов’язання. Згідно з ч. 3 ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожний день прострочення виконання. При цьому, відповідно до частини другою статті 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Крім того, відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996р. №543/96-ВР платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст. 1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

При цьому, слід враховувати, що відповідно до ч.6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

В свою чергу, умовами пункту 6.2.3 агентського договору відповідачем було прийнято на себе зобов’язання у випадку невиконання зобов’язань по оплаті турпродукту (п.4.1) перерахувати Туроператору пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на час прострочки, за кожний день прострочення до моменту погашення заборгованості.

Як вбачається з розрахунків, доданих позивачем до позовної заяви, ТОВ „ПЕГАС ТУРИСТИК” нарахування пені було здійснено виходячи із основної суми заборгованості за період з моменту виникнення заборгованості за кожним несплаченим відповідачем рахунком до 12.08.2009р. При цьому, з огляду на те, що за змістом наведених по тексту рішення умов п. 6.2.3 договору його учасниками було прямо передбачено, що нарахування пені здійснюється до моменту погашення заборгованості, суд доходить висновку, що позивач при здійсненні нарахування пені правомірно керувався умовами агентського договору, вийшовши за межі шестимісячного строку нарахування пені, передбаченого ч.6 ст. 232 ГК України.

          Приймаючи до уваги викладені вище висновки суду про неналежне виконання відповідачем зобов’язань з оплати турпродуктів, а також правомірність та обґрунтованість здійсненого позивачем розрахунку суми пені, позовні вимоги ТОВ „ПЕГАС ТУРИСТИК” в частині стягнення з відповідача пені у розмірі 9104,61 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Розглянувши позовні вимоги ТОВ „ПЕГАС ТУРИСТИК” про стягнення з відповідача інфляційних витрат у розмірі 8414,85 грн., а також 3% річних у сумі 1166,23 грн., суд вважає за необхідне звернути увагу сторін на наступному.

Дійсно, відповідно до ч. 2 ст.. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За несвоєчасне виконання відповідачем грошових зобов’язань по агентському договору №ДГ-1352 від 28.10.2006р. ТОВ „ПЕГАС ТУРИСТИК” додатково було нараховано до сплати ТОВ „Юная Тур - Лтд” 1166,23 грн. 3% річних (з моменту виникнення заборгованості за кожним несплаченим відповідачем рахунком до 12.08.2009р.) та 8414,85 грн. інфляційних витрат.

Однак, як вбачається з розрахунків, доданих до позовної заяви, нарахування позивачем інфляційних витрат було здійснено помилково. Так, при здійсненні нарахування інфляційних на суму заборгованості за рахунком № 023344 від 15.10.2007р. у розмірі 5094 грн., позивачем було помилково враховано індекс інфляції за жовтень 2007року. В свою чергу, суд звертає увагу позивача на положення листа Верховного Суду України від 03.04.1997 р. N 62-97р „Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ”, якими визначається, що при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а у середньому за місяць, а відтак слід вважати, що сума, внесена за період з 1 по 15 число наступного місяця, наприклад, травня, індексується за період з урахуванням травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця –червня.

Зважаючи на те, що строк виконання зобов’язання з оплати рахунку № 023344 від 15.10.2007р. настав 23.10.2007р., суд доходить висновку, що нарахування інфляційних слід починати з листопада 2007р. Аналогічні помилки були допущені позивачем при розрахунку інфляційних на суми заборгованості, які виникли з оплати рахунків № 2125179 від 01.10.2008р. на суму 14105 грн., № 022161 від 03.10.2007р. на суму 3912 грн., № 022935 від 10.10.2007р. на суму 1019 грн., № 023634 від 17.10.2007р. на суму 5012 грн.

Таким чином, розмір витрат від інфляції складає:

- за рахунком –фактури за № 022161 від 03.10.2007р. - 1502,21 грн. (3912 грн. х 1,384 (середній індекс інфляції за період з листопада 2007р. по липень 2009р.) –3912 грн),

- за рахунком –фактури за № 022935 від 10.10.2007р. - 391,30 грн. (1019 грн. х 1,384 (середній індекс інфляції за період з листопада 2007р. по липень 2009р.) –1019 грн.),

- за рахунком –фактури за № 023344 від 15.10.2007р. –1956,10 грн. (5094 грн. х 1,384 (середній індекс інфляції за період з листопада 2007р. по липень 2009р.) –5094 грн.),

- за рахунком –фактури за № 023634 від 17.10.2007р. - 1924,61 грн. (5012 грн. х 1,384 (середній індекс інфляції за період з листопада 2007р. по липень 2009р.) –5012 грн.),

- за рахунком –фактури за № 2125179 від 01.10.2008р. –1749,02 грн. (14105грн. х 1,124(середній індекс інфляції за період з листопада 2008р. по липень 2009р.) –14105 грн.),

- за рахунком –фактури за № 2126241 від 08.10.2008р. розмір інфляційних витрат було розраховано вірно на суму 22,17 грн.

З огляду на викладене, з урахуванням висновків суду про неналежне виконання відповідачем зобов’язань з оплати виставлених рахунків, керуючись ч. 2 ст. 625 ЦК України, суд вважає правомірним позовні вимоги щодо стягнення з ТОВ „Юная Тур - Лтд” 8414,85 грн. –збитків від інфляції задовольнити частково, а саме: присудити до стягнення з відповідача на користь ТОВ „ПЕГАС ТУРИСТИК” інфляційних витрат у розмірі 7545,41 грн. (1502,21 +391,30 +1956,10 +1924,61 +1749,02 +22,17).

Проте, приймаючи до уваги вищенаведені висновки суду про неналежне виконання ТОВ „Юная Тур - Лтд” грошових зобов’язань перед позивачем, а також зважаючи на правомірність здійсненого розрахунку 3% річних в сумі 1166,23 грн., суд керуючись ч. 2 ст.. 625 ЦК України, доходить висновку про необхідність задоволення вимог в цій частині позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України особа, не звільняється від відповідальності за порушення зобов’язання у разі відсутності у боржника необхідних коштів. Крім того, згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Підсумовуючи вищезазначене, суд доходить висновку щодо обґрунтованості, правомірності заявлених ТОВ „ПЕГАС ТУРИСТИК” позовних вимог в частині стягнення з відповідача 29297 грн. основного боргу, пені у розмірі 9104,61 грн., 3% річних у сумі 1166,23 грн. та 7545,41 грн. –інфляційних нарахувань та наявності підстав для їх задоволення відповідно до ст.ст. 11, 509, 525, 526, 549, 611, 615, 617, 625, 629, 1000 ЦК України, ст.ст. 216, 217, 230, 231, 295, 296, 303, 305 ГК України; ст.ст. 1, 5, 20 Закону України „Про туризм” від 15 вересня 1995 року324/95-ВР, ст.ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996р. №543/96-ВР .

Судові витрати по держмиту, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу розподілити згідно зі ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 549, 611, 615, 617, 625, 629, 1000 ЦК України, ст.ст. 216, 217, 230, 231, 295, 296, 303, 305 ГК України; ст.ст. 1, 5, 20 Закону України „Про туризм” від 15 вересня 1995 року324/95-ВР, ст.ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996р. №543/96-ВР, ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Юная Тур - Лтд” /65045, м. Одеса, вул. Льва Толстого, 10/10, п/р 26003330837001 в ОФ КБ „Приватбанк”, МФО 328704, ЄДРПОУ 31630324/ на користь товариства з обмеженою відповідальністю „ПЕГАС ТУРИСТИК”/ 04071, м. Київ, вул.. Волоська, 55/57; фактична адреса: 03035, м. Київ, вул.. Кудряшова, 3, оф. 9-10, п/р 26005100000154 в ЗАТ „Кредит Європа Банк”, МФО 380366, ЄДРПОУ 33104339/ 29297 грн. 00 коп. /двадцять дев’ять тисяч двісті дев’яносто сім грн. 00 коп./ - основного боргу; пені у розмірі 9104 грн. 61 коп. /дев’ять тисяч сто чотири грн.. 61 коп./; 3% річних у сумі 1166 грн. 23 коп. /одна тисяча сто шістдесят шість 23 коп. /; 7545 грн. 41 коп. /сім тисяч п’ятсот сорок п’ять грн.. 41 коп. / –інфляційних нарахувань; 471 грн. 13 коп. /чотириста сімдесят одна грн. 13 коп./ – держмита; 231 грн. 72 грн. / двісті тридцять одна грн. 72 коп./ - витрати на ІТЗ судового процесу. Наказ видати.

3.          Заходи до забезпечення позову, вжиті ухвалою господарського суду Одеської області від 01.09.2009р. –скасувати.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

Відповідно до ст. ст. 91, 93 ГПК України сторони у справі мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор - апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Апеляційна скарга подається, а апеляційне подання вноситься, протягом десяти днів з дня прийняття рішення місцевим господарським судом, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення підписане 03.11.2009р.

Суддя Желєзна С.П.