Рішення № 6780588, 20.10.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.10.09                                                                                           Справа№ 32/206

Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О. при секретарі судових засідань Палюх Г.І. розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

За позовом: Приватного підприємства Виробничо-комерційної фірми „Гектор”, м.Львів.

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Інтернаціональна Транспортна Експедиційна Компанія”, м.Львів.

Про стягнення 3 389,68 грн.

За участю представників сторін:

Від позивача: Сибільков О.І –директор.

Від відповідача: не з’явився.

Права та обов’язки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз’яснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили.

Суть спору: Позов заявлено Приватним підприємством Виробничо-комерційною фірмою „Гектор”, м.Львів до Товариства з обмеженою відповідальністю „Інтернаціональна Транспортна Експедиційна Компанія”, м.Львів про стягнення 3 389,68 грн. з яких 3200,00 грн. основний борг, 129,72 грн. інфляційні нарахування та 59,96 грн. пені.

Ухвалою суду від 09.10.2009р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 20.10.2009р. Рішення прийнято 20.10.2009р.

Представником позивача в судовому засіданні подано клопотання, яким він просить суд не здійснювати технічну фіксацію судового процесу у справі, крім того подано заяву про уточнення позовних вимог в частині стягнення 59,96 грн. пені, що помилково зазначено, дійсно це є 3 % річних. Позовні вимоги з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог підтримав повністю, просив позов задоволити.

Відповідач явки повноважного представника в судове засідання не забезпечив, вимог ухвали суду від 09.10.2009р. не виконав, проти позовних вимог у встановленому порядку не заперечив, причин неявки не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення № 4798161 від 09.10.2009р. –вручено 12.10.2009р.

Станом на 20.10.2009р. докази сплати боргу, відзив, заяви, клопотання в тому числі про відкладення розгляду справи від відповідача не надходили.

Враховуючи вищенаведене, відповідно до ст.75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу при відсутності представника відповідача за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин та вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд,-

встановив:

29.01.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Інтернаціональна Транспортна Експедиційна Компанія” (повірений), в особі директора Болотського С.М. та Приватним підприємством Виробничо-комерційною фірмою „Гектор” (довіритель), в особі директора Сибількова О.І. було укладено договір-доручення № 09-01-29/01зпо (П) про надання транспортно-експедиційних послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом у міжнародному та міжміському сполученні (надалі –договір).

Згідно п.1.1. договору довіритель (перевізник або його довірена особа) доручає повіреному за винагороду здійснювати пошук і підбір вантажовласників (замовників чи їх повірених осіб), з метою забезпечення вантажами транспортні засоби (перевізника) для транспортування їх в міжнародному та міжміському сполученні.

Відповідно до п.1.2. договору повірений, діючи з доручення довірителя організовує перевезення найманим вантажним транспортом, довіреною особою власника якого він є, відповідно до вимог чинного законодавства України, статуту автомобільного транспорту, міжнародних конвенцій і угод в галузі міжнародних перевезень, правил перевезень вантажів та інших законодавчих та нормативних актів, що регулюють правові відносини в галузі перевезень вантажів в межах України та міжнародному сполученні. У наступних розділах даного договору довіритель іменується перевізником, повірений –експедитором.

Згідно п.2.2. договору конкретні умови перевезення обумовлюються в заявці на кожне перевезення, яка є невід’ємною частиною даного договору.

За умовами п.2.4., п.3.1.3 договору оформлені подорожній лист, завірений перевізником, чисті бланки товарно-транспортних накладних (СМR), заявка експедитора та пред’явлений водієм документ, що посвідчує його особу, є підставою для одержання вантажу до перевезення з матеріальною відповідальністю перевізника. Експедитор зобов’язується забезпечити своєчасне оформлення товарно-транспортних, митних та інших документів, необхідних для безперешкодного проходження митного, карантинного контролю і здачі вантажу отримувачу.

Згідно п.3.1.5. договору експедитор зобов’язувався оплатити рахунки перевізника у терміни, обумовлені в разовій заявці, передбаченій в п.2.2. договору.

Відповідно до п.3.2.7. договору перевізник зобов’язувався забезпечити доставку зазначеного вантажовідправником вантажу в обумовлений термін до місця призначення і видати його отримувачу, вказаному у товарно-транспортній накладній (СМR).

Згідно п.4.3. договору ціни, що відповідають конкретному перевезенню (групі перевезень) узгоджуються додатково перед кожним перевезенням (групою перевезень) і обумовлюються в разовій заявці, передбаченій в п.2.2. даного договору.

За умовами п.5.1. та п.5.2. договору платежі за надані послуги, згідно даного договору, здійснюються шляхом банківського переказу на підставі рахунку, виставленого перевізником. Порядок та терміни оплати обумовлюються в разовій заявці, направленій перевізнику перед конкретним перевезенням (групою перевезень). Обов’язковою умовою сплати є надання експедитору перевізником оригіналів товарно-транспортної накладної, оформлених згідно нормативних документів.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов'язання виконав повністю.

На виконання умов договору та заявки на перевезення вантажів автомобільним транспортом від 29.01.2009р. позивач надав ТзОВ „Інтернаціональна Транспортна Експедиційна Компанія” автотранспорт СКАНІЯ, номер тягача 105-80 ТА, номер причіпу 07-968 ТН, водій Дончак З. для перевезення вантажу (соки, до 20 т.) за маршрутом м.Берегово, Закарпатська область –м.Київ.

Вартість виконаних робіт становить 3 200,00 грн., що підтверджується товарно-транспортною накладною серії 02АБЛ № 086555 від 29.01.2009р. (оригінал оглянуто в судовому засіданні), актом №ГФ-0000014 здачі-прийняття робіт (надання послуг) по рахунку-фактурі №ГФ-0000014 від 30.01.2009р., який підписаний та скріплений печатками сторін у справі (оригінал оглянуто в судовому засіданні). Як вбачається з вищенаведеного акту зауважень щодо якості виконаних робіт відповідач не висловлював.

Як передбачено п.3.1.5. договору експедитор зобов’язувався оплатити рахунки перевізника у терміни, обумовлені в разовій заявці, передбаченій в п.2.2. договору. Як вбачається із заявки на перевезення вантажів автомобільним транспортом від 29.01.2009р. передбачені умови оплати: 10-14 днів після отримання комплекту документів - оригіналів документів: ТТН, рахунок, акт виконаних робіт, податкова накладна.

Позивачем було направлено відповідачу рекомендованим листом з повідомленням документи на проведення оплати по виконаному рейсу, а саме: рахунок №14 від 30.01.2009р., заявку б/н від 29.01.2009р., податкову накладну №15 на виконання перевезення, акт виконаних робіт №14 від 30.01.2009р., ТТН 02АБЛ №086555 від 29.01.2009р.

Як вбачається з поштового повідомлення № 1895812 від 04.02.2009р. про вручення вищевказаних документів відповідач отримав їх 05.02.2009р., але порушив свої зобов'язання, оплату за перевезення вантажу в строки визначені сторонами в п.3.1.5. договору, не провів.

07.07.2009р. позивач звернувся до ТзОВ „Інтернаціональна Транспортна Експедиційна Компанія” з претензією вих. №40, яку відповідач залишив без відповіді та задоволення.

Відтак, основний борг відповідача перед позивачем за перевезення вантажу станом на 07.10.2009р. (дата подання позовної заяви) складає 3 200,00 грн.

Позивач згідно умов ст.625 ЦК України нарахував відповідачу 129,72 грн. інфляційних втрат та 59,96 грн. 3 % річних.

Відтак, загальна сума заборгованості становить 3 389,68 грн., з яких 3 200,00 грн. основний борг, 129,72 грн. інфляційних втрат та 59,96 грн. три відсотки річних.

При прийнятті рішення суд виходить із наступного:

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов’язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Майново-господарські відносини автотранспортного підприємства і замовників автотранспорту регулюються главами 64,65 ЦК України з врахуванням особливостей встановлених главою 32 ГК України, Законом України «Про транспортно-експедиторську діяльність», Правилами перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні.

Згідно ст.929 ЦК України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов»язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов»язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов»язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов»язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов»язання, пов»язані з перевезенням. Умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами. Аналогічні положення містить ст.316 ГК України.

Згідно ст.9 Закону України „Про транспортно-експедиторську діяльність” перевезення вантажів супроводжується товарно-транспортними документами, складеними мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту або державною мовою, якщо вантажі перевозяться в Україні.

У відповідності із ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За умовами ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст.530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Перевезення вантажів супроводжується товарно-транспортними документами, складеними мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту або державною мовою, якщо вантажі перевозяться в Україні.

Факт виконання позивачем своїх зобов’язань по договору підтверджується товарно-транспортною накладною серії 02АБЛ № 086555 від 29.01.2009р. (оригінал оглянуто в судовому засіданні), актом № ГФ-0000014 здачі-прийняття робіт (надання послуг) по рахунку-фактурі №ГФ-0000014 від 30.01.2009р., який підписаний та скріплений печатками сторін у справі (оригінал оглянуто в судовому засіданні). Як вбачається з вищенаведеного акту зі сторони відповідача претензій щодо якості виконаних робіт висловлено не було.

Згідно п.3.1.5. договору експедитор зобов’язувався оплатити рахунки перевізника у терміни, обумовлені в разовій заявці, передбаченій в п.2.2. договору. Як вбачається із заявки на перевезення вантажів автомобільним транспортом від 29.01.2009р. передбачені умови оплати: 10-14 днів після отримання комплекту документів оригіналів документів: ТТН, рахунок, акт виконаних робіт, податкова накладна.

Як вбачається із повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення №1855812 від 04.02.2009р. відповідач отримав рекомендований лист в якому позивачем був надісланий комплект документів передбачений п.5.2. договору –05.02.2009р., проте в строки визначені сторонами та заявці б/н від 29.01.2009р. (10-14 днів після отримання комплекту документів) оплати не провів, внаслідок чого у нього виникла заборгованість, яка станом на 07.10.2009р. (день подання позовної заяви) становить 3 200,00 грн.

Відповідач доказів погашення заборгованості не подав, проти позову не заперечив, тому суд враховуючи вищенаведені норми Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України прийшов до висновку про те, що вимоги позивача про стягнення боргу в сумі 3 200,00 грн. є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відтак з відповідача правомірно підлягає до стягнення, згідно заяви про уточнення позовних вимог 129,72 грн. інфляційних втрат та 59,96 грн. три відсотки річних.

В порядку ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

В порядку ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши представлені докази, суд вважає що позов з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог, підлягає задоволенню повністю, а саме: 3 200,00 грн. основний борг, 129,72 інфляційні нарахування, 59,96 грн. 3% річних.

Сплата судових витрат підтверджується платіжними дорученнями № 358 від 06.10.2009р. на суму 102,00грн. - держмита і № 357 від 06.10.2009р. на суму 236,00 грн. - вартості витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, які відповідно до ст.49 ГПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.9 Закону України „Про транспортно-експедиторську діяльність”, ст.ст. 11, 526, 530, 610, 612, 625, 929 ЦК України, ст.ст. 174, 193 ГК України, ст.ст. 33, 34, 43, 49, 75, 82-84, 115, 116 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю згідно заяви про уточнення позовних вимог.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Інтернаціональна Транспортна Експедиційна Компанія” (79021, м.Львів, вул.Кульпарківська, буд.93, кімн.204; р/р 2600201082782 в Першій Львівській філії ВАТ „Кредобанк” м.Львова; МФО 325365; код ЄДРПОУ 34814953) на користь Приватного підприємства виробничо-комерційної фірми „Гектор” (79019, м.Львів, вул.Жовківська, 5/14-А; р/р 26005301416577 в ЗБВ філії „Відділення Промінвестбанку в м.Львів”; МФО 325633; ЄДРПОУ 19326454) 3 200,00 грн. основного боргу, 129,72 грн. інфляційних нарахувань, 59,96 грн. три відсотки річних, 102,00 грн. держмита та 236,00 грн. вартості витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати згідно вимог ст.116 ГПК України, після набрання рішенням суду законної сили.

4. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Суддя