Рішення № 6782116, 26.10.2009, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"26" жовтня 2009 р.Справа № 10/139-09-3753 за позовом Підприємства з іноземними інвестиціями «Лукойл-Україна» до відповідача Приватного підприємства «Фірма «Оріон»

про стягнення 54765,09грн.

Суддя Смелянець Г.Є.

за участю представників сторін

від позивача: Журавльов О.С. за довіреністю від 25.05.2009р. №90

від відповідача: не з’явився

Суть спору: Підприємство з іноземними інвестиціями «Лукойл-Україна»звернулось до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з ПП «Фірма «Оріон» збитків в сумі 54765,09 грн., що спричинені позивачу внаслідок неналежного виконання відповідачем умов укладеного між сторонами договору поставки нафтопродуктів №05/2340 від 29.11.2005р.

Відповідач у судові засідання не з’явився, відзив на позов і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову до суду не надав. При цьому судові ухвали про порушення провадження у справі, відкладення розгляду справи та продовження строку вирішення спору, які направлені відповідачу на адресу, що зазначена у позові, одержані останнім, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень, а тому господарський суд визнав за можливе розглянути дану справу за відсутністю відповідача у судовому засіданні, а також в силу вимог ст.75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Ухвалою від 23.09.2009р. за підписом в.о. голови суду строк розгляду даної справи продовжений до 27.10.2009р.

Відповідно до вимог ст. 85 ГПК України у судовому засіданні за згодою представника позивача оголошено резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача господарський суд встановив:

29.11.2005р. між Підприємством з іноземними інвестиціями «Лукойл-Україна»(постачальник, позивач) і ПП «Фірма «Оріон»(покупець, відповідач) укладений договір поставки нафтопродуктів №05/2340, предметом якого є зобов’язання позивача передати нафтопродукти (товар) у власність відповідача та зобов’язання відповідача прийняти і оплатити товар на умовах даного договору.

Згідно з умовами п.1.2. договору, асортимент, кількість, ціна і умови поставки товару узгоджуються сторонами у додаткових угодах, що є невід’ємними частинами даного договору.

Умовами п.2.1.1. договору встановлено, що позивач зобов’язаний відвантажити товар на підставі письмової заявки відповідача, а відповідно до умов п.2.2.2. договору, відповідач щодекадно за п’ять днів до початку наступної декади здійснює коректування узгодженого сторонами плану відвантаження товару шляхом надання позивачу заявок на поставку товару на наступну декаду із зазначенням найменування, номенклатури, кількості товару і відвантажувальних реквізитів.

Умовами п.5.1. договору передбачено, що у випадку невиконання або неналежного виконання якою-небудь із сторін своїх зобов’язань по даному договору, винна сторона відшкодовує другій стороні всі збитки або понесені витрати, що виникли у зв’язку з цим. Факт понесених витрат або збитків, що виникли і їх зв'язок з невиконанням або неналежним виконанням своїх зобов’язань винною стороною підтверджується відповідними документами.

Відповідно до умов п.7.1. договору даний договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє на протязі одного календарного року.

Також судом встановлено, що 15.05.2006р. між сторонами укладено додаткову угоду до договору поставки нафтопродуктів №05/2340 від 29.11.2005р., в якій сторонами визначено найменування товару, кількість ціна і сума поставки товару позивачем відповідачу.

Разом з тим судом встановлено, що 17.05.2006р. відповідач надав позивачу заявку за вих. №245/06 на поставку палива із зазначенням відвантажувальних реквізитів, в т.ч. і коду одержувача вантажу –3129. Аналогічну за змістом заявку відповідач надав позивачу і 23.05.2006р. за вих. №256/06, в якій також зазначений код одержувача вантажу –3129.

В свою чергу позивач на підставі наданих відповідачем заявок здійснив поставку палива останньому, що підтверджується підписаними між сторонами актами приймання-передачі нафтопродуктів від 19.05.2006р. та від 27.05.2006р. та відповідними залізничними накладними №041209 та №041214.

При цьому паливо, яке позивач поставив відповідачу, придбане позивачем у ТОВ «Новойл»на підставі генерального договору поставки нафтопродуктів від 26.12.2005р. №05/2312, який укладений між позивачем (покупець) і ТОВ «Новойл»(постачальник) та згідно з яким, відвантаження товару ТОВ «Новойл»здійснюється на підставі заявки позивача, а послуги по відвантаженню і доставленню товару до станції призначення, вказаної позивачем у заявці, надаються вантажовідправником ЗАТ «Торговий Дім «Укрнафта».

На виконання умов цього генерального договору позивач надав ТОВ «Новойл»заявки від 17.05.2006р. №2315 та від 25.05.2006р. №2495, в яких зазначив код одержувача товару, який зазначений відповідачем у своїх заявках, що надані позивачу –3129. В свою чергу ТОВ «Новойл»такий саме код одержувача товару –В/ч 4486 вказав у своїх заявках від 17.05.2006р. за вих.№973, від 25.05.2006р. за вих. №3141 та надав їх на виконання ЗАТ «Торговий Дім «Укрнафта», яке є вантажовідправником за генерального договору поставки нафтопродуктів від 26.12.2005р. №05/2312.

В подальшому рішенням господарського суду Полтавської області від 03.10.2006р. по справі №19/219 задоволено позов ДП «Придніпровська залізниця»до ЗАТ «Торговий Дім «Укрнафта»та з останнього на користь ДП «Придніпровська залізниця»стягнуто штраф за неправильно зазначений код одержувача вантажу в сумі 24055 грн. (залізнична накладна №041214). Рішенням господарського суду Полтавської області від 03.10.2006р. по справі №19/220 задоволено позов ДП «Придніпровська залізниця»до ЗАТ «Торговий Дім «Укрнафта»та з останнього на користь ДП «Придніпровська залізниця» стягнуто штраф за неправильно зазначений код одержувача вантажу в сумі 29285 грн. (залізнична накладна №041209).

Після цього ЗАТ «Торговий Дім «Укрнафта»звернулося до ТОВ «Новойл»з позовами про стягнення збитків. Рішенням господарського суду міста Києва від 08.04.2008р. по справі №37/96 позов ЗАТ «Торговий Дім «Укрнафта»задоволено частково та з ТОВ «Новойл»на користь ЗАТ «Торговий Дім «Укрнафта»стягнуто збитки в сумі 24055 грн. Також рішенням господарського суду міста Києва від 08.04.2008р. по справі №37/95 позов ЗАТ «Торговий Дім «Укрнафта»задоволено частково та з ТОВ «Новойл»на користь ЗАТ «Торговий Дім «Укрнафта»стягнуто збитки в сумі 29285 грн. В свою чергу ТОВ «Новойл»звернулося з позовами до Підприємства з іноземними інвестиціями «Лукойл-Україна»про стягнення збитків в сумі 54106,03 грн. Рішенням господарського суду міста Києва від 26.09.2008р. по справі №51/110 позов ТОВ «Новойл»задоволено та з Підприємства з іноземними інвестиціями «Лукойл-Україна»на користь ТОВ «Новойл»стягнуто збитки в сумі 54106,03 грн., державне мито в сумі 541,06 грн. та витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 118 грн.

Після цього Підприємство з іноземними інвестиціями «Лукойл-Україна»звернулося до ПП «Фірма «Оріон»з претензією №3054 від 03.06.2008р. про відшкодування збитків в сумі 54106,03 грн., яка направлена відповідачу 06.06.2008р., що підтверджується фіскальним чеком №8291 та реєстром відправлених замовлених листів.

Відповідач відповіді на претензію позивача не надав та збитки останньому не відшкодував, що і зумовило звернення позивача до суду з даним позовом.

При цьому судом також встановлено, що під час примусового виконання рішення господарського суду міста Києва від 26.09.2008р. по справі №51/110 Підприємство з іноземними інвестиціями «Лукойл-Україна»перерахувало ТОВ «Новойл»грошові кошти в сумі 54765,09 грн., що підтверджується платіжним дорученням №81428 від 30.06.2009р.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов’язків є договір, а в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Як вище встановлено судом між сторонами у справі укладений договір поставки нафтопродуктів, умовами якого встановлено зобов’язання відповідача надавати позивачу заявки на поставку товару із зазначенням найменування, номенклатури, кількості товару та відвантажувальних реквізитів.

Водночас обставини справи свідчать, що при виконанні цього договору відповідач неправильно зазначив відвантажувальні реквізити, а саме неправильно вказав код одержувача товару, що в свою чергу призвело до завдання позивачу збитків, розмір яких становить 54765,09 грн., в т.ч. 54106,03 грн. –сума збитків та 659,06 грн. –сума судових витрат, які стягнуті з позивача рішенням господарського суду міста Києва від 26.09.2008р. по справі №51/110.

При цьому завдані позивачу збитки в сумі 54106,03 грн. за своєю правовою природою фактично являються штрафними санкціями, які застосовані залізницею до вантажовідправника за неправильно зазначений у накладній код одержувача вантажу та виникли під час виконання сторонами у справі умов укладеного між сторонами договору поставки нафтопродуктів внаслідок неправильного зазначення відповідачем коду одержувача вантажу.

Згідно з умовами п.5.1. укладеного між сторонами договору поставки нафтопродуктів договору передбачено, що у випадку невиконання або неналежного виконання якою-небудь із сторін своїх зобов’язань по даному договору, винна сторона відшкодовує другій стороні всі збитки або понесені витрати, що виникли у зв’язку з цим. Факт понесених витрат або збитків, що виникли і їх зв'язок з невиконанням або неналежним виконанням своїх зобов’язань винною стороною підтверджується відповідними документами.

Разом з тим, згідно з вимогами ч.1 ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов’язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

У ч.1 ст.224 ГК України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов’язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності повинен відшкодувати завдані цим збитки суб’єкту права або законні інтереси якого порушено.

В силу вимог ч.1 ст.225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб’єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов’язання другою стороною.

Вимогами ч.1 ст.614 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов’язання, несе відповідальність за наявність її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання. При цьому в силу вимог частини другої вказаної статті ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов’язання.

Таким чином виходячи із встановлених обставин справи, які свідчать про те, що внаслідок порушення відповідачем свого зобов’язання щодо правильного зазначення у заявках відвантажувальних реквізитів, позивачу спричинені збитки, а також умов п.5.1. укладеного між сторонами договору та вимог чинного законодавства щодо відшкодування збитків, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог в сумі 54106,03 грн. При цьому господарський суд виходить також з того, що відповідачем взагалі не наведено жодних доводів, а тим більше не надано жодних доказів, які свідчать про відсутність його вини у заподіяних позивачу збитках.

Позовні вимоги в частині стягнення з відповідача збитків в сумі 659,06 грн. у вигляді оплачених позивачем судових витрат по справі №52/110 задоволенню не підлягають, оскільки понесення позивачем таких витрат не знаходиться у причинному зв’язку з діями відповідача щодо зазначення неправильних реквізитів одержувача товару.

Відповідно до ст.ст.44, 49 ГПК України судові витрати позивача по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов Підприємства з іноземними інвестиціями «Лукойл-Україна» задовольнити частково.

2.Стягнути з Приватного підприємства «Фірма «Оріон»(65026, м. Одеса, вул. Приморська,6, код ЄДРПОУ 21034687) на користь Підприємства з іноземними інвестиціями «Лукойл-Україна»(01032, м. Київ, вул. Комінтерну,14 літ. А, код ЄДРПОУ 30603572) збитки в сумі 54106 (п’ятдесят чотири тисячі сто шість) грн. 03 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 531 (п’ятсот тридцять одна) грн. 22 коп., витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 308 (триста вісім) грн. 70 коп.

3.В решті позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскаржено у встановленому законом порядку.

Рішення підписане 26 жовтня 2009 року.

Суддя