
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 826/3682/16 Головуючий у 1-й інстанції: Федорчук А.Б.
Суддя-доповідач: Шелест С.Б.
ПОСТАНОВА
Іменем України
18 липня 2017 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуюча суддя: Шелест С.Б.
Судді: Кузьмишина О.М., Пилипенко О.Є.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.04.17р. у справі №826/3682/16 за позовом ОСОБА_2 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа: Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» про визнання протиправним рішення, зобов'язання вчинити дії
у с т а н о в и в:
Позивач звернувся з позовом до суду, у якому просив:
визнати протиправним рішення Уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Дельта Банк» Кадирова В.В. та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в частині визнання нікчемною транзакції (операції) від 19.02.15р. з перерахунку коштів в сумі 200 000 грн. на поточний (картковий) рахунок НОМЕР_2 від юридичної особи ПрАТ «УПСК», що була здійснена з призначенням платежу «Позика згідно Договору від 19.02.15p. без ПДВ», відповідно до пункту 7 частини 3 статті 38 3акону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»;
зобов'язати відповідача-1 подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо Позивача, як вкладника ПАТ «Дельта Банк», якому необхідно здійснити виплату відшкодування на підставі договору банківського рахунку № 020-28803-190215 від 19.02.15р.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.04.17р. у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись з вказаною постановою, Позивач подав апеляційну скаргу, у якій просить суд скасувати постанову з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення про задоволення адміністративного позову.
Свої вимоги апелянт мотивує тим, що судом першої інстанції безпідставно не враховано, що оспорюване рішення спричинило невнесення Позивача, як вкладника Банку до переліку вкладників Банку, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, а отже є протиправним та таким, що порушує право Позивача на відшкодування гарантованої Законом № 4452-VI суми вкладу за рахунок Фонду.
Розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу Позивача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Як свідчать обставини справи та встановлено судом першої інстанції, між Позивачем та ПАТ «Дельта Банк» було укладено договір банківського рахунку фізичної особи №020-28803-190215 від 19.02.15р., згідно умов якого Банк відповідно до вимог чинного законодавства України, наданого Клієнтом пакету документів: відкриває Клієнту поточний рахунок НОМЕР_2 (рахунок -1) у гривнях; відкриває Клієнту поточний рахунок НОМЕР_3 (рахунок - 2) у гривнях; випускає/надає електронний платіжний засіб до рахунку 1, а також ПІН-код до Картки; здійснює банківське обслуговування Клієнта у відповідності до вимог чинного законодавства України, цього договору та правил, згідно встановленому та діючому Тарифному пакету «Транзакційний рахунок Debit», що оприлюднений на сайті Delta Premier за адресою: www. deltapremier.ua; нараховує відсотки на позитивний залишок коштів на рахунку 1 згідно Тарифів.
Відкриття банківського рахунку у ПАТ «Дельта Банк» було зумовлене укладенням між Позивачем та ПАТ «Українська пожежно-страхова компанія» (ПрАТ «УПСК») договору безпроцентної цільової позики (поворотної фінансової допомоги) №52 від 19.02.15р., за умовами якого позикодавець зобов'язується надати позичальнику безпроцентну цільову позику (поворотну фінансову допомогу), а останній зобов'язується використати її за цільовим призначенням і повернути позику у визначений договором термін. Сума позики за цим договором становить 200 000 грн.
Згідно виписки по особовим рахункам Позивача, на рахунок ОСОБА_2 від ПрАТ «УПСК» 19.02.15р. надішли грошові кошти у сумі 200 000 грн. з призначенням платежу: позика згідно договору №52 від 19.02.15р без ПДВ.
На підставі постанови Правління Національного банку України від 02.03.15р. № 150 «Про віднесення ПАТ «Дельта Банк» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 02.03.15р. прийнято рішення № 51 про запровадження з 03.03.15р. тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду.
Уповноваженою особою Фонду на тимчасову адміністрацію в ПАТ «Дельта Банк» призначено Кадирова Владислава Володимировича.
Тимчасову адміністрацію запроваджено строком на 3 місяці з 03.03.15р. по 02.06.15р.
У подальшому виконавча дирекція Фонду прийняла рішення №71 від 08.04.15р. про внесення змін до рішення виконавчої дирекції Фонду від 02.03.15р. № 51 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Дельта Банк», згідно якого тимчасову адміністрацію запроваджено строком на шість місяців з 03.03.15р. до 02.09.15р. включно.
Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 02.10.15р. № 664 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Дельта Банк» виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 02.10.15р. №181 «Про початок процедури ліквідації АТ «Дельта Банк» та делегування повноважень ліквідатора банку».
Згідно з зазначеним рішенням розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Дельта Банк», призначено Уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора АТ «Дельта Банк», визначені статтями 37, 38,51, частинами першою та другою статті 48 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Кадирову Владиславу Володимировичу на два роки з 05.10.15р. по 04.10.17р. включно.
На офіційному веб-сайті Фонду (http://www.fg.gov.ua) розміщено оголошення, що Фонд розпочне виплати вкладникам АТ «Дельта Банк» за Загальним реєстром (незалежно від часу закінчення строку депозитного договору) з 08.10.15р.
Згідно Наказу Уповноваженої особи від 29.05.15р. «Щодо продовження роботи Комісії з перевірки вкладів фізичних осіб АТ «Дельта Банк» та створення Комісії з перевірки правочинів (договорів) за вкладними операціями АТ «Дельта Банк» №408, визначено здійснити на підставі протоколів Комісій з перевірки вкладів фізичних осіб АТ «Дельта Банк», наданих в порядку, передбаченому п.6 та 7 цього Наказу, перевірку правочинів (договорів) фізичних осіб, в т.ч. договорів банківського рахунку та договорів банківського вкладу (депозиту), вчинених (укладених) АТ «Дельта Банк» протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (в т.ч. договорів), що є нікчемними з підстав, передбачених ч. 3 ст. 38 Закону № 4452-VI.
За результатами проведеної перевірки, оформленої Протоколом засідання комісії від 17.09.15р., Комісія дійшла висновків, що операції з перерахування юридичними особами та ФОП, що є одночасно кредиторами Банку, коштів на поточні (карткові) рахунки фізичних осіб, а також операції по подальшому перерахуванню коштів з рахунків отримувачів на власні депозитні рахунки третіх осіб, надають кредиторам - юридичним особам та ФОП переваги перед іншими кредиторами, а отже такі операції (трансакції) по перерахуванню коштів є нікчемними з підстав, визначених п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону № 4452-VI, в т.ч. щодо Позивача.
На підставі пропозицій Комісії, 18.09.15р. Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Дельта Банк» Кадировим В.В. винесено наказ «Щодо заходів, пов'язаних із наслідками виявлення нікчемних правочинів (договорів, операцій) за вкладними операціями» №822, яким застосовано наслідки нікчемності операцій (трансакцій) по перерахуванню коштів на рахунки фізичних осіб з рахунків юридичних осіб та ФОП на рахунки фізичних осіб-клієнтів Банку, що є нікчемними з підстав п.7 ч.3 ст.38 Закону № 4452-VI, в тому числі до Позивача.
Відповідачем-1 на адресу Позивача надіслано повідомлення від 29.09.15р. №9294/154, яким повідомлено про нікчемність транзакції (операції) від 19.02.15р. по перерахуванню коштів в сумі 200 000 грн. на поточний (картковий) рахунок НОМЕР_2 від юридичної особи - клієнта Банку ПрАТ «УПСК», що була здійснена з призначенням платежу «Позика згідно договору №52 від 19.02.15р. без ПДВ», згідно до п.7 ч.3 ст.38 Закону № 4452-VI.
Не погоджуючись з таким рішенням, Позивач звернувся з даним позовом до суду.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що Уповноважена особа діяла у межах та у спосіб визначених законом повноважень; зарахування на поточний (картковий) рахунок Позивача коштів від третьої особи суперечить вимогам чинного законодавства України, а тому обґрунтованим є висновок відповідача-1 про нікчемність транзакції (операції) від 19.02.15р. по перерахуванню коштів у сумі 200 000 грн.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами визначені Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23.02.12р. № 4452-VI (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин; надалі - Закон № 4452-VI).
Так, відповідно до статті 3 Закону № 4452-VI, Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом.
У свою чергу, згідно із частиною першою статті 4 цього ж Закону, основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
Для цього Фонд наділений відповідними функціями, що визначені частиною другою статті 4 Закону № 4452-VI. Серед таких функцій є здійснення заходів щодо організації виплат відшкодувань за вкладами у строки, визначені цим Законом; здійснення процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку, у тому числі шляхом здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків, організація відчуження всіх або частини активів і зобов'язань неплатоспроможного банку, продаж неплатоспроможного банку або створення та продаж перехідного банку і навіть застосування до банків та їх керівників відповідно фінансових санкцій і накладення адміністративні штрафів.
Уповноважена особа Фонду діє від імені банку в межах повноважень Фонду (частина 3 статті 37 Закону № 4452-VI).
Наведене свідчить про те, що функції Фонду та Уповноваженої особи пов'язані із здійсненням владних управлінських повноважень.
У свою чергу, згідно з пунктом 7 частини першої статті 3 КАС України суб'єктом владних повноважень є, зокрема, будь-який суб'єкт при здійсненні ним владних управлінських функцій.
Враховуючи викладене, Фонд та Уповноважена особа є суб'єктом владних повноважень у розумінні КАС України.
Згідно з пунктом першим частини другої статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб'єктів владних повноважень.
Згідно з частинами 1,2 статті 26 Закону № 4452-VI, Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000,00 грн. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Вкладником в розумінні пункту 4 частини першої статті 2 Закону № 4452-VI - є фізична особа (у тому числі фізична особа - підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.
Порядок визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, врегульований статтею 27 Закону № 4452-VI, за змістом якої уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду протягом одного робочого дня (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", - протягом 15 робочих днів) з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, з визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.
Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника.
Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.
Протягом трьох робочих днів (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", - протягом 20 робочих днів) з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат гарантованої суми відшкодування відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду протягом одного робочого дня (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", - протягом 15 робочих днів) з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує переліки вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4 - 11 частини четвертої статті 26 цього Закону.
Як зазначено в частині 2 статті 38 Закону № 4452-VI, протягом дії тимчасової адміністрації Фонд зобов'язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.
За загальним правилом недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається ( частина 2 ст.215 ЦК України ).
У свою чергу, відповідно до частини 3 статті 38 Закону № 4452-VI, правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав:
1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог;
2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим;
3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору;
4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна;
5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність";
6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;
7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;
8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України;
9) здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов'язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.
Також згідно ч. 3 ст. 36 Закону № 4452-VI є нікчемними правочини, вчинені органами управління та керівниками банку після призначення уповноваженої особи Фонду.
Порядок виявлення нікчемних договорів, а також дій Фонду у разі їх виявлення визначаються нормативно-правовими актами Фонду (частина 3 статті 38 Закону № 4452-VI).
Отже, за Законом № 4452-VI уповноважена особа наділена правом перевірки правочинів, вчинених (укладених) банком на предмет виявлення серед них нікчемних.
Як зазначено в частині 2 статті 38 Закону № 4452-VI, протягом дії тимчасової адміністрації Фонд зобов'язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.
Відповідно до пункту першого частини 4 статті 38 Закону № 4452-VI, Фонд протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.
Отримання повідомлення Фонду про нікчемність правочину на підставах, передбачених частиною третьою цієї статті тягне за собою певні правові наслідки для того, кого воно стосується (частина п'ята статті 38 Закону № 4452-VI із змінами, внесеними згідно із Законом України від 16.07.2015 р. N 629-VIII).
За наведених обставин та правових норм, відсутні підстави вважати, що спірні правовідносини не порушують прав Позивача, адже визнання правочину нікчемним тягне за собою невключення Позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування за рахунок коштів Фонду, а відтак - невиплату гарантованої суми коштів.
Разом з тим, за змістом вищенаведених норм Закону № 4452-VI, право перевірки правочинів на предмет перевірки виявлення серед них нікчемних не є абсолютним, а кореспондується з обов'язком встановити перед прийняттям рішення обставини, з якими Закон пов'язує нікчемність правочину, тобто самого твердження про нікчемність правочину недостатньо для визнання його таким, оскільки воно у даному випадку нівелюється протилежним твердженням вкладника про дійсність вкладу.
Окрім того, як зазначалось вище, за Законом № 4452-VI уповноважена особа наділена правом перевірки правочинів, вчинених (укладених) саме банком на предмет виявлення серед них нікчемних, а не правочинів, укладених між фізичними та юридичними особами.
Як встановлено вище, до запровадження тимчасової адміністрації на відкритий у банку рахунок Позивача кошти надішли з поточного рахунку третьої особи з призначенням платежу: безпроцентна цільова позика (поворотна фінансова допомога).
Зарахування на банківський рахунок Позивача грошових коштів від третьої особи відповідає вимогам чинного законодавства та не суперечить умовам Договору банківського рахунку фізичної особи №020-28803-190215 від 19.02.15р. Такий договір на предмет його нікчемності не ставить під сумнів Уповноважена особа.
Так, відповідно до частин 1-3 статті 1066 ЦК України, за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами.
Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.
Загальні засади функціонування платіжних систем і систем розрахунків в Україні, поняття та загальний порядок проведення переказу коштів у межах України врегульовано Законом України від 05.04.01р. № 2346-III «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні».
Так, відповідно до п. 1.24 статті 1 цього Закону переказ коштів - рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі. Ініціатор та отримувач можуть бути однією і тією ж особою.
У свою чергу, згідно з п. 1.15 ст. 1 цього ж Закону, ініціатором є - особа, яка на законних підставах ініціює переказ коштів шляхом формування та/або подання відповідного документа на переказ або використання електронного платіжного засобу.
Згідно п.1.23 вказаної норми, отримувач - особа, на рахунок якої зараховується сума переказу або яка отримує суму переказу у готівковій формі.
Частиною 2 пункту 1.6. Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженою Постановою НБУ №22 від 21.01.04р., зареєстрованої в Мін'юсті 29.03.04р. за N 377/8976, банк не має права визначати та контролювати напрями використання коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися коштами на власний розсуд.
У свою чергу, відповідно до статті 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов'язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Пунктом 1.7. Інструкції визначено, що кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі розрахункових документів стягувачів згідно з главами 5 та 12 цієї Інструкції.
Частиною 5.2 статті 5 Закону № 2346-III визначено, що відносини між суб'єктами переказу регулюються на підставі договорів, укладених між ними з урахуванням вимог законодавства України.
У даному випадку, у суду відсутні підстави вважати, що відносини між суб'єктами переказу суперечать вимогам законодавства України.
Відповідно до пункту 22.4 статті 22 Закону № 2346-III, під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним:
для платника - з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника;
для банку платника - з дати списання коштів з рахунка платника та зарахування на рахунок отримувача в разі їх обслуговування в одному банку або з дати списання коштів з рахунка платника та з кореспондентського рахунка банку платника в разі обслуговування отримувача в іншому банку.
Відповідно до пункту 30.1. статті 30 Закону № 2346-III, переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача або її видачі йому в готівковій формі.
Матеріали справи містять виписку по особовим рахункам Позивача (а.с. 33-37), яка підтверджує факт зарахування на поточний рахунок ОСОБА_2 19.02.15р. грошових коштів у сумі 200 000 грн., що не заперечує відповідач-1.
За наведених обставин та правових норм, у суду відсутні підстави не приймати до уваги вказаний доказ у справі, як і відсутні правові підстави для висновку про нікчемність правочину, укладеного між суб'єктами переказу коштів. Відповідач-1 не наділений правом визнавати нікчемними угоди між фізичними та юридичними особами.
При цьому, колегія суддів акцентує увагу на тому, що кошти були перераховані на рахунок Позивача до запровадження тимчасової адміністрації, що також виключає висновок про порушення вимог Закону № 4452-VI.
Покликання відповідача-1 у своїх письмових запереченнях на постанову НБУ №692/БТ від 30.10.14р. «Про віднесення ПАТ «Дельта Банк» до категорії проблемних», якою Банку було заборонено проведення будь-яких операцій, за результатами яких збільшується гарантована сума відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом - не заслуговують на увагу, з огляду на те, що така постанова не стосується правовідносин щодо укладання Банком договорів банківського рахунку фізичної особи та порядку зарахування коштів на рахунки за такими договорами. Окрім того, така постанова адресована посадовим особам Банку, а не владникам, відтак невиконання посадовими особами Банку постанови НБУ, навіть якщо і мало місце, не є саме по собі підставою для висновку про нікчемність договору банківського вкладу (депозиту) відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону № 4452-VI.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про протиправність оспорюваного рішення. Поряд з цим, колегія суддів звертає увагу на те, що оспорюване рішення прийнято Уповноваженою особою фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Дельта Банк» Кадировим В.В. самостійно, а не спільно з Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, у зв'язку з чим позовні вимоги заявлені до Фонду є необґрунтованими.
Так, пунктом 6 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09 серпня 2012 року №14 передбачено, що протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників; змін розміру сум разом із змінами реквізитів вкладників.
Додаткова інформація залежно від її типу надається окремими файлами, що формуються згідно з додатками 9 та 10 до цього Положення.
Приписами пунктів 2, 4 розділу IV Положення закріплено, що Фонд складає на підставі Переліку загальний Реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, за формою, наведеною у додатку 11 до цього Положення (далі - Загальний Реєстр).
Виконавча дирекція Фонду приймає рішення про відшкодування коштів за вкладами та затверджує Загальний Реєстр протягом шести днів з дня отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
З наведеного слідує, що за відсутності підстав для нікчемності правочину відповідач-1 має подати до Фонду додаткову інформацію щодо вкладника ОСОБА_2, стосовно якого необхідно здійснити виплату відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.
Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про скасування постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.04.17р. та ухвалення нової постанови про часткове задоволення адміністративного позову у спосіб, що забезпечує відновлення порушеного права.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 202, 205, 207 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд
п о с т а н о в и в:
апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.04.17р. у справі №826/3682/16 - задовольнити частково.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.04.17р. у справі №826/3682/16 - скасувати та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати наказ Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича від 18.09.15р. №822 «Щодо заходів, пов'язаних із наслідками виявлення нікчемних правочинів (договорів, операцій) за вкладними операціями» у частині визнання нікчемним правочину щодо транзакції (операції) від 19.02.15р. по перерахуванню коштів в сумі 200 000 грн. на поточний (картковий) рахунок ОСОБА_2 НОМЕР_2 від юридичної особи - клієнта Банку ПрАТ «УПСК».
Зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) як вкладника, який має право на відшкодування коштів за договором банківського рахунку № 020-28803-190215 від 19.02.15р., укладеного між ОСОБА_2 та Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк».
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) судові витрати у розмірі 1 764 (одна тисяча сімсот шістдесят чотири) грн. 51 коп. з Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію банку ПАТ «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича за рахунок Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (код ЄДРПОУ 34047020).
Дана постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до вимог КАС України.
Головуюча суддя Шелест С.Б.
Судді Кузьмишина О.М.
Пилипенко О.Є.
Головуючий суддя Шелест С.Б.
Судді: Пилипенко О.Є.
Кузьмишина О.М.
Судове рішення № 67828294, Київський апеляційний адміністративний суд було прийнято 18.07.2017. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 826/3682/16. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: