Постанова № 678212, 23.05.2007, Господарський суд Чернігівської області

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

Господарський суд Чернігівської області

________________

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20 Тел. 7-38-36, факс 7-44-62

Іменем України

ПОСТАНОВА

 "23" травня 2007 р. Справа № 15/112

23.05.07 Справа № 15/112

Позивач- Суб”єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1, АДРЕСА_1.

До відповідача- Чернігівського обласного управління у справах захисту прав споживачів, м. Чернігів, пр. Миру, 49 а.

Про скасування постанови.

Суддя Ю.В.Федоренко секретарі Скорик М.О., Фурник К.В., Сумін О.О.

Представники сторін:

Від позивача - ОСОБА_1

Від відповідача- Зенов О.В., дов. від 10.01.07.

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов про скасування постанови про накладення стягнень НОМЕР_1.

Після порушення провадження у справі позивач звернувся з доповненням до адміністративного позову в якому просить скасувати постанову НОМЕР_2 по справі про адміністративне правопорушення від 21.03.07. Вказаним доповненням фактично збільшено позовні вимоги відповідно до ст. 51 КАС України.

Постановою НОМЕР_2 від 21.03.07 фізичну особу ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 168-І Кодексу України про адміністративні правопорушення і накладено штраф у розмірі 255 грн.

Відповідно до п. 3 частини 1 ст. 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення постанову іншого органу ( посадової особи ) про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено у вищестоящий орган ( вищестоящій посадовій особі ) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, рішення якого є остаточним.

Отже, підсудність адміністративної справи про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення визначається відповідно до п. 5 розділу УІІ Прикінцевих та перехідних положень КАС України, в зв”язку з чим заяву про збільшення позовних вимог суд не приймає до розгляду, оскільки дана справа не підсудна цьому адміністративному суду.

Позов обґрунтовано тим, що на думку позивача ним не порушено законодавства про захист прав споживачів, невідповідністю акта перевірки НОМЕР_3 чинному законодавству, неправильним нарахуванням суми штрафу, прийняття постанови без участі позивача, який не міг з”явитися через хворобу про що було письмово повідомлено відповідача.

Відповідач позов не визнав посилаючись на те, що при перевірці мікроавтобуса „Мерседес”, належного позивачу, було встановлено, що він не відповідає вимогам законодавства по безпечному перевезенню пасажирів. Позивач запрошувався для розгляду справи про порушення законодавства про захист прав споживачів, клопотання про відкладення розгляду справи від останнього не надходило у зв”язку з чим справу було розглянуто без участі позивача.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін суд встановив наступне.

Відповідно ч.1 п. 2 ст. 26 Закону України „Про захист прав споживачів” спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі здійснюють державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, забезпечують реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів і мають право: перевіряти у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якість продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг; безперешкодно відвідувати та обстежувати відповідно до законодавства  будь-які виробничі, складські, торговельні та інші приміщення цих суб'єктів.

Вказані повноваження надані позивачу також п.5 „Положення про обласні, головні управління (управління) у справах захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, Затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики 28.11.2006 N 332, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 січня 2007 р. за N 69/13336.

Згідно з п.1.3. Порядку проведення перевірок у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якості продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг, затвердженої Наказом Держспоживстандарту України 25.10.2006 N 311, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21 листопада 2006 р.за N 1219/13093, перевірки діяльності суб'єктів господарювання проводяться з метою контролю стану дотримання ними вимог законодавства про захист прав споживачів щодо якості та безпеки продукції, правил торгівлі та послуг, надання споживачам необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію. Перевірки проводяться посадовими особами на підставі затвердженого тематичного плану роботи Держспоживстандарту України, його територіальних органів у справах захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - органи у справах захисту прав споживачів), а також на виконання наказів, розпоряджень, доручень Держспоживстандарту України.

На підставі вказаного вище законодавства, відповідно до плану перевірок та роботи Чернігівського обласного управління у справах захисту прав споживачів на 1 квартал 2007 р., направлення НОМЕР_4, відповідачем була проведена перевірка дотримання законодавства про захист прав споживачів на маршруті Короп -Чернігів про що складено акт НОМЕР_3.

Як зазначено в акті перевірки, мікроавтобус „Мерседес” держ. номер НОМЕР_5, яким здійснюються перевезення пасажирів на маршруті Короп -Чернігів, не відповідає вимогам ГСТУ 60.2-00017584-011-2001, п. 3.4 „Порядку і умов організації перевезень пасажирів та багажу автомобільним транспортом”, п. 31 „Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту”, ст.. 6 Закону України „Про захист прав споживачів”, а саме: задній прохід до аварійного виходу не відповідає вимогам НД; відсутнє освітлення площадки заднього аварійного виходу; біля входу відсутні поручні з правої та лівої сторони; не проходить контрольний шаблон через положення вхід -вихід; кількість виходів менше трьох ( не влаштовано запасний вихід напроти пасажирських дверей ); аварійний люк менше встановленої норми ( не проходить контрольний шаблон 50х90 ); не огороджено сидіння біля пасажирських дверей.

Представнику позивача вручено припис керівнику господарюючого суб”єкта з зобов”язанням усунути недоліки, які зазначені в акті про що доповісти відповідачу до 03.03.07. На приписі зроблено відмітку про ознайомлення представника позивача з актом та приписом і одержання другого примірника для вручення керівникові господарюючого суб”єкта, повідомлено, що розгляд справи відбудеться 28.02.07.

Відповідно до частини 2 п. 4 „Положення про порядок накладення та стягнення штрафів за порушення законодавства про захист прав споживачів”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 17.08.02 № 1177, питання про накладення штрафу розглядається за участю представника суб”єкта господарської діяльності. У разі його відсутності справу може бути розглянуто лише у випадку, коли незважаючи на своєчасне повідомлення суб”єкта господарської діяльності про місце та час розгляду справи від нього не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Листом НОМЕР_6 позивач повідомив відповідача про неможливість явки 28.02.07 для складення протоколу у зв”язку з хворобою та прохав перенести складення протоколу на іншу дату.

Факт отримання листа відповідачем підтверджується листом останнього НОМЕР_7.

Згідно з листком непрацездатності НОМЕР_8 ОСОБА_1 перебувала на стаціонарному лікуванні з 25.02.07 по 01.03.07, що позбавляло її можливості прийняти участь при розгляді справи про порушення Закону України „Про захист прав споживачів”.

Відповідно до п. 9 ч. 3 ст. 2 КАС України у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб”єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті ( вчинені ) вони з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Отже, при прийнятті постанови про накладення стягнень, передбачених ст. 23 Закону України „Про захист прав споживачів” від 28.02.07 порушено право позивача на участь у процесі прийняття рішення, а тому позов у частині скасування вказаної постанови підлягає задоволенню.

Посилання відповідача на те, що позивач не звертався з клопотанням про відкладення розгляду справи суд до уваги не приймає, оскільки в акті перевірки не зазначено розгляд якої справи відбудеться 28.02.07, про неможливість явки позивача 28.02.07 відповідачу було відомо з листа від 27.02.07.

В іншій частині заявлені позивачем підстави для скасування постанови до уваги судом не приймаються, оскільки факт порушення законодавства про захист прав споживачів підтверджується актом НОМЕР_3, ГСТУ 60.2-00017584-011-2001 „Засоби транспортні дорожні” технічні вимоги до безпечності конструкції автобусів загального призначення, які знаходяться в експлуатації, поясненнями свідка ОСОБА_2

Керуючись ст. 158 - 163, п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити повністю.

Скасувати постанову про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів»НОМЕР_1.

Стягнути з Державного бюджету України на користь суб»єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, АДРЕСА_1, код НОМЕР_9, 3,40 грн. грн. судового збору.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна  скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанову підписано 25.05.07

Суддя Ю.В.Федоренко