
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
і м е н е м У к р а ї н и
13 липня 2017 рокусправа № 0870/56/12
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Дурасової Ю.В.
суддів: Щербака А.А. Баранник Н.П.
за участю секретаря судового засідання: Комар Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального Головного управління ДФС, правонаступником якого є Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби
на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 27 березня 2017 року
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький титано-магнієвий комбінат" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального Головного управління ДФС про скасування податкових повідомлень-рішень, -
ВСТАНОВИВ:
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 27 березня 2017 року позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0001390808 від 12.09.2011 прийняте Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального Головного Управління ДФС про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 1 030 144,00 грн. (один мільйон тридцять тисяч сто сорок чотири гривні) за травень 2011 року та штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1 (одна) гривня.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0001400808 від 12.09.2011 прийняте Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального Головного Управління ДФС про зменшення розміру від'ємного значення суми ПДВ у розмірі 1 030 144,00 грн. (один мільйон тридцять тисяч сто сорок чотири гривні) за травень 2011 року.
Постанова суду першої інстанції обґрунтована тим, що на час подання позивачем податкової декларації з ПДВ за травень 2011 року, і на час проведення перевірки, висновки, зроблені контролюючим органом в акті перевірки № 197/08-08/00194731 від 25.08.2011 року щодо завищення позивачем залишку від'ємного значення з податку на додану вартість за квітень 2011 року не були узгодженими, оскільки тривав судовий спір з цього питання. Отже позивач не міг і не повинен був враховувати неузгоджені результати вказаної перевірки, викладені в акті від 25.07.2011 року № 175/08-08/00194731, на який податковий орган робить посилання в акті перевірки № 197/08-08/00194731 від 25.08.2011 року.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем (Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби) подано апеляційну скаргу, згідно якої просить скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права. Посилається на те, що позивач не має права на бюджетне відшкодування, адже бюджетне відшкодування формується відповідно до суми від'ємного значення та у зв'язку з відсутністю суми від'ємного значення та факту, який ним задекларовано про відсутність суми залишку від'ємного значення попередніх періодів, яка підлягає бюджетному відшкодуванню (розділ 4 рядок 30).
У судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, просить апеляційну скаргу задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати та в задоволенні позову відмовити. Надав пояснення аналогічні викладеним в апеляційній скарзі.
Представник позивача у судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечив, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.
Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що податковим органом проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача з питань достовірності нарахування від'ємного значення ПДВ за травень 2011 року та суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за травень 2011 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось у грудні 2008 року, січні 2009 року, червні - грудні 2010 року, січні - квітні 2011 року, за результатами якої складений відповідний акт від 25.08.2011 №197/08-08/00194731.
Згідно Акту перевіркою встановлено порушення позивачем, зокрема,
- абз. "а" п.200.4 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, Порядку заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 25.01.2011 №41, в результаті чого завищено заявлену за травень 2011 року суму бюджетного відшкодування на загальну суму 1 030 144,00 грн.;
- абз. "б" п.200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 25.01.2011 №41, в результаті чого завищено залишок від'ємного значення з податку на додану вартість (рядок 24 Декларації за травень 2011 року) на загальну суму 18856238 грн., у тому числі на суму 214533 грн. (від'ємне значення січня 2009 року); на суму 103513 грн. (від'ємне значення лютого 2009 року), на суму 1126867 грн. (від'ємне значення квітня 2009 року), на суму 1179772 грн. (від'ємне значення травня 2009 року), на суму 1 886 024,00 грн. (від'ємне значення червня 2009 року), на суму 2185966 грн. (від'ємне значення липня 2009 року), на суму 1550357 грн. (від'ємне значення серпня 2009 року), на суму 88407 грн. (від'ємне значення вересня 2009 року), на суму 569347грн. (від'ємне значення жовтня 2009 року), на суму 1538181 грн. (від'ємне значення листопада 2009 року), на суму 1810479 грн. (від'ємне значення грудня 2009 року), на суму 1550197грн. (від'ємне значення січня 2010 року), на суму 1301943 грн. (від'ємне значення лютого 2010 року), на суму 1091499 грн. (від'ємне значення березня 2010 року), на суму 749 684грн. (від'ємне значення квітня 2010 року), на суму 1593430 грн. (від'ємне значення травня 2010 року), на суму 134 680 грн. (від'ємне значення червня 2010 року), на суму 4 738грн. (від'ємне значення січня 2011 року), на суму 176 621 грн. (від'ємне значення квітня 2011 року).
До такого висновку податковий орган дійшов з встановлених фактів віднесення до складу податкового кредиту податку на додану вартість у травні 2011 року по операціях з придбання товарів від постачальника ТОВ "Аріар", ТОВ "ВКП "КМП", ТОВ "Авангард-Інвест", ТОВ "Саббіа груп", ТОВ "Торговий дім "Бізнес стандарт", ТОВ "ТД Стратег", ТОВ "Виробничо-торгівельне підприємство "Аріана", оскільки у вказаних контрагентів не виникло в деклараціях з ПДВ податкового зобов'язання по ланцюгу постачання. Також перевіркою встановлено, що підприємством не враховані результати попередньої документальної виїзної перевірки акт №175/08-08/00194731 від 25.07.2011 щодо завищення залишену р. 24 від'ємного значення суми податку на додану вартість за квітень 2011 року в сумі 19 508 571 грн. (сторінка 25 Акту).
На підставі Акта перевірки 12.09.2011 прийняті податкові повідомлення-рішення:
- № 0001390808, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за травень 2011 року на суму 1 030 144,00 грн. та нараховані штрафні санкції на суму 1,00 грн.;
- № 0001400808, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення з ПДВ за травень 2011 року на суму 18 856 238,00 грн.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що суд першої інстанції до даних правовідносин правильно застосував норми Податкового кодексу України, Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".
Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Матеріалами справи підтверджено, що основними видами господарської діяльності ТОВ "ЗТМК" (відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців) є виробництво кольорових металів, виробництво хімічної продукції для промислових цілей, будівництво будівель, оптова торгівля чорними та кольоровими металами в первинних формах та напівфабрикатами, тобто придбання нафтопродуктів, бензину, запчастин для автомобілів, засобів для прибирання та миття, продуктів харчування.
03.12.2010 між позивачем (Покупець) та ТОВ "Аріар" (Постачальник) укладено договір закупівлі товарів за державні кошти № 360/5, відповідно до умов якого продавець зобов'язувався поставити товар (вапно комове опалене), у певній кількості та по визначеній ціні згідно специфікації, покупець зобов'язувався прийняти та оплати товар. Господарські взаємовідносини з ТОВ "Аріар" було відображено позивачем у бухгалтерській та податковій звітності. За результатами виконання договору ТОВ "Аріар" видало позивачу податкові накладні № 0000010 від 26.01.2011, № 400019 від 28.04.2011, № 400015 від 22.04.2011, № 400016 від 26.04.2011, від 15.04.2011 №400011, від 20.04.2011 №400013, від 31.03.2011 №300017, від 31.03.2011 №300016, від 30.03.2011 №300015, від 31.03.2011 №300018, від 07.04.2011 №400003, від 11.04.2011 №400005, від 18.04.2011 №400012, від 22.04.2011№400014, від 13.04.2011 №400006, які мають необхідні реквізити, складені відповідно до Податкового кодексу України. ДП "ЗТМК" сплатило за отримані товари відповідно до рахунків-фактур. Оплата за отриманий товар підтверджується копіями платіжних доручень наявних в матеріалах справи. Відповідно до прибуткових ордерів ДП "Запорізький титано-магнієвий комбінат" прийняло на балансовий облік товар отриманий від продавця, як товарно-матеріальну цінність.
25.02.2011 року між ДП "ЗТМК" (покупець) та ТОВ "Авангард-Інвест" (продавець) укладено договір закупівлі товарів за державні кошти № 93, відповідно до умов якого продавець зобов'язувався поставити вугілля кам'яне марки А сорту АМ у певній кількості та визначеній ціні згідно специфікацій, покупець зобов'язувався прийняти та оплати товар. Крім того, між ДП "ЗТМК" (Покупець) та ТОВ "Авангард-Інвест" (Постачальник) укладено договори закупівлі товарів за державні кошти від 22.11.2010 № 365 та від 29.04.2011 №215, відповідно до умов якого Постачальник зобов'язувався поставити покупцю Товари, зазначені в Специфікації №1, а Покупець - прийняти та оплати товар. Предметом поставки є тара дерев'яна (піддони дерев'яні) (код ДК 016-97 20.40.1), загальна кількість, асортимент, сортамент, номенклатура зазначені в Специфікації №1. Також відповідно до укладеного 28.04.2011 Договору №213 про закупівлю товарів за державні кошти Постачальник (ТОВ "Авангард-Інвест") зобов'язувався у 2011-2012 роках поставити покупцю Товари, зазначені в Специфікації №1, а Покупець (ДП "ЗТМК") - прийняти та оплати товар. Предметом поставки є кокс та напівкокс (код ДК 016-97 23.10.1) (Коксова дрібниця МК-2), загальна кількість, асортимент, сортамент, номенклатура зазначені в Специфікації №1. Господарські взаємовідносини з ТОВ "Авангард-Інвест" було відображено позивачем у бухгалтерській та податковій звітності. За результатами виконання договорів ТОВ "Авангард-Інвест" видало позивачу податкові накладні від 27.04.2011 №95, від 29.04.2011 №126, від 31.03.2011 №103, від 01.04.2011 №1, від 04.04.2011 №12, від 12.04.2011 №24, від 08.04.2011 №18, від 18.04.2011 №48, від 13.04.2011 №25, від 20..04.2011 №53, від 22.04.2011 №77, від 18.04.2011 №49, від 13.04.2011 №27, від 20.04.2011 №54, від 28.04.2011 №124, які мають необхідні реквізити, складені відповідно до Податкового кодексу України. ДП "Запорізький титано-магнієвий комбінат" сплатило за отримані товари відповідно до рахунків-фактур. Оплата за отриманий товар підтверджується копіями платіжних доручень. Відповідно до прибуткових ордерів ДП "ЗТМК" прийняло на балансовий облік товар, отриманий від ТОВ "Авангард-Інвест", як товарно-матеріальну цінність.
30.11.2010 між ДП "ЗТМК" (покупець) та ТОВ "Саббіа груп" (продавець) укладено договір про закупівлю товарів (робіт та послуг) за державні кошти № 2010/11, відповідно до умов якого продавець зобов'язувався поставити товар (хлор рідкий) у визначені строки, покупець зобов'язувався прийняти та оплати товар. Господарські взаємовідносини з ТОВ "Саббіа груп" було відображено позивачем у бухгалтерській та податковій звітності. За результатами виконання договорів ТОВ "Саббіа груп" видало позивачу податкові накладні, які мають необхідні реквізити, складені відповідно до Податкового кодексу України. ДП "ЗТМК" сплатило за отримані товари відповідно до рахунків-фактур та видаткових накладних. Оплата за отриманий товар підтверджується копіями платіжних доручень наявних в матеріалах справи. Відповідно до прибуткових ордерів ДП "ЗТМК" прийняло на балансовий облік товар отриманий від продавця, як товарно-матеріальну цінність.
09.02.2011 між ДП "ЗТМК" (Покупець) та ТОВ "Торговий дім "Бізнес стандарт" (Продавець) укладено договір закупівлі товарів (робіт або послуг) за державні кошти № 41, відповідно до умов якого продавець зобов'язувався поставити продукти нафтоперероблені рідкі у певній кількості та по визначеній ціні згідно специфікацій, покупець зобов'язувався прийняти та оплати товар. Відповідно до специфікації №1 та додаткової угоди № 1 до договору ТОВ "Торговий дім "Бізнес стандарт" поставляло позивачу бензин А-76, бензин А-92, бензин А-95, дизельне паливо, бензин нефраз 80/120, гас ТС-1. Господарські взаємовідносини з ТОВ "Торговий дім "Бізнес стандарт" було відображено позивачем у бухгалтерській та податковій звітності. За результатами виконання договору ТОВ "Торговий дім "Бізнес стандарт" видало позивачу податкові накладні № 15 від 28.03.2011, які мають необхідні реквізити, складені відповідно до Податкового кодексу України. ДП "ЗТМК" сплатило за отримані товари відповідно до рахунків-фактур. Оплата за отриманий товар підтверджується копіями платіжних доручень. Відповідно до прибуткових ордерів ДП "ЗТМК" прийняло на балансовий облік товар, отриманий від ТОВ "Торговий дім "Бізнес стандарт", як товарно-матеріальну цінність.
В силу умов договору закупівлі товарів (робіт або послуг) за державні кошти № 41, товар поставлявся на умовах Інкотермс DDP склад покупця: м. Запоріжжя, вул. Теплична, 18, автотранспортом, товар постачався окремими партіями. За умовами договору товар привозився власними засобами ТОВ "Торговий дім "Бізнес стандарт" на замовлення ДП "Запорізький титано-магнієвий комбінат", транспортування покладено на продавця.
Бензин А-76, бензин А-92, бензин А-95, дизельне паливо, бензин нефраз 80/120 було використано позивачем у власній господарській діяльності для заправки власного транспорту.
04.01.2011 між КП "ЗТМК" (Покупець) та ТОВ "ТД Стратег" (Постачальник) укладено договір № 382 про закупівлю товарів (робіт або послуг) за державні кошти, відповідно до умов якого Постачальник зобов'язувався поставити Покупцю Товар, зазначений в Специфікації №1, а Покупець - прийняти та оплати товар. Найменування товару зазначені в специфікації №1, яка є невідємною частиною Договору є напівфабрикати гумові (код ДК 25.13.2) (пластина вакуумна) Кількість товарів 1200 кг.
23.02.2011 між ДП "ЗТМК" (Покупець) та ТОВ "ТД Стратег" (Постачальник) укладено договір № 87, відповідно до умов якого Постачальник зобов'язувався у 2011 році поставити Покупцю товар, зазначений у Специфікації №1, а Покупець - прийняти і оплатити товар. Найменування товару зазначені в специфікації №1, яка є невід'ємною частиною Договору є вироби з фіброцементу (код 26.65.1). Кількість товарів: 5 позицій. Згідно із специфікацією №1 до договору № 87 від 23.02.2011, ТОВ "ТД Стратег" поставляло картон азбестовий, Азбестову тканину АТ-2, Шнур азбестовий загального призначення ШАО Розмір перетину 10-12 мм, 30-32 мм, Набивка АП-31 Розмір перетину 13-30 мм, Шнур азбестовий ШАП-02.
Також 08.09.2010 між КП "ЗТМК" (Покупець) та ТОВ "ТД Стратег" (Продавець) укладено договір поставки № 321, відповідно до умов якого продавець зобов'язувався поставити гумові напівфабрикати у кількість та якості, що визначаються специфікацією, покупець зобов'язувався прийняти та оплати товар. Згідно специфікації № 1 до договору, ТОВ "ТД Стратег" поставляло рукави паропровідні, рукави кисневі, рукави напірні, клей гумовий, гуму сиру, техпластини, пластини гумові.
08.09.2010 між КП "ЗТМК" (Покупець) та ТОВ "ТД Стратег" (Продавець) укладено договір поставки № 322, відповідно до умов якого продавець зобов'язувався поставити гумові напівфабрикати у кількість та якості, що визначаються специфікацією, покупець зобов'язувався прийняти та оплати товар. Згідно специфікації № 1 до договору, ТОВ "ТД Стратег" поставляло картон азбестовий, Азбестову тканину АТ-2, Шнур азбестовий загального призначення ШАО Розмір перетину 10-12 мм, 30-32 мм, Набивка АП-31 Розмір перетину 13-30 мм, Шнур азбестовий ШАП-02 Розмір перетину 20-30 мм.
Слід зазначити, що господарські взаємовідносини з ТОВ "ТД Стратег" щодо виконання вищевказаних договорів було відображено позивачем у бухгалтерській та податковій звітності. За результатами виконання договорів ТОВ "ТД Стратег" видало позивачу податкові накладні від 24.03.2011 №300027, від 03.03.2011 №300002, від 30.03.2011 №300033, від 03.03.2011 №300001, від 14.03.2011 №300026, від 30.03.2011 №300034, які мають необхідні реквізити, складені відповідно до Податкового кодексу України. ДП "ЗТМК" сплатило за отримані товари відповідно до рахунків-фактур та видаткових накладних, копії яких наявні в матеріалах справи. Оплата за отриманий товар підтверджується копіями платіжних доручень. Відповідно до прибуткових ордерів ДП "Запорізький титано-магнієвий комбінат" прийняло на балансовий облік товар отриманий у ТОВ "ТД Стратег", як товарно-матеріальну цінність.
Відповідно до умов договорів, товар поставлявся на умовах Інкотермс DDP склад покупця: м. Запоріжжя, вул. Теплична, 18, автотранспортом, товар постачався окремими партіями. За умовами договору, товар привозився власними засобами ТОВ "ТД Стратег" на замовлення ДП "Запорізький титано-магнієвий комбінат", транспортування покладено на продавця.
27.01.2011 між позивачем (Покупець) та ТОВ "Виробничо-торгівельне підприємство "Аріана" (Постачальник) укладено договір закупки товарів за державні кошти № 29, згідно умови договору ТОВ "Виробничо-торгівельне підприємство "Аріана" зобов'язувалось передати у власність покупця товар у кількості та по ціні, що визначеній у специфікації до договору, покупець зобов'язувався прийняти та оплати товар. Господарські взаємовідносини з ТОВ "Виробничо-торгівельне підприємство "Аріана" було відображено позивачем у бухгалтерській та податковій звітності.
За результатами виконання договору закупівлі товарів ТОВ "Виробничо-торгівельне підприємство "Аріана" видало ДП "Запорізький титано-магнієвий комбінат" податкові накладні № 539 від 31.03.2011, № 540 від 31.03.2011, які мають необхідні реквізити, складені відповідно до Податкового кодексу України. ДП "Запорізький титано-магнієвий комбінат" сплатило за отримані товари (молоко пастеризоване, сметана 20% вагова, масло вершкове селянське 72,5%) відповідно до видаткових накладних. Оплата за отриманий товар підтверджується копіями платіжних доручень. Відповідно до умов договору закупки товарів за державні кошти № 29, товар (молоко пастеризоване, сметана 20% вагова, масло вершкове селянське 72,5%) поставлявся на умовах Інкотермс DDP склад покупця: м. Запоріжжя, вул. Теплична, 18, автотранспортом, товар постачався окремими партіями. Тобто за умовами договору товар привозився власними засобами ТОВ "Виробничо-торгівельне підприємство "Аріана" на замовлення ДП "ЗТМК", транспортування покладено на продавця.
Згідно накладних та відомостей ДП "ЗТМК" використало продукти: молоко пастеризоване, сметана 20% вагова, масло вершкове селянське 72,5% - для харчування та виробництва харчової продукції. Зокрема, використання молока пастеризованого, сметани 20% вагової, масла вершкового селянського 72,5% у власних потребах, вказані обставини не оспорювались також представником відповідача.
Відповідно до матеріалів справи, 30.12.2005 між ДП "ЗТМК" (Покупець) та ТОВ "ВКП "КМП" (Постачальник) укладено договір поставки №70/12-2005, відповідно до умов якого Постачальник зобов'язувався поставити товар, асортимент, кількість та якість якого визначається рахунками, покупець зобов'язувався прийняти та оплати товар. Господарські взаємовідносини з ТОВ "ВКП "КМП" було відображено позивачем у бухгалтерській та податковій звітності. За результатами виконання договорів ТОВ "ВКП "КМП" видало позивачу податкові накладні від 03.03.2011 №3, від 14.03.2011 №17, від 17.03.2011 №21, №22, №23, №24, №25, №26, №27, №28, №29, №30, від 18.03.2011 №31, №33, №34, №35, №37, від 21.03.2011 №40, від 22.03.2011 №41,№42, №43, від 28.03.2011 №45, №46, від 29.03.2011 №48, від 30.03.2011 №50, №51, №52, №53, №54, від 31.03.2011 №55, №56, №57, №58, №59, №61, №62, №63, №64, від 04.04.2011 №1, від 05.04.2011 №2, №3, від 06.04.2011 №4, №5, від 08.04.2011 №6, №7, №8, від 11.04.2011 №9, від 13.04.2011 №10, №11, №12, від 14.04.2011 №13, №14, від 15.04.2011 №15, від 18.04.2011 №16, №17, №18, №19, від 19.04.2011 №21, від 20.04.2011 №22, №23, №24, від 21.04.2011 №25, від 22.04.2011 №26, №27, №28, від 26.04.2011 №29, №30, №31, від 27.04.2011 №32, №33, №34, від 28.04.2011 №35, №37, №38, від 29.04.2011 №39, №40, №41, №42, №43, ;44, №46, №47, які мають необхідні реквізити, складені відповідно до Податкового кодексу України. Згідно податкових накладних, прибуткових ордерів, видаткових накладних, продавець поставив ДП "ЗТМК" аргон рідкий, болти, гайки, шайби, шплінти, електроди, контактори, триби, кола, кути, дроти. ДП "ЗТМК" сплатило за отримані товари відповідно до рахунків-фактур. Оплата за отриманий товар підтверджується копіями платіжних доручень. Відповідно до прибуткових ордерів ДП "Запорізький титано-магнієвий комбінат" прийняло на балансовий облік товар отриманий від продавця, як товарно-матеріальну цінність.
Варто вказати, що ТОВ "Аріар", ТОВ "ВКП "КМП", ТОВ "Авангард-Інвест", ТОВ "Саббіа груп", ТОВ "Торговий дім "Бізнес стандарт", ТОВ "ТД Стратег", ТОВ "Виробничо-торгівельне підприємство "Аріана" на момент укладання договорів з позивачем були платниками ПДВ, що підтверджується копіями свідоцтв реєстрації платників ПДВ.
Згідно з п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
В пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Пунктом 198.1 ст. 198 ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;
б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
За приписами п. 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг з метою їх використання в господарській діяльності.
При цьому, за приписами пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).
Згідно зі ст. 1, 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтується на даних бухгалтерського обліку. На даних бухгалтерського обліку ґрунтується фінансова, податкова, статистична та інші види звітності. Первинні документи по відображенню господарських операцій являються основою і для податкового обліку.
Первинний документ згідно з визначенням ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" містить дві обов'язкові ознаки: він має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення. Господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
За змістом ч. 1, ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Тобто для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.
Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондується з нормами ПК України.
В акті перевірки зроблено висновок про нікчемність або недійсність угод з вказаними контрагентами позивача.
Колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що Договір не є первинним обліковим документом для цілей бухгалтерського обліку. Відповідно до частини першої статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Отже, договір свідчить лише про намір виконання дій (операцій) в майбутньому, а не про їх фактичне виконання. Господарська операція пов'язана не з фактом підписання договору, а з фактом руху активів платника податків та руху його капіталу.
Згідно з п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. Не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Необхідно зазначити, що законодавцем визначається поняття первинних документів, як доказів, які підтверджують реальність здійснення економічної господарської операції, здійснення договірних відносин за результатами яких відбулась зміна майнового стану платника податків та змінились показники податкового зобов'язання такого платника. Первинні документи повинні підтвердити укладання договору між платником податку, у даному випадку позивачем, його виконання тобто отримання послуг для власної діяльності, здійснення оплати, що передбачає передачу коштів від замовника на рахунок виконавця. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричинити реальні зміни майнового стану платника податків. Позивачем підтверджені витрати, як засіб оплати за отримані від контрагента товари, наявні докази руху коштів, зміна майнового стану та активів позивачем доведена. Надано прибуткові накладні, за якими позивачем приймались на зберігання товари.
Відповідно до п. 138.6 ст. 138 ПК України собівартість придбаних та реалізованих товарів формується відповідно до ціни їх придбання з урахуванням ввізного мита і витрат на доставку та доведення до стану, придатного для продажу.
Бюджетне відшкодування за визначенням, наведеним у пп. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14 ПК України - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.
Згідно п. п. 200.1 - 200.4 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу. Не дає права на віднесення сум податку до податкового кредиту податкова накладна, складена платником, звільненим від сплати податку за рішенням суду, після набрання чинності таким рішенням суду.
Відповідно до п.п. 200.3, 200.4 ст. 200 ПК України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.
Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо правомірності відображення в податковому обліку господарських операцій ТОВ "ЗТМК" з контрагентами: ТОВ "Аріар", ТОВ "ВКП "КМП", ТОВ "Авангард-Інвест", ТОВ "Саббіа груп", ТОВ "Торговий дім "Бізнес стандарт", ТОВ "ТД Стратег", ТОВ "Виробничо-торгівельне підприємство "Аріана" у зв'язку з фактичними підтвердженнями реальності господарських операцій.
Матеріали справи не містять будь-які докази того, що договори, які діяли між позивачем та вищевказаними контрагентами визнані судом недійсними або розірвані з ініціативи сторін. Крім того, податкова інспекція не наділена правом визначати, які договори є нікчемними, і відповідно до цього не має права створювати певні наслідки з своїх припущень.
Завершальною ознакою по виконанню договорів є отримання придбаних товарів та оплата за них, ТОВ "ЗТМК" отримало у свою власність придбані у контрагентів технічні устаткування, здійснило за них оплату, у подальшому використовувало їх у власному виробництві, для функціонування підприємства, тобто ланцюг обороту виконано.
Від'ємне значення сформоване за результатами взаємовідносин з ТОВ "Аріар", ТОВ "ВКП "КМП", ТОВ "Авангард-Інвест", ТОВ "Саббіа груп", ТОВ "Торговий дім "Бізнес стандарт", ТОВ "ТД Стратег", ТОВ "Виробничо-торгівельне підприємство "Аріана" визначене вірно, враховуючи правомірність формування сум податкового кредиту та підтвердження його виникнення. Від'ємне значення суми ПДВ виникає у разі, коли податковий кредит платника більший за податкове зобов'язання, враховуючи, що податковий кредит позивачем сформовано вірно, його формування підтверджено всіма первинними документами, сума від'ємного значення не потребує коригування.
Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що ТОВ "ЗТМК" правомірно віднесено суми сплачені при отримані товарів до сум валових витрат та правомірно сформовано податковий кредит, що зрештою сформувало від'ємне значення. Бюджетному відшкодуванню підлягає частина від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України.
Матеріалами справи підтверджується реальність здійснення контрагентами позивача господарських відносин, виконання договорів.
Головною ознакою по комерційній корисності від придбаного товару є його використання у своїй господарській діяльності. Витрати, здійсненні позивачем як засіб оплати за отриманий від контрагентів товар підтверджуються копіями платіжних доручень. Ознакою дійсності господарських операцій є зміна майнового стану платника податків, у процесі отримання а потім використання товару, майновий стан та наявність активів у позивача змінювалась.
При цьому, довести правомірність своїх дій чи рішень, відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві, зобов'язаний суб'єкт владних повноважень.
Аналогічних висновків дійшов також суд під час дослідження обставин господарських операцій позивача з вищевказаними контрагентами під час розгляду справи №2а-0870/10917/11, а в силу приписів ч. 2 ст. 255 КАС України обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.
Відповідач посилається у Акті перевірки на ту обставину, що актом документальної виїзної перевірки №175/08-08/00194731 від 25.07.2011 встановлено завищення рядка 24 Декларації з податку на додану вартість "Залишок від'ємного значення який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.
В період з 07.07.2011 по 20.07.2011 СДПІ з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі була проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача з питань достовірності нарахування від'ємного значення ПДВ за квітень 2011 року та суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за квітень 2011 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось у січні 2009 року, січні, лютому, червні, вересні, жовтні, листопаді, грудні 2010 року, січні, лютому, березні 2011 року, за результатами якої складений відповідний акт від 25.07.2011 №175/08-08/00194731.
На підставі висновків акту перевірки, відповідачем 10.08.2011 були прийняті податкові повідомлення-рішення, зокрема, № 0001220808, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення з ПДВ за квітень 2011 року на суму 19508571грн.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 21.09.2015, провадження у справі № 2а-0870/10917/11 за позовом Державного підприємства "Запорізький титано-магнієвий комбінат" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі про скасування податкових повідомлень-рішень закрито за клопотання позивача в частині скасування податкового повідомлення - рішення №0001220808 в сумі 18519360 грн.
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 02.12.2015 у справі №2а-0870/10917/11, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30.06.2016, адміністративний позов задоволено у повному обсязі. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення, прийняте СДПІ від 10.08.2011 №0001220808 щодо зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 989 211грн., за квітень 2011 року.
Таким чином, на час подання позивачем податкової декларації з ПДВ за травень 2011 року, так і на день проведення перевірки, висновки зроблені контролюючим органом в акті перевірки № 197/08-08/00194731 від 25.08.2011 щодо завищення позивачем залишку від'ємного значення з податку на доданку вартість за квітнень 2011 року на загальну суму 19508571 грн. були неузгодженими.
Зі змісту пункту 58.1 статті 58 ПК України слідує, що реалізація обов'язку контролюючого органу щодо визначення суми грошових зобов'язань або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків відбувається шляхом прийняття цим органом відповідного податкового повідомлення-рішення.
Пунктом 56.18 статті 56 ПК України передбачено, що при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Отже, правові наслідки зменшення контролюючим органом платнику податку від'ємного значення суми податку на додану вартість наступають лише з моменту закінчення процедури судового оскарження відповідного податкового повідомлення-рішення. З огляду на той факт, що за встановленим чинним законодавством механізмом розрахунку суми податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до бюджету, розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість впливає на розмір суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, відповідне коригування від'ємного значення суми податку на додану вартість у податковій звітності має також відбуватись лише після закінчення процедури судового оскарження.
Таким чином, позивач при заповненні рядка 21 декларації з податку на додану вартість за травень 2011 року, передбаченого для відображення збільшення або зменшення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24), не міг і не повинен був враховувати неузгоджені результати вказаної перевірки, викладені в акті від 25.07.2011 №175/08-08/00194731, на який податковий орган робить посилання у акті перевірки № 197/08-08/00194731 від 25.08.2011, на підставі якого винесене оскаржуване рішення. Як було встановлено судом, що наразі позивачем частково відкоригована у податковому обліку сума від'ємного значення, зазначена у податковому повідомленні - рішенні №0001400808 в бік зменшення в зв'язку із списання у податковому обліку заборгованості перед ВАТ "Запоріжжяобленерго" на суму 17826094 грн., у зв'язку із чим податкове повідомлення-рішення у цій частині позивачем не оскаржується.
Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу судового рішення, тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції.
Керуючись п.1 ч.1 ст.198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального Головного управління ДФС, правонаступником якого є Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби - залишити без задоволення.
Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 27 березня 2017 року - залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів відповідно до ст. 212 та ч. 5 ст. 254 КАС України.
Головуючий: Ю.В. Дурасова
Суддя: А.А. Щербак
Суддя: Н.П. Баранник
Судове рішення № 67827503, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд було прийнято 13.07.2017. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 0870/56/12. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: