Рішення № 6782371, 23.10.2009, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" жовтня 2009 р.Справа № 12/191-09-4422 За позовом: приватного підприємства "ГАЛ-ЮРБУД" до відповідача: приватного підприємства "ТРАНСКОМ"

про стягнення 3006,26 грн.

                                                                                          Суддя Цісельський О.В.

За участю представників сторін:

від позивача: Козак Г.М. –довіреність від 09.09.2009 р.

від відповідача: не з’явився.

          СУТЬ СПОРУ: приватне підприємство "ГАЛ-ЮРБУД" (далі –ПП "ГАЛ-ЮРБУД") звернулося до господарського суду Одеської області з позовною заявою, в якій просить стягнути з приватного підприємства "ТРАНСКОМ" (далі –ПП "ТРАНСКОМ") заборгованість розмірі 2698,16 грн. з яких 1000 грн. –основна заборгованість за договором перевезення, 121 грн. –пені; 51,80 грн. –інфляційні; 14,96 грн. –3 % річних.

          Представник від позивача надав у судовому засіданні 23.10.2009 р. заяву про уточнення позовних вимог.

Відповідач був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, а саме, за його юридичною адресою, підтвердженою даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 20.10.2009 р. наданими суду позивачем, а також повідомленнями про вручення поштового відправлення від 07.09.2009 р., 25.09.2009 р. та від 02.10.2009 р., але у судове засідання не з’явився, поважності підстав неявки суду не надав, своє право на захист не використав.

Справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

В липні 2008 р. між ПП "ГАЛ-ЮРБУД" - (Перевізник) та ПП "ТРАНСКОМ" - (Замовник) було укладено договір перевезення вантажів автомобільним транспортом (далі –Договір).

          Даний Договір вступив в силу з моменту підписання його сторонами та діяв до 31.12.2008 р. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за 30 днів до закінчення терміну дії договору ні одна із сторін не заявить в письмовій формі про свої наміри припинити Договір.

          Відповідно до п.1.2. Перевізник бере на себе зобов’язання доставити ввірений йому для перевезення вантаж (згідно з товарно –транспортною накладною) за маршрутами відповідно до поданих Замовником заявок, які є невід’ємними частинами договору, а Замовник зобов’язується сплатити плату за перевезення вантажу.

          Згідно до п. 4 Договору розмір плати за перевезення вантажів зазначені у заявці, яка є невід’ємною частиною договору. Замовник проводить оплату Перевізнику за перевезення вантажу та інших пов’язаних з перевезенням послуг, згідно отриманих оригіналі документів (рахунку –фактури, акту виконаних робіт, податкових накладних, товарно –транспортних накладних) на протязі п’яти банківських днів від дати надання цих документів.

          Відповідно до п.5.1. сторони несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору відповідно до чинного законодавства України.

Згідно підписаної заявки б/н від 17.12.2008 р. на перевезення вантажу автомобільним транспортом між Замовником ПП ТРАНСКОМ»та Виконавцем ПП „Гал –Юрбуд" було здійснено перевезення вантажу (побутова хімія) по маршруту м. Одеса (Н. Беляри) –м. Львів(Ст. Яричев). Свої зобов'язання згідно даної заявки Позивач виконав повністю.

Загальна вартість робіт (послуг) становила 3000 грн. в т.ч. ПДВ. Відповідачем оплачено 2000 грн. Залишок боргу становить 1000 грн.

Про виконання роботи( надання послуг) свідчить товарно –транспортна накладна 02 АБИ 962598 від 19.12.2008 р.

18.06.2009 р. Позивачем на адресу Відповідача була надіслана претензія №15 про негайне повернення, але дана претензія залишилася без відповіді.

До сьогоднішнього дня оплата залишку боргу за дане перевезення замовником не проведена.

          Порушення Відповідачем зазначених вище договірних зобов’язань зумовило звернення Позивача до господарського суду Одеської області з позовом.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, проаналізувавши норми чинного законодавства суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав:

          Згідно ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

          Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

          Згідно до ст.509 Цивільного кодексу України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

          Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 Цивільного кодексу України, а саме: цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

          Статтею 193 Господарського кодексу України, статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1,7 ст.193).

          Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

          Згідно ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки –грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення ним зобов’язання.

          Згідно ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п.4 ст. 631 Цивільного кодексу України закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Відповідно до вимог ст.ст.32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

          Відповідно до ч.2 ст.615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов’язання.

          З огляду на вищевикладене, суд вважає позовні вимоги ПП "ГАЛ-ЮРБУД", щодо стягнення з Відповідача 1000 грн. заборгованості за Договором, 121,40 грн. –пені, 51,8 грн. –інфляційних, 14,96 грн. -3% річних, підтвердженими матеріалами справи, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

          Згідно статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід стягнути з Відповідача на користь Позивача витрати по сплаті державного мита на суму 102 грн.

          З огляду на те, що Позивач звертався за правовою допомогою до адвоката, що підтверджується договором № 37 від 29.07.2009 р., слід стягнути з Відповідача на користь Позивача суму судових витрат на оплату послуг адвоката у сумі 600 грн., що підтверджується платіжним дорученням №523 від 22.09.2009 р.

          Також Позивач надав до суду білети, які є доказом витрат на проїзд у сумі 858,10 грн. та посвідчення на відрядження у сумі сума витрат на які складає 360 грн. З урахуванням положень статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати на проїзд також є судовими витратами, які слід покласти на Відповідача.

          Стовно стягнення витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на суму 315 грн., то суд зазначає наступне:

          Згідно до постанови Кабінету міністрів України від 05.08.2009 р. №825 затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 р. №1258 розмір витрат з інформаційно –технічного забезпечення судового процесу складає 236 грн. Отже, слід стягнути з Відповідача на користь Позивача 236 грн.

          Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з приватного підприємства "ТРАНСКОМ" (65078, м. Одеса, вул. Терешкової, буд. 13, ідент. код 31648258) на користь приватного підприємства "ГАЛ-ЮРБУД" (81500, Львівська область, Городоцький район, м. Городок, Майдан Гайдамаків, буд. 16, ідент. код 32858351) - 1000 (одна тисяча) грн. –заборгованість за договором перевезення, 121 (сто двадцять одна) грн. 40 коп. –пені, 51 (п’ятдесят одна) грн. 80 коп. –інфляційних, 14 (чотирнадцять) грн. 96 коп. -3% річних, 600 (шістсот) грн. –судові витрати на послуги адвоката, 858 (вісімсот п’ятдесят вісім) грн. 10 коп. –судові витрати на проїзд, 360 (триста шістдесят) грн. –судові витрати на відрядження, 102 (сто дві) грн. –витрат на оплату державного мита; 236 (двісті тридцять шість) грн. –витрат на ІТЗ судового процесу.

Рішення господарського суду набирає чинності в порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати в порядку ст.116 ГПК України.

Рішення підписане 27.10.2009 р.

Суддя