Постанова № 67826442, 19.07.2017, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2017 рокум. Ужгород№ 807/774/17

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Рейті С.І

при секретарі судового засідання Кречко Л.В.

за участю: представники сторін в судове засідання не з'явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області до Лумшорського дочірнього підприємства лікувально-оздоровчого комплексу "Полонина" Закарпатського обласного закритого акціонерного товариства по туризму та екскурсіях "Закарпаттурист" про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

У відповідності до ч.3 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 19 липня 2017 року проголошено вступну та резолютивну частини Постанови. Постанова в повному обсязі складена 20 липня 2017 року.

Головне управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області (далі позивач, ГУ ДФС у Закарпатській області) звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Лумшорського дочірнього підприємства лікувально-оздоровчого комплексу "Полонина" Закарпатського обласного закритого акціонерного товариства по туризму та екскурсіях "Закарпаттурист" (далі відповідач, Лумшорське ДП ЛОК "Полонина") про стягнення податкового боргу у сумі 26861,41 грн.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, при цьому, прохальною частиною позовної заяви просить розглянути справу без участі представника позивача, відтак, у відповідності до ст. 122 КАС України, справу розглянуто за відсутності представника позивача, на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Відповідач письмове заперечення проти позову з належними доказами не подав, свого представника в судові засідання не направив, хоча повідомлявся належним чином про дату, час та місце проведення судового засідання, відтак, судом вжито достатніх заходів щодо належного повідомлення відповідача про дату, час і місце судового розгляду даної адміністративної справи, та у відповідності до ст. 128 КАС України, справа розглянута за відсутності представника відповідача, на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову, виходячи з наступного:

Відповідно до частини 1 статті 67 Конституції України та статті 16 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (далі - ПК України), кожен зобов'язаний сплачувати податки, збори, інші обов'язкові платежі до держбюджету в порядку і розмірах, встановлених законом.

Станом на день звернення до суду, податковий борг відповідача перед бюджетом складає 26861,41 грн., в тому числі пеня у сумі 464,63 грн., зокрема, по платежу 50 18010400 "Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки" у розмірі 22198,54 грн.; по платежу 50 18010600 "Орендна плата з юридичних осіб" у розмірі 4662,87 грн., в т.ч., пеня в сумі 51,24 грн.

Відповідно до ст. 266 Податкового кодексу України, платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості. Об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка. База оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи із загальної площі кожного окремого об'єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об'єкт.

Платники податку - юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об'єкта/об'єктів оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально (пп.266.7.5. п.266.7. ст.266 ПК України). Податкове зобов'язання за звітний рік з податку сплачується, зокрема, юридичними особами - авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.

Відповідачем самостійно подано до податкової інспекції податкові декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2016 рік № НОМЕР_1 від 19 лютого 2016 року із самостійно задекларованою сумою, що підлягає сплаті до бюджету у розмірі 17869,90 грн., з якої відповідач сплатив самостійно лише 1358,32, а 16511,58 грн. залишається не сплаченою; податкову декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за І кв. 2017 року № НОМЕР_2 від 20 лютого 2017 року із самостійно задекларованою сумою, що підлягає сплаті до бюджету у розмірі 4467,48 грн., яка залишається не сплаченою у повному обсязі; уточнюючу податкову декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за І кв. 2017 року № НОМЕР_3 від 28 лютого 2017 року із самостійно задекларованою сумою, що підлягає сплаті до бюджету у розмірі 806,09 грн. (основний платіж 719,72 грн. та самостійно нарахована штрафна санкція 86,37 грн.), яка залишається не сплаченою у повному обсязі.

У відповідності до п.286.2 ст.286 ПК України, платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Згідно п.287.3 ст.287 ПК України, податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем, податкового (звітного) місяця.

Відповідачем подано до податкової інспекції податкові декларації з плати за землю за 2016 рік № НОМЕР_4 від 19 лютого 2016 року із самостійно задекларованою сумою грошового зобовязання, що підлягає сплаті до бюджету у розмірі 4455,41 грн., з якої відповідач самостійно сплатив лише1024,46грн., а 3430,95 грн. залишається не сплаченою; податкову декларацію з плати за землю за 2017 рік № НОМЕР_5 від 20 лютого 2017 року із самостійно задекларованою сумою грошового зобовязання, що підлягає сплаті до бюджету у розмірі 1180,68 грн., яке залишається не сплаченою у повному обсязі.

Згідно п.54.1 ст.54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає, у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно пп.56.11 ст.56 ПК України не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Згідно п.129.1.1. ст.129 ПК України пеня нараховується після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу. Погашення сум нарахованої та несплаченої пені здійснюється у загальному порядку установленому для погашення податкового боргу.

У відповідності до ст. 129 ПК України, відповідачу по платежу 50 18010600 "орендна плата з юридичних осіб" було проведено нарахування пені у розмірі 51,24 грн., та по платежу 50 18010400 "податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, які є власниками обєктів нежитлової нерухомості» було проведено нарахування пені у розмірі 413,95 грн., як також залишаються не сплаченими відповідачем.

Відповідно до пп.14.1.175 ст.14 ПК України, податковий борг - це сума узгодженого грошового зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобовязання.

Згідно п.59.1 ст.59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Як визначено пп. 14.1.153 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Відповідно до норм чинного законодавства України відповідачу було виставлено податкову вимогу від 31 травня 2013 року № 1 про наявність податкового боргу, яка була направлена відповідачу рекомендованим листом та вручена 08 червня 2013 року.

Податковий борг відповідача підтверджений матеріалами справи, зокрема податковою вимогою, обліковими картками платника податків, податковими деклараціями та розрахунком податкового боргу.

Відповідно до пп.20.1.19 п.20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб'єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до пп. 20.1.34 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Пунктом 95.1 ст. 95 ПК України визначено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.3 ст.95 ПК України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. ГУ ДФС доведено наявність податкового боргу Лумшорського ДП ЛОК "Полонина"у розмірі 26861,41 грн., по платежу 50 18010400 "податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченого юридичними особами, які є власниками обєктів нежитлової нерухомості" у розмірі 22198,54 грн., в тому числі, пені у розмірі 413,39 та по платежу 50 18010600 "орендна плата з юридичних осіб" у розмірі 4662,87 грн. в тому числі пеня у розмірі 51,24 грн., правомірність звернення з позовом про стягнення податкового боргу до суду та наявність підстав для стягнення такого, тобто позовні вимоги відповідають положенням податкового законодавства та підтверджуються дослідженими належними та допустимими доказами, відповідачем не спростовано (заперечення проти позову відповідач суду не надав), в зв'язку з чим позов підлягає до задоволення та слід стягнути з розрахункових рахунків Лумшорського ДП ЛОК "Полонина" кошти на погашення податкового боргу у розмірі 26861,41 грн.

Згідно ч. 4 ст. 94 КАС України, судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 2, 17, 71, 86, 94, 160, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області до Лумшорського дочірнього підприємства лікувально-оздоровчого комплексу "Полонина" Закарпатського обласного закритого акціонерного товариства по туризму та екскурсіях "Закарпаттурист" задовольнити повністю.

2. Стягнути з розрахункових рахунків Лумшорського дочірнього підприємства лікувально-оздоровчого комплексу "Полонина" Закарпатського обласного закритого акціонерного товариства по туризму та екскурсіях "Закарпаттурист" (89216, Закарпатська область, Перечинський район, с. Лумшори, буд. 64 код 02649377) кошти у сумі 26861,41 грн. (двадцять шість тисяч вісімсот шістдесят одна гривня сорок одна копійка) на погашення податкового боргу у сумі 26861,41 грн., в тому числі, по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки - 22198,54 грн., по орендній платі з юридичних осіб - 4662,87 грн.

3. Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України, та може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд в порядку та строки, встановлені ст. 186 КАС України. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України протягом десяти днів з дня отримання її копії (копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції).

Суддя ОСОБА_1