Ухвала суду № 67810131, 11.07.2017, Апеляційний суд Тернопільської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 липня 2017 р. колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Тернопільської області в складі:

головуючого - Бершадської Г.В.

суддів - Гірський Б. О., Ткач О. І.,

з участю секретаря Бріль В.Л.,

представників сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Тернопільського міськрайонного судувід 8 лютого 2017 року в справі за позовом Публічного акціонерного товариства "КРЕДОБАНК" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 8 лютого 2017 року позов ПАТ «КРЕДОБАНК» задоволено:

- стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь ПАТ «Кредобанк» заборгованість за Кредитним договором №612/2008 від 24.04.2008 року в розмірі 193 409,16 доларів США, з яких: 150 308,00 доларів США - сума неповернутого кредиту, 33 279,58 доларів США - прострочені відсотки, 9821,58, доларів США, що еквівалентно 255066,43 грн. пеня за порушення строків виконання грошових зобов'язань за період з 22.09.2015 року по 21.09.2016 року.

Вирішено питання судових витрат.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення норм чинного законодавства.

Апелянт вказав, що в суду першої інстанції були відсутні підстави для стягнення всієї суми заборгованості за кредитом, оскільки позивач не дотримався процедури дострокового повернення кредиту, передбаченої п. 4.9, 4.10 Кредитного договору. Вимоги про дострокове повернення кредиту він не отримував. Позивачу було відомо про зміну ним місця реєстрації, оскільки все листування протягом 2014-2015 років відбувалося за адресою АДРЕСА_3, що підтверджується копіями п'яти листів. Крім цього, надіслана вимога стосовно погашення просроченої заборгованості не пізніше 45 днів з моменту надіслання не відповідає вимогам кредитного договору, в якому зазначено про обов'язок позичальника достроково повернути кредит протягом 30 днів з моменту отримання письмової вимоги. Також вважає неправомірним нарахування пені, яку згідно п. 3.6 кредитного договору позичальник сплачує лише у разі неповернення кредиту до 21 квітня 2028 року.

В судовому засіданні представник ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримав та пояснив, що змінивши адресу місця проживання ОСОБА_1 не повідомляв Банк про це, однак позивачу було відомо про зміну місця проживання за місцем знаходження іпотечного майна, оскільки протягом 2014-2015 років між ними велась переписка, в якій він зазначав адресу свого нового місця проживання.

Представник ПАТ «Кредобанк» апеляційної скарги не визнав та пояснив, що відповідач, незважаючи на зміну свого місця проживання, у порушення вимог п. 9.1 кредитного договору, жодним способом не повідомляв позивача про такі зміни, не надавав жодних клопотань щодо надіслання поштової кореспонденції на його нову адресу. Вказівка відповідачем у своїх листах адреси, на яку направляти відповідь не свідчить про належне повідомлення ним Банку про зміну місця проживання.

Надіслана вимога про дострокове повернення кредиту протягом 30 банківських днів з моменту отримання, але не пізніше 45 днів з моменту надіслання повідомлення-вимоги, не суперечить умовам договору, оскільки позичальники часто не отримують з будь-яких причин повідомлення-вимоги про дострокове повернення кредиту і відсутність даних про отримання ними таких повідомлень позбавить Банк вживати заходи для повернення кредиту.

Пеня Банком нарахована відповідно до п. 5.1 кредитного договору за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, оскільки відповідач з вересня 2014 року не повертає чергових платежів, передбачених умовами договору.

Рішення суду переглядається лише в частині стягнення кредитної заборгованості з позичальника.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши доповідача, представників сторін, вивчивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.

Судом першої інстанції встановлено, що 24 квітня 2008 року між ПАТ «Кредобанк» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір №612/2008.

Відповідно до п. 1.1.,1.2, 2.1 Кредитного договору, банк зобов'язався надати у власність позичальнику 220 000 дол. США (двісті двадцять доларів США 00 центів) на строк до 21.04.2028 року.

Згідно п. 3.2. Кредитного договору, за користування кредитом позичальник сплачує банку проценти річні у розмірі, що визначаються як ставка LIBOR Зм збільшена на маржу 9,50%. Розмір процентів за кредитом змінюється першого числа кожного календарного кварталу протягом усього строку дії Договору.

На виконання умов Кредитного договору ПАТ "Кредобанк" перераховано на рахунок відповідача грошові кошти у розмірі та на умовах обумовлених Кредитним договором, що підтверджується меморіальні ордером №134855 від 24.04.2008 року.

Відповідно до п. 4.1. Кредитного договору, Позичальник зобов'язався повернути Банку кредит у повному обсязі в порядку і терміни, передбачені цим Договором. Повернення суми кредиту здійснювати щомісячно рівними частинами по 917 дол. США, а в останній місяць кредитування 837 дол. США не пізніше останнього робочого дня поточного місяця.

Отже, у відповідності до умов Кредитного договору позичальник зобов'язався своєчасно здійснювати повернення суми кредиту, сплачувати нараховані проценти за користування кредитом та комісію за адміністрування кредиту.

Згідно п. 5.1 договору за несвоєчасне виконання зобов'язань за цим договором, позичальник, крім відшкодування збитків, сплачує пеню в розмірі подвійної процентної ставки, вказаної в п. 3 цього Договору, але не менше однієї гривні за кожен день просрочення.

Судом також встановлено, що з вересня 2014 року відповідач не повертає кредиту та не сплачує процентів за користування ним.

У зв'язку простроченням по сплаті чергових платежів по поверненню кредиту та інших платежів, позивач 12.11.2015 року надіслав позичальнику ОСОБА_1 на адресу АДРЕСА_1 повідомлення-вимогу №09/11/15-198, з вимогою протягом 30 банківських днів з моменту отримання, але не пізніше 45 днів з моменту надіслання цього повідомлення-вимоги погасити прострочену заборгованість за Кредитним договором, а також достроково повернути суму кредиту, сплатити всі нараховані і не сплачені проценти за користування кредитом, а також пеню, а саме: 136 262,25 долара США - основного бор (боргу за кредитом), в тому числі 11 921 долар США 00 - прострочена заборгованість поверненню кредиту станом на 30.10.2015 року, 18338,09 доларів США 09 центів - прострочена заборгованість відсоткам (пеню в розмірі, який буде повідомлений в момент оплати вищенаведеної заборгованості (а.с. 59,60).

Оскільки вказана вимога залишилась без реагування, 23.12.2015 року позивачем повторно надіслано на адресу позичальника ОСОБА_1 (АДРЕСА_2), повідомлення-вимогу №23/12/15-208, про погашення простроченої заборгованості за Кредитним договором, а також дострокове повернення суми кредиту, сплатити всі нараховані і не сплачені проценти за користування кредитом, комісії, а також штрафні санкції, яка також не виконана (а.с. 61,62).

Згідно представленого позивачем розрахунку заборгованості, станом на 22.09.2016 року заборгованість по Кредитному договорі становить 193 409,16 доларів США, з яких: 150 308,00 доларів США - сума неповернутого кредиту, 33 279,58 доларів США - прострочені відсотки, 9821,58 доларів США, що еквівалентно 255066,43 грн. пеня за порушення строків виконання грошових зобов'язань за період з 22.09.2015 року по 21.09.2016 року.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем порушені права позивача, які підлягають захисту.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду.

У відповідності до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до приписів ст. 526 ЦК України, зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За нормами ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (із розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, яка залишилася, та сплати процентів, належних йому.

У пунктах 4.9, 4.10 Кредитного договору сторони також погодили, що у випадках несвоєчасної сплати процентів та повернення кредиту (частини кредиту) Банк вправі вимагати дострокового повернення кредиту, процентів, комісій та інших належних до сплати платежів за цим договором, про що письмово повідомляє позичальника. Позичальник зобов'язаний протягом 30 банківських днів з моменту отримання письмової вимоги Банку достроково повернути кредит, проценти, комісію та інші платежі за цим договором.

Встановивши, що позичальник з вересня 2014 року не виконує своїх зобов'язань по поверненню кредиту частинами і сплаті процентів за користування коштами, а також не виконав вимоги про дострокове повернення всієї заборгованості за кредитним договором, суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про задоволення позовних вимог.

Посилання ОСОБА_1 на те, що Банк не дотримався процедури дострокового повернення кредиту, оскільки він не отримував вимоги Банку про дострокове повернення кредиту не заслуговують уваги суду і спростовуються матеріалами справи.

Як вбачається з повідомлень-вимог про дострокове повернення кредиту, вони направлялись ОСОБА_1 на адресу, зазначену у кредитному договорі: АДРЕСА_4.

В пункті 9.1 Кредитного договору ОСОБА_1 зобов'язався повідомляти Банк про зміну місця проживання, роботи, прізвища або імені, інших обставин, здатних вплинути на виконання ним зобов'язань за цим договором, протягом 3 робочих днів з моменту настання таких обставин.

З копії паспорта ОСОБА_1 видно, що 16 листопада 2011 року він змінив місце проживання і зареєструваний за адресою АДРЕСА_5

В суді апеляційної інстанції представник ОСОБА_1 підтвердив, що відповідач, змінивши в 2011 році місце проживання та реєстрації, не повідомив про це Банк.

За таких обставин вірним є висновок суду про належне виконання Банком пунктів 4.9, 4.10 Кредитного договору щодо письмового повідомлення позичальника про дострокове повернення кредиту.

Звернення ОСОБА_1 до Банку з клопотаннями про внесення змін до кредитного договору та реструктуризацію боргу, в яких заявник зазначав адресу АДРЕСА_3, не свідчать про виконання ним п. 9.1 Кредитного договору (а.с. 202-206).

Зміст повідомлення про дострокове повернення кредиту протягом 30 банківських днів з моменту отримання повідомлення відповідає вимогам п. 4.10 Кредитного договору, а вказівка про погашення кредиту не пініше 45 днів з моменту надіслання цього повідомлення, за встановлених судом обставин не порушує прав відповідача та не спростовує висновку суду про право Банку на дострокове повернення кредиту.

Колегія не приймає до уваги доводи ОСОБА_1 про безпідставність нарахування Банком пені, оскільки сторони в умовах кредитного договору передбачили відповідальність сторін за невиконання ними його умов.

Згідно п. 5.1 договору позичальник зобов'язався за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань за цим договором, а саме щомісячного повернення кредиту рівними частинами по 917 дол США, та сплату відсотків, сплачувати пеню у розмірі подвійної облікової процентної ставки, встановленої в п.3.2 цього договору, але не менше однієї гривні за кожен день просрочення.

Таким чином, рішення суду є законним та обґрунтованим і підстав для його скасування з мотивів, наведених в апеляційній скарзі, колегія суддів не вбачає.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.

Керуючись ст.ст. 304, 307, 308, 315, 319 ЦПК України,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Тернопільського міськрайонного суду від 8 лютого 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в касаційному порядку протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги.

Головуючий - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно: