Ухвала суду № 67807022, 18.07.2017, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Єдиний унікальний номер 234/18988/15-ц Номер провадження 22-ц/775/1212/2017

Єдиний унікальний номер 234/18988/15-ц

Номер провадження 22-ц/775/1212/2017

Головуючий у 1-ій інстанції: Бакуменко А.В.

Доповідач: Мірута О.А.

Категорія 27

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2017 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого судді Мірути О.А.

суддів Осипчук О.В., Хейло Я.В.

за участю секретаря Яворського О.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Бахмут матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Краматорського міського суду Донецької області від 08 червня 2017 року по цивільній справі за позовом ПАТ КБ "Приватбанк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

19.11.2015 року ПАТ КБ "Приватбанк" звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, в якому просив стягнути: заборгованість за кредитом в сумі 10829,69 доларів США, що складає 230780,75 гривень та судові витрати в розмірі 3461,71 грн., посилаючись на наступне.

16.08.2007 року ПАТ КБ "Приватбанк" за договором № SAMDN23000015570866 надав відповідачці ОСОБА_2 кредит у сумі 10000 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 24 % річних на термін до 14.08.2009 року. Станом на 30.08.2015 року відповідачка має заборгованість в сумі 15401,85 доларів США, що складається з: 3880,42 доларів США - заборгованість за кредитом; 11521,43 доларів США - заборгованість за відсотками.

Рішенням Краматорського міського суду від 27.05.2010 року позовні вимоги ПАТ КБ "Приватбанк" до ОСОБА_2 були задоволені частково: стягнута заборгованість за кредитом (станом на 24.01.2010 року) 40741,25 гривень, яка згідно рішення суду становила на той момент 5099,03 доларів США.

Сума, яку позивач просив стягнути розраховується наступним чином: 15401,85 долар США -5099,03 доларів США = 10302,82 долар США, а також штрафи відповідно до договору:11,73 доларів США - штраф фіксована частина; 515,14 доларів США - штраф процентна складова.

Рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 08 червня 2017 року, позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» задоволені частково, стягнуто: заборгованість за кредитом, яка станом на 28.08.2015 року становить 219553,09 гривень та судовий збір в розмірі 3461,71 гривень. В частині стягнення штрафів відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду в частині задоволених позовних вимог ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу в якій просить рішення Краматорського міського суду Донецької області скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити ПАТ КБ «ПриватБанк» у задоволенні його позовних вимог, посилаючись на наступне. Вважає, що позивач пропустив строк позовної давності, неправильно застосував ч. 1,3 ст. 264 ЦК України та не застосував ч.2 ст. 1050 ЦК України та ч.4 ст. 267 ЦК України. Судом порушена ст.21 ЦПК України, оскільки після скасування заочного рішення суду справа розглянута тим же суддєю. Суд допустив повторне стягнення заборгованості у сумі 3880,42 доларів США та неправильно розрахував судовий збір в розмірі 3461,71 гривень замість 3293,30 гривень.

У судовому засіданні відповідачка ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_3, кожний окремо, доводи апеляційної скарги підтримали, просили задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з»явився, про час та дату розгляду справи повідомлений належним чином у відповідності із положеннями ст.74 ЦПК України, представник за довіреністю Захаров М.І. надав суду заяву про розгляд справи за відсутністю представника ПАТ КБ "Приватбанк".

Неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи відповідно до ч. 2 ст. 305 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи.

Вислухавши суддю-доповідача, доводи апелянта, дослідивши матеріали цивільної справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга позивачки підлягає частковому задоволенню, а рішення суду зміні в частині розміру стягнутої суми та судових витрат.

Із матеріалів цивільної справи вбачається, що за кредитним договором № SAMDN23000015570866 від 16.08.2007 року ОСОБА_2 отримала від ПАТ КБ "Приватбанк" кредит сумі 10000 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом строком до 14.08.2009 року .

Рішенням Краматорського міського суду від 27 травня 2010 року з ОСОБА_2 стягнута заборгованість за кредитом (станом на 24.01.2010 року) в сумі 40741, 25 грн., яка складається із заборгованості за кредитом- 3880,42 дол. США, заборгованості по процентам за користуванням кредиту- 946 дол. США, штрафу(фіксована частина) 31,29 дол. США, штрафу(процентна складова)-241,32 дол. США.

З постанови державного виконавця від 20.03.2012 року вбачається, що дане рішення суду було пред'явлено до виконання шляхом утримання з доходів боржника.

З розрахунку заборгованості за кредитним договором вбачається, що станом на 30.08.2015 року відповідач має заборгованість в сумі 10829,69 доларів США. Ця сума складається із: заборгованості за процентами в розмірі 10302,82 дол.США та штрафу в розмірі 526, 87 доларів США.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не пропущений строк позовної давності, оскільки зобов»язання за кредитним договором фактично виконується і в повному обсязі не виконано. Щодо суми стягнення, суд з посиланням на ст. 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» виключив із розрахунку заборгованості суму штрафних санкцій в розмірі 11,73 долара США(фіксована частина) та 515,14 долара США штраф(процентна складова) та стягнув суму заборгованості за процентами в розмірі 10302,82 дол. США, розрахувавши за курсом НБУ- 219553,09 гривень.

Апеляційний суд вважає частково правильним висновок суду першої інстанції щодо відсутності підстав для застосування строку позовної давності і відмови з цих підстав в задоволенні позовних вимог у повному обсязі, але не погоджується з відмовою в застосування строку позовної давності до позовних вимог в частині стягнення заборгованості за процентами в межах трирічного строку позовної давності.

При цьому апеляційний суд виходить із наступного.

Відповідно до ст. ст. 1049, 1050, 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Судом першої інстанції встановлено і підтверджується матеріалами справи, що за кредитним договором № SAMDN23000015570866 від 16.08.2007 року ОСОБА_2 отримала від ПАТ КБ "Приватбанк" кредит сумі 10000 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом строком до 14.08.2009 року .

В зв»язку з порушенням відповідачкою умов кредитного договору, рішенням Краматорського міського суду від 27 травня 2010 року з ОСОБА_2 стягнута заборгованість за кредитом (станом на 24.01.2010 року) в сумі 40741, 25 грн., яка складається із заборгованості за кредитом- 3880,42 дол. США, заборгованості по процентам за користуванням кредиту- 946 дол. США, штрафу(фіксована частина) 31,29 дол. США, штрафу(процентна складова)-241,32 дол. США. Рішення перебуває на примусовому виконанні. На час винесення оскаржуваного рішення не виконано.

В п.17 постанови Верховного Суду України « Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають з кредитних правовідносин» зазначено, що наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, не виконане боржником, не припиняє правовідносини сторін кредитного договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов»язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ч.2 статті 625 ЦК, оскільки зобов»язання залишається невиконаним належним чином відповідно до вимог статей 526, 599 ЦК .

Таким чином, прийняття 27 травня 2010 року Краматорського міським судом рішення про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ "Приватбанк" заборгованості за кредитом (станом на 24.01.2010 року), не звільняє боржника від відповідальності за невиконання ним грошового зобов»язання та не позбавляє право кредитора на отримання сум, передбачених умовами договору та не тягне за собою припинення договору.

З розрахунку заборгованості за кредитним договором вбачається, що станом на 30.08.2015 року відповідачка має заборгованість в сумі 10829,69 доларів США. Ця сума складається із: заборгованості за процентами в розмірі 10302,82 дол. США та штрафу в розмірі 526, 87 доларів США. Заборгованість за кредитом в сумі 3880,42 дол. США із розрахунку виключена, оскільки вже стягнута за ріщенням суду від 27 травня 2010 року.

Керуючись ст. 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» суд першої інстанції виключив із суми заборгованості штраф (фіксована частина) 31,29 дол. США та штраф (процентна складова)-241,32 дол. США. Рішення суду в цій частині не оскаржується.

Стягнута судом сума складається тільки із заборгованості за процентами станом на 28.08.2015 року в розмірі 10302,82 дол США., за курсом НБУ (довідка станом на 28.08.2015 року, а.с. 5)- 219553,09 грн., тому доводи апеляційної скарги, що суд допустив повторне стягнення заборгованості у сумі 3880,42 доларів США не відповідають встановленим обставинам по справі.

Щодо не застосування судом строків позовної давності апеляційний суд приходить до наступного.

Згідно з вимогами ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).

Перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.

Після переривання перебіг позовної давності починається заново (ч.ч. 1, 3 ст. 264 ЦК України).

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України).

За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч. 5 ст. 261 ЦК України).

При цьому початок перебігу позовної давності пов'язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, як з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи (ст. 261 ЦК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленого до винесення ним рішення.

З матеріалів справи вбачається, що позивачка до винесення судового рішення по справі заявила про застосування судом строку позовної давності.

Судом першої інстанції зроблений правильний правовий висновок, що позивачем не пропущений строк позовної давності, оскільки зобов»язання за кредитним договором фактично виконується і в повному обсязі не виконано, але колегія суддів вважає неправильним висновок суду щодо не застосування за заявою відповідачки до спірних правовідносин строку позовної давності.

Так як позивач звернувся до суду 19.11.2015 року, а розрахунок заборгованості за процентами здійснений позивачем станом на 30.08.2015 року, то підлягає стягненню сума заборгованості по процентам за користування кредитом за період з 19 листопада 2012 року по 30 серпня 2015 року.

З наданого ПАТ КБ «ПриватБанк» розрахунку вбачається, що загальна сума заборгованості ОСОБА_2 за процентами за період з 19 листопада 2012 року по 30 серпня 2015 року - 5251,27 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 18.07.2017 року складає: 5251,27 доларів США х 25,9648 гривень = 136348,17 гривень.

Оскільки задоволенню підлягає сума в розмірі 136348,17 гривень, а заявлена позивачем сума складала 230780,75 гривень, то у відповідності до ч.1 ст. 88 ЦПК України з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ "Приватбанк" підлягають стягненню витрати, понесені по сплаті судового збору, які розраховуються наступним чином: 136348,17 гривень х100%: 230780,75=59%. 3461,71гривень х 59% = 2042,41 гривень. Тому доводи апеляційної скарги щодо непогодження з розрахованою сумою стягнутого судового збору підлягають частковому задоволенню.

Доводи апеляційної скарги щодо порушення судом ст.21 ЦПК України, оскільки після скасування заочного рішення суду справа розглянута тим же суддею не відповідають вимогам процесуального права, оскільки дії суду в цій частині відповідали вимогам ч.3 п.2 ЦПК України, якою передбачено, що у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду в загальному порядку. Ст. 21 ЦПК України, на яку посилається апелянт, не розповсюджується на порядок розгляду справи після скасування заочного рішення суду, тому доводи апеляційної скарги в цій частині не заслуговують на увагу.

Так як висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим обставинам справи, зроблені з порушенням норм матеріального права, що відповідно до положень ст. 309 ЦПК України є підставою для зміни рішення суду.

Керуючись ст. ст. 303,307,309, 313, 314, 316 ч. 2 ст. 79 ЦПК України апеляційний суд, -

ВИРІШИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Краматорського міського суду Донецької області від 08 червня 2017 року змінити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ "Приватбанк" заборгованість по процентам за користування кредитом за період з 19 листопада 2012 року по 30 серпня 2015 року в розмірі 136348(сто тридцять шість тисяч триста сорок вісім) гривень 17 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ "Приватбанк" витрати, понесені по сплаті судового збору у сумі 2042,41 гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 3807 ( три тисячі вісімсот сім) гривень 88 копійок.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з часу проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення.

Головуючий:

Судді: