Рішення № 6780610, 27.10.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.10.09                                                                                           Справа№ 32/193

Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О., при секретарі судових засідань Палюх Г.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Крона плюс», м.Київ

до відповідача: Житлово-комунального підприємства «Муроване», с.Муроване Пустомитівського району Львівської області.

про стягнення 96883,60 грн.

За участю представників сторін:

Від позивача: не з»явився.

Від відповідача: Башинський В.Ф. –директор (розпорядження № 30 від 21.11.2007р.)

Права та обов’язки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз’яснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили.

Суть спору: Позовні вимоги заявлено Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія Крона плюс», м.Київ про стягнення з Житлово-комунального підприємства «Муроване», с.Муроване Пустомитівського району 96883,60 грн. з яких 85000,00 грн. основний борг, 3400,00 грн. сума втрат від інфляційних процесів, 938,4 грн. 3% річних, 7545,2 грн. пеня за прострочення оплати.

Ухвалою суду від 17.09.2009р. порушено провадження у справі та призначено до судового розгляду на 06.10.2009р. Представники позивача та відповідача в судовому засіданні 06.10.2009р. подали спільно підписане клопотання, яким вони просять суд не здійснювати технічну фіксацію судового процесу. Ухвалою суду від 06.10.2009р. розгляд справи відкладено на 20.10.2009р. з підстав вказаних в даній ухвалі.

В судовому засіданні 20.10.2009р. представник позивача подав заяву про зменшення позовних вимог в якій проситв стягнути 96875,00 грн. Для надання позивачу можливості подати уточнений розрахунок пені, інфляційних нарахувань та 3% річних судом було оголошено перерву до 27.10.2009р.

В судовому засіданні 27.10.2009р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення, повний текст виготовлено та підписано 16.11.2009р.

Представник позивача в судове засідання 27.10.2009р. не з»явився. Станом на 27.10.2009р. уточнений розрахунок інфляційних нарахувань, 3% річних та пені на адресу суду не надходив.

Представник відповідача позов визнав частково в сумі 34500,00 грн. з підстав викладених у відзиві вих.№ 125 від 03.10.2009р. та поясненні вих.. № 134 від 22.10.2009р. Представник відповідача стверджує, що позивачем фактично було виконано роботи по очищенню колодязів та трубопроводів з 23.01.2008р. по 28.01.2008р. на суму 34500,00 грн., а довідка про вартість виконаних підрядних робіт за формою КБ-3 та акт приймання виконаних робіт за формою КБ-2 від 02.02.2008р. на суму 85000,00грн. виникли при усній домовленості керівників позивача та відповідача.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд вважає за можливе розглянути справу відповідно до ст. 75 ГПК України при відсутності представника позивача за наявними у ній матеріалами яких достатньо для вирішення спору по суті.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши пояснення представника відповідача суд встановив:

01.02.2008р. між ТзОВ «Крона плюс»(підрядник) та ЖКП «Муроване»(замовник) було укладено договір № 181 згідно умов якого підрядник зобов»язується виконати за завданням замовника прочистку самоспливного каналізаційного колектора діаметром 900 м.м., а замовник зобов»язується прийняти та оплатити роботи згідно актів виконаних робіт.

Ціна договору згідно п.2.1 складає 85000,00 грн. в т.ч. ПДВ –20% 14166,67 грн.

Кінцева ціна договору визначається по фактично виконаних об»ємах і актах виконаних робіт, в цінах на момент їх оплати (п.2.2. договору).

Згідно п.3.1, п.3.3. договору оплата по даному договору проводиться по факту виконаних робіт по затверджених актах форми КБ-2, КБ-3. Кінцевий розрахунок по даному договору проводиться замовником не пізніше 30 днв після повного виконання робіт, включаючи усунення виявлених в процесі приймання недоліків.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов'язання виконав повністю.

Факт виконання позивачем зобов’язань по договору, а саме прочистки самопливного колектора діаметром 900 мм, підтверджується довідками про вартість виконаних підрядних робіт за формою КБ-3, актами приймання виконаних підрядних робіт за формою КБ-2 на суму 50498,40 та на суму 34500,00 грн., які 02.02.2009р. підписані сторонами та скріплені їх печатками (оригінали оглянуті в судовому засіданні).

Як вбачається з матеріалів справи, станом на 27.10.2009р. сума основного боргу відповідача складає 84998,40 грн.

Позивач 03.08.2009р. направив відповідачу претензію-вимогу про сплату боргу на яку відповідач дав відповідь за вих. № 105 від 10.08.2009р. в якій вказав, що позивачем фактично було виконано роботи на суму 34500,00 грн., з якою він погоджується.

Позивач на підставі ст.625 ЦК України нарахував відповідачу 3% річних в сумі 938,4 грн. та збитки від інфляції в сумі 3400,00 грн.

Крім того, позивач керуючись умовами п.6.4. договору, у зв’язку із простроченням оплати за виконані роботи нарахував пеню, що згідно поданого ним розрахунку становить 7545,2 грн.

При прийнятті рішення суд виходить із наступного:

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов’язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу (ст.837 ЦК України).

Підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник. Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов'язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов'язку. Замовник і субпідрядник не мають права пред'являти один одному вимоги, пов'язані з порушенням договорів, укладених кожним з них з генеральним підрядником, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 838 ЦК України).

Відповідно до ч.4 ст.882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

У відповідності із ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Сторонами 02.02.2009р. було підписано акти приймання виконаних підрядних робіт по формі КБ-2 та довідки про вартість виконаних підрядних робіт по формі КБ-3 на загальну суму 84998,40 грн. (оригінали оглянуті в судовому засіданні).

Зауважень щодо виконаної позивачем роботи зі сторони відповідача на момент підписання актів не було.

Згідно ст.530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За умовами п.3.3. договору кінцевий розрахунок по даному договору проводиться замовником не пізніше 30 днів після повного виконання робіт, включаючи усунення виявлених в процесі приймання недоліків.

Відповідно до ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідач не оплатив за виконані позивачем роботи в терміни встановлені в п.3.3. договору.

З вищенаведеного, випливає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за виконані роботи по договору, є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно із ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки позивач розраховував інфляційнй нарахування та 3% річних від суми боргу 85000,00 грн., яка дійсно становить 84998,40 грн. і станом на 27.10.2009р. не надав суду уточненого розрахунку інфляційних нарахувань та 3% річних, суд здійснив їх перерахунок від суми боргу 84998,40 грн.

Відтак, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню згідно розрахунку суду 3399,90 грн. інфляційних нарахувань та 924,60 грн. 3% річних.

Щодо позовних вимог про стягнення пені за прострочення платежу, суд зазначає наступне:

Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов»язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов»язання. При цьому пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов»язання за кожен день прострочення виконання.

Зазначені норми Цивільного кодексу України кореспондуються із приписами, встановленими Господарським кодексом України.

Так у відповідності із ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно п.6 ст.231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, які визначаються обліковою ставкою НБУ за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов»язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов»язання мало бути виконано.

Пунктом 6.4 договору встановлено, що при несвоєчасній оплаті замовником вартості виконаних підрядником робіт він виплачує підряднику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день перевищення терміну від суми не перерахованих коштів.

Відтак, з відповідача на користь позивача згідно здійсненого судом розрахунку від суми боргу 84998,40 грн. підлягає стягненню 7545,04 грн. пені.

Посилання представника відповідача на той факт, що довідка про вартість виконаних підрядних робіт за формою КБ-3 та акт приймання виконаних робіт за формою КБ-2 від 02.02.2008р. на суму 85000,00грн. виникли при усній домовленості керівників позивача та відповідача не заслуговують на увагу суду, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, позивач виконав роботи відповідно до умов договору, відповідач прийняв їх, про що свідчать підписані ним 02.02.2009р. акти приймання виконаних підрядних робіт за формою КБ-2 та довідки про вартість виконаних підрядних робіт. Крім того, слід звернути увагу на той факт, що відповідач до отримання ним претензії позивача, не висловлював зауважень щодо виконаних позивачем робіт.

В порядку ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши представлені докази, суд вважає позов обгрунтованим, який слід задоволити в сумі 96867,94 грн. з яких 84998,40 грн. основний борг, 7545,04 грн. пеня, 3399,90 грн. інфляційні нарахування, 924,60 грн. 3% річних.

Судові витрати відповідно до ст.49 ГПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно задоволеній сумі позову.

Керуючись ст.ст.11, 526, 530, 612, 625, 837, 838, 882 ЦК України, ст.ст.174, 193, 230-232 ГК України, ст.ст. 33, 34, 43, 49, 82-84, 115, 116 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Житлово-комунального підприємства „Муроване”, вул. Шевченка, 12, с.Муроване Пустомитівського району Львівської області (код ЄДРПОУ 32242256) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія Крона плюс”, вул. Васильківська, 14, офіс 418, м.Київ (код ЄДРПОУ 32492718) 84998,40 грн. основного боргу, 7545,04 грн. пені, 3399,90 грн. інфляційних нарахувань, 924,60 грн. 3 % річних, 968,68 грн. держмита та 235,97 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати після набрання судовим рішення в законної сили, в порядку ст.116 ГПК України.

4. В решту позовних вимог відмовити.

5. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Суддя