Ухвала суду № 67833186, 12.07.2017, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 463/5281/16-ц Головуючий у 1 інстанції: Гирич С.В.

Провадження № 22-ц/783/4450/17 Доповідач в 2-й інстанції: ОСОБА_1 О. Я.

Категорія: 39

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого- судді Мельничук О.Я.,

суддів Крайник Н.П. і ОСОБА_2

при секретарі Куцик І.Б.,

за участю представника позивача ОСОБА_3- ОСОБА_4, представника відповідача ОСОБА_5-ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_7 на ухвалу Личаківського районного суду міста Львова від 22 травня 2017 року по справі за позовом ОСОБА_8 до ОСОБА_3, ОСОБА_9, ОСОБА_5, треті особи: Перша Львівська державна нотаріальна контора, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_10, Регіональний сервісний центр у Львівській області МВС України про визнання заповіту недійсним, визнання майна об"єктом спільної сумісної власності, визнання права на спадкування, визнання майна об"єктом особистої приватної власності, визнання недійсним договору купівлі-продажу, -

В С Т А Н О В И Л А :

Ухвалою Личаківського районного суду міста Львова від 22 травня 2017 року за заявою представника позивача, в забезпечення позову по даній справі накладено арешт на автомобіль марки "KIA MAGENTIS", 2.0, кузов №KNAGE227295268460, 2008 року випуску.

Вищезгадану ухвалу в апеляційному порядку оскаржила ОСОБА_7. Вважає ухвалу незаконною, необгрунтованою та такою, що постановлена з порушенням норм процесуального права. Звертає увагу, що арештований автомобіль не належить жодній із сторін даної справи. В апеляційній скарзі просить ухвалу Личаківського районного суду міста Львова від 22 травня 2017 року скасувати.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_7 підлягає задоволенню із наступних підстав.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.152 ЦПК України позов забезпечується Накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

Відповідно до ч.5 ст.153 ЦПК України про вжиття заходів забезпечення позову суд постановляє ухвалу, в якій зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання.

У пункті 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" зазначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Судом встановлено, автомобіль марки "KIA MAGENTIS", 2.0, кузов №KNAGE227295268460, 2008 року випуску, на який оскаржуваною ухвалою накладено арешт, належить ОСОБА_7.

ОСОБА_7 не є стороною даної справи та жодних вимог ОСОБА_8 до неї не пред"явлено.

Звертаючись із заявою про забезпечення позову, представник позивача зазначив, що спірний автомобіль був відчужений у незаконний спосіб ОСОБА_11 - ОСОБА_5, а подальше відчуження автомобіля утруднить виконання рішення суду.

Використовуючи надане законом право, передбачене ст.151 ЦПК України, представник позивач просив вжити заходів забезпечення позову, шляхом накладення арешту на автомобіль марки "KIA MAGENTIS", 2.0, кузов №KNAGE227295268460, 2008 року.

Постановляючи оскаржувану ухвалу та задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що невжиття заходів забезпечення позову може у подальшому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Враховуючи вимоги закону та матеріали справи колегія суддів не може погодитись з таким висновком районного суду, тому оскаржувану ухвалу необхідно скасувати враховуючи таке.

Частина 3 ст. 152 ЦПК України імперативно встановлює, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

По суті забезпечення позову є встановленням судом обмежень субєктивних прав, свобод та інтересів відповідача або повязаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволення претензій позивача (заявника).

Таким чином, забезпечення позову - це заходи припинення дій, які можуть утруднити виконання майбутнього рішення суду чи зробити його виконання неможливим, і повинні гарантувати можливість реалізації позовних вимог у разі задоволення позову, які направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання рішення суду.

Разом з цим, колегія суддів звертає увагу на те, що цивільний процесуальний закон не зобов'язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.

В свою чергу, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 152 ЦПК України позов забезпечується зокрема накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

Тобто, вжиття заходів забезпечення позову можливе шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти лише особи, яка є відповідачем у справі.

Загроза утруднення або неможливості виконання рішення суду наявні тоді, коли у сторони спору до його вирішення є можливість розпорядитися об'єктом прав, що став предметом спору.

Невжиття заходів забезпечення позову не повинно мати наслідком заподіяння шкоди позивачу, а вжиття таких заходів не повинно мати наслідком заподіяння шкоди заінтересованим особам.

Статтею 30 ЦПК України визначено, що сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачами і відповідачами можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

Виходячи з положень цивільного процесуального законодавства відповідач це особа, яка має безпосередній зв'язок зі спірними правовідносинами та, на думку позивача, порушила, не визнала або оспорила його права, свободи чи інтереси і тому притягується до участі у цивільній справі для відповіді за предявленими вимогами.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач ОСОБА_8 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_9, ОСОБА_5, треті особи: Перша Львівська державна нотаріальна контора, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_10, Регіональний сервісний центр у Львівській області МВС України про визнання заповіту недійсним, визнання майна об"єктом спільної сумісної власності, визнання права на спадкування, визнання майна об"єктом особистої приватної власності, визнання недійсним договору купівлі-продажу.

Таким чином, накладаючи арешт на автомобіль марки "KIA MAGENTIS", 2.0, кузов №KNAGE227295268460, 2008 року, суд першої інстанції не встановив дані про власника згаданого автомобіля, не взяв до уваги інтереси інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

На думку колегії суддів, при постановленні оскаржуваної ухвали судом першої інстанції допущено порушення норм процесуального права, оскільки позов забезпечений шляхом накладення арешту на майно, яке не належить відповідачам по справі, в зв"язку з чим оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з постановленням нової про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст.ст.303, п.2 ч.2 ст.307, п.2 ч.1 ст.312, ст.313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_7 задовольнити.

Ухвалу Личаківського районного суду міста Львова від 22 травня 2017 року про забезпечення позову скасувати та постановити нову ухвалу, якою у задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_12 про забезпечення позову відмовити.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий: О.Я. Мельничук

Судді: Н.П. Крайник

ОСОБА_2