Постанова № 67804892, 18.07.2017, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Литвиненко Н.В.

Суддя-доповідач - Компанієць І.Д.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2017 року справа №264/1627/17

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді-доповідача Компанієць І.Д., суддів Васильєвої І.А., Ястребової Л.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Іллічівському районі м. Маріуполя Донецької області на постанову Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 29 травня 2017 року в адміністративній справі №264/1627/17 за позовом ОСОБА_3 до управління Пенсійного фонду України в Іллічівському районі м. Маріуполя Донецької області про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач просив визнати неправомірним рішення відповідача про відмову в призначенні пенсії на пільгових умовах; зобов'язати відповідача зарахувати до пільгового стажу роботи, що передбачено Списком № 1, періоди трудової діяльності позивача за професією клеймувальника гарячого металу, вальцювальника станів гарячого прокату труб 4 розряду в ВАТ «Макіївський металургійний комбінат» за періоди з 14.05.1984 р. по 19.12.1984 р., з 20.08.1985 р. по 14.10.1985 р., з 01.03.1988 р. по 31.05.1991 р. і призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах, передбачену п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», з 06.07.2016 року, зарахувати до загального стажу період роботи позивача з 02.01.1992 р. по 18.09.1994р. в кооперативі «Крепиш».

В обгрунтування зазначив, що пільговий стаж підтверджується відповідною уточнюючими довідками та відповідними наказами про атестацію робочого місця.

Постановою Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 29 травня 2017 року позов задоволено частково.

Визнано неправомірною бездіяльність УПФУ в Іллічівському районі м. Маріуполя щодо не врахування пільгового стажу роботи ОСОБА_3 за період з 14.05.1984 р. по 19.12.1984 р. та з 20.08.1985 р. по 14.10.1985 р., та з 01.03.1988 р. по 31.05.1991 р. за Списком № 1.

Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Іллічівському районі м. Маріуполя здійснити нарахування та виплату позивачу призначеної пенсії з 12.05.2016 року з включенням пільгового стажу роботи за період з 14.05.1984 р. по 19.12.1984 р. та з 20.08.1985 р. по 14.10.1985 р., та з 01.03.1988 р. по 31.05.1991 р. за Списком № 1, періоди трудової діяльності позивача, з урахуванням фактично виплачених коштів.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову, прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позову у повному обсязі.

В обґрунтування зазначив, що зарахувати спірні періоди праці позивача до пільгового стажу не має можливості, оскільки вони не підтверджені належними документами. Підприємство, на якому в спірний період часу працював позивач, не перереєструвалося на території, яка підконтрольна українській владі. Тому пенсійний орган позбавлений можливості перевірити достовірність уточнюючих довідок позивача.

Сторони в судове засідання не прибули, про час, дату та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, тому за приписами п. 2 ч. 1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу у порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги за матеріалами справи, розглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги, встановила наступне.

ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_1, досяг 50 річного віку (а.с.6)

Відповідно до записів в трудовій книжці позивача він в спірний період часу працював:

з 14.05.1984 р. по 19.12.1984 р. клеймувальником горячого металу в прокатному цеху №3 Макіївського металургійного комбінату;

з 20.08.1985 р. по 14.10.1985 р. вальцювальником стану горячої прокатки прокатного цеху №3 Макіївського металургійного комбінату;

з 01.03.1988 р. по 31.05.1991 р. вальцювальником стану горячої прокатки прокатного цеху №3 Макіївського металургійного комбінату

з 02.01.1992 року по 18.09.1994 року літейником в кооперативі «Крепиш» (а.с.8-9)

В матеріалах справи наявні довідки:

Довідка № 313 від 12.05.2016 р., видана ВАТ «Макіївський металургійний комбінат», яка підтверджує, що ОСОБА_3 з 14.05.1984 р. по 19.12.1984 р., з 20.08.1985 р. по 14.10.1985 р. працював повний робочий день в ВАТ «Макіївський металургійний комбінат» в металургійному виробництві (чорні метали) «Прокатне виробництво», що передбачено Списком №1 розділом 3 підрозділом 3а, затвердженим постановою РМ СРСР від 22.08.1956 року №1173 (а.с.16)

Довідка №314 від 12.05.2016 р., видана ВАТ «Макіївського металургійного комбінату», яка підтверджує, що позивач з 01.03.1988 р. по 31.05.1991 р. працював повний робочий день в ВАТ «Макіївський металургійний комбінат» в металургійному виробництві (чорні метали) «Прокатне виробництво», що передбачено Списком №1 розділом 3 підрозділом 3а, затвердженим постановою КМ СРСР від 26.01.1991 року №10 (а.с.17)

ВАТ «Макіївський металургійний комбінат» 16.11.2015 року №1551 видана довідка про заробітну плату для обчислення пенсії (а.с.16)

Витяг з наказу: №411 від 27.09.1995 р. підтверджуює, що за професіями позивача було проведено атестацію робочих місць по умовам праці (а.с.11)

06.07.2016 року ОСОБА_3 звернувся до пенсійного органу з заявою про призначення пенсії за віком відповідно до п. «а» ст.13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення», надав всі необхідні документи.

Пенсійний орган рішенням №197777 від 07.02.2017 року відмовив в зарахуванні спірних періодів праці позивача до пільгового стажу відповідно до ст. 13 п. «а» ЗУ «Про пенсійне забезпечення». (а.с.12)

В рішенні відповідачем зазначено про неврахування періоду роботи позивача з 02.01.1992 року по 18.09.1994 року в зв'язку з відсутністю довідки про підтвердження стажу роботи (в трудовій книжці відсутня дата та наказ про прийом на роботу.

Зазначено про врахування періодів з 14.05.1984 р. по 19.12.1984 р., з 20.08.1985 р. по 14.10.1985 р. та з 01.03.1988 р. по 31.05.1991 р. на загальних умовах в зв'язку з тим, що уточнюючі довідки за цими періодами видані підприємством, що знаходиться на непідконтрольній українській владі території.

Суд першої інстанції, частково задовольняючи позов, виходив з того, що позивач в спірні періоди працював повний робочий день на посадах, які віднесені до Списку №1, тому його стаж дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. «а» ст..13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення». В зв'язку з чим, бездіяльність відповідача щодо неврахування спірних періодів до пільгового стажу позивача є неправомірною. Тому до повного захисту прав позивача суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог відповідно до ст.11 КАС України та вирішив зобов'язати відповідача здійснити нарахування та виплату позивачу призначеної пенсії з 12.05.2016 року з включенням спірних періодів, крім роботи в кооперативі «Крепиш», до пільгового стажу.

Проте судова колегія вважає, що такий висновок суду першої інстанції є передчасним та помилковим з огляду на наступне.

Згідно п.п.1 п.2 Прикінцевих положень Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-У1, який набрав чинності з 1 січня 2004 року, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України „Про пенсійне забезпечення".

Відповідно до ст. 13 ч. 1 п. «а» Закону України «Про пенсійне забезпечення», на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Згідно з п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 р. №637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Відповідно до п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 р. № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Згідно з п.6 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 442 від 01 серпня 1992 року, атестація робочих місць передбачає обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці, визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу в несприятливих умовах.

Відповідно до п. 4 Порядку, атестація проводиться атестаційною комісією, склад і повноваження якої визначається наказом по підприємству, організації в строки передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років.

Пунктом 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 01.12.2005 № 1451/11731, передбачено, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Враховуючи, що в трудовій книжці позивача містяться записи про роботу в ВАТ «Макіївський металургійний комбінат» з 14.05.1984 р. по 19.12.1984 р. клеймувальником горячого металу в прокатному цеху №3, з 20.08.1985 р. по 14.10.1985 р. вальцювальником стану горячої прокатки прокатного цеху №3, з 01.03.1988 р. по 31.05.1991 р. вальцювальником стану горячої прокатки прокатного цеху №3, зазначені посади відповідають Списку №1, робота позивача в ці спірні періоди праці підтверджується уточнюючими довідками, які в сукупності з іншими доказами по справі - записами в трудовій книжці, наказами про атестацію робочих місць підтверджують доводи позивача про неправомірність рішення пенсійного органу, яким відмовлено зарахувати ці періоди в пільговий стаж позивача.

Пенсійний орган уточнюючі довідки не прийняв до уваги, посилаючись на те, що вони видані підприємством, яке розташовано на території, що тимчасово не контролюється українською владою.

Стосовно окупованих територій у практиці Міжнародного суду ООН сформульовані так звані «намібійські винятки»: документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» від 23.02.2016 року ЄСПЛ констатував, що «Консультативний висновок Міжнародного Суду, що розуміється в сукупності з виступами і поясненнями деяких членів суду, чітко показує, що в ситуаціях, подібних до тих, що наводяться в цій справі, зобов'язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного. Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами».

При цьому суд апеляційної інстанції зазначає, що довідки належним чином засвідчені підписами посадових осіб підприємства та печатками із зазначенням коду ЄДРПОУ, відомості, які засвідчені в довідках повністю узгоджуються із відомостями, зазначеними у трудовій книжці позивача.

На підставі п..4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25 листопада 2005 року, в редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року №13-1) при прийманні документів орган, що призначає пенсію:

1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж.

2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів;

3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).

Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Згідно п.4.7 Порядку право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

На підставі викладеного судова колегія приходить до висновку, що рішення відповідача про відмову позивачу в призначенні пенсії на пільгових умовах не відповідає вимогам щодо всебічного, повного та об'єктивного розгляду всіх поданих документів, є неправомірним та підлягає скасуванню.

Що стосується позовних вимог про визнання неправомірними дій відповідача при прийнятті рішення про відмову позивачу в призначенні пенсії на пільгових умовах відповідно до п. «а» ст.13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення», судова колегія зазначає наступне.

Відповідно до п. 1 ч.1 ст.17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Обов`язковою ознакою нормативно-правового акта чи правового акта індивідуальної дії, а також відповідних дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень є створення ними юридичних наслідків у формі прав, обов`язків, їх зміни чи припинення.

Самі по собі дії чи бездіяльність пенсійного органу про відмову в призначенні пенсії при наявності рішення про таку відмову не тягнуть за собою правових наслідків для позивача.

Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що для повного захисту прав позивача необхідно вийти за межі позовних вимог відповідно до ст.11 КАС України та визнати неправомірним та скасувати рішення УПФУ в Іллічівському районі м. Маріуполя №197777 від 07.02.2017 року про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_3 на пільгових умовах, оскільки саме рішення породжує для позивача певні правові наслідки у вигляді відмови в призначенні пенсії на пільгових, висновки цього рішення є обов`язковими для позивача.

Щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача зарахувати до загального стажу ОСОБА_3 період роботи в кооперативі «Крепиш», вони задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Відповідно до п.2.4. Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженого наказом Міністерством Праці України, Міністерства Юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 17.08.1993 р. за №110 усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Відповідно до п.2.6. Інструкції - у разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення, а також про нагородження та заохочення тощо, виправлення виконується власником або уповноваженим ним органом, де було зроблено відповідний запис. Власник або уповноважений ним орган за новим місцем роботи зобов'язаний надати працівнику в цьому необхідну допомогу.

Так, записи про стаж роботи позивача з 02.01.1992 р. по 18.09.1994 р. в кооперативі «Крепиш» зроблені у трудовій книжці з порушенням п.2.4., так як відсутні записи про дату прийому на роботу та дата наказу.

Як зазначалося вище, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію, для підтвердження трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств.

Позивачем не надано до пенсійного органу уточнюючої довідки на підтвердження стажу роботи позивача з 02.01.1992 р. по 18.09.1994 р. в кооперативі «Крепиш», в зв'язку з чим у ПФУ відсутні підстави для врахування зазначеного періоду праці ОСОБА_3 до стажу позивача.

Щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача призначити позивачу пенсію відповідно до п. «а» ст..13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» з 06.07.2016 року судова колегія зазначає наступне.

Суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку, що рішенням відповідача № 197777 від 07.02.2017 року позивачу вже було призначено пенсію за віком на пільгових умовах за п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 50 років, тому призначена пенсія пивна бути перерахована з врахуванням до пільгового стажу позивача спірних періодів в ВАТ «Макіївський металургійний комбінат».

Проте такий висновок не відповідає обставинам справи, оскільки спірним рішенням відповідач відмовив в призначенні ОСОБА_3 пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. «а» ст.13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення».

Правильність та повноту наданих документів для призначення пенсії визначають органи пенсійного фонду.

Суд не може підміняти пенсійний орган, уповноважений на виконання функцій з розрахунку та призначення пенсій громадянам, та на свій розсуд розраховувати пільговий та страховий стаж позивача.

Отже, після скасування рішення відповідач зобов'язаний повторно розглянути заяву позивача від 06.07.2016 року і прийняти рішення з урахуванням спірних періодів праці позивача на підставі положень Закону №1778 та Порядку № 22-1.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла до висновку щодо необхідності зобов'язати відповідача включити до пільгового стажу позивача періоди його роботи в ВАТ «Макіївський металургійний комбінат» та зобов'язати розглянути заяву позивача згідно з вимогами чинного законодавства України.

Таким чином позов ОСОБА_3 підлягає частковому задоволенню.

Частиною 2 статті 71 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Судова колегія з огляду на матеріали справи та надані докази приходить до висновку, що відповідач не довів правомірність свого рішення про відмову в призначенні пенсії позивачу, оскільки пільговий стаж позивача підтверджується сукупністю наданих доказів: записами в трудовій книжці, довідками, іншими первинними та архівними документами та індивідуальними даними про застраховану особу.

Проведення зустрічних перевірок відповідно до Закону №1058 та Закону №1788 є правом, а не обов'язком пенсійного органу та не є обов'язковою умовою для вирішення питання про призначення або відмову в призначенні пенсії за віком.

З огляду на зазначене судова колегія не приймає доводи апелянта, що стаж роботи позивача за спірний період не підтверджений належними документами.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.202 КАС України підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з»ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції неповно з»ясував обставини справи, що мають значення для справи, порушив норми матеріального та процесуального права, що обумовлює часткове задоволення апеляційної скарги, скасування постанови суду першої інстанції, прийняття нової постанови про часткове задоволення позовних вимог.

На підставі ст.94 КАС України підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 640 грн (а.с.2)

Керуючись статтями 24, 94, 195, 197, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Іллічівському районі м. Маріуполя Донецької області на постанову Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 29 травня 2017 року в адміністративній справі №264/1627/17 - задовольнити частково.

Постанову Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 29 травня 2017 року в адміністративній справі №264/1627/17 - скасувати.

Прийняти нову постанову.

Позов ОСОБА_3 до управління Пенсійного фонду України в Іллічівському районі м. Маріуполя Донецької області про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення управління Пенсійного фонду України в Іллічівському районі м. Маріуполя Донецької області №197777 від 17.02.2017 року.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Іллічівському районі м. Маріуполя зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_3 періоди його роботи в ВАТ «Макіївський металургійний комбінат» з 14.05.1984 р. по 19.12.1984 р., з 20.08.1985 р. по 14.10.1985 р., з 01.03.1988 р. по 31.05.1991 р.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Іллічівському районі м. Маріуполя повторно розглянути заяву ОСОБА_3 від 06.07.2016 року з врахуванням періодів його роботи в ВАТ «Макіївський металургійний комбінат» з 14.05.1984 р. по 19.12.1984 р., з 20.08.1985 р. по 14.10.1985 р., з 01.03.1988 р. по 31.05.1991 р. та прийняти рішення відповідно до ЗУ «Про пенсійне забезпечення»

В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_3 до управління Пенсійного фонду України в Іллічівському районі м. Маріуполя Донецької області про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_3 (паспорт серії НОМЕР_2, ІПН НОМЕР_1) судовий збір у розмірі 640 (шістсот сорок) гривень за рахунок бюджетних асигнувань управління пенсійного фонду України в Іллічівському районі м. Маріуполя ( код ЄДРПОУ 23346669, адреса: пр-т Металургів, 193, м. Маріуполь, Донецька область, 87524).

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду у письмовому провадженні набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Суддя-доповідач І.Д. Компанієць

Судді І.А. Васильєва

Л.В. Ястребова