Ухвала суду № 67814482, 18.07.2017, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 539/1213/17 Номер провадження 22-ц/786/1972/17Головуючий у 1-й інстанції Жага Е. Г. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2017 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Полтавської області в складі:

головуючого судді - Хіль Л.М.,

суддів Абрамова П.С., Гальонкіна С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» на ухвалу Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 07 червня 2017 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

в с т а н о в и л а :

У травні 2017 року ПАТ «Укрсоцбанк» звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2, прохаючи стягнути з останнього на користь банку 12814,53 дол. США, з яких заборгованість за кредитом 9004,23 дол. США, проценти 3055,62 дол. США; стягнути з ОСОБА_2 на користь банку витрати по сплаті судового збору у сумі 4817,31 грн.

Ухвалою судді Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 13 травня 2017 року позовну заяву ПАТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором було залишено без руху і надано позивачу строк для усунення її недоліків.

Залишаючи позовну заяву без руху суддя виходив з того, що звертаючись до суду з позовом позивач сплатив судовий збір 27.04.2017 року, але з урахуванням офіційного курсу гривні до долара США станом на 26.04.2017 року, тоді як курс гривні 26 та 27 квітня 2017 року був не однаковий. Крім того вказав, що в позовній заяві не конкретно зазначена сума заборгованості ОСОБА_2, оскільки, як зазначено позивачем, вона складається із заборгованості за кредитом 9004,23 долари США та заборгованості за відсотками 3055,62 долари США, що в сумі становить 12059,85 доларів США, тоді як позивачем заявлено суму заборгованості 12814,53 доларів США.

23.05.2017 року на адресу суду надійшла заява ПАТ «Укрсоцбанк» про усунення недоліків у якій зазначено, що ПАТ Укрсоцбанк звертаючись до суду з даним позовом, сплатив судовий збір 27.04.2017 року з урахуванням офіційного курсу гривні до долара США станом на 26.04.2017 року, а саме: 26,63 грн. за 1 долар США. Сума сплаченого збору склала 4817,31 грн. (12059,85 доларів США х 26,63 грн.) х 1,5% = 4817,31 грн.). Водночас, станом на 27.04.2017 року, офіційний курс гривні до долара США становив 26,59 грн. Відповідно, сума судового збору, яку необхідно було сплатити, становила 4810,07 ((12059,85 доларів США х 26,59 грн.) х 1,5% = 4810,07 грн.). Таким чином, ПАТ «Укрсоцбанк» здійснено переплату судового збору, що відповідно до ст. 121 ЦПК України, не є підставою для повернення позовної заяви позивачу. Разом із вказаною заявою було надіслано й уточнюючу позовну заяву, у якій вказано меншу суму заборгованості, яку банк прохав стягнути з відповідача, а саме: 12059,85 дол. США (а.с. 10, 13-14, 15-16).

Ухвалою судді Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 07 червня 2017 року позовну заяву ПАТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором визнано неподаною та повернуто позивачу у зв`язку із частковим не усуненням недоліків апеляційної скарги, а саме не зазначення позивачем ціни позову в національній валюті, як це роз`яснено в Постанові Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», з якої визначається розмір судового збору, що підлягає сплаті.

Представник позивача ПАТ «Укрсоцбанк» ОСОБА_3 оскаржив указану ухвалу в апеляційному порядку, оскільки вважає її незаконною, необґрунтованою та такою, що винесена з порушенням норм процесуального права.

Апелянт зазначив, що на виконання ухвали суду від 13.05.2017 року позивач надіслав заяву про усунення недоліків апеляційної скарги із зазначенням розрахунку сплати судового збору у національній валюті України гривні у належному розмірі, в уточнюючій позовній заяві, що була долучено до заяви про усунення недоліків зазначено уточнену конкретну суму заборгованості, що банк прохає стягнути з відповідача. Підставою повернення позовної суддя зазначив не зазначення ціни позову у національній валюті України гривні, тоді як вказана обставина не є законодавчо передбаченою підставою для повернення позовної заяви. Апелянт вважає, що повертаючи позовну заяву позивачеві, суд порушив норми процесуального права, а саме вимоги ч. 2 ст. 121 ЦПК України, яка передбачає можливість повернення позовної заяви позивачеві, лише у випадку не виконання останнім вимог, визначених ст.ст. 119, 120 ЦПК України.

Позивач з посиланням на ст.ст. 19, 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність» та Декрет КМУ «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19.02.1993 № 15-93 вказав, що стягнення заборгованості у іноземній валюті не суперечить чинному законодавству, якщо саме вона надавалась за договором і позивач просить стягнути суму у валюті. Разом зі стягнення заборгованості в іноземній валюті суд має право стягнути й проценти за кредитним договором в іноземній валюті, оскільки такий процент є не фінансовою санкцією, а платою за користування грошима. Враховуючи наведе, апелянт вважає, що позивач не повинен зазначати у позовній заяві ціну позову у національній валюті та надавати розрахунок заборгованості у національній валюті.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить задовольнити з таких мотивів.

Стаття 1 Закону України «Про судовий збір» визначає, що судовий збір справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Відповідно до ч.1 ст. 4 цього ж Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Як вже зазначалось вище, постановляючи ухвалу про повернення позовної заяви разом із доданими до неї документами суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не усунуто недоліки визначені ухвалою від 13.05.2017 року, а саме: не зазначено ціну позову в національній валюті України.

Із таким висновком погодитись не можна.

Згідно з положенням пункту 1 статті 6 Конвенції з прав людини щодо права на справедливий суд та прецедентну практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (Kreuz v. Poland), сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.

У правій позиції Верховного Суду України, даній у справі № 6-1680цс від 10.02.2016 зазначено, що якщо у кредитному договорі виконання зобовязання визначено у вигляді грошового еквіваленту в іноземній валюті (стаття 533 ЦК України)за наявності хоча б у однієї сторони зобовязання: або у банка-отримувача або у ініціатора платежу індивідуальної або генеральної ліцензії на використання іноземної валюти на території України (стаття 5 Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»), то суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті.

Главою 2 розділу 3 ЦПК України визначено порядок пред`явлення позову, відкриття провадження у справі, а також підстави залишення позовної заяви без руху та повернення її позивачу. Основні вимоги до форми і змісту позовної заяви визначені в ст. 119 ЦПК України. Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 119 ЦПК України, позовна заява повинна містити ціну позову щодо вимог майнового характеру. При цьому, в ЦПК України не міститься вимоги щодо визначення ціни позову в національній валюті.

В свою чергу, Закон України «Про судовий збір» передбачає можливість визначення ціни позову у іноземній валюті, судовий збір сплачується у гривнях з урахуванням офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленого Національним банком України на день сплати».

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується із доводами апелянта про те, що повертаючи дану позовну заяву позивачеві, суд порушив норми процесуального права, що, відповідно до ст. 311 ЦПК України, єпідставою для скасування вказаної ухвали суду першої інстанції та направлення справи для продовження її розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 209, 307, 311, 313-315, 317, ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» - задовольнити.

Ухвалу Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 07 червня 2017 року - скасувати і передати справу до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження для продовження розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий:Л.М. Хіль

Судді: П.С. Абрамов

ОСОБА_4

З оригіналом згідно: ОСОБА_1