Вирок № 67833378, 19.07.2017, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19.07.2017 Справа №607/6182/17

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

в складі:

головуючого судді Кунцьо С.В.

за участю секретаря Ліщинського О.І.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017210010001015 від 24 березня 2017 року про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт. Яр Удмуртської Республіки Російської Федерації, українця, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, жителя АДРЕСА_2, судимого,

- 07 червня 2005 року Бережанським районним судом Тернопільської області за ч. 3 ст.185 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки. Нa підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим терміном на 1 рік;

- 16 травня 2006 року Тернопільським міськрайонним судом за ч. 3 ст. 357 КК України, із застосуванням ч.1 ст.71 КК України до позбавлення волі строком 3 роки та до штрафу в розмірі 510 грн. На підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений з випробувальним терміном на 1 рік;

- 04 квітня 2007 року Борщівським

районним судом Тернопільської області за ч.2

ст. 186 КК України до позбавлення волі на строк 4

роки. Згідно ст.71 КК України приєднано невідбутий термін по вироку Тернопільського

міськрайонного суду від 16.05.2006 га призначено

остаточне покарання у виді 4 роки 6 місяців

позбавлення волі. 05.08.2011 року звільнений по

закінченню терміну відбування покарання.

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,

за участю прокурора Свачій М.І.

потерпілого ОСОБА_2

обвинуваченого ОСОБА_1

В С Т А Н О В И В:

23 березня 2017 року близько 19.00 год., обвинувачений ОСОБА_1, перебуваючи у квартирі АДРЕСА_1, переконавшись, що за ними ніхто не спостерігає та його дії не будуть помічені сторонніми особами, з вітальні вищевказаної квартири, таємно з корисливих мотивів викрав ноутбук торгової марки «ASUS моделі U50F" вартістю 1850,00 грн., та мишку комп'ютерну бездротову торгової марки «Logitech» моделі «М325» вартістю 110,00 грн.., які належить потерпілому ОСОБА_2 Із викраденим майном з місця вчинення правопорушення обвинувачений ОСОБА_1 втік, чим спричинив потерпілому ОСОБА_2, матеріальну шкоду на загальну суму 1960.00 гривень.

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_1 своїми діями вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно. 19 липня 2017 року між потерпілим ОСОБА_2 та обвинуваченим ОСОБА_1 укладено угоду про примирення, згідно умов якої вони дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 2 ст. 185 КК України за встановлених у висунутій підозрі обставин, істотних для даного кримінального провадження, ОСОБА_1 беззастережно визнав свою винуватість у зазначеному діянні. Також вказаною угодою визначено покарання, яке повинен понести ОСОБА_1, а саме за ч. 2 ст. 185 КК України у виді 3 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку на 2 роки.

В угоді передбачені наслідки укладання та затвердження угоди про примирення, встановлені ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання. Розглядаючи питання про затвердження угоди про примирення, суд виходить з наступного. Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду. Відповідно до п. 1 ст. 468 КПК України в кримінальному провадженні може бути укладена угода між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим про примирення.

Згідно ч. 4 ст. 469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, яке згідно ст. 12 КК України відноситься до злочинів середньої тяжкості.

При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_1 цілком розуміє відмову від здійснення прав, передбачених абзацами 1 та 4 п. 1 ч. 5 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 1 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення та вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені угодою.

Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам норм КПК України.

Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку про можливість затвердження укладеної між потерпілим ОСОБА_2 та обвинуваченим ОСОБА_1 угоди про примирення і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.

У кримінальному провадженні є процесуальні витрати за проведення судової-товарознавчої експертизи № 6-294/17 від 27 квітня 2017 року в сумі 395, 48 грн. та судової-дактилоскопічної експертизи № 1.4-382/17 від 25 квітня 2017 року в сумі 770, 35 грн., всього на загальну суму 1165, 83 грн., які суд вважає слід стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 в користь держави, оскільки вони виникли у зв'язку із проведенням експертиз в межах даного кримінального провадження.

Керуючись ст.ст. 314, 370, 373, 374, 471, 473-475, 476 КПК України, суд -

З А С У Д И В:

Затвердити укладену між потерпілим ОСОБА_2 та обвинуваченим ОСОБА_1 угоду про примирення.

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, та призначити йому за даним кримінальним правопорушенням узгоджене сторонами покарання у виді 3 /трьох / років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку на 2 (два) роки.

Згідно п.п. 1,2 ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 наступні обов'язки:

- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Стягнути з ОСОБА_1 процесуальні витрати за проведення судової-товарознавчої експертизи № 6-294/17 від 27 квітня 2017 року в сумі 395, 48 грн. та судової-дактилоскопічної експертизи № 1.4-382/17 від 25 квітня 2017 року в сумі 770, 35 грн., всього на загальну суму 1165, 83 грн. (одна тисяча сто шістдесят п'ять гривень вісімдесят три копійки) в користь держави (УК у м. Тернополі, м. Тернопіль, 24060300, р/р31110115700002 в ГУ ДКСУ у Тернопільській області, МФО 838012, код ЕДРПОУ 37977726).

Апеляційна скарга на вирок може бути подана до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом тридцяти діб з моменту його проголошення з підстав, передбачених ст. 394 КПК України.

Копії вироку негайно після проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Головуючий суддяС. В. Кунцьо