Ухвала суду № 67822439, 26.06.2017, Сихівський районний суд м. Львова

Справа №464/3666/17

пр.№ 4-с/464/77/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.06.2017 року Сихівський районний суд м. Львова

в складі: головуючого-судді Теслюка Д.Ю.,

з участю секретаря судового засідання Горбач О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Львові скаргу Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Львівгаз» на постанову, дії та бездіяльність державного виконавця Сихівського відділу державної виконавчої служби м. Львів,

в с т а н о в и в :

Заявник (стягувач) ПАТ по газопостачанню та газифікації «Львівгаз» (далі - ПАТ «Львівгаз») звернувся до суду зі скаргою на постанову, дії та бездіяльність державного виконавця Сихівського відділу державної виконавчої служби м.Львів (далі Сихівського ВДВС м.Львів). Скаргу мотивовано тим, що постановою державного виконавця від 04.10.2013 року відкрито виконавче провадження з виконання судового наказу Сихівського районного суду м.Львова за заявою ПАТ «Львівгаз» про стягнення з ОСОБА_1, ОСОБА_2 заборгованості за спожитий природний газ (№464/3104/13-ц). В подальшому, 11.03.2014 року винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу. Проте, постанова стягувачу не надходила та про таку стало відомо лише у травні 2017 року з відповіді на відповідний запит. Підставою для повернення виконавчого документа стягувачу слугувало те, що у боржників відсутнє майно. Проте, акт державного виконавця про перевірку майнового стану боржників у матеріалах виконавчого провадження відсутній, опис майна боржників не здійснювався, не вжито додаткових заходів щодо забезпечення доступу до житлового приміщення останніх, не ініційовано питання про обмеження боржників у праві виїзду за межі України. Таким чином, заявник вважає бездіяльність державного виконавця щодо не направлення на адресу ПАТ «Львівгаз» постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві та дії щодо винесення такої постанови неправомірними, у звязку з чим вказану постанову необхідно скасувати та зобовязати державного виконавця відновити виконавче провадження.

Представник Сихівського ВДВС м.Львів ОСОБА_3 подала до суду письмове заперечення, відповідно до якого вважає, що 11.03.2014 року державним виконавцем правомірно винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві на підставі п.2 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження», чинного на той час. До письмових заперечень надала витяг з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень, в якому зазначено усю інформацію щодо цього виконавчого провадження. Просить суд в задоволенні скарги відмовити та розгляд такої проводити за її відсутності.

Представник стягувача ПАТ «Львівгаз» у судове засідання не зявився, звернувся до суду з клопотанням про розгляд скарги за його відсутності, а тому суд вважає за можливе розглядати справу у відсутності представника стягувача, на підставі наявних у справі доказів.

У звязку з неявкою сторін та з врахуванням поданих клопотань фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч.2 ст.197 ЦПК України.

Дослідивши матеріали скарги, зясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до наступних висновків.

Згідно із ст. 383 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього кодексу, порушено їх права чи свободи.

Як вбачається з матеріалів скарги та встановлено судом, у провадженні Сихівського відділу державної виконавчої служби м.Львів перебувало виконавче провадження №40042943, відкрите 04.10.2013 року, з примусового виконання судового наказу Сихівського районного суду м.Львова №464/3104/13-ц від 28.03.2013 року про стягнення з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь ПАТ «Львівгаз» заборгованості за спожитий природний газ, та 11.03.2014 року винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п.2 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження» (1999 р.).

Згідно із п.2 ч.1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» (1999 р.), чинного на момент вчинення оскаржуваних дій, виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Відповідно до п.1.1 Положення про Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України №43/5 від 20.05.2003 року (чинного на час вчинення оскаржуваних дій), Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень (надалі Єдиний реєстр) це компютерна база даних, яка створена за допомогою автоматизованої системи і відповідно до якої здійснюється збирання, зберігання, захист, облік, пошук, узагальнення та надання відомостей про виконавчі дії.

Пунктами 2.3, 3.1 Положення визначено перелік даних, що вносяться до Єдиного реєстру у органі ДВС.

Як вбачається з наданого суду витягу з Єдиного реєстру, у такому зазначена уся необхідна інформація, передбачена п.2.3, 3.1 Порядку. Серед іншого наявні відомості про те, що державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, яку скеровано в органи та установи, які посвідчують договори відчуження майна чи проводять його перереєстрацію на іншого власника для виконання. Згідно з відповіддю ЛВ РЕР ДАІ УМВС у Львівській області за боржником транспортні засоби не зареєстровані. Як видно з даних ДПС України боржник як платник податків з таким податковим номером чи за серією паспорта на обліку в органах ДПС не перебуває, інформація щодо сум доходу, нарахованого (сплаченого) податковим агентом на користь платників податку, та сум утриманого з них податку в ДРФО відсутня. Також встановлено, що за адресою проживання боржника, майна останнього в межах суми стягнення, не виявлено.

Крім цього, відповідно до п.5.1 Положення про Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень право доступу до виконавчого провадження шляхом пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування всіх документів та відомостей виконавчого провадження мають сторони виконавчого провадження, у якому вони беруть участь. Указаний доступ до інформації Єдиного реєстру здійснюється безоплатно та цілодобово з використанням звичайних програмних засобів перегляду інформації у мережі інтернет через веб-сайт, який ведеться Адміністратором Єдиного реєстру. З метою забезпечення доступу до інформації даного реєстру сторонам виконавчого провадження у постанові про відкриття виконавчого провадження розяснюється таке право, вказуються адреса відповідного веб-сайту в мережі інтернет, а також ідентифікатор для доступу до інформації про виконавче провадження та порядок його використання.

Європейським Судом з прав людини в справі «Каракуця проти України» (Karakutsya v. Ukraine, 18986/06, 16.02.2017) не встановлено порушення права доступу до суду, у звязку з тим, що заявники не виявили належної зацікавленості у розгляді справи протягом одного року та восьми місяців.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що в ході виконавчого провадження державним виконавцем вжито усі необхідні заходи з метою належного виконання судового наказу про стягнення заборгованості за спожитий природний газ. Повернення виконавчого документа відбулося з дотриманням вимог чинного законодавства, про що внесено відомості до Єдиного реєстру виконавчих проваджень, доступ до якого має кожна зі сторін виконавчого провадження.

Таким чином, відсутні підстави для висновку, що діями державного виконавця порушено права чи свободи стягувача, у звязку з чим, у задоволенні скарги необхідно відмовити.

Керуючись ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» (1999 р.), ст.ст. 197, 383, 385 - 387 ЦПК України,

у х в а л и в :

У задоволенні скарги Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Львівгаз» на постанову, дії та бездіяльність державного виконавця Сихівського відділу державної виконавчої служби м.Львів відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Апеляційного суду Львівської області через Сихівський районний суд м.Львова протягом пяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Суддя Д.Ю. Теслюк