Ухвала суду № 67821365, 18.07.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 липня 2017 р. Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду міста Києва в складі:

головуючого - Усика Г.І.

суддів - Борисової О.В., Гаращенка Д.Р.

при секретарі - Пузиковій В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Київенерго» на ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 03 червня 2016 р. про розстрочку виконання рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 22 червня 2015 р. у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Київенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості щодо недорахованої електричної енергії за актом порушень,

в с т а н о в и л а:

Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 22.06.2015 р. позовні вимоги ПАТ «Київенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за недораховану електричну енергію задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Київенерго» заборгованість за спожиту електричну енергію у розмірі 149 629,05 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 496,30 грн.

У грудні 2015 р. ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про розстрочку виконання зазначеного судового рішення, посилаючись на те, що вона не має можливості своєчасно та у повному обсязі його виконати, оскільки є особою пенсійного віку, її місячний дохід становить 1 345,52 грн., крім того вона має низку хвороб та потребує лікування. Просила розстрочити виконання рішення суду з розрахунку 200,00 грн. в місяць в частині сплати заборгованості за не обліковану електричну енергію у розмірі 149 629,05 грн., та на термін дванадцять місяців в частині сплати судового збору в розмірі 1 496,30 грн.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 16.02.2016 р. заяву ОСОБА_1 задоволено частково.

Розстрочено виконання рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 22.06.2015 р. шляхом стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Київенерго» 1/2 частини пенсії щомісячно.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 28.04.2016 р. апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 16.02.2016 р. скасовано і передано питання на новий розгляду до суду першої інстанції.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 03.06.2016 р. заяву ОСОБА_1 задоволено частково.

Розстрочено виконання рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 22.06.2015 р. шляхом стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго» з розрахунку сплати по 207,10 грн. щомісячно протягом 60 років 10 місяців.

В апеляційній скарзі представник ПАТ «Київенерго» просив скасувати зазначену ухвалу та постановити нову ухвалу, якою розстрочити виконання рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 22.06.2015 р. на розумний строк, не більший за дванадцять календарних місяців, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та неправильне застосування норм матеріального і процесуального права.

Зазначав, що суд в порушення ст. 74 ЦПК України розглянув заяву ОСОБА_1 без повідомлення ПАТ «Київенерго», чим грубо порушив права стягувача, який копію оскаржуваної ухвали отримав лише 25.04.2017 р.

Посилався на те, що оскаржувана ухвала з огляду на поважний вік боржника (80 років) унеможливлює виконання рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 22.06.2015 р., що є порушенням п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод на виконання рішення суду, що у розумінні Конвенції є невід'ємною частиною «рішення суду».

Вказував на те, що суд першої інстанції не звернув увагу на наявні у матеріалах справи докази споживання електроенергії ОСОБА_1 на суми, що значно перевищують суму розстрочення у 200,00 грн., зокрема сплату нею у 2013-2017 роках значних сум за спожиту електроенергію (від 15 000,00 грн. до 69 980,00 грн.), що свідчить про наявність у неї інших доходів та введення в оману щодо її неплатоспроможності.

В судовому засіданні представник ПАТ «Київенерго» просив задовольнити апеляційну скаргу з наведених у ній підстав.

Представник ОСОБА_1 просив відхилити апеляційну скаргу, посилаючись на те, що її доводи є безпідставними, а ухвала суду першої інстанції законною та обґрунтованою.

Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які приймали участь в судовому засіданні, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.

Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 22.06.2015 р., яке набрало законної сили 13.10.2015 р., стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Київенерго» заборгованість за необліковану електричну енергію в розмірі 149 629,05 грн. та 1 496,30 грн. судового збору.

В заяві про розстрочку виконання рішення суду шляхом стягнення щомісячно 200 грн. в рахунок погашення сплати заборгованості у розмірі 149 629,05 грн. та розстрочення на дванадцять місяців сплати суми судового збору в розмірі 1 496,30 грн. ОСОБА_1, як на виняткові обставини, що унеможливлюють виконання рішення суду посилалася на те, що вона як пенсіонер отримує пенсію у розмірі 1 345,52 грн., і несе значні витрати на лікування низки хронічних захворювань.

Задовольняючи заяву ОСОБА_1 частково, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до положень ст. 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з ОСОБА_1 можливо відраховувати не більш як 20% пенсії.

Проте, з таким висновком суду першої інстанції погодитись не можна з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 373 ЦПК України, за наявності обставин, що утруднюють виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), за заявою державного виконавця або за заявою сторони суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає питання про відстрочку або розстрочку виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання рішення в судовому засіданні з викликом сторін і у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.

Відповідно до п. 10 постанови Пленуму Верховного суду України № 14 від 26 грудня 2003 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що, відповідно до ст. 351 ЦПК, їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Законодавець не наводить визначення поняття «виняткового випадку» для положень ст. 373 ЦПК України, а тому зазначене поняття є оціночним та визначається судом з огляду на надані стороною докази.

Скасовуючи ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 16.02.2016 р., Апеляційний суд м. Києва в ухвалі від 28.04.2016 р. зазначив, що суд першої не з'ясував, чи є єдиним способом виконання рішення суду звернення стягнення на пенсію ОСОБА_1, та чи можливе стягнення на інше майно, за наявності якого хвороба боржника не може вважатися винятковою обставиною, що утруднить виконання судового рішення.

Суд першої інстанції зазначені обставини не перевірив, що призвело до неповного з׳ясування обставин, що мають значення для справи та неправильного вирішення заявленого питання.

В суді апеляційної інстанції представник ОСОБА_1 зазначив про належність їй на праві власності нерухомого та рухомого майна, зокрема: двокімнатної квартири, розташованої у АДРЕСА_1; житлового будинку по АДРЕСА_2 автомобіля «Мерседес», 1999 р. випуску, об'єм двигуна 2,3 куб. см. та, що до січня 2017 р. ОСОБА_1 займалась підприємницькою діяльністю.

Крім того з особової картки споживача електроенергії убачається, що ОСОБА_1 сплатила за спожиту електроенергію у 2013 р. - 47 000,00, 2014 р. - 69 980,00 грн., 2015 р. - 64 100,00 грн., 2016 р. - 24 244,75 грн. та 15 000,00 грн. у 2017 р., а відтак посилання на те, що вона не має можливості виконати рішення є непереконливими та такими, що не відповідають дійсним обставинам справи.

Зазначені обставин свідчать про відсутність виняткових обставин, які утруднюють виконання судового рішення та можуть бути підставою для задоволення заяви про розстрочення його виконання.

З наведених підстав, а також у зв'язку з значним розміром щомісячних стягнень не підлягають задоволенню вимоги апеляційної скарги ПАТ «Київенерго» про розстрочення виконання рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 22.06.2015 р. на строк не більший за дванадцять календарних місяців.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

За подання апеляційної скарги ПАТ «Київенерго»сплатило судовий збір у розмірі 1600,00 грн., а тому ці витрати підлягають стягненню з ОСОБА_1

Ураховуючи наведене та керуючись ст.ст. 303, 307, 312-315 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Київенерго» задовольнити частково.

Ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 03 червня 2016 р. скасувати та постановити нову ухвалу.

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про розстрочку виконання рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 22 червня 2015 р. у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Київенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості щодо недорахованої електричної енергії за актом порушень, відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго» судовий збір у розмірі 1 600,00 грн.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: Судді: