Ухвала суду № 67828488, 20.07.2017, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

Одеський апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

головуючого судді - Єщенка О.В.

суддів - Димерлія О.О.

- Бойка А.В.

За участю: секретаря - Недашковської Я.О.

представника відповідача - Лисого С.О. (довіреність від 11.11.2016 року)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 29 травня 2017 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Головного Управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування наказів, зобов'язання вчинити певні дії, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 звернулась до суду першої інстанції з позовом, в якому просила визнати противоправними дії Головного Управління Національної поліції в Одеській області по реалізації дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби ОСОБА_3; визнати противоправним та скасувати наказ начальника Головного Управління Національної поліції в Одеській області №228 від 27.01.2017 року в частині звільнення зі служби старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3; визнати противоправним та скасувати наказ начальника Головного Управління Національної поліції в Одеській області №354 о/с від 27.02.2017 року про звільнення зі служби старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3; зобов'язати Головне Управління Національної поліції в Одеській області внести до трудової книжки старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 записи про недійсність записів щодо її звільнення та накладення дисциплінарного стягнення; зобов'язати Головне Управління Національної поліції в Одеській області поновити ОСОБА_3 на посаді старшого лейтенанта поліції слідчого відділення розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров'я особи, слідчого відділу Приморського відділу поліції в місті Одесі ГУНП в Одеській області; стягнути з Головного Управління Національної поліції в Одеській області на користь ОСОБА_3 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу в розмірі 15 515 грн. за місяць, починаючи з дня звільнення по день фактичного поновлення на посаді.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 29 травня 2017 року адміністративний позов ОСОБА_3 залишено без розгляду.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, неповне з'ясування обставин справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції, справу направити на продовження розгляду.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Залишаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем пропущено місячний строк звернення до суду, визначений ст. 99 КАС України, із позовними вимогами щодо оскарження наказу Головного Управління Національної поліції в Одеській області №354 о/с від 27.02.2017 року про звільнення зі служби в поліції.

Оскільки з матеріалів справи не вбачалось обставин для визнання причин пропуску цього строку поважними, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідно до приписів ч. 1 ст. 100, п. 9 ч. 1 ст. 155 КАС України є підстави для залишення позову без розгляду.

Колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції не у повній мірі ґрунтуються на правильному застосуванні норм адміністративного процесуального законодавства, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно із ч. 3 ст. 99 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

За правилами ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала. Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

Вказані норми адміністративного процесуального законодавства кореспондуються із приписами п. 9 ч. 1 ст. 155 КАС України, згідно яких суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

Аналіз наведених норм показав, що порушення строків звернення до адміністративного суду не може бути безумовною підставою для застосування наслідків пропущення цих строків, оскільки суд може визнати причину пропуску таких строків поважною і в такому випадку справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому КАС.

Обставини, з якими сторона пов'язує поважність причин пропуску строків звернення до суду, доводяться стороною або встановлюються судом на підставі позовної заяви та доданих до неї документів.

Так, предметом спору у цій справі є протиправність наказів Головного Управління Національної поліції в Одеській області від 27.01.2017 року №228 та від 27.02.2017 року №354 о/с щодо звільнення зі служби старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3, у зв'язку із чим позивачем ставиться питання про скасування вказаних рішень суб'єкта владних повноважень, поновлення на попередній посаді та виплату заробітку за час вимушеного прогулу.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується позивачем, зі змістом наказу від 27.02.2017 року №354 о/с позивач ознайомлений 15.03.2017 року, отримавши копію вказаного наказу.

Проте із цим позовом позивач звернувся 11.05.2017 року, тобто із пропуском строку, визначеного ч. 3 ст. 99 КАС України.

В обґрунтування поважності причин порушення термінів звернення до суду позивач послався на необхідність в одержанні додаткових доказів для спростування виявленого адміністративного правопорушення, яке слугувало підставою для видання оскаржуваного наказу та звільнення зі служби в поліції.

Також, в апеляційній скарзі апелянт надає додаткові обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду із цим позовом та підтверджує їх відповідними доказами.

Такими причинами апелянт зазначає, зокрема, погіршення стану здоров'я та перебування на стаціонарному лікуванні у період з 12.04.2017 року протягом п'яти днів, сімейні обставини, а саме перебування на лікуванні у період з 11.05.2017 року по 02.06.2017 року громадянського чоловіка позивача, який у зв'язку із одержанням тілесних ушкоджень потребував додаткового догляду.

Позивач вказує на те, що зазначені обставини в тому числі вплинули на її емоційний стан, що перешкоджало вчинити дії щодо оскарження наказів відповідача у строки, визначені КАС України.

Колегія суддів враховує ту обставину, що вказані обґрунтування не підтверджувались в суді першої інстанції відповідними доказами.

Разом з цим, як вбачається з журналу судового засідання, проведеного 29.05.2017 року, представником позивача було заявлено клопотання про надання додаткового часу для підтвердження доводів щодо поважності причин порушення термінів звернення із позовом відповідними доказами.

Зазначене клопотання суд першої інстанції залишив без задоволення.

За правилами ч. 2 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції може дослідити докази, які не досліджувалися у суді першої інстанції, з власної ініціативи або за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до суду першої інстанції або необґрунтованим відхилення їх судом першої інстанції. Суд апеляційної інстанції може дослідити також докази, які досліджувалися судом першої інстанції з порушенням вимог цього Кодексу.

Колегія суддів вважає, що докази поважності причин пропуску строку звернення із позовом безпосередньо пов'язані з правильністю вирішення питання про можливість залишити позов без розгляду у зв'язку із порушенням установлених термінів звернення із позовом, у зв'язку із чим вважає за можливе врахувати ці докази.

При цьому, колегія суддів звертає увагу на ту обставину, що за наданими обґрунтуваннями позивача щодо порушення термінів звернення із позовом у їх сукупності, вбачаються відповідні перешкоди для позивача звернутись із цим позовом до суду в період, в який цей термін у позивача закінчувався.

Ці обставини підтверджуються належними засобами доказування, а отже мають бути враховані під час правильного застосування приписів ст.ст. 100, 155 КАС.

Оскільки судом першої інстанції помилково проігноровано обставини, що вплинули на пропуск строку звернення із цим позовом, пов'язані із процедурними питаннями щодо оформлення позовної заяви та перебування на лікуванні тощо, та з якими у позивача виникли труднощі в оформленні відповідного звернення до суду, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції не виконав вимоги ст.ст. 100, 155 КАС України в частині можливості залишити позов без розгляду у зв'язку із пропуском установленого строку лише за відсутності підстав для визнання причин пропуску строку звернення поважними.

Разом з цим, суд першої інстанції під час вирішення спірного питання помилково враховував лише відомості щодо одержання позивачем наказу від 27.02.2017 року №354 о/с, залишивши поза увагою ту обставину, що предметом оскарження за цим позовом є, в тому числі, наказ від 27.01.2017 року №228, який безпосередньо позивачу не видавався, а був одержаний лише 30.03.2017 року на адвокатський запит представника позивача.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції безпідставно не прийнято до уваги доводи позивача про обставини, що вплинули на пропуск строку звернення із цим позовом, пов'язані із процедурними питаннями щодо оформлення позовної заяви та перебування на лікуванні тощо, та з якими у позивача виникли труднощі в оформленні відповідного звернення до суду.

Також, колегія суддів враховує, що звернення позивача із цим позовом відбулось без зволікань після усунення обставин, що вплинули на терміни оскарження наказів відповідача.

На думку колегії суддів, не надання належної оцінки цим обставинам призвело до помилкового висновку суду першої інстанції про відсутність підстав для визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду та залишення позову без розгляду.

З огляду на викладене, враховуючи норми адміністративного процесуального законодавства, оскільки висновок суду першої інстанції про порушення позивачем строку звернення із позовом не ґрунтується на повному з'ясуванні обставин, що мають значення для вирішення цього питання, правильному застосуванні норм процесуального права, колегія суддів вважає, що судове рішення підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст. 196, п. 1 ч. 1 ст. 199, ч. 1 ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, 206, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - задовольнити.

Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 29 травня 2017 року - скасувати.

Справу направити до Одеського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено та підписано 20.07.2017 року.

Головуючий суддя: О.В. Єщенко

Судді: О.О. Димерлій

А.В. Бойко