Рішення № 6781314, 11.11.2009, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" листопада 2009 р. Справа № 14/168/09

м. Миколаїв

За позовом: Миколаївського воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального) загону Державної спеціалізованої (воєнізованої) аварійно-рятувальної Служби МНС України, 54028, м. Миколаїв, вул. Гмирьова, 4.

До відповідача: Акціонерного товариства відкритого типу «Гілея», 55204, Миколаївська область, м. Первомайськ-4, Бульвар Миру, 4.

                                                  Суддя Ткаченко О.В.

                    Представники:

Від позивача Білецький С.В., довіреність від 09.12.08 р. № 374/02.

Віштал Д.А., довіреність від 02.09.2008 р.

Від відповідача представник не з'явився ПРЕДМЕТ СПОРУ : Позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 12 000,00 грн. Відповідач вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав, заперечень проти позовних вимог та доказів, що їх обґрунтовують, не надав. Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про причини неявки суду не повідомив.           На підставі ст. 75 ГПК України суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, господарський суд,

Встановив:

01.03.2006 року між Миколаївським воєнізованим гірничорятувальним (аварійно-рятувальним) загоном та АТВТ «Гілея» укладено договір № 6/02-12-335/ЮВ на постійне та обов’язкове аварійно-рятувальне обслуговування, за умовами якого аварійно-рятувальна служба (позивач) бере на себе зобов’язання щодо постійного та обов’язкового обслуговування «Обєкта»(відповідача) аварійно-рятувальними засобами, зазначеними в табелі технічного оснащення.

Відповідач в свою чергу зобов’язувався оплачувати відповідно до умов договору постійне та обов’язкове обслуговування позивачем об’єкта. (п.3.14.)

У відповідності до п. 4.1. договору вартість функціонування структурних підрозділів позивача у режимі постійної готовності до виконання необхідного комплексу аварійно-рятувальних робіт в умовах надзвичайної ситуації або загрози її виникнення у кількості 0,037 оперативних одиниць складає 8000,00 грн. за 10 місяців. Ця сума встановлена сторонами на основі розрахунку (калькуляції), який додається до договору. Оплата за виконання аварійно-рятувальних робіт виконується за фактичними витратами на їх виконання на підставі підтверджувальних документів (актів, відомостей обліку робочого часу тощо).

Як свідчать наявні в матеріалах справи реєстри (а.с. 14-29), відповідачем були отримані рахунки та акти виконаних робіт за період з червня 2007 року по серпень 2008 року.

Згідно з п. 4.2. договору плата за обслуговування «Об»єкта»«Аварійно-рятувальною службою»здійснюється щомісячним перерахуванням коштів на підставі акту виконання умов договору, підписаним обома сторонами, протягом 7 банківських днів після наданого «Аварійно-рятувальною службою»рахунку.

Проте, як свідчить наданий розрахунок, відповідач станом на день звернення позивача до суду з позовом не сплатив за надані послуги за період з червня 2007 року по серпень 2008 року, у зв’язку з чим утворилась заборгованість в сумі 12 000,00 грн.

Згідно приписів ст.193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Аналогічні норми містяться в ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

У відповідності до ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Враховуючи, що станом на день розгляду справи заборгованість залишилась відповідачем несплаченою, позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

          1. Позов задовольнити.

          2. Стягнути з Акціонерного товариства відкритого типу «Гілея»(55204, Миколаївська область, м. Первомайськ-4, Бульвар Миру, 4, код 00372173) на користь Миколаївського воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального) загону Державної спеціалізованої (воєнізованої) аварійно-рятувальної Служби МНС України (54028, м. Миколаїв, вул. Гмирьова, 4, код 33896375) заборгованість в сумі 12000,00 грн., 120,00 грн. держмита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя