Ухвала суду № 67828487, 20.07.2017, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого - судді : Бойка А.В.,

суддів: Димерлія О.О.,

Єщенка О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 31 травня 2017 року по справі за позовом Інституту проблем ринку та економіко-екологічних досліджень Національної академії наук України до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

01.03.2017 року Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень Національної академії наук України звернувся до суду з адміністративним позовом до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області, в якому, з урахуванням уточнення 03.03.2017 року позовних вимог, просив суд: визнати протиправним та скасувати рішення відповідача, яке оформлене листом від 07.02.2017 року №16-03-00649, про відмову в наданні згоди на списання нерухомого майна, яке розташоване за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 29 та обліковується на балансі позивача; зобов'язати відповідача прийняти рішення про надання Інституту проблем ринку та економіко-екологічних досліджень Національної академії наук України згоди на списання нерухомого майна, яке розташоване за адресою: м.Одеса, Французький бульвар, 29, а саме: адміністративний будинок №1 (інвентарний номер об'єкта: 10310001), що згідно технічного паспорту, виготовленого КП «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості» №522 від 26.07.2007 року, позначений на плані земельної ділянки як літера «А»; адміністративний будинок №2 (інвентарний номер об'єкта: 10310002), що згідно технічного паспорту, виготовленого КП «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості» №522 від 26.07.2007 року, позначений на плані земельної ділянки як літера «Б»; адміністративно-лабораторний корпус (інвентарний номер об'єкта: 10310010), що згідно технічного паспорту, виготовленого КП «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості» №522 від 26.07.2007 року, позначений на плані земельної ділянки як літера «В»; майстерня (інвентарний номер об'єкта: 10310011), що згідно технічного паспорту, виготовленого КП «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості» №522 від 26.07.2007 року, позначена на плані земельної ділянки як літера «Г»; прохідна (інвентарний номер об'єкта: 10310004), що згідно технічного паспорту, виготовленого КП «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості» №522 від 26.07.2007 року, позначена на плані земельної ділянки як літера «Е»; погріб (інвентарний номер об'єкта: 10310005), що згідно технічного паспорту, виготовленого КП «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості» №522 від 26.07.2007 року, позначений на плані земельної ділянки як літера «К»; споруда-гаражі (інвентарний номер об'єкта: 10310003), що згідно технічного паспорту, виготовленого КП «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості» №522 від 26.07.2007 року, позначена на плані земельної ділянки як літери «Ж», «З».

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 31.05.2017 року позов задоволено у повному обсязі.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, 23.06.2017 року Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській області подало апеляційну скаргу, обґрунтовану не повним з'ясуванням судом обставин справи та порушенням норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В своїй апеляційній скарзі апелянт зазначає, що при вирішенні спору судом першої інстанції не враховано, що на даний час нерухоме майно, щодо списання якого позивач звернувся з даним позовом до суду, не використовується Інститутом для виконання фундаментальних і прикладних досліджень, а тому, в розумінні ч.9 ст.11 Закону України «Про управління об'єктами державної власності», таке майно не знаходиться в забороні приватизації та може бути відчужене або приватизоване на умовах, які відповідають державним інтересам з відповідним наповненням Державного бюджету України.

Також, апелянт зазначає, що інвестиційний договір на будівництво нової адмінбудівлі на землях, які знаходяться в користуванні позивача, не дає Інституту гарантій щодо отримання відповідної адміністративної будівлі в майбутньому, а тому списання старого майна до введення в експлуатацію нової будівлі може призвести до заподіяння шкоди інтересам Держави.

У зв'язку з цим, в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови Одеського окружного адміністративного суду від 31.05.2017 року та ухвалення нового судового рішення про відмову в задоволенні позову Інституту проблем ринку та економіко-екологічних досліджень Національної академії наук України.

Сторони подали клопотання про розгляд справи за їх відсутності, а тому, на підставі п.2 ч.1 ст.197 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.

На підставі ч.1 ст.195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає постанову суду першої інстанції в межах вимог апеляційної скарги.

Розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне:

Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень Національної академії наук України є державною бюджетною неприбутковою науковою установою, що заснована на державній формі власності, і перебуває у віданні Національної академії наук України, фінансове забезпечення діяльності якого здійснюється за рахунок Державного бюджету України.

За Інститутом на праві оперативного управління закріплений комплекс нежитлових будівель, розташованих за адресою: м. Одеса, вул. Французький бульвар, 29, загальною площею 3313,7 кв. м., що є державною власністю та складається з: адміністративного будинку №1 (інвентарний номер 10310001, літера «А», рік будівництва - 1900), адміністративного будинку №2 (інвентарний номер 10310002, літера «Б», рік будівництва - 1979), адміністративно-лабораторного корпусу (інвентарний номер 10310010, літера «В», рік будівництва - 1900), майстерні (інвентарний номер 10310011, літера «Г», рік будівництва - 1980), прохідної (інвентарний номер 10310004, літера «Е», рік будівництва - 1947), погребу, (інвентарний номер 10310005, літера «К», рік будівництва - 1951), споруди-гаражів, (інвентарний номер 10310003, літери «Ж», «З», рік будівництва - 1954). Зазначені об'єкти нерухомості знаходяться на земельній ділянці загальною площею 0,8812 га, що є державною власністю та належить позивачу на праві постійного користування.

Нерухоме майно, яке знаходиться в оперативному управлінні позивача, знаходиться в неналежному технічному стані, є фізично зношеним, перебуває в ветхому (аварійному) стані, що не виключає його спонтанне руйнування, що підтверджується висновками Науково-виробничого центру «Екострой» про технічний стан та умови подальшої нормальної експлуатації комплексу будівель Інституту проблем ринку та економіко-екологічних досліджень Національної академії наук України, розташованих за адресою: м. Одеса, вул. Французький бульвар, 29, від 2007 року, 2013 року та 2016 року, а також актом Інституту від 27.11.2013 року технічного стану адміністративної будівлі №1 у зв'язку із обваленням стелі в кімнаті №8, та актом перевірки позивача Територіальним управлінням Держгірпромнагляду в Одеській області №15/08-696/78 від 19.12.2013 року, в якому пропонується заборонити експлуатацію адміністративного будинку під літерою «А».

За погодженням з Національною академією наук України, Інститутом проблем ринку та економіко-екологічних досліджень Національної академії наук України укладений договір №01271206 з інвестором ТОВ «ЗАРС» про будівництво на землях, які знаходяться в його постійному користуванні, нової адміністративної будівлі площею не менше 3500 кв. м. із автономним опаленням, постійною подачею води, резервною системою електроспоживання, залою засідань, видавничою дільницею, складськими приміщеннями, гаражами, яка після завершення будівництва та прийняття в експлуатацію передається позивачу та оформлюється у державну власність.

За умовами вказаного договору нова адміністративна будівля буде передана інвестором Інституту після виконання останнім зобов'язань з отримання погодження на списання старих будівель.

19.12.2016 року Інститутом проблем ринку та економіко-екологічних досліджень Національної академії наук України за вих. №3/493 направлено до Фонду державного майна України по Одеській області лист про отримання погодження на списання нерухомого майна, яке обліковується на балансі позивача, розташоване за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 29, з документами, перелік яких передбачений пунктом 6 Порядку списання об'єктів державної власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1314 від 08.11.2007 року.

Листом №16-03-000649 від 07.02.2017 року Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській області відмовило позивачу у наданні згоди на списання нерухомого майна.

Підставами для відмови зазначено: можливість відчуження майна, так як воно не використовується Інститутом для виконання фундаментальних і прикладних досліджень НАН; формування комісії із списання майна з порушенням законодавства, зокрема, не включення до складу такої комісії представників органу місцевого самоврядування та директора державного підприємства по відновленню основних засобів «Академвторресурс» НАН України; відсутність висновку Науково-виробничого центру «Екострой» про стан будівель, на який є посилання в актах технічного стану; необхідність паспортизації будівель, відсутність всіх даних в Техніко-економічному обґрунтуванні необхідності списання майна; не актуальність витягу з Єдиного державного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, який є застарілим і датований 2010 роком; відсутність документів, що підтверджують право державної власності НАН України на момент надання пакету документів для списання.

Не погоджуючись з правомірністю вказаної відмови відповідача позивач звернувся з даним позовом до суду.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов Інституту проблем ринку та економіко-екологічних досліджень Національної академії наук України в частині вимог про визнання протиправним та скасування рішення відповідача, яке оформлене листом від 07.02.2017 року №16-03-00649, дійшов висновку про необґрунтованість підстав, які зазначені в оскаржуваному листі про відмову в наданні згоди на списання нерухомого майна.

Колегія суддів погоджується з таким висновком Одеського окружного адміністративного суду. При цьому, апеляційний суд виходить з наступного.

Згідно п.4, п.5 Порядку списання об'єктів державної власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1314 від 08.11.2007 року (далі - Порядок №1314), списанню підлягає майно, що не може бути в установленому порядку відчужене, безоплатно передане державним підприємствам, установам чи організаціям та щодо якого не можуть бути застосовані інші способи управління (або їх застосування може бути економічно недоцільне), у разі, коли таке майно морально чи фізично зношене, непридатне для подальшого використання суб'єктом господарювання, зокрема у зв'язку з будівництвом, розширенням, реконструкцією і технічним переоснащенням, або пошкоджене внаслідок аварії чи стихійного лиха, або виявлене в результаті інвентаризації як нестача. Списання майна здійснюється суб'єктом господарювання, на балансі якого воно перебуває, на підставі прийнятого суб'єктом управління рішення про надання згоди на його списання.

Пунктом 6 Порядку №1314 визначено перелік документів, які суб'єкт господарювання подає суб'єкту управління разом із зверненням про отримання згоди на списання майна.

Відповідно до п.7 Порядку №1314 рішення про відмову в наданні згоди на списання майна приймається у разі, коли: майно не відповідає вимогам, визначеним у пункті 4 цього Порядку; суб'єкт управління визначив інші шляхи використання майна, що пропонується до списання; суб'єкт господарювання подав передбачені цим Порядком документи з порушенням установлених вимог, а також коли в документах наявні суперечності; у техніко-економічному обґрунтуванні доцільності списання майна відсутні економічні та/або технічні розрахунки, що підтверджують необхідність списання майна; відповідно до законодавства заборонено розпорядження майном.

Як зазначалось вище, однією з підстав для відмови Інституту проблем ринку та економіко-екологічних досліджень Національної академії наук України у наданні згоди на списання нерухомого майна по вул. Французький бульвар, 29 в м.Одесі Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській області зазначило, що нерухоме майно не використовується Інститутом для виконання фундаментальних і прикладних досліджень НАН, а тому наявна можливість його відчуження у інший спосіб або приватизації.

На зазначену обставину посилається і апелянт в обґрунтування вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції не приймає до уваги такі доводи апелянта.

Відповідно до ч.2, ч.4 ст. 5 Закону України «Про приватизацію державного майна» приватизації не підлягають об'єкти, що мають загальнодержавне значення, а також казенні підприємства. Загальнодержавне значення мають: об'єкти, діяльність яких забезпечує соціальний розвиток, збереження та підвищення культурного, наукового потенціалу, духовних цінностей: майно підприємств, установ та організацій Національної академії наук України, галузевих академій наук, що використовується для виконання фундаментальних і прикладних досліджень, акції (частки, паї) господарських товариств, утворених на основі майнових комплексів Національної академії наук України, галузевих академій наук. .

Частиною 9 статті 11 Закону України «Про управління об'єктами державної власності» передбачено, що нерухоме майно об'єктів державної власності, що не підлягають приватизації, не може бути відчужене, вилучене, передане до статутного капіталу господарських організацій і щодо такого майна не можуть вчинятися дії, наслідком яких може бути їх відчуження.

Згідно п.1.5 Статуту Інституту проблем ринку та економіко-екологічних досліджень Національної академії наук України, затвердженого розпорядженням Президії НАН України від 12.12.2016 року №853, метою діяльності Інституту є проведення наукових досліджень, спрямованих на отримання та використання нових знань у галузі економіки та еколого-економічної політики, доведення наукових в науково-технічних знань до стадії практичного використання, підготовки висококваліфікованих наукових кадрів, задоволення соціальних, економічних і культурних потреб та інноваційного розвитку країни.

Таким чином, належне на праві оперативного управління позивачу нерухоме майно по вул. Французький бульвар, 29 в м.Одесі, яке використовується ним для виконання фундаментальних і прикладних досліджень, на підставі ст. 5 Закону України «Про приватизацію державного майна» є об'єктом, яке має загальнодержавне значення, а тому воно не підлягає приватизації та не може бути відчужене, вилучене, передане до статутного капіталу господарських організацій і щодо такого майна не можуть вчинятися дії, наслідком яких може бути їх відчуження відповідно до статті 11 Закону України «Про управління об'єктами державної власності».

Доводи апелянта про те, що на даний час нерухоме майно по вул. Французький бульвар, 29 в м.Одесі не використовується Інститутом для виконання фундаментальних і прикладних досліджень обґрунтовані виключно посиланням на лист НАНУ від 09.12.2016 року №16/844-21/498, якого не надано ні суду першої, а ні суду апеляційної інстанцій.

При цьому, апелянтом не заперечується, що нова адміністративна будівля, побудована на підставі договору №01271206, не введена в експлуатацію та не передана позивачу, як і не заперечується факт здійснення Інститутом наукових досліджень.

З вказаного слідує висновок, що на даний час свою діяльність, передбачену Статутом, позивач здійснює у старих адмінбудівлях, з клопотанням щодо списання яких для отримання можливості прийняття в експлуатацію нових адмінбудівель, він звернувся до відповідача.

Більше того, як правильно зазначив суд першої інстанції, відчуження нерухомого майна призведе до відмови Інститутом в односторонньому порядку від виконання умов інвестиційного договору, який передбачає передачу нових адміністративних будівель після списання старих.

Апеляційний суд критично ставиться до доводів апелянта про невідповідність інвестиційного договору інтересам держави, оскільки вказана обставина не відноситься до предмету спору, а тому суд не може надавати правову оцінку такому договору. Доручення на укладення договору про будівництво нової адміністративної будівлі надано Інституту Постановою Бюро президії НАН України від 26.12.2006 року №350.

Та обставина, що станом на 19.12.2016р. нова адміністративна будівля вже збудована поряд з адміністративною будівлею, що пропонується до списання, не є підставою для висновку, що така будівля вже використовується для виконання фундаментальних і прикладних досліджень НАН, оскільки, як зазначалось вище, сторонами у справі не заперечується не введення її в експлуатацію.

На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що нерухоме майно Інституту не може бути відчужене чи приватизоване в силу прямої заборони, передбаченої статтею 5 Закону України «Про приватизацію державного майна», а його фізичні характеристики, підтвердженні відповідними актами технічного стану, наданими відповідачу із заявою про списання, а також висновком судової будівельно-технічної експертизи №17-1422 від 10.05.2017 року, свідчать про відповідність такого майна вимогам, передбаченим пунктом 4 Порядку списання об'єктів державної власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1314 від 08.11.2007 року.

Щодо інших підстав для відмови у наданні згоди Інституту проблем ринку та економіко-екологічних досліджень Національної академії наук України на списання нерухомого майна, зазначених в листі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області №16-03-000649 від 07.02.2017 року, необґрунтованість яких визнав суд першої інстанції (формування комісії із списання майна з порушенням законодавства; відсутність висновку Науково-виробничого центру «Екострой» про стан будівель, на який є посилання в актах технічного стану; необхідність паспортизації будівель, відсутність всіх даних в Техніко-економічному обґрунтуванні необхідності списання майна; не актуальність витягу з Єдиного державного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, який є застарілим і датований 2010 роком; відсутність документів, що підтверджують право державної власності НАН України на момент надання пакету документів для списання), то апеляційна скарга не містить посилань на помилковість висновків суду першої інстанції в цій частині.

При цьому, апеляційний суд враховує, що:

- посилання відповідача на необхідність паспортизації будівель обґрунтовані положеннями Правил обстеження, оцінки технічного стану та паспортизації виробничих будівель і споруд, затвердженими наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України та Держнаглядохоронпраці України від 27.11.97 року №32/288, які втратили чинність з 01.01.2015 року, тоді як Порядок №1314 не передбачає паспортизації аварійних будівель;

- висновки Науково-виробничого центру «Екострой» про аварійний стан будівель не є документом, передбаченим п.6 Порядку №1314, який підлягає обов'язковому поданню суб'єктом господарювання до суб'єкта управління із заявою про надання згоди на списання майна;

- твердження відповідача про неналежний склад комісії із списання майна обґрунтовані відсутністю в її складі представника органу місцевого самоврядування, представника Національної академії наук України та директора державного підприємства по відновленню основних засобів «Академвторресурс», не відповідають положенням п.9, п.11 Порядку №1314, яким передбачено суб'єктний склад комісії із списання майна. З наказу №2 від 13 лютого 2015 року «Про утворення комісії із списання майна» вбачається залучення до участі у складі комісії представника Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області та представника Одеської обласної державної адміністрації, що відповідає положенням законодавства та, на думку колегії суддів, свідчить про правомірність наказу про утворення комісії.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає правильним висновок суду першої інстанції щодо безпідставності посилань Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області на окремі недоліки в поданих позивачем документах (не актуальність витягу з Єдиного державного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна; відсутність документів, що підтверджують право державної власності НАН України на момент надання пакету документів для списання тощо), оскільки відповідач, як суб'єкт управління, у відповідності до пункту 6 Порядку списання об'єктів державної власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1314 від 08.11.2007 року, має право на витребування від суб'єкта господарювання додаткових документів, необхідних для прийняття рішення про списання майна (технічні паспорти, суднові документи, витяги з реєстрів, висновки спеціалізованих організацій, договори або їх проекти тощо), однак відповідач не скористався таким правом, додаткових документів від позивача не вимагав.

У зв'язку з цим, підстав для висновку про відповідність рішення відповідача, яке оформлене листом від 07.02.2017 року №16-03-00649, про відмову в наданні згоди на списання нерухомого майна, яке розташоване за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 29 та обліковується на балансі позивача, критерію обґрунтованості, визначеному п.3 ч.3 ст.2 КАС України, суд апеляційної інстанції не вбачає.

Щодо посилань апелянта про можливе навмисне доведення Інститутом проблем ринку та економіко-екологічних досліджень Національної академії наук України майна до неналежного технічного стану, то зазначені обставини не підтверджені належними доказами, тоді як з наданої позивачем довідки до матеріалів на списання майна вбачається, що з 2007 року бюджетні кошти на капітальний ремонт, реконструкцію, консервацію будинків та споруд по вул. Французький бульвар, 29 в м.Одесі не виділялися.

На підставі вищевикладеного, апеляційний суд приходить до висновку, що рішення Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області, яке оформлене листом від 07.02.2017 року №16-03-00649, про відмову в наданні згоди Інституту проблем ринку та економіко-екологічних досліджень Національної академії наук України на списання нерухомого майна, є протиправним, прийнятим без урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а тому підлягає скасуванню.

Доводи апеляційної скарги Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для задоволення скарги та скасування постанови суду першої інстанції колегія суддів не вбачає.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст. 200 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 184, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції, -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 31 травня 2017 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя: А.В. Бойко

Суддя: О.О. Димерлій

Суддя: О.В. Єщенко