Рішення № 6781757, 10.11.2009, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" листопада 2009 р. Справа № 18/150/09

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області

у складі судді Давченко Т.М.,

при секретарі Ковальжи А.І.,

за участю представників:

представник позивача – Кардупеля В.Ю., дов. № 13-08/251 від 28.07.2009р.,

представник відповідача 1) не з’явився,

представник відповідача 2) не з’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом відкритого акціонерного товариства «Банк Столиця»,

04205, м. Київ, вул. Маршала Тимошенка, 29-б,

до відповідача 1) приватного підприємства «Новый век+»,

54010, м. Миколаїв, вул. 7 Поперечна, 1,

відповідача 2) відкритого акціонерного товариства «Завод Металіст»,

54001, м. Миколаїв, пр. Героїв Сталінграду, 1,

про стягнення боргу,

ВСТАНОВИВ:

11.09.2009р. відкрите акціонерне товариство «Банк Столиця»(далі –позивач) звернулося до господарського суду із позовом до приватного підприємства «Новый век+» (далі –відповідач 1), відкритого акціонерного товариства «Завод Металіст»(далі –відповідач 2) про стягнення з відповідача 1 заборгованості за договором № 25-02/06-К від 21.02.2006р. на кредитну лінію у сумі 17557382 грн. та 930910 доларів США та стягнення з відповідача 2 заборгованості за договором № 25-02/06-К від 21.02.2006р. на кредитну лінію у сумі 17557382 грн. та 930910 доларів США, судових витрат по справі.

02.11.2009р. за вх. № 16221 позивач подав до суду уточнену позовну заяву, яку підтримав у судовому засіданні.

Про час і місце судового засідання сторони повідомлені належним чином, проте відповідачі правом участі у судовому засіданні не скористалися, позов не заперечили, відзив на позовну заяву не надали.

За таких обставин, згідно зі ст. 75 ГПК України, спір розглядається за наявними у справі матеріалами, вивчивши які, господарський суд дійшов висновку про задоволення позову частково. Висновок суду грунтується на такому: 21.02.2006р. між позивачем та відповідачем 1 було укладено договір № 25-02/06-К на кредитну лінію (далі –Договір), яким позивач у період з 21.02.2006р. по 20.02.2008р. зобов’язується надати відповідачу 1 у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання, грошові кошти у рамках відновлювальної кредитної лінії з максимальною сумою заборгованості за нею 700000 доларів США у будь-який день зазначеного періоду, а відповідач 1 зобов’язується повернути кредит у строк 20.02.2008р. та сплачувати проценти за користування ним за ставкою 13% річних на визначених Договором умовах.

Пунктами 3.1, 3.2, 3.3 Договору передбачено, що проценти є платою за користування кредитом і сплачуються за весь час користування кредитом до дня його фактичного повернення, у тому числі після закінчення строку, на який було надано кредит; за користування кредитом позивач щомісячно нараховує проценти, а відповідач 1 не пізніше 14 числа наступного за місяцем, за який нараховані проценти, а також на день закінчення строку дії Договору сплачує проценти позивачу; після закінчення строку, на який надано кредит проценти нараховуються за ставкою 23% річних.

Пунктами 6.1.1, 6.1.2, 6.1.3 Договору сторони встановили, що у випадку порушення строків сплати процентів відповідач 1 сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НацБанку України від суми простроченої заборгованості за кожний день прострочки; у випадку використання кредиту на цілі, не передбачені Договором, відповідач 1 сплачує позивачу штраф у розмірі 10% від суми, використаної не за цільовим призначенням; за невиконання відповідачем 1 зобов’язань, передбачених п. 5.2.5 Договору, він сплачує штраф у розмірі 10% від суми кредиту за кожний день порушення.

Крім того, 21.09.2006р. між сторонами була укладена додаткова угода № 1 до Договору, згідно якої відповідачу 1 змінено умови кредитування –ставка 13% річних за користування кредитом в іноземній валюті та 19% річних національній валюті.

11.05.2007р. між позивачем та відповідачем 2 було укладено договір застави № 25-02/06-1Z (далі –Договір застави), згідно якого відповідач 2 передає в заставу позивачу у якості забезпечення виконання відповідачем 1 зобов’язань за Договором, обладнання згідно з переліком, що міститься в Додатку № 1 до Договору застави, що є невід’ємною складовою частиною Договору застави з ринковою вартістю предмету застави 4800000 грн.

Також, між позивачем та відповідачем 2 31.08.2006р. було укладено Договір іпотеки (далі –Договір іпотеки), відповідно до умов якого відповідач 2 передав в іпотеку позивачу в якості забезпечення виконання відповідачем 1 зобов’язань за Договором нежитлові будівлі, що знаходяться в м. Миколаєві по пр. Героїв Сталінграду в будинку № 111-В.

Крім того, 01.09.2008р. між позивачем та відповідачем 2 було укладено Договір іпотеки № 25-02/06-2Z(далі –Договір іпотеки 1), відповідно до умов якого відповідач 2 передав в іпотеку позивачу в якості забезпечення виконання відповідачем 1 зобов’язань за Договором земельну ділянку, площею 33770 кв.м., що знаходиться в м. Миколаєві по пр. Героїв Сталінграду, 111-В.

Зобов’язання за Договором позивач виконав у повному обсязі, що підтверджено меморіальними ордерами (а.с. 39 –47).

Свої зобов’язання за Договором відповідач 1 виконує неналежним чином: станом на 04.09.2009р. сума боргу становить 930910 доларів 30 центів США, що відповідає еквіваленту 7433318 грн. 75 коп. та 17649546 грн. 82 коп., що разом становить 25082865 грн. 57 коп.

Позивачем неодноразово направлялися відповідачеві 1 вимоги про погашення заборгованості за Договором, однак відповідач 1 борг не сплатив.

За таких обставин, користуючись правом, наданим йому Договором та ст. 1050 ЦК України, позивач звернувся до суду з позовом.

За розрахунком позивача, стягненню з відповідача 1 та відповідача 2 у солідарному порядку підлягає 17141520 грн. основного боргу; відсотки за користування кредитом –7604065 грн.; пені за несвоєчасне погашення кредиту –337280 грн. 57 коп., а разом 25082865 грн. 57 коп.

Що стосується вимог позивача щодо стягнення з відповідача 2 боргу шляхом звернення стягнення на предмет застави по Договору застави та по Договорам іпотеки, суд вважає, що в цій частині позовних вимог слід відмовити, оскільки відповідно до вимог ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження»стягнення на заставлене майно допускається в порядку примусового виконання для задоволення вимог стягувача.

Вимоги позивача підтверджені матеріалами справи, ґрунтуються на чинному законодавстві і Договорі, відповідачами не заперечені, отже підлягають задоволенню частково.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 526, 1048, 1050 ЦК України, ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з приватного підприємства «Новый век+» (54010, м. Миколаїв, вул. 7 Поперечна, 1; код ЄДРПОУ 32819843), відкритого акціонерного товариства «Завод Металіст» (54001, м. Миколаїв, пр. Героїв Сталінграду, 1; код ЄДРПОУ 02971050) в солідарному порядку на користь відкритого акціонерного товариства «Банк Столиця» (04205, м. Київ, вул. Маршала Тимошенка, 29-б; код ЄДРПОУ 26520464) 17141520 грн. основного боргу; відсотків за користування кредитом –7604065 грн.; пені за несвоєчасне погашення кредиту –337280 грн. 57 коп.; 25 499 грн. 97 коп. держмита; 236 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позовних вимог –відмовити.

          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя